Перейти до вмісту
Главная страница » ВІДСУТНІСТЬ ФАКТУ ПРОЖИВАННЯ ОСОБИ З 26.04.1986 ПО. 31.07.1986 В ЗОНІ ГАРАНТОВАНОГО ДОБРОВІЛЬНОГО ВІДСЕЛЕННЯ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ В ПЕНСІЇ ЗГІДНО СТ. 55 ЗАКОНУ ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

ВІДСУТНІСТЬ ФАКТУ ПРОЖИВАННЯ ОСОБИ З 26.04.1986 ПО. 31.07.1986 В ЗОНІ ГАРАНТОВАНОГО ДОБРОВІЛЬНОГО ВІДСЕЛЕННЯ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ В ПЕНСІЇ ЗГІДНО СТ. 55 ЗАКОНУ ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Внаслідок Чорнобильської катастрофи багато громадян України отримали право на оформлення дострокових пенсій. Через велику кількість осіб, це як правило, стосується потерпілих громадян – згідно ст. 55 закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема такі особи:

Особи, які постійно проживали чи працювали у зоні безумовного відселення не менш 2 років станом на 1 січня 1993 року;  з  Початкової величини зниження пенсійного віку на 4 роки;  

Особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення не менш 3 років станом на 1 січня 1993 року; з  Початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки;   

Особи, які постійно проживали чи працювали у зоні посиленого радіологічного контролю не менш 4 років станом на 1 січня 1993 року; з  Початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки;

Початкова величина застосовується особам що проживали або працювали в цих зонах з 26.04.1986 року по 31.07.1986 рік.

Але чи може не проживання в цих зонах станом в період 26.04.1986 року по 31.07.1986 рік позбавити права на отримання Чорнобильської пенсії ?

В жовтні 2023 року Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним відмову управління Пенсійного фонду в призначенні пенсії, обгрунтовуючи це проживанням в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року більше трьох років, наявністю страхового стажу більше 29 років, досягнення 54 років та загальне проживання в зоні гарантованого добровільного відселення більше 12 років, що дає право на зменшення пенсійного віку на 6 років.

Рішенням місцевого адміністративного суду від 10 липня 2023 року, залишеного без змін постановою Апеляційного Суду від 28 листопада 2023 року, в задоволенні позову було відмовлено.  

Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що крім наявності необхідного стажу, постійного проживання не менше 3 років на 01.01.1993 року у зоні гарантованого добровільного відселення, у Позивача відсутнє проживання з 26.04.1986 року по 31.07.1986 року для застосування початкової величини зниження пенсійного віку на 3 року, а тому немає право на пенсію відповідно до ст. 55 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

7 травня 2024 року, переглядаючи в касаційному порядку справу, Верховний Суд рішення попередніх судів скасував, позов задовольнив, зобов’язавши управління Пенсійного фонду призначити пенсію відповідно до ст. 55 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказавши, що попередніми судами здійснено помилкове тлумачення закону, що Позивачу для призначення пенсії достатньо 29 років стажу та проживання не менше 3 років на 01.01.1993 року у зоні гарантованого добровільного відселення, а початкова величини для зниження на 3 роки пенсійного віку та відповідне проживання з 26.04.1986 року по 31.07.1986 в зоні гарантованого добровільного відселення є лише додатковою підставою для зниження пенсійного віку для призначення пенсії.