Відповідно до частин 1,2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ ( у редакції, яка була чинною до 01.01.2015) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення – три мінімальні заробітні плати;- у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мзп.;- у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 1 мзп.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VІІІ, пп. 7 п.4 розділу І якого виключено у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статті 31, 37, 39, 45.
У подальшому ЗУ від 04.02.2016 № 987 -VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2016 січня 2016 року, включено до ЗУ № 796-ХІІ статтю 39 такого змісту: Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
ЗУ від 06.12.2016 № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, зокрема, для обрахунку підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі ст. 39 ЗУ № 796-ХІІ, а тому повинна застосовуватися визначена ним розрахункова величина – прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Рішенням Конституційного Суду від 17.07.2018 № 6-р/2018 вказану норму права визнано неконституційною. Тобто, Конституційним Судом відновлено дію статті 39 ЗУ № 796-ХІІ (у редакції до 01.01.2015), яка із 17.07.2018 є чинною.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі зазначила, що редакція ст. 39 № 796-ХІІ, яка відновлена 17.07.2018 за своїм змістом та правовим регулюванням передбачає доплати значно більшій категорії осіб, ніж це передбачено у редакції цієї норми права згідно ЗУ від 04.02.2016 № 987 –VІІІ, і відновлює соціальні виплати тим особам, право на доплати яким не передбачено із включенням статті 39 останнім Законом.
Зокрема, Верховний Суд, розглянувши 23.10.2024 справу залишив в силі рішення апеляційної інстанції про зобов’язання пенсійного органу нарахувати та виплатити Особі 1, який діє в інтересах неповнолітньої дитини Особа 2 (яка отримує пенсію по втраті годувальника), з 01.09.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, визначеного ст. 39 ЗУ № 796-ХІІ у редакції, яка була чинна до 01.01.2015, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Визнаючи відмову пенсійного органу у підвищенні пенсії протиправною Верховний Суд зазначив, що умовами за одночасної наявності яких, особа набуває права на отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 ЗУ № 796-ХІІ є:
– належність особи до категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме наявність у неї статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, який підтверджений відповідним посвідченням;
– проживання особи в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.07.1991 № 106, розташований на територіях радіоактивного забруднення;
– наявність у особи статусу непрацюючого пенсіонера.
ВС звернув увагу, що неповнолітні діти, яким призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника за наявності на це умов, визначених у ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є непрацюючими пенсіонерами в розумінні цього Закону їх непрацездатності, тому на таких осіб поширюється загальне правило щодо права на виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 ЗУ № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 01 січня відповідного календарного року, за умови їх проживання на території радіоактивного забруднення (в зоні гарантованого добровільного відселення).
Окрім того розділ VІІ Закону № 796-ХІІ встановлює наявність пільг у осіб, які проживають та(або) здійснюють трудову діяльність на територіях радіоактивного забруднення. Тому при застосуванні вказаної норми визначальним передусім є місце проживання особи, яка звертається за призначенням підвищення до пенсії та наявність у неї статусу непрацюючого пенсіонера.
З матеріалів справи вбачається, що Особа1 перебуває на обліку у пенсійному оргнаі, як отримувач пенсії по втраті годувальника на малолітню дитину та проживає у населеному пункті, який відповідно до Переліку № 106 від 23.07.1991 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Таким чином, ВС дійшов висновку про наявність у Позивача підстав для отримання підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
При цьому у контексті спірного питання, ВС вважав за необхідне зазначити, що не може бути єдиною причиною для відмови пенсійного органу у виплаті вказаної доплати відсутність у особи посвідчення, що підтверджує статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, за умови наявності у особи підтвердженого статусу непрацюючого пенсіонера (копія паспорта особи з відміткою про зареєстроване місце проживання чи відповідна довідка органу місцевого самоврядування, тощо); місця проживання непрацюючого пенсіонера, яке має бути віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно Переліку № 106; періоду проживання особи у вказаному населеному пункті, а також інших обставин, які вказують на добросовісність поведінки особи з метою реалізації нею права на отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла до 01.01.2015).