Верховним Судом 28.08.2024 надано роз’яснення щодо підтвердження права власності юридичної особи на нерухоме державне майно, придбане в процесі приватизації державного підприємства та належний спосіб захисту у разі, якщо це майно зареєстроване за іншою особою.
Постановою Верховного Суду від 28.08.2024 залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції про витребування з чужого незаконного володіння Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь КСП нерухоме майно.
Верховний Суд зазначив, що у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем) власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.
Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, приводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.
Водночас можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова ВП ВС від 02.11.2021).
Разом із тим до кола обставин, що підлягають доказуванню за віндикаційним позовом, належить, зокрема, встановлення судом факту виникнення (набуття) позивачем права власності на спірне майно, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати. Обов`язок доказування таких обставин покладається на позивача, водночас відповідач має право спростувати такі обставини.
У даній справі позивач доводив, що набув спірне майно на підставі договору безоплатної передачі майна ДП, укладеного з Фондом державного майна України (орган приватизації), і таке майно було передано йому за актом приймання-передачі в 2009 році.
Отже позивач довів обставини набуття права власності в 2009 році на об`єкти нерухомого майна в процесі приватизації державного підприємства, а також довів обставин, що свідчать про наявність правових підстав для витребування майна.
При цьому доводи ФДМУ (Відповідача 2), що приватизація державного підприємства не завершена, тому позивач не набув права власності на спірне майно, відхилені ВС, оскільки передача майна відбулась у порядку, визначеному законом, договір про передачу спірного майна КСП у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, на виконання цього договору майно за актом було передано позивачу і будь-яких спорів стосовно зазначеного питання не виникало до вчинення Міністерством у 2023 році реєстраційних дій щодо цього майна.
КСП не мало можливості зареєструвати це майно за підприємством, оскільки Відповідач 1 у 2023 році зареєстрував його за Міністерством на підставі витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, виданий 03.10.2018 Фондом державного майна України. Згідно Витягу спірне майно є об`єктами державної власності балансоутримувачем якого є ДП Радгосп, цілісний майновий комплекс якого разом із спірним майном було передане до сфери управління ФДМУ.
Також ВС відхилив доводи ФДМУ щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статей 5,6 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» у контексті того, що будь-яка юридична особа з іншим кодом ЄДРПОУ, відміним від коду ЄДРПОУ державного підприємства, що припиняється шляхом перетворення, не може володіти на праві власності об`єктами нерухомого майна та стверджувати, що вона є правонаступником припиненої юридичної особи.
ВС зазначив, що приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, створених на базі колгоспів без викупу державою їх майна, які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства або відкриті акціонерні товариства з наступною безоплатною передачею майна працівникам підприємств засновників (ч.1 ст. 8 вказаного ЗУ).
У справі, що розглядається, установлено факт правонаступництва КСП в частині майна ДП в силу наведених положень законодавства, а також, встановивши, що позивач є власником спірного майна, безпідставність реєстрації права власності на це майно за Міністерством.
Таким чином Верховний Суд констатував, що у спірних правовідносинах відбулося неправомірне втручання держави у мирне володіння майном, що належить позивачу на праві власності, на недопустимості чого неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини.