Власники та користувачі житлових та нежитлових приміщень є одночасно споживачами комунальних послуг – на будинок мають надаватися так звані послуги з управління будинком, що фактично становить послуги з утримання будинку та прибудинкової території, послуги водопостачання та водовідведення, вивіз твердих побутових відходів, теплопостачання, газопостачання, постачання електричної енергії.
Наявність великої кількості прийнятих законів, постанов Кабінету Міністрів України, правил, положень, порядків що затверджені наказами відповідних Міністерств та відомств, створюють певну плутанину при стосунках мешканців та споживачів з надавачами та виконавцями комунальних послуг, балансоутримувачами.
Неповне надання комунальних послуг, надання платіжок та договорів від однотипних надавачів комунальних послуг, заплутаність та непрозорість рахунків за комунальні послуги, свавільне нарахування заборгованостей та створення штучних бар’єрів по з’ясуванню їх походження – далеко не повний перелік проблем, з якими стикаються Власники та Користувача житлових та нежитлових приміщень як Споживачі комунальних послуг.
Хочете підключити або відключити певну комунальну послугу ? Вам залили квартиру ? Незрозумілі рахунки від комунальних служб ? Або комунальні служби здійснюють проти Вас незаконні дії ?
Кваліфікована юридична допомога у спорах з комунальними службами поновить Ваші порушені права та допоможе захистити їх у суді.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА У СПОРАХ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИМ ПОСЛУГАМ:
-Отримання консультації по спорам по житлово-комунальним послугам;
-Оцінка виниклої у клієнта ситуації і оцінка перспектив можливих
судових процесів;
-Підготовка претензій Постачальникам житлово-комунальних послуг від імені клієнта для вирішення Споживачем спірних питань по житлово-комунальним послугам;
-Підготування відповіді на претензію по житлово-комунальному спору;
-Складання адвокатського запиту в інтересах клієнта по житлово-комунальним послугам;
-Ознайомлення з матеріалами справи, якщо справа зі спору по життлово-комунальним послугам знаходиться вже в суді;
-Складання скарги в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг;
-Складання скарги в Держпродспоживслужбу;
-Складання заяви до Антимонопольного комітету України;
-Складання процесуальних документів по судових спорах по комунальному спору – позовних заяв, скарг, заперечень на позови, відповіді на заперечення, клопотань;
-Оскарження судових рішень шляхом підготовки апеляційних і (або) касаційних скарг по житлово-комунальному спору;
-Представництво інтересів клієнта в судах всіх інстанцій у справах по житлово- комунальному спору;
-Юридичній супровід клієнта на стадії виконання судового рішення.
Суперечки із постачальниками ЖКП вирішуються в судовому порядку, а саме: суд вирішує спірні питання у спорах між Споживачами і Постачальниками ЖКП щодо:
– Заборгованості у Споживача за надані ЖКП;
– Надання неякісних, не в повному обсязі або взагалі ненадання ЖКП Постачальниками;
– Позбавлення Споживачів права на користування ЖКП-відключення від електро-, газо-, водопостачання;
– Нарахування Споживачу об’ємів необлікованого споживання електро-, газо-, водопостачання;
– Завдання матеріальної та моральної шкоди Споживача внаслідок невиконання (неналежного виконання) Постачальниками ЖКП своїх обов’язків-залиття, пожежа тощо;
– Інші порушення, у тому числі умов договорів по ЖКП, допущені Постачальниками.
Правовідносини у сфері надання/отримання житлово-комунальних послуг регулюється великою кількістю законів та Правилами по отриманню відповідної послуги – Житловий Кодекс, Закон «Про житлово-комунальні послуги», Закон «Про теплопостачання», Закон «Про питну воду та питне водопостачання», «Про відходи» та Закон «Про управління відходами», Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Цей перелік є далеко не вичерпний.
Таким чином, враховуючи велику кількість законів та нормативних актів що регулюють порядок надання житлово-комунальних послуг, при виникненні спірних питань у сфері отримання Споживачем Житлово-комунальних послуг звернення до адвоката є неминучим.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ
ПО ЖИТЛОВО –КОМУНАЛЬНИМ ПОСЛУГАМ
1. Виключно Водопостачальна компанія несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі Особи, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки за рахунок виконавця послуг
Об’єднаною Палатою Верховного Суду 27.03.2019 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про часткове задоволення позову Особи 1 до Водопостачальної Компанії, якими: зобов’язано ВК поновити на абонентському обліку лічильник холодної води, який встановлений у квартирі Позивача; зобов’язано ВК здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж зазначеного лічильника холодної води; зобов’язано ВК провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку, відкритому на ім’я Особа 1 з 01.09. 2016 з урахуванням показань зазначеного лічильника холодної води.
Суть спору в тому, що Позивач оплачує послуги по водовідведенню та водопостачанню за показниками належного йому лічильника, встановленого в його квартирі та прийнятого в експлуатацію 15.12.2011. Разом з тим, у вересні 2016 року він отримав письмове повідомлення від адміністрації ВК про те, що міжповірочний інтервал лічильника сплив і з 01 серпня 2016 року оплата за послуги буде здійснюватися за нормами споживання, борг за отримані послуги становить 90,13 грн.
ОП ВС зазначила, що згідно із пунктами 9, 30, 32 Правил № 630, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005, передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов’язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов’язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Отже ОП ВС дійшла висновку, що Особа 1 є Споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є ВК, тому саме Відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій Позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин ВК як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
За таких обставин суди попередніх інстанцій правильно задовольнили позов в частині зобов’язання Відповідача поновити на абонентському обліку лічильник холодної води, встановлений у квартирі Позивача, здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж зазначеного лічильника і провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку, відкритому на ім’я Особа 1 з 01.09.2016.
2. Приписами абз. 1 п. 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ встановлено заохочувальну норму, яка виключає застосування вимог розділу ХІ цього Кодексу при здійсненні розрахунків безоблікового споживання газу у випадку повідомлення споживачем про пошкодження лічильника до виявлення порушення оператором ГРМ, тобто у випадку вжиття споживачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання згідно з договором
Постановою Верховного Суду від 06.09.2023 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову ФОП про визнання недійсним рішення Комісії від 13.07.2022 про задоволення акту про порушення Кодексу ГРМ від 16.06.2022, у задоволенні зустрічного позову Оператора ГРМ про стягнення донарахованого обсягу необлікованого природного газу у розмірі 645 136 грн. відмовив.
Верховний Суд зазначив, що у оспорюваному рішення вказано про встановлення порушення п.п.1 п.3 гл.2 розд.XI Кодексу ГРС – пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Відповідно до пп. 1 п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням наступного: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення “не з вини споживача”, оскільки споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу або позаштатний режим роботи, що за п. 6 гл. 6 розділу Х Кодексу ГРС охоплює ситуації, які споживач може виявити.
Згідно з п. 8 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРС у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).
Отже, у випадку повідомлення про позаштатний режим роботи лічильника газу до виявлення цих обставин оператором ГРМ, процедура перерахунку необлікованого споживання природного газу може застосовуватися лише щодо періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку, до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. Водночас, у випадку встановлення позаштатного режиму роботи лічильника газу оператором ГРМ самостійно, якщо не було виявлено несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, як це передбачено пп. 1 п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРС, процедура перерахунку необлікованого споживання природного газу може застосовуватися за період з дати виходу з ладу ЗВТ, або з початку розрахункового періоду, якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно встановити, або з дати прострочення періодичної повірки, якщо таке порушення є доведеним, до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), що виникає, зокрема в результаті пошкодження лічильника, несправності лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановленої за результатами позачергової або експертної повірки.
Встановлено, що за результатами позачергової повірки 24.06.2022 Відповідачем видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме про непридатність лічильника газу, підставою для визнання ЗВТ непридатним визначено – похибка перевищує допустимі значення. Водночас, суди не встановили обставин несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ.
Також встановлено, що 16.06.2022 Споживач самостійно звернувся до Відповідача із заявою № 270 (зареєстрована в 10:40), в якій просив направити представника для перевірки вузла обліку газу, у зв`язку з самостійно виявленою зупинкою роботи лічильника обліку газу,а акт складений в 14-00 годин.
До того ж, ні в акті про порушення, ні в інших документах не зафіксовано інформації про виявлення механічних пошкоджень лічильника чи його елементів.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про своєчасне (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) повідомлення Споживачем Оператора ГРМ про позаштатний режим роботи лічильника, що виключає донарахування йому обсягів необлікованого споживання природного газу.
3. Споживачі зобов’язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними
Верховним Судом 23.05.2024 скасовані судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено позов Керуючої компанії до ФОП про стягнення 95 109 грн. заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та відмовлено в задоволені зустрічного позову про визнання цього договору недійсним (з мотивів того, що підпис на ньому від імені ФОП не її).
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що спірний договір є неукладеним, а тому не може бути недійсним. У той же час на ФОП, як на власника частки в нерухомому майні, покладений тягар зі здійснення оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, що надаються щодо спірного нерухомого майна, належного ФОП.
ВС погодився із доводами касаційної скарги ФОП, що суди попередніх інстанцій не дослідили реальності послуг, які позивач надавав, що не відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.09.2018, відповідно до якої споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Разом з тим суди попередніх інстанцій, обмежившись наданими позивачем доказами того, що ним були виставлені ФОП акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на загальну суму 95 109 грн., не дослідили їх на предмет з`ясування обставин які саме послуги були надані Позивачем та чи фактично Відповідачка користувалася та/або могла користуватися цими послугами у спірний період.
Також суди попередніх інстанцій, встановивши, що між Позивачем та Відповідачкою відсутній договір про надання ЖКП, у якому сторонами була б погоджена ціна послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не перевірили наданий Позивачем розрахунок заборгованості, та не з`ясували, яким чином позивачем визначалася вартість послуги. Зокрема не з`ясували чи відбулося нарахування заборгованості, виходячи з тарифів на ці послуги, затверджених органами місцевого самоврядування, чи позивачем використана інша складова вартості послуги.
З огляду на недослідження на предмет належності доказів, наданих Позивачем в обґрунтування позовних вимог, ВС зазначив про передчасність постановлених судових рішень про задоволення позову Керуючої компанії.