Виникають ситуації, коли Водоканал нараховує споживачу оплату за водопостачання відповідно до встановлених нормативів, а не згідно установленого вузла комерційного обліку, мотивуючи його установкою із порушенням технічної документації і зобов’язуючи Особу перенести його самостійно за власні кошти.
В таких ситуаціях у Споживача постає питання: чи є такі дії Водоканалу правомірними ?
На дані питання надав відповідь Верховний Суд у постанові від 22.02.2023, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи до Облводоканал та визнано неправомірними дії Відповідача щодо визначення загального обсягу спожитої Позивачем питної води за поливний період як суми обсягів за показаннями вузла розподільного обліку та обсягу питної води на полив, розрахованого згідно з встановленими нормативами.
Суть спору полягала в тому, що Водоканалом проведено технічне обстеження систем водопроводу та каналізації за адресою проживання Позивача. За результатами перевірки складено акт, яким зафіксовано, що приєднання водопроводу виконано без технічних умов, норм та правил, вузол обліку не є комерційним приладом обліку, а також було надано Позивачу припис облаштувати комерційний вузол обліку в точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж (або в місці, що узгоджене з виконавцем).
Позивач вимог припису не виконав, тому відповідач почав розраховувати плату за надання послуг згідно з пунктом 13 Правил, затверджених постановою КМУ 05.07.2019 № 690, а саме, як суму обсягів за показниками вузла розподільного обліку та обсягу питної води на полив, розрахованого відповідно до нормативів, затверджених рішенням міськради.
Верховний Суд виходив з того, що ключовим питанням даного спору є правомірність нарахування відповідачем плати за споживання води за встановленими нормативами, а не за комерційним вузлом обліку, установленим у Споживача.
Верховний Суд вказав, що ані Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ані інші нормативні акти, не містять норм, які зобов`язують співвласника будинку, що на день набрання ними чинності вже був приєднаний до мереж водопостачання із обладнаним приладом обліку (лічильником) води, додатково перевстановлювати за власні кошти вузол комерційного обліку в точці приєднання на межі майнової належності відповідно до вимог законодавства, якщо такий прилад, на думку відповідача, встановлено не в точці приєднання мережі споживача до мережі централізованого водопостачання виконавця, з урахуванням того, що відповідачем не доведено самовільного підключення абонента Особи до мереж водопостачання, або того, що дійсне розміщення лічильника не відповідає технічним умовам.
При цьому ВС звернув увагу, що перекладання обов`язку щодо встановлення вузла обліку є не тільки надмірним тягарем для споживача, який вже був приєднаний до відповідних мереж, з урахуванням того, що вимагається вкладення його коштів, а також вимагає розміщувати вузол обліку по суті в невідомих місцях (тобто й за межами територій власності таких споживачів).
У цій справі відповідач не довів факту самовільного підключення позивача до систем централізованого питного водопостачання, а тому застосування іншого способу нарахування плати за послуги є безпідставним.
Вузол обліку холодної води, який встановлений у будинковолодінні позивача, пройшов державну повірку. Будь-яких претензій щодо роботи цього приладу обліку холодної води з боку працівників відповідача не виникало. З огляду на це є неправомірним припис відповідача облаштувати вузол обліку в іншому місці.
Водночас відповідно до пункту 11 Договору за наявності у споживача справних засобів обліку води справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених Правилами, цим Договором і договором на встановлення засобів обліку.
За таких підстав, Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності у будинковолодінні позивача справного вузла обліку споживання холодної води та за відсутності порушень встановлених відповідно до Правил № 190 від 27.06.2008, дії відповідача щодо нарахування плати за надання послуг згідно з пунктом 13 Правил № 690 та Типового договору є незаконними.