ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Наслідки перевірок державної податкової служби – це завжди великі проблеми у платників податків у вигляді штрафних санкцій, які обчислюються не десятками, сотнями, а тисячами ! мільйонами ! гривень.
Навіть незначне порушення податкового законодавства, наприклад, порушення реєстрації податкової накладної в ЄРПН на 1 день може потягнути за собою накладення штрафів на мільйони гривень. Більше того, ДПС нараховується пеня за кожен календарний день прострочення сплати накладених штрафів, податкового боргу до того ж в немаленьких розмірах.
При цьому, податкові органи, навіть попри свої ж Роз’яснення, завжди трактують податкове законодавство на свій розсуд, а також не враховують пояснення платників податків щодо причин та обставин виявленого порушення та притягують їх до відповідальності, попри заборону Податковим кодексом накладати ДПС штрафні санкції за порушення, вчинені не з вини платника податків.
Непоодинокі випадки пред’явлення позовів ДПС про стягнення з платника податків податкового боргу та пені після спливу 1095 з дня його виникнення, попри того що такий борг вважається безнадійним, що унеможливлює вживати контролюючими органами будь-яких дій щодо його стягнення, а пеня –не підлягає нарахуванню або підлягає анулюванню.
Неправомірні податкові повідомлення–рішення про накладення штрафів оскаржуються до судів адміністративної юрисдикції.
Однак, дана категорія справ вкрай складна, оскільки необізнаному у нюансах податкового законодавства платнику податків та у правовій позиції Верховного Суду із застосування нормативних актів у сфері податків, які окрім великої кількості підзаконних актів постійно змінюються, без досвідченого адвоката відбитися від накладених ДПС штрафів неможливо.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» при неправомірному застосуванні ДПС до платника податків штрафних санкцій:
1. Консультація з питань законності накладення ДПС на платника податку штрафних санкцій, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
2. Допомога в зібранні доказової бази та підготовка позовної заяви про оскарження податкового повідомлення-рішення, яким застосовано до платника податку штрафні санкції;
3.Підготовка необхідних процесуальних документів – адвокатського запиту, заяв, пояснень, клопотань тощо;
4. Представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його прав, у тому числі у справах за позовом ДПС про стягнення податкового боргу та пені;
5. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта в апеляційному та касаційному порядку.
ДОПОМОГА АДВОКАТА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДПС ШТРАФНИХ САНКЦІЙ ДО ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства ДПС накладають на підставі акта перевірки, приймаючи податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення – письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, штрафу, визначених контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Платник податків повинен сплатити нараховану суму грошового зобов’язання повідомлення-рішення (у тому числі штрафні санкції) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується пеня.
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення – рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент протягом 1095 днів після отримання такого рішення. Це загальний строк позовної давності, після закінчення якого питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
В постанові ВС від 27.01.2022 вказано, що процесуальний строк (на відміну від строку позовної давності) звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій), якщо платник не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч.2 статті 122 КАСУ – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (правова позиція, викладена у постанові ВС від 26.10.2020).
Підставами для оскарження накладених ДПС штрафних санкцій на платника податків та їх скасування є, перш за все доведення, що в акті перевірки викладені порушення, за які накладено штрафні санкції – незаконні, необґрунтовані, безпідставні, а також суперечать податковому законодавству.
Також підставами для скасування податкових повідомлень –рішень щодо застосування штрафних санкцій або відмові у задоволенні позову ДПС про стягнення податкового боргу та пені можуть бути:
– порушення порядку проведення перевірки;
– недоліки у формі та змісту акту перевірки та податкового повідомлення-рішення – нечітке зазначення обставин порушення, норми ПКУ, що порушена платником податку;
-рішення прийнято за неузгодженим податковим зобов’язанням, у зв’язку із його оскарженням або є похідним від іншого повідомлення-рішення, яке скасовано у судовому (адміністративному) порядку;
-невірний розрахунок податкового зобов’язання;
– ненаправлення у встановленні строк або не отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;
– відсутність розрахунку пені або не зазначення за який період вона нарахована;
-пройшло 1095 днів з часу виникнення податкового боргу та права нарахування пені, а тому борг є безнадійним, а пеня підлягає анулюванню, тощо.
При цьому суди при розгляді справ щодо оскарження накладення ДПС штрафних санкцій повинні враховувати позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 16.02.2022, 07.03.2023, 23.07.2019, 03.05.2023, що можливість застосування штрафних санкцій до платника податків виникає лише за наявності його винної поведінки, а не вчинення порушення законодавства з вини контролюючого органу.
Адвокати нашого Бюро оскаржать податкове повідомлення –рішення (у тому числі про накладення штрафу) в судовому порядку та доведуть правову позицію в суді з позитивним результатом для клієнта.
Окрім того, адвокат захистить платника податків у суді, у разі пред’явлення до нього ДПС позову про стягнення податкового боргу.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРІВ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ПРО НАКЛАДЕННЯ ДПС
ШТРАФІВ НА ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
1. Застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у вигляді штрафу можливе лише за наявності його винної поведінки
У разі прострочення реєстрації податкової накладної не з вини платника ПДВ, який завчасно вчинив всі необхідні дії для її реєстрації у строк, відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій
Платник податків не несе відповідальність у вигляді накладення на нього штрафу за те, що направлені ним у строк податкові накладні були зареєстровані податковим органом в ЄРПН після спливу граничних строків
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції частково задоволено позов ТОВ та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПС в частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 60 тис. грн. Відмовлено в позові в частині накладення штрафу у розмірі 7 569 175 грн. відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, підстави для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної відсутні, так як ТОВ не вжив достатніх заходів щодо завчасного поповнення ліміту з ПДВ для реєстрації вказаної податкової накладної від 30.12.2022 з часу її виписки, маючи можливість це зробити протягом 14 днів або завчасно до отримання передплати від контрагента (подія, з якою пов`язана виписка податкової накладної). Тобто позивач діяв без належної обачності, маючи можливість дотримання норм, регламентуючих реєстрацію податкових накладних.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позову, Верховний Суд 22.10.2024 задовольнив позов ТОВ з врахуванням наступного.
Згідно оспорюваного акту перевірки ДПС ТОВ порушено граничний термін реєстрації податкової накладної від 30.12.2022 в ЄРПН, зазначений у п. 201.10.ст. 201 ПКУ на суму 75 691 750 грн.на 1 день (зареєстрована 16.01.2023 о 8:49 годин).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється у строки для податкових накладних/розрахунків, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
На платників ПДВ накладається штраф в розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Однак п. 200-1.4 ст. 200-1 ПКУ встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти, в тому числі, з поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ.
Згідно з абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПКУ, якщо сума, визначена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (аналогічне зазначено в п. 12 Порядку № 569).
Таким чином, платник податку може зареєструвати податкові накладні у ЄРПН за умови наявності достатньої суми коштів на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яка б відповідала загальній сумі податку за податковими накладними.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п.14 Порядку №1246).
Водночас згідно з підпунктом 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.
Надаючи правову оцінку законності підстав застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120-1.1, 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ, Верховний Суд вказав, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки.
Позивач зазначив, що станом на звітній період у ТОВ не вистачало ліміту з ПДВ для реєстрації податкової накладної, а тому та ТОВ завчасно направило казначейству платіжне доручення для поповнення ПДВ-рахунку грошовими коштами у розмірі еквівалентною сумі ПДВ за податковою накладною від 30.12.2022. Однак, поповнення рахунку ПДВ відбулося лише 13.01.2023 о 18 год. 12 хв., тобто після закінчення операційного дня, що унеможливило її реєстрацію податкової накладної в ЄРНН.
Вказані обставини свідчать, що порушення Позивачем строків реєстрації податкової накладної в 1 день відбулося не з його вини, оскільки ним були вчинені усі необхідні дії щодо зарахування коштів на свій спеціальний рахунок з ПДВ, у зв`язку з чим підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ відсутні, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в розмірі 7 569 175грн. протиправним та підлягає скасуванню.
Також ВС погодився із задоволенням позову в частині скасування оскаржуваного повідомлення рішення про застосування до ТОВ штрафних санкцій у розмірі 60 тис. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 01.02.2022, так як вона ТОВ подана на реєстрацію з урахуванням положень абз. 4 підпункту 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до 15.07.2022 (дата відправки 15.07.2022 в 17:45 годин).
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Тобто, якщо до 18:00 годин операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
Тому ВС дійшов висновку, що платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення податкових накладних до податкового органу протягом встановлених ПКУ строків, не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в ЄРПН після спливу граничних строків.
2. Без повного дослідження всіх обставин та доказів, на які посилається платник податків в обгрунтування своїх правових позицій та які входять в предмет доказування по справі, неможливо встановити правомірність стягнення ДПС податкового боргу у визначеній сумі
При розгляді справи за позовом ДПС про стягнення податкового боргу та пені суди в обов’язковому порядку повинні досліджувати правомірність нарахування Відповідачу податкового зобов’язання, належність отримання останнім податкового повідомлення – рішення, вжиті ДПС заходи на погашення боргу до звернення до суду та чіткий розрахунок пені із зазначенням періоду, за який вона нарахована
ДПС звернулось із позовом в суд до ФОП про стягнення узгоджених податкових зобов’язань по податку з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 103 692 грн. та пені – 24 334 грн.
Верховний Суд 04.04.2024 не погодився із судовими рішеннями попередніх інстанцій про задоволення позову та скасував їх з огляду на те що суд не дослідив всі обставини справи, які входять в предмет доказування та не перевірив всі доводи Відповідача щодо неправомірності нарахування йому податкового боргу та пені.
Згідно з абз.1 п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацем 1 п. 58.2 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом.
Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг – із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.
Крім того, підпунктами 95.1 – 95.3 с. 95 ПКУ передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках здійснюється на підставі судового рішення.
Разом з цим, суди попередніх інстанцій, дійшовши до висновку про наявність у платника податкової заборгованості в сумі в сумі 103 692 грн, на яку була нарахована пеня – 24 334 грн., не надали будь-якої правової оцінки доводам Відповідача щодо відсутності у нього об`єктів нерухомості, за які платнику були нараховані податкові зобов`язання, не встановлення періоду, за який податковий орган просив стягнути податковий борг. Окрім того, не перевірено доводи Відповідача щодо неотримання ним податкової вимоги, з урахуванням того, що вона датована 01.07.2011, тоді як на підтвердження її вручення платнику ДПС надало рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, передане на відправку лише 06.03.2012 (тобто після спливу 7 місяців від дати податкової вимоги).
Також, суди не встановили чи відбувалось погашення податкового боргу, починаючи від дати податкової вимоги та не дослідили факту безперервності такого боргу.
Окрім того, пп.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період оскарження). Положеннями пункту 129.3 ст. 129 ПКУ передбачено закінчення нарахування пені.
Згідно з абз. 1 п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
Однак, Позивачем не надано розрахунок пені, а матеріали справи містять лише довідку про суму податкового боргу, датою виникнення якого вказано 29.08.2016, а також не вказано період, за який вона (пеня) нарахована.
Загалом матеріали справи містять лише особову облікову карту платника податків з орендної плати з фізичних осіб.
Оскільки вказані обставини входять до предмету доказування, а судами вони не були встановлені, то без повного дослідження всіх обставин та доказів, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх правових позицій, неможливо встановити правомірність стягнення податкового боргу у визначеній Позивачем сумі.
3.Сума податкового боргу у податковому повідомленні- рішенні, прийнятого на підставі іншого, яке в свою чергу було оскаржено в адміністративному чи судовому порядку є неузгодженою, а рішення про донарахування грошового зобов’язання та штрафних санкцій – неправомірним
ФГ звернулось в суд із позовом про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень від 30.10.2021: яким застосовано штрафні санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123, ст. 129 ПКУ та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з ПДВ у розмірі 20 428 грн.; яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 2 837 517 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на податкових повідомленнях-рішеннях від 02.07.2020, 26.02.2020, які Позивач оскаржував 14.01.2021 до суду.
При цьому податкове повідомлення – рішення від 26.02.2020 ґрунтується на податкових повідомленнях від 03.10.2019 прийнятих: одне на підставі акту перевірки від 13.08.2019 (донараховано податок на прибуток) та інше –за результатами перевірки від 13.08.2019 (зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 4 591 839 грн. у декларації з ПДВ за березень 2019 року). Дані рішення оскаржено 22.10.2019 в порядку адміністративного оскарження, за результатами чого 07.11.2019 ДПС скарга залишена без розгляду, яке оскаржено до суду. Рішенням суду від 30.01.2020, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції 27.05.2020, рішення ДПС від 07.11.2019 визнано протиправним та скасовано.
Таким чином відбулася процедура адміністративного оскарження ( а в подальшому судове оскарження) податкових повідомлень-рішень, від яких є похідними оскаржувані у цій справі рішення від 30.10.2020, а отже податкові зобов`язання є неузгодженими, а отже оспорювані рішення є незаконними.
Постановою Верховного Суду від 07.11.2024 залишені в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову з урахуванням наступного.
Відповідно до вимог п. 56.15 ст. 56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених абз. 1 п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
У суді підтверджено доводи Позивача, що податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2019 року було оскаржено ФГ в адміністративному порядку, водночас, рішення за наслідками його розгляду податковим органом не було прийнято, визначене ними податкове зобов`язання відповідно не є узгодженим.
Отже, ВС дійшов висновку, що проведення контролюючим органом на підставі вказаного рішення та облікових даних у подальшому відповідних перевірок Позивача, та прийняття, у тому числі, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2020 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції (нараховано пеню) у розмірі 20 428 грн., а за іншим зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 837 517 грн. є передчасним, та неправомірним.
4. Якщо з дня виникнення податкового боргу сплинуло 1095 днів-він є безнадійним і у ДПС відсутнє право вживати будь-які заходи щодо його стягнення
Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у ДПС виникло право нарахувати пеню платнику податків
Постановою Верховного Суду від 21.05.2024 залишено в силі судові рішення в частині відмови у задоволенні позову ДПС до ТОВ про стягнення податкового боргу та пені.
Постанова ВС мотивована тим, щодо податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем у встановлені законом строки сум нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 09.03.2016 (строк сплати – 21.11.2016 (з урахуванням оскарження податкового повідомлення-рішення та набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі- 10.11.2016)) та від 03.02.2014 (строк сплати – 14.11.2016 (03.11.2016)), такий борг не підлягає стягненню, оскільки сплив 1095-денний строк з дня його виникнення, а відтак такий борг є безнадійним в силу закону і у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо його стягнення.
В частині відмови у стягненні пені у розмірі 4 118 318 грн. ВС зазначив, що право нарахувати Відповідачу пеню на податковий борг, що виник у зв`язку з несплатою у встановлений законом строк сум грошових зобов`язань, нарахованих ДПС за наслідками проведеної перевірки відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.02.2014 (граничний строк сплати – 14.11.2016 (03.11.2016)), виникло у позивача згідно з приписами підпункту 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні – рішенні згідно із цим Кодексом, а саме з 15.11.2016, а за податковим повідомленням-рішенням від 09.03.2016 (граничний строк сплати 21.11.2016 (10.11.2016)) – з 22.11.2016.
З 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-ІХ, яким до ст. 129 ПКУ включено п. 129.9, згідно якого пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Отже ВС дійшов висновку, що на час звернення ДПС до суду (30.09.2022) із цим позовом про стягнення податкового боргу, зокрема пені, така пеня підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до ПКУ виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, а отже, відсутні підстави для стягнення такої пені.
Таким чином, звертайтесь до адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які допоможуть у судовому порядку довести неправомірність застосування ДПС до платника податків штрафних санкцій.