7 лютого 2023 року Конституційний Суд України ухвалив рішення про неконституційність приписів абзацу третього частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» № 463-ІХ від 16.01.2020.
Відповідно до оспорюваного припису педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
Цей припис призвів до поділу педагогічних працівників на дві категорії та створив умови для дискримінаційного підходу до однієї із них, а саме поставив у нерівне становище тих педагогів, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію.
Суд захистив право вчителів-пенсіонерів
Конституційний Суд погодився із поданням 56 народних депутатів про невідповідність вказаного припису Закону № 463-ІХ статтям 8,24 та 43 Конституції України.
Зокрема, згідно ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 КУ).
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професій та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обрати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації (Рішення Конституційного суду України від 07.07.2004 № 14-рп/2004).
Окрім того таке обмеження для вчителів-пенсіонерів не узгоджується із ч.2 ст. 3 Кодексу законів про працю, яка визначає підстави для укладання строкових договорів.
Отже Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюваним приписом нівелюються гарантовані права громадян на працю та запроваджують дискримінаційні трудові умови для осіб, які досягли пенсійного віку.
Таким чином роботодавець відтепер не має право змушувати вчителів-пенсіонерів укладати строкові трудові угоди.