Велика кількість осіб для ведення бізнесі обирають організаційно-правову форму Товариства з обмеженою відповідальністю – ТОВ. Як правило, учасниками ТОВ для об’єднання матеріальних ресурсів може бути кілька (а іноді і велика кількість) фізичних та юридичних осіб. Однак, час від часу можуть виникати спірні питання, коли ТОВ може порушувати права учасника. В судовій практиці частіше всього розглядають такі справи про спір Учасника з ТОВ:
1.Порушення права Учасника ТОВ на інформацію; 2.Порушення права Учасника на отримання дивідендів; 3. Прийняття на загальних зборах ТОВ незаконного рішення ( в т.ч. з порушенням порядку денного); 4. Порушення прав Учасника при значних при укладанні ТОВ значних угодах; 5. Умисна збиткова діяльність ТОВ; 6. Невиплата вартості частки майна ТОВ при виході учасника; 7. Інші порушення Учасника ТОВ.
Незважаючи на те, що власником часток Товариства з обмеженою відповідальністю є кілька фізичних чи юридичних осіб (резиденти або нерезиденти), які стають його учасниками, останні та ТОВ є окремими суб’єктами права. Товариство відповідає за зобов’язання усім власним майном, на відміну від учасників, які не відповідають за боргами Товариства, а несуть ризик лише в межах своїх вкладень.
Разом з тим, у учасників нерідко виникають суперечки із Товариством при виході учасника із Товариства, у тому числі примусове виключення, купівлі-продажу майна ТОВ та частки учасника, спори по спадкуванню частки у ТОВ, при прийнятті незаконних рішень загальними зборами, які можуть порушувати права учасника.
У разі, коли учасник не може вирішити вказані спори шляхом переговорів із ТОВ, адвокат допоможе захистити його права у судовому порядку, шляхом підготовки позову про визнання рішення загальних зборів недійсним, стягнення суми вкладу, не сплаченого учаснику при виході із ТОВ, а також з іншими позовними вимогами, які є ефективним способом захисту порушених прав учасника ТОВ.
Слід звернути увагу, що допомога досвідченого адвоката вкрай необхідна учаснику у складних корпоративних спорах з Товариством, оскільки, їх відносини регулюються не лише законодавчими актами, зокрема, Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Цивільним кодексом України, Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб», але і Статутом ТОВ, положення якого судом першочергово застосовуються при вирішенні спору. До того ж положення Статуту повинні відповідати чинному законодавству, що породжує необхідність і в перевірці законності його (Статуту) положень.
Тому в таких спорах нерідко постає питання, чи порушені права учасника ТОВ, якщо останнє діяло відповідно до положень Статуту, який містить пункти, що не відповідають чинному законодавству ?
Розібратися у вказаних складних ситуаціях допоможе досвідчений адвокат, який обізнаний не лише у законодавстві, що регулює корпоративні правовідносини, але і у правових позиціях Верховного Суду у подібних спорах.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА АО «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ПРИ СПОРІ УЧАСНИКА З ТОВ:
- Консультація з усіх питань, пов’язаних у правовідносинах учасника із ТОВ, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
- Збір доказової бази і підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, письмових пояснень, клопотань, апеляційних і касаційних скарг, та інших;
- Представництво клієнта (учасника ТОВ) судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПО СПРАВАХ ЗІ СПОРІВ УЧАСНИКА ІЗ ТОВ:
1.Якщо учасник ТОВ продає свою частку (частину) третій особі то інший учасник товариства має переважне право на придбання цієї частки (частини), якщо інше не передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.
Продаж учасником ТОВ частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину, а наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов’язків покупця проданої частки.
Велика Палата ВС 01.06.2021 розглянула справу за позовом ТОВ 1 до Особа 1 (Продавець), Особа 2 (Покупець) про переведення на позивача прав та обов’язків покупця за укладеним між відповідачами договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ 2 від 07.02.2020.
Позов обґрунтований тим, що, укладаючи договір, відповідачі порушили переважне право позивача на придбання частки в ТОВ 2.
Покупець звернувся до суду із зустрічним позовом до продавця про визнання недійсним договору від 07.02.2020, мотивуючи тим, що Продавець замовчував обставини, які можуть перешкодити вчиненню правочину, що свідчить про навмисне введення Покупця в оману.
Рішенням судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
ВС передав справу на розгляд Великої Палати ВС, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо підвідомчості судам цивільної юрисдикції спору у справі про визнання недійсним договору відчуження частки у статутному капіталі товариства, викладеного в постанові ВС від 18.03.2020.
Велика Палата ВС відступила від висновку ВС, сформульованого у вказаній постанові ВС, адже для вирішення питання щодо юрисдикції таких спорів не має значення, чи набула особа, на користь якої відчужено частку, корпоративних прав у встановленому законом порядку.
Те, що спір про недійсність договору виник між двома фізичними особами, не змінює його правової природи як спору з правочину щодо частки в статутному капіталі товариства, розгляд якого віднесено до юрисдикції господарських судів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Розглянувши справу по суті спору ВП ВС скасувала рішення попередніх інстанцій та постановила рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
ВП ВС зазначила, що позивач за первісним позовом правильно обрав спосіб захисту свого порушеного переважного права на придбання частки у статутному капіталі ТОВ 2. Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі, якщо інше не передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.
Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Якщо статутом ТОВ не встановлено інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства, то відчуження частки товариства здійснюється з дотриманням порядку, визначеного у статтях 20, 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Продаж учасником ТОВ частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов’язків покупця частки на підставі зазначеного Закону.
Таким чином, ВП ВС дійшла висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову.
2. Прийняття судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників ТОВ не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства.
Позовна вимога про встановлення розміру статутного капіталу ТОВ та розмірів часток учасників товариства є ефективним способом судового захисту порушеного права учасника, якого незаконно виключили зі складу товариства. В межах такої справи суд встановлює та перевіряє обставини, пов’язані із законністю виключення учасника, та надає оцінку поведінці відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому вираженні.
Учасник, якого незаконно виключили зі складу товариства, не має іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
Верховний Суд 11.12.2023 скасував постанову апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову Особа 1 до ТОВ та його учасників про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників Товариства та направлявив справу до цього суду на новий розгляд.
Суть спору в тому, що Позивачка була учасницею та однією з трьох спадкоємиць померлого мажоритарного учасника ТОВ. Рішенням загальних зборів ТОВ було прийнято Позивачку як спадкоємицю померлого учасника та збільшено розмір її частки за рахунок 1/3 частини в ТОВ спадкодавця. В подаьшому рішенням загальних зборів скасовано попереднє рішення, відмовлено позивачці у прийнятті до складу учасників з часткою спадкодавця, а потім виключено її та інших учасників з ТОВ, прийнято двох нових учасників, збільшено статутний капітал і здійснено перерозподіл часток.
Позивачка оскаржила до суду вказані вище рішення загальних зборів (інша справа). Однак 03.08.2021 апеляційним судом у задоволенні позову відмовлено через обрання неправильного способу захисту.
З огляду на вказане позивачка звернулася з позовом до ТОВ і всіх його учасників про визначення розміру статутного капіталу ТОВ та розміру часток учасників до вказаних, на її думку, порушень, визначення колишнього складу учасників і розміру часток, з урахуванням успадкованої нею 1/3 частки у статутному капіталі ТОВ померлого учасника.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції визнав неналежним обраний позивачкою спосіб захисту з огляду на висновок ВС про те, що втрата права власності на частку і статусу учасника товариства за рішенням суду можлива лише у випадках витребування частки із чужого незаконного володіння або переведення на позивача прав та обов’язків покупця частки. Такий спосіб захисту прав позивача, як визначення розміру статутного капіталу та часток учасників, не може призводити до втрати іншими учасниками товариства права власності на їхні частки та статусу учасників (корпоративних прав), тобто до фактичного виключення учасників з товариства.
Розглядаючи питання щодо способів захисту, ВС зазначив, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача – колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства.
Навпаки, такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки в особи, що незаконно заволоділа нею без відповідної правової підстави, згідно зі ст. 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права її відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права її відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у ч.1 ст. 388 ЦК України).
ВС зробив висновок, що учасник, якого незаконно виключили зі складу товариства, не має іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
При цьому, ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства.
Натомість, суд зобов’язаний розглянути спір по суті заявлених вимог щодо законності виключення позивача зі складу учасників товариства і з огляду на конкретні обставини справи оцінити аргументи сторін щодо підстав виключення учасника та поведінки всіх учасників товариства, встановити інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи. У такому разі господарський суд не підміняє собою загальні збори учасників товариства і не вирішує питання про виключення учасника з товариства, а розглядає спір між колишнім і теперішніми учасниками щодо законності виключення позивача та вступу до товариства нових, тобто захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб (учасників товариства з обмеженою відповідальністю) у визначений законом спосіб, що є основним завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, за результатом розгляду такого спору суд може ухвалити рішення про припинення права на участь у товаристві шляхом задоволення позову про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства, що узгоджується з такими способами захисту, як визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення (пункти 1, 3 та 4 ч. 2 ст. 16 ЦКУ).
За результатами нового розгляду справи судом апеляційної інстанції 01.05.2024 залишено в силі рішення першої інстанції про задоволення позову. Зокрема, у резолютивній частині рішення визначив розмір статутного капіталу товариства станом на час виключення позивачки із ТОВ, склад учасників товариства та розмір їх часток у статутному (складеному) капіталі (за вирахуванням 2/3 частки померлого учасника, що належать іншим двом спадкоємицям, які відмовилися від вступу до товариства).
При цьому суд у мотивувальній частині судового рішення визнав незаконними рішення загальних зборів, на яких вирішувалось питання спадкування частки померлого учасника, перерозподілу часток учасників, виключення зі складу учасників Товариства позивачки та інших учасників, прийняття до складу учасників та збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових внесків нових учасників.
Суд виходив з того, що ці рішення були прийняті без участі позивачки та інших учасників товариства. Ініціаторами цих рішень були нові учасники (відповідачі у справі), які діяли з метою завдати шкоди іншим учасникам Товариства та заволодіти правом управління товариством (фраудаторні дії). Позивачка та інші колишні учасники (відповідачі) незаконно виключені з товариства.
Таким чином, апеляційний суд, з урахуванням правової позиції ВС, визнав, що Позивачка, як одна з трьох спадкоємиць, яка виявила бажання брати участь у діяльності Товариства, набула права на частку у статутному капіталі Товариства, що відповідає 1/3 частці її померлого чоловіка, без необхідності прийняття окремих рішень.