Спори по ремонту ліфтів
Спори по ремонту ліфтів виникають, коли підрядник неналежно виконує роботи, зриває строки або взагалі не проводить ремонт після передоплати — ОСББ, ЖЕК і керуючі компанії можуть захистити свої права в суді.
Чому виникають спори
ОСББ, житлові кооперативи, управляючі компанії час від часу стикаються з питанням проведення технічних та ремонтних робіт ліфтового обладнання будинків. Велика вартість обладнання, складний ремонт, подальша відповідальність за життя пасажирів роблять вибір належного підрядника по ремонту ліфтів вкрай відповідальним завданням.
Ремонтні підприємства, що здійснюють ремонт ліфтів, мають обов’язково мати дозвіл від Держнаглядохоронпраці України на виконання цих робіт. При укладанні договору з ремонтним підприємством важливо провести юридичну експертизу договору — замовникам часто пропонують невигідні умови: відсутність претензій після підписання акту виконаних робіт, відсутність відповідальності виконавця, нечітко прописані умови прийняття робіт.
З якими питаннями найчастіше стикаються ОСББ та керуючі компанії
Технічні огляди та обслуговування ліфтів
Відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію ліфта покладається на його власника згідно з Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні (наказ Держкомбуду від 10.04.2000 № 73). Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів (НПАОП 0.00-1.02-08) встановлюють вимоги до монтажу, технічного огляду, експертного обстеження, ремонту та модернізації ліфтів.
Технічні огляди ліфтів бувають первинними (повними), періодичними (раз на 2 роки) та позачерговими — після аварії, реконструкції або перерви в експлуатації понад 12 місяців. Експертне обстеження проводиться у разі закінчення граничного строку експлуатації, реконструкції, аварії або виявлення зносу, тріщин і пошкоджень, що перевищують допустимі значення.
Експлуатація ліфтів, які відпрацювали нормативний термін служби і не пройшли експертне обстеження, забороняється. Робота ліфта також не дозволяється, якщо відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію (п. 9.7.15 Правил).
Способи захисту прав у судовому порядку
Спори по ремонту ліфтів на прикладах судової практики
Реальні рішення судів — з датами, номерами та сумами.
Підрядник по обслуговуванню ліфтів вимагав з ЖЕК 897 643 грн за виконані роботи, але акт приймання-передачі був підписаний лише однією стороною — самим підрядником.
Суд відмовив у стягненні 897 643 грн. До закінчення дії договору ліфти, які обслуговував позивач, масово зупинялися, тому договір з ним розірвали. Суд вказав, що обов’язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх фактичного належного надання, а не лише з оформлення акту — а акт, підписаний однією стороною за таких обставин, не є достатнім доказом.
Підрядник ТОВ «Ліфтсервісплюс» не усунув дефекти капітального ремонту ліфта до закінчення строку дії договору (31.12.2020) — роботи виконали не в повному обсязі.
Суд стягнув з підрядника пеню 2 798 грн та штраф 3 696 грн. Замовник дефектний акт затвердив, але акт виконаних робіт не підписав через невиконання частини робіт. За умовами договору прострочення строків надання послуг тягне пеню 0,1% вартості послуги за кожен день, а понад 30 днів — додатково штраф 7% вартості.
Через неконтрольований рух ліфта під час обслуговування виникла загроза життю дорослого та малолітньої дитини, пошкоджено дитячий візочок.
ВС стягнув з керуючої компанії по 15 000 грн моральної шкоди на користь двох позивачів. Суди попередніх інстанцій відмовили, посилаючись на незавершене кримінальне провадження, але ВС вказав: шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (ліфтом), відшкодовує особа, яка ним володіє — у цьому випадку замовник послуг з обслуговування, а не лише підрядник, що фактично виконував роботи.
Після закінчення договору з обслуговуючою організацією «Черкасиліфт» технічні паспорти на ліфти, які вона зберігала за умовами договору, не були передані новій управлінській компанії.
ВС задовольнив позов про витребування технічних паспортів на ліфти. Паспорт ліфта є майном у розумінні цивільного законодавства, а утримання документації без правової підстави після закінчення дії договору є зловживанням правом (ч. 3 ст. 13 ЦКУ) — власник має право витребувати своє майно на підставі ст. 387 ЦКУ.
Для консультації телефонуйте: +38 (067) 503 05 30.