СПОРИ З ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНАМИ

ПОСЛУГИ АДВОКАТА

В час розвитку Інтернет технологій все більше продавців різноманітних товарів розміщують свої торгові площадки в Інтернеті.

В продажу є різноманітні товари – побутова техніка, електронні прилади, будівельні матеріали та навіть автомобілі. Багато в мережі Інтернет продається і обладнання для бізнесу – медичне, машинобудівне, офісне та інше.

Легкій пошук товарів та зручний спосіб всього необхідного, іноді може мати і свої негативні наслідки – Інтернет продавці можуть надіслати Покупцю не той товар, що ним був оплачений, надіслати товар в меншій кількості, взагалі не надіслати товар так як товар закінчився та не повернути попередню оплату.

Також існують такі спори з Інтернет- магазинами:

-Товар було сплачено Покупцем, а інтернет-магазин його не надіслав, так як нібито на цей товар існує інша ціна;

-Інтернет-магазин направив товар із дефектами;

-Інтернет-магазин не надав Споживачу повної інформації про товар, що призвело до придбання Покупцем товару, який він не мав намір придбавати;

-Покупець відмовився отримувати товар у поштовому відділенні, а Інтернет-магазин не повернув сплачені як передплата кошти;

-Поставлений Інтернет-магазином товар не призначений для продажу на території України, не має сертифіката відповідності стандартам, установленим в Україні, не має гарантійної сервісної підтримки виробника на території України. Дані порушення позбавляють Покупця провести ремонт товару;

-Наявність в діях власників Інтернет-магазину шахрайських дій (Наприклад, Інтернет-магазину насправді не існує і шахраї отримали і не повертають кошти, оплачені Споживачем, за неіснуючий товар).

-Інші порушення, допущені Інтернет-магазином всупереч Закону України «Про захист прав споживачів», „Про електронну комерцію” та інших підзаконних актів, що регулюють дані правовідносини.

Всі ці порушення є підставою для пред`явлення в суд до Інтернет-магазину позову про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплачених коштів за товар як передплату, 3 % річних, інфляційних витрат, неустойку, збитків та моральної шкоди.

Отже, позитивний результат у таких справ в суді залежить від належно викладених позовних вимог та доведення порушення належними доказами, що може забезпечити лише досвідчений у таких справах адвокат, який обізнаний у правовій позиції судів у такій категорії справ, а також вірно орієнтується у таких законодавчих нюансах, як: хто є відповідачем у таких категоріях справ, які позовні вимоги, в залежності від ситуації, необхідно пред`являти Інтернет-магазину та якими належними доказами вони підтверджуються.

ПОСЛУГИ АДВОКАТА У СПОРАХ З ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНАМИ:

1. Консультація з питань, пов’язаних із спорами з Інтернет-магазинами, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;

2. Збір доказової бази, у тому числі проведення експертного дослідження придбаного в Інтернет-магазині товару на предмет його якості, та підготовка позову в суд до Інтернет-магазину з належними позовними вимогами, а також інших необхідних процесуальних документів- адвокатського запиту, скарг, заяв, письмових пояснень, заперечень, клопотань, тощо;

3. Представництво клієнта (Споживача) у судах всіх інстанцій, з метою захисту його інтересів;

4. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта в Апеляційний та Верховний Суд;

5. Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.

ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПО СПРАВАМ ЗІ СПОРІВ

З ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНАМИ

1. У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару Продавець (Інтернет-магазин) повинен негайно повідомити про це Споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору, а також повернути Споживачу сплачені кошти за ненаданий товар

Рішенням суду першої інстанції від 26.07.2021 задоволено позов Особа 1 про стягнення з ТОВ (інтернет-магазин) 8 500 грв для повернення коштів за ненаданий товар.

Позов мотивований тим, що 09.11.2018 він звернувся в Інтернет-магазин Відповідача з метою придбання водонагрівача і зробив замовлення через електронний кабінет сайту Відповідача.Після розмови з оператором, в якому він підтвердив наявність вибраного товару на складі, позивачу на електронну пошту надійшов лист від відповідача, в якому були вказані інструкції щодо переведення коштів. Потрібно було перевести кошти на рахунок ФОП Особа 2 у сумі 9 289 грн., що Позивач зробив через Приватбанк.

Після цього ніхто з представників магазину не зв`язувався з Позивачем протягом десяти днів. 22.11.2018 Позивач сам зв`язався з відповідачем і йому повідомили, що даного товару немає на складі і скасували замовлення. Гроші мали повернути на його картку протягом кількох днів, однак повернули лише 289 грн.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це Споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

Ураховуючи те, що докази поставки товару Позивачу за договором в матеріалах відсутні, то суд дійшов до висновку, що позовна заява в частині повернення Позивачу грошових коштів за ненаданий товар підлягає до задоволення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідачем позивачу було завдано моральні, або фізичні страждання, або позивачем було понесено втрати немайнового характеру.

З огляду на викладене суд в частині позовних вимог Позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди відмовив.

2. У разі, якщо надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей – споживач має право розірвати договір з Інтернет-магазином і вимагати відшкодування завданих йому збитків

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недобросовісною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває

Продавець, виробник, виконавець зобов`язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації

Споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до Закону. Шкода – завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект

У спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди лише у тих випадках, коли шкода завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю

Особа 1 звернувся до суду з позовом Інтернет – магазину в особі адміністратора сайту ФОП Особа 2 про захист прав споживача, стягнення збитків, неустойки та моральної шкоди.В обґрунтування позову зазначив, що 03.11. 2017 року ним було телефоном зроблено замовлення в Інтернет-магазині техніки, а саме: телевізора SAMSUNG UE55MU8002 black. В ході переговорів із менеджером магазину була названа ціна товару -33 700 грн., яку він мав сплатити після оплатою при отриманні вказаного товару у відділенні перевізника „Нова пошта”. 06.11. 2017 року товар був ним отриманий у відділенні „Нова пошта”, де він також оглядав телевізор зовні, під час увімкнення телевізору на ньому запустився блакитний екран, та висвітилася пропозиція перейти до меню налаштувань. Після цього він вимкнув телевізор і прийняв його, враховуючи, що на самому телевізорі та транспортувальній коробці номеру моделі зазначено не було, а вказаний у направлених продавцем документах, а саме, у акті прийому-передачі, експрес – накладній, гарантійному талоні телевізор зазначався, як SAMSUNG UE55MU8002 black, а тому сумнівів про те, що товар не є тією моделлю, яку він замовляв, у Позивача не виникло.

Разом з тим, вже вдома, при повторній спробі включити телевізор, на блакитному екрані з`явився чорний квадрат замість меню, тріщин попервах видно не було. Крім того, детальніше ознайомившись з товаром, він виявив, що отриманий телевізор має іншу модель, а саме, SAMSUNG UE55MU8000Т. Це стало відомо після того, як він зняв пластину на зворотному боці телевізору, після того, як вдома намагався невдало його запустити. При порівнянні товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, він довідався, що отримана модель відрізняється кількістю DTV тюнерів, кольором, комплектацією, країною виробника, частотою розгортки, ціною на час та дату замовлення. Між тим, при самостійному аналізі під час вибору моделі телевізора на сайті Інтернет- магазину, Позивачем була вибрана саме та модель, що найбільш відповідала його вимогам. На день оформлення замовлення в Інтернет-магазині вищезазначені моделі телевізорів відрізнялися не лише технічними характеристиками, а ще й ціною за товар.

Рішенням суду першої інстанції розірвано договір купівлі – продажу телевізорпа марки SAMSUNG, укладеного між Інтернет-магазином 03.11.2017 року та Особа ( товар отримано 06.11.2017 року) та стягнуто з Відповідача, особи – підприємця Особа 2, як адміністратора сайту Інтернет магазину понесені збитки у сумі 35 387 грн., неустойку за період з 17.11.2017 по 13.12.2017 року у сумі 9 099 грн.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначив, що згідно акту від 15.11.2017 року про технічний стан виробу, за заявою споживача від 15.11.2017, телевізор SAMSUNG UE55MU8000Т, модель якого, за твердженням Відповідача, є абсолютно тотожною моделі SAMSUNG UE55MU8002 black, яку замовляв Позивач, має механічні пошкодження матриці.

Оскільки зазначений недолік на момент отримання Особа 1 телевізора не існував, що підтверджується фактом прийняття товару замовником, ФОП Особа 2 відповідно до ст. 679 ЦК України та п.5.9 Публічної оферти не несе відповідальності за недоліки товару, що виникли після передачі його покупцю внаслідок порушення ним правил користування або збереження товару, дій третіх осіб або непереборної сили.

Крім того, посилаючись на те, що Інтернет-магазин відповідно до п.8 ч.1 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію” є лише засобом для представництва або реалізації товару іншими особами, в тому числі ФОП, шляхом вчинення електронного правочину, не є суб`єктом підприємницької діяльності, а ФОП Особа 2 не є адміністратором сайту і лише реалізує за його допомогою відповідні товари, вважає, що Інтернет-магазин не є належним відповідачем по справі.

Відхиляючи доводи Відповідача, суд зазначив, що доводи відповідача про те, що вказані моделі телевізорів є ідентичними, спростовуються розміщеними на сайті Інтернет-магазину даними про ці товари.

У задоволенні направлених Позивачем 08.11.2017 року та 09.11.2017 року претензій про повернення грошових коштів, Відповідач відмовив, пославшись на акт від 15.11.2017, виданий ФОП Особа 5, згідно якого при проведенні діагностики телевізора в умовах сервісного центру було виявлено, що апарат вийшов зі строю через механічні пошкодження матриці, його ремонт можливий лише шляхом її заміни, а отже продавець не несе відповідальності за недоліки товару, оскільки вони виникли після його передання покупцю, внаслідок порушення останнім правил користування або зберігання товару.

Стаття 4 Закону «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023 передбачає, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на безпеку продукції, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника(виконавця, продавця).

Перед початком експлуатації товару споживачі зобов`язані уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 12.05.1991 року № 1023 „Про захист прав споживачів” перед укладанням договорів на відстані(наприклад, в інтернет – магазині) продавець повинен надати споживачеві інформацію, зокрема, про: найменування продавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензій; основні характеристики продукції, ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; інші умови постачання або виконання договору; порядок розірвання договору.

Окрім вищезазначеного, ст. 7 Закону від 03.09.2015 року № 675 „Про електронну комерцію” передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про : повне найменування юридичної особи або ПІБ фізичної особи-підприємця, місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи – підприємця, адресу електронної пошти та / або адресу інтернет – магазину.

Зважаючи на положення ст. 3 Закону № 675, Інтернет – магазином є засіб для реалізації товару, роботи або послуги шляхом укладання електронного правочину з покупцями, замовниками.

Закон встановлює, що суб`єкт електронної комерції – це суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, роботи, надає послуги з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем. Отже продавець повинен бути суб`єктом господарювання, тобто юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем. При державній реєстрації в якості суб`єкта господарювання він має зазначати клас КВЕД – 47.91″ Роздрібна торгівля, що здійснюється формами поштового замовлення або через мережу Інтернет”(ст.ст. 17,18 Закону № 755 від 15.05.2003 року).

Згідно інформації із Єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій і фізичних осіб – підприємців Відповідач як на час укладення оскаржуваного договору так і на час розгляду справи зареєстрований як фізична – особа підприємець із видом діяльності згідно клас КВЕД – 47.91″Роздрібна торгівля, що здійснюється формами поштового замовлення або через мережу Інтернет”

Виходячи із змісту зазначених норм веб-сайт інтернет – магазину повинен містити повну інформацію про товар(наявність сертифікатів, інших необхідних документів); містити інформацію про продавця.

Водночас, під час вчинення електронного правочину компанія-продавець зобов`язана забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісними та якісними характеристикам.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 15 Закону „Про захист прав споживачів” споживач має право на одержання необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Правові наслідки порушення права споживача на інформацію визначені у ч.7 ст. 15 цього Закону. Згідно з п.1 названої норми, у разі надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та виробника(виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей – споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

За положеннями ч.9 ст. 15 названого вище Закону, під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недобросовісною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Відповідно до ст. 15 Закону „Про захист прав споживачів” продавець, виробник, виконавець зобов`язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.

Згідно з редакцією п.5 ч.1 ст. 4 Закону „Про захист прав споживачів” у редакції, що дії з 17.09.2011 року, споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції(дефекту в продукції), відповідно до закону. При цьому, положеннями ст. 1 Закону України „Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції” поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Зі змісту акта технічного огляду та діагностики від 01.12.2017, складеного фахівцями компанії „РОМА-СЕРВІС”, проданий позивачу замість моделі SAMSUNG UE55MU8002 black телевізор моделі SAMSUNG UE55MU8000ТXZG не призначений для продажу на території України, не має сертифіката відповідності стандартам, установленим в Україні, не має гарантійної сервісної підтримки виробника на території України.

Між тим, побутові електротовари та електронна апаратура побутового призначення включені до переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держкомітету з питань технічного регулювання і споживчої політики від 01.02.05 № 28. У документах на зазначені товари, які передаються покупцеві, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності( п.1.4 Правил продажу товарів на замовлення і поза торгівельними або офісними приміщеннями, затвердженими наказом Мінекономіки від 19.04.2007 № 103).

За вказаних обставин доводи позивача про наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу телевізора відповідно до ч.7 ст. 15 Закону „Про захист прав споживачів” та про відшкодування понесених ним витрат-, є правомірними, оскільки Відповідач, надавши Особа 1 недостовірну інформацію про проданий йому телевізор, у тому числі, як про товар, що офіційно продається, продав товар, який не підлягає продажу на території України, не підлягає експлуатації, гарантійному ремонту та обслуговуванню.

Посилання при цьому Відповідача на те, що механічні пошкодження матриці проданого Особа 1 телевізора виникли після отримання товару покупцем, не можуть бути прийняті до уваги судом, зважаючи на те, що для розірвання договору у зв`язку із порушенням права споживача на інформацію, у тому числі через ненадання необхідної технічної документації на товар та її перекладу, правового значення не мають.

Отже, суд дійшов висновку, що саме не володіння споживачем необхідною інформацією зумовило настання таких наслідків.Оскільки належних доказів того, що зазначені недоліки товару-телевізору, були виявлені покупцем при отриманні товару на відділенні «Нової пошти», Відповідач суду не надав а тому, позовні вимоги Позивача у частині розірвання договору купівлі-продажу товару та стягнення вартості товару, підлягають задоволенню. Щодо вимог позивача про стягнення неустойки, то вони підлягають задоволенню відповідно до ч.9 ст. 12, ч.7 ст. 13 Закону „Про захист прав споживачів”.

Судом відмовлено у стягнення з Відповідача моральної шкоди, оскільки у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди лише у тих випадках, коли шкода завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, доказів чого Позивачем не надано.

3.Під час вчинення електронного правочину компанія-продавець зобов`язана забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісними та якісними характеристикам

Веб-сайт інтернет-магазину повинен містити повну інформацію про товар (наявність сертифікатів, інших необхідних документів); містити інформацію про продавця

Споживач має право на одержання необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Недотримання Інтернет-магазином вказаних вимог є підставою для розірвання договору купівлі-продажу товару

Стягнення неустойки з Інтернет магазину застосовується у випадку розірвання договору між сторонами та відмови продавця у подальшому у поверненні сплачених за товар коштів

Особа 1 звернулася в суд з позовом до фізичної особи – підприємця Особа 2 про захист прав споживачів.В обґрунтування заявленого позову посилалася на те, що 29.01.2019 вона придбала у Відповідача через Інтернет-магазин телевізор «SAMSUNG UE49NU7172» вартістю 12 399 грн, проте 02.02. 2019 року нею було виявлено несправності у придбаному товарі, а саме пошкодження внутрішнього активного шару РК екрану ТВ, при цьому слідів удару не було виявлено, а верхній зовнішній шар екрану був цілий. У зв`язку з тим, що товар був непридатний до експлуатації, Позивач звернулась до сервісного центру, але отримала відмову у прийомі та ремонті телевізора у зв`язку з тим, що телевізор вказаної марки в Україну для продажу не надходив. Вказала, що Інтернет-магазин на зазначений телевізор надав їй гарантійний талон, в якому зазначено строк гарантії 12 місяців, тому вона звернулася до зазначеного Інтернет-магазину для гарантійного ремонту. Зазначала, що вона не мала змоги повернути товар протягом чотирнадцяти днів, оскільки Інтернет-магазин їй відмовив.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд розірвати договір купівлі-продажу телевізора «SAMSUNG UE49NU7172» вартістю 12 399 грн., а також стягнути з відповідача на її користь 12 399 грн. за придбаний товар неналежної якості – телевізор «SAMSUNG UE49NU7172», 155 грн у рахунок відшкодування поштових витрат та суму комісії 248 грн; стягнути з відповідача на її користь 20 582 грн. неустойки (1% за кожний день затримки усунення недоліків); стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Рішенням суду перпшої інстанції від 03.02.2020 позов задоволено частково. Визнано розірваним договір купівлі-продажу телевізора марки «SAMSUNG UE49NU7172», укладений 29.01.2019 між Інтернет-магазином та Особа 1 (товар отримано 01.02.2019). Стягнуто з ФОП Особа 2 (адміністратора сайту Інтернет-магазину) на користь Особа 1 33384 грн., з яких понесені збитки у розмірі 12.802 грн. та неустойку у розмірі 20 582 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою суду апеляційної інстації від 28.04.2020 рішення суду від 03.02.2020 в частині стягнення неустойки скасовано та у цій частині у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд зазначив, що при отриманні та огляді товару у відділенні транспортної компанії «Нова пошта» видимих недоліків товару виявлено Покупцем не було. При увімкненні телевізора вдома Позивачка виявила дефект – тріщини в панелі плазми на екрані в правому верхньому кутку, що робить неможливим використання товару відповідно до його цільового призначення.

Згідно з актом оцінки технічного стану від 06.02.2019, при огляді телевізора в умовах сервісного центру не виявлено зовнішніх пошкоджень та слідів стороннього втручання. При огляді телевізора у ввімкненому стані зовнішніх ушкоджень не виявлено. При ввімкненні приладу виявлено пошкодження внутрішнього активного шару ЖК екрану ТВ, при цьому слідів ударів не виявлено, верхній зовнішній шар екрану цілий. Причиною недоліків зазначено «інша причина» – пошкодження внутрішнього активного шару ЖК екрану. Як висновок щодо подальшої експлуатації приладу, зазначено потребу ремонту – необхідність заміни активного шару ЖК екрану.

Згідно з висновком акту технічного стану від 15.08.2019 виріб потребує заміни РК дисплею. На запит клієнта стосовно офіційності даної моделі «SAMSUNG UE49NU7172» із серійним номером 0 DYW3HNKB01018 немає в списку офіційних моделей регіону Україна.

Як убачається з листа директора сервісного департаменту ТОВ «Самсунг Електронік Україна Компані» від 18.11.2019 за результатом перевірки наданої Особа 1 інформації повідомлено, що згідно з діючим законодавством телевізори не підлягають обов`язковій сертифікації в Україні. Однак, телевізор відноситься до товарів, на які виробником має складатися декларація про відповідність технічним регламентам, а у разі підтвердження відповідності на сам товар має наноситись національний знак відповідності. Телевізор «SAMSUNG UE49NU7172» не проходив процедури підтвердження відповідності, на товар не складалася декларація відповідності. Крім того, іноземні декларації в Україні теж не визнавалися. Телевізор «SAMSUNG UE49NU7172» не призначений виробником для продажу на території України, тому виробником ані телевізор, ані упаковка не маркуються українською, а до комплекту не входить інструкція та гарантійний талон українською мовою. У випадку, якщо такий товар введений в обіг, товар не відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.26 Закону України «Про засади державної мовної політики», технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, та технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженому постановою КМУ від 16.12. 2015 року №1077. Оскільки вказаний телевізор не постачався офіційно, гарантійному та сервісному обслуговуванню в мережі авторизованих сервісних центрів в Україні не підлягає.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивачки про наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу телевізора відповідно до ч.7 ст.15 Закону «Про захист прав споживачів» та про відшкодування понесених нею витрат є правомірними, оскільки відповідач, надавши Особа 1 недостовірну інформацію про проданий їй телевізор, у тому числі, як про товар, що офіційно продається, продав товар, який не підлягає продажу на території України, не підлягає експлуатації, гарантійному ремонту та обслуговуванню.

Права споживача, передбачені ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», щодо доступу до інформації співвідносяться з обов`язками продавця.

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про: повне найменування юридичної особи або ПІБ фізичної особи-підприємця, місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи-підприємця, адресу електронної пошти та/або адресу Інтернет-магазину.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій і фізичних осіб – підприємців, відповідач як на час укладення оскаржуваного договору так і на час розгляду справи зареєстрований як фізична – особа підприємець з видом діяльності – клас КВЕД – 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється формами поштового замовлення або через мережу інтернет».

Отже, веб-сайт інтернет-магазину повинен містити повну інформацію про товар (наявність сертифікатів, інших необхідних документів); містити інформацію про продавця.

Під час вчинення електронного правочину компанія-продавець зобов`язана забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісними та якісними характеристикам.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Стосовно продукції, яка підлягає обов`язковій сертифікації в державній системі сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров`я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов`язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Суд звернув увагу, що під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недобросовісною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Встановивши факт продажу позивачу несертифікованого в Україні товару, а також недоведеності відповідачем факту виникнення недоліків товару внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу продажу телевізора марки «SAMSUNG UE49NU7172», укладеного 29.01. 2019 року між сторонами та стягнення понесених збитків за придбання товару у розмірі 12 802 грн.

Щодо стягнення з Відповідача неустойки апеляційний суд зазначив, що відповідно до ч.9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей. Тобто, дана норма застосовується у випадку розірвання договору між сторонами та відмови продавця у подальшому у поверненні сплачених за товар коштів.

Враховуючи те, що у даному випадку до подання позовної заяви до суду договір між сторонами розірвано не було, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положень ч.9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», яка передбачає виплату споживачеві неустойки у випадку, коли такий договір розірвано, але кошти не повернуто.