ДОПОМОГА АДВОКАТА
За результатами перевірки, у разі виявлення порушеньподаткові органи складають акт та приймають податкове повідомлення-рішення, в якому нараховуються податкові зобов’язання, пеня, штрафи, які Боржник повинен сплатити.
Якщо платником податку не оскаржено податкове повідомлення-рішення або відмовлено у задоволенні скарги, то зазначені в ньому (ППР) нарахування (податкові зобов’язання та штрафні санкції) вважаються узгодженими та набувають статусу «податковий борг». З цього моменту податкові органи мають право вживати усіх передбачених законодавством заходів щодо стягнення податкового боргу (брати майно в податкову заставу, стягувати борг у судовому порядку тощо).
Однак, перш за все податковий орган зобов’язаний направити Боржнику податкову вимогу, яка повинна бути виконана останнім. Водночас, нерідкими є випадки, коли податковий орган формує та направляє податкову вимогу, коли податкове зобов’язання не узгоджене.
Ці протиправні дії створюють ситуацію, коли за відсутності податкового боргу податківцями вживаються примусові заходи до його погашення-майно платника податків описують в податкову заставу і останній позбавлений права ним користуватися та розпоряджатися, ініціюються судові процеси щодо стягнення, так званого, податкового боргу та вчиняються інші неправомірні дії, які наносять матеріальних збитків платнику податків.
Вказана протиправна податкова вимога, а отже фактично неіснуючий податковий борг, можливо оскаржити в судовому порядку і у разі її скасування буде вважатися, що податковий борг у Боржника не виник і податкові органи не мають право стягувати податковий борг у примусовому порядку, у тому числі податківці не можуть стягнути борг у судовому порядку, а також припиняється податкова застава тощо.
Водночас, оскарження податкової вимоги – це складний процес і самостійне оскарження її платником податку неможливе без допомоги кваліфікованого та досвідченого адвоката, який досконало обізнаний у нюансах податкового законодавства.
При цьому, у разі пред’явлення податковими органами до платника податків позову про стягнення податкового боргу, адвокат пред’явить зустрічний позов про визнання податкової вимоги протиправною та її скасування, наслідком задоволення якого є відмова суду у задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ (ПОДАТКОВОЇ ВИМОГИ):
1. Консультація з усіх питань, пов’язаних із оскарженням податкового
боргу (податкової вимоги), аналіз виниклої ситуації та перспектив
майбутніх судових процесів;
2. Збір доказової бази та підготовка позову про оскарження податкового
боргу (податкової вимоги);
3. Підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського
запиту, зустрічного позову про скасування податкової вимоги (у разі
пред’явлення до платника податків позову про стягнення податкового
боргу), заяв, письмових пояснень, клопотань тощо;
4. Участь у судах всіх інстанцій на захист інтересів клієнта, у тому числі
за позовом податкового органу до платника податків про стягнення
податкового боргу;
5. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в
апеляційному та касаційному порядку
ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ
І ЯК ЙОГО ОСКАРЖИТИ
Податковий борг-це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (в порядку оскарження податкового повідомлення-рішення), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов’язання.
При цьому податкове зобов’язання-зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені податковим законодавством України.
Податкове зобов’язання виникає, змінюється та припиняється при наявності підстав, визначених податковим законодавством. Тобто, загальними підставами виникнення податкового зобов’язання є наявність у платника податків об’єкта податку та сплив податкового періоду, по закінченні якого сума податку має бути обчислена та сплачена.
У платника податків виникає податковий борг, коли протягом 10 днів після отримання податкового повідомлення-рішення (ППР, в якому податковий орган визначає порушення ПКУ та суму податкового зобов’язання, пені, штрафних санкцій) не була розпочата процедура адміністративного оскарження такого рішення або у встановлені ПКУ та КАСУ строки в суд.
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення – рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент протягом 1095 днів після отримання такого рішення. Це загальний строк позовної давності, після закінчення якого питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня (адміністративний порядок оскарження) або судом.
При цьому, рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Слід звернути увагу, що в постанові ВС від 27.01.2022 вказано, що процесуальний строк (на відміну від строку позовної давності) звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій), якщо платник не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч.2 статті 122 КАСУ – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (правова позиція, викладена у постанові ВС від 26.10.2020).
Податкова вимога-це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкова вимога формується, якщо: 1) платник податків не сплатив суму податкового зобов’язання, вказану в поданій ним податковій декларації, у встановлений ПКУ строк; 2) платник податків не платить узгоджену суму грошового зобов’язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законами строки.
У разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може бути оскаржена в суді, в порядку, передбаченому для оскарження податкових повідомлень-рішень.
Отже адвокат підготує обґрунтований позов (зустрічний позов) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та доведе справу до позитивного для клієнта результату.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ (ПОДАТКОВОЇ ВИМОГИ)
1. Підставою для винесення податкової вимоги є наявність узгодженого грошового зобов`язання (податкового боргу)
Неузгодженість грошового зобов`язання виключає можливість визнання його податковим боргом, тому законні підстави для формування податкової вимоги – відсутні
Постановою суду апеляційної інстанції від 24.09.2024 залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДПС від 12.04.2023 про сплату податкового зобов’язання з орендної плати за землю за 2022 рік у розмірі 37 073 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що встановлено, що ГУ ДПС 16.08.2022 складено податкове повідомлення – рішення, яким нараховано Особа 1 податкове зобов`язання з орендної плати за землю. Рішенням ДПСУ від 02.01.2023 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга Особа 1 – без задоволення. 17.01.2023 Особа 1 оскаржила податкове повідомлення – рішення в судовому порядку, але ГУ ДПС 12.04.2023 сформувало податкову вимогу про наявність в Особи 1 податкового боргу з орендної плати за землю.
Згідно з пп. 14.1.39,14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПКУ грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи; податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Приписами п.п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПКУ визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, підставою для винесення податкової вимоги є наявність узгодженого грошового зобов`язання (податкового боргу).
Ухвалою окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі за позовною заявою Особа 1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми від 16.08.2022. Рішення по суті спору судом станом на 24.09.2024 не прийнято.
Неузгодженість грошового зобов`язання виключає можливість визнання його податковим боргом, тому законні підстави для формування податкової вимоги – відсутні.
За таких підстав, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оспорюваної податкової вимоги, зважаючи на відсутність на час її формування у Позивача податкового боргу.
2. Податкові зобов`язання платника податків, визначених у податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом є неузгодженими у разі оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку до набрання законної сили відповідним судовим рішенням
Право контролюючого органу на формування податкової вимоги залежить від факту узгодження грошових зобов`язань, що, в свою чергу, пов`язано із днем закінчення процедури судового оскарження нарахованих податкових зобов`язань. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання
Скасування судом податкового повідомлення-рішення, на підставі якого доводилась податковим органом наявність у платника податків податкового боргу, у зв’язки із чим направлялась податкова вимога свідчить про протиправність останньої за відсутності податкового боргу
Постановою суду апеляційної інстанції від 23.08.2023 залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15.06.2021 про сплату податкового боргу в сумі 15 601 грн. з податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту п.54.1. ст. 54 ПКУ вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. У п. 59.3 цієї статті ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
За приписами п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення – рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
При цьому, за вимогами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ лише узгоджене грошове зобов`язання вважається податковим боргом, на підставі чого у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що право контролюючого органу на формування податкової вимоги залежить від факту узгодження грошових зобов`язань, що, в свою чергу, пов`язано із днем закінчення процедури судового оскарження нарахованих податкових зобов`язань.
Таким чином, враховуючи зміст наведених норм, суд зазначає, що податкові зобов`язання платника податків, визначених у податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом є неузгодженими у разі оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Крім того, встановлено, що постановою окружного адміністративного суду від 10.05.2017, залишеної без змін 26.06.2017 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016, яким ТОВ було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ (у зв’язку із чим формувалась оспорювана податкова вимога). Верховний Судом судові рішення попередніх інстанцій у цій справі 28.11.2019 залишені без змін.
При цьому ВС дійшов висновку, що ТОВ було сплачено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в межах строку, встановленого п. 57.1 cт.57 ПКУ. Водночас ДПС не надано акту звірки розрахунків ТОВ та не надано доказів на обґрунтування підстав нарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій, а також доказів того, що сплачені позивачем суми були зараховані в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди. За таких обставин ВС дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ, що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій згідно зі ст. 126 ПКУ та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення – рішення.
Листами ГУ ДПС від 02.04.2021, 24.06.2021 повідомлено, що станом на 02.04.2021 та 28.04.2021 відповідно, податкове повідомлення-рішення від 25.06.2016 на суму штрафної санкції 425 грн. виключено з обліку на виконання постанови ВС від 28.11.2019.
З урахуванням наведеного жодних підтверджень виникнення у ТОВ податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість за попередні періоди Відповідачем не надано, а отже у Позивача відстуній податковий борг, а оспорювана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
3. Узгодження грошового зобов`язання здійснюється шляхом надіслання контролюючим органом платнику податків податкового
повідомлення- рішення та можливістю оскаржити таке рішення платником податку в адміністративному чи судовому порядку. У разі не виконання цієї вимоги, а також оскарження податкового повідомлення-рішення, податковий орган не має права формувати податкову вимогу та приймати рішення про опис у податкову заставу майна платника податків
У разі скасування судом податкової вимоги одночасно скасовується рішення про опис майна платника податків у податкову заставу
Рішенням суду першої інстанції від 28.07.2023 задоволено позов ТОВ про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 27.04.2023 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.05.2023.
Встановлено, згідлно акту перевірки від 24.10.2022 встановлено порушення ТОВ граничних термінів реєстрації податкових накладних а Єдиному реєстрі податкових накладних встановлених п.п.201.10 ст.201ПКУ.На підставі акту Відповідачем 26.12.2022 прийнято податкове повідомлення- рішення (отримане Позивачем на запит лише 19.04.2023), яким яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних до Позивача застосовано штраф у сумі 4 639 019 грн. за платежом- податок на додану вартість.
27.04.2023 Відповідачем складена податкова вимога про те що станом на 26.04.2023 сума податкового боргу позивача становить 3 990 723 грн., а 03.05.2023 прийнято рішення про опис майна Позивача у податкову заставу.
Крім того, провадженні окружного адміністративного суду перебуває справа ТОВ про визнання протиправними та скасування податкового
повідомлення- рішення від 26.12.2022, за яким ухвалою суду від 19.05.2023 відкрито провадження і рішення на час розгляду справи не прийнято.
Апеляційний суд звернув увагу, що податкова вимога надсилається якщо є податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк.
Узгодження грошового зобов`язання здійснюється шляхом надіслання контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення – рішення та можливістю оскаржити таке рішення платником податку в адміністративному чи судовому порядку.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування протиправності податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу Позивач посилається на відсутність податкового боргу та зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2022 оскаржено ним в судовому порядку та ТОВ не отримувало від Відповідача ані акт перевірки ані податкове-повідомлення-рішення, яке є неузгодженим.
Враховуючи вищевказане, а також те, що матеріали справи не містять доказів вручення позивачу податкових повідомлень-рішень з дотриманням вимог п.42.2 ст.42 ПКУ, яке оскаржено в судовому порядку, суд дійшов висновку, що податкова вимога та рішення про опис майна винесені Відповідачем передчасно, а позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.