Розвиток сьогоднішніх технологій для здійснення підприємницької діяльності робить необхідним придбання необхідного програмного забезпечення. Промисловість, фармацевтика, будівельне та харчове виробництво – неповний список сфер економіки, де потребується наявність сучасного програмного забезпечення.
Звісно, в придбанні ефективного та якісного програмного забезпечення зацікавлені Підприємства та Підприємці, які відповідально ставляться до своєї продукції та своїх бізнес-партнерів. Однак, продавці та виробники програмного забезпечення іноді не зовсім відповідально ставляться до покупців свого програмного забезпечення. Поверхове виконання своїх зобов’язань, поверхове та не уважне ставлення до програмних питань клієнта породжує виникнення спорів по купівлі-продажу програмного забезпечення.
Продаж не повністю відповідного програмного забезпечення, шо відповідає вимогам клієнта, а іноді повністю не відповідного, є підставою для розірвання договору, повернення коштів та стягнення збитків. Звісно, ІТ компанії намагаються, як можуть, убезпечитися від позовів Замовників їх програмних продуктів, викладаючи в своїх договорах практично зняття з себе відповідальності за своє програмне забезпечення. Проте, недобросовісні дії виробників програмного забезпечення не повинні завдавати збитки добросовісним Підприємствам та Підприємцям.
Який позов заявляти, як формувати позовні вимоги та розрахувати збитки, як розірвати договір купівлі-продажу програмного забезпечення – такі питання вирішує адвокат по спорам при купівлі-продажу програмного забезпечення.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ПО СПОРАМ ПРИ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
1.Консультація з усіх питань, пов’язаних із укладенням, виконанням та розірванням договору купівлі-продажу програмного забезпечення, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
2. Правовий аналіз проекту договору купівлі-продажу програмного забезпечення та юридичний супровід погодження його умов, у тому числі підготовка протоколу розбіжностей та його підписання;
3. Допомога в досудовому урегулюванні спору між сторонами по договору купівлі-продажу програмного забезпечення – підготовка претензії, відповіді на претензію, підготовка документів для розірвання договору, у тому числі в односторонньому порядку;
4. Допомога в зібранні доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів для судового вирішення спору по договору купівлі-продажу програмного забезпечення, у тому числі за позовом Контрагента клієнта- адвокатський запит, позов, заперечення на позов, письмові пояснення, клопотання, тощо;
5.Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів у справах зі спору по договору купівлі-продажу програмного забезпечення;
6. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта в Апеляційний та Верховний Суд;
7. Юридичний супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРІВ
ПО КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Зміна строків надання послуг за Договором купівлі-продажу програмного забезпечення можлива виключно за наявності двох умов: встановлення факту істотної зміни обставин та оформлення відповідних змін шляхом укладення додаткової угоди, підписаної обома сторонами
Якщо сторона (Замовник) яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони (Виконавця), яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання послуг, повернення майна (коштів) на підставі п.3 ч. 3 ст. 1212 ЦКУ
АТ (Замовник) звернулося в суд з позовом до ТОВ (Виконавець) про стягнення 9 383 582,50 грн. сплаченого авансу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок допущеного Відповідачем порушення умов Договору від 14.12.2021 щодо строків надання послуг, Позивач розірвав його в односторонньому порядку. У зв`язку з цим Позивач вважав, що Відповідач набув сплачені йому кошти за невиконані етапи роботи без достатньої правової підстави, що зумовлює обов`язок їх повернення на підставі положень ст. 1212 ЦКУ.
Верховний Суд 04.06.2025 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, зазначивши, що суди дійшли правильного висновку, що аванс, сплачений Позивачем, за відсутності належного виконання зобов`язання з боку Відповідача та припинення дії Договору, набув правової природи майна, збереженого без достатньої правової підстави, що є підставою для задоволення позовних вимог на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Судами встановлено, що узгоджений сторонами Календарний план до Договору має свою специфіку, а саме обрахунок строку надання послуг за другим та кожним наступним етапом відраховується від дати підписання акту здачі приймання послуг за попереднім етапом. При цьому, строком/терміном надання послуги сторони визначили: 75 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання за етапом 3.
Оскільки 16.12.2022 сторонами підписано акт здачі-приймання наданих послуг, відповідно до якого Виконавець виконав, а Замовник прийняв послуги за етапом 3 на загальну суму 6 421 871 грн., кінцевим строком надання послуг за етапом 4 було 01.03.2023.
Разом з тим, Відповідачем не надано доказів належного виконання послуг за етапами 4-12 Договору як у межах строків, узгоджених сторонами, так і до моменту припинення договірних правовідносин Позивачем шляхом розірвання Договору в односторонньому порядку. Крім того, Відповідач не навів жодних конкретних зобов`язань Позивача за Договором, які були б ним порушені і які, у свою чергу, могли б зумовити невиконання або прострочення Відповідачем своїх зобов`язань, у тому числі з виконання робіт за етапом 4.
Також ВС надано оцінку аргументам Відповідача про зміну строків виконання робіт шляхом узгодження між Позивачем та субпідрядником ТОВ 2 певних домовленостей.
Так, у пункті 13.2. Договору узгоджено, що всі зміни та доповнення до договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони оформлені додатковою угодою, що підписана обома сторонами. Виключенням з даного правила є зміни, які здійснюються шляхом письмового повідомлення іншої сторони (при достроковому розірванні договору в односторонньому порядку, при зміні керівника проекту, реквізитів сторони та статусу платника податків).
Тобто, зміна строків надання послуг за Договором можлива виключно за наявності двох умов: встановлення факту істотної зміни обставин та оформлення відповідних змін шляхом укладення додаткової угоди, підписаної обома сторонами.
Оскільки строки виконання послуг були визначені у Календарному плані, як додатку до Договору, а додаткова угода про внесення змін до цього додатку, яка передбачала б інші строки надання послуг, у передбаченому Договором порядку укладена не була, а матеріали справи не містять належних доказів досягнення сторонами згоди щодо зміни строків виконання робіт, ВС дійшов висновку про відсутність підстав для визнання строків зміненими.
Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 27.12.2023, яким повідомлено про розірвання Договору з 31.01.2024, у якому містилася вимога про повернення усіх сплачених за Договором коштів у строк до 10.02.2024, що ТОВ не виконало.
ВС зазначив, що розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість його одностороннього розірвання. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
З урахуванням встановленого судами факту порушення Відповідачем умов Договору, ВС погодився про наявність підстав для його розірвання в порядку пункту 10.3. Договору.
ВС не погодився із доводами Касатора (ТОВ) про те, що часткове виконання договору та розірвання Договору в одностронньому порядку, виключають можливість повернення ним суми сплаченого Позивачем авансу та не є належним способом захисту у такому спорі.
Так, із змісту ст. 1212 ЦКУ вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
ВС зазначив, що якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі п.3 ч.2. ст. 1212 ЦКУ.
2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним
Суд повинен прийняти до розгляду зустрічний позов, якщо предметом дослідження як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обставини виконання сторонами зобов`язань за договором про надання послуг по програмному забезпеченню, що свідчить про їх взаємопов`язаність
ПП звернулося в суд із позовом до Банку про стягнення заборгованості у розмірі 738 686 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Банк ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань за договором від 12.04.2017 щодо оплати наданих послуг та сплати орендної плати за програмне забезпечення, яке у нього встановлене.
Банк подав зустрічний позов до ПП про розірвання договору та зобов’язання ПП надати можливість для вивантаження із системи “4К-БАНК” шляхом передачі Банку необхідних облікових даних та параметрів доступу до даних Банку у всіх впроваджених системах ПП на рівні SQL-запитів до без даних або передати іншим способом базу даних – архівну інформацію, яка створена і накопичена в системі “4К-БАНК” в результаті діяльності Банку з 12.04.2017 по 25.03.2023, що є власністю останнього і містить банківську таємницю, для подальшого забезпечення відповідних вимог її зберігання.Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ПП систематично не дотримується умов договору про технічну підтримку, яка включає в себе оперативне усунення програмних збоїв пов`язаних з помилками в програмному забезпеченні “4К-БАНК”, що призводить до неякісного надання послуг. При цьому, через невідповідність системи “4К-БАНК” вимогам діючого законодавства, Банк не мало та не має можливості її використовувати.
Ухвалою суду першої інстанції від 09.06.2023, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції 11.09.2023, повернуто зустрічну позовну заяву на підставі ч. 6 ст. 180 ГПКУ з мотивів того, що задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або часткового задоволення первісного позову.
Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, Верховний Суд 17.11.2023 їх скасував, а справу направив до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті зустрічної позовної заяви.
ВС звернув увагу, що право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.
Згідно із вимогами частин 1, 2 ст. 180 ГПКУ відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
ВС звернув увагу, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
У даній справі підставою звернення позивача з первісним позовом є порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором від 12.04.2017 щодо оплати наданих послуг та сплати орендної плати за програмне забезпечення, а підставою пред`явлення зустрічного позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за цим же договором щодо підтримки програми “4К-Банк” в робочому стані і, у тому числі, повернення невикористаної передплати.
Таким чином, предметом дослідження як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом є обставини виконання сторонами зобов`язань за договором від 12.04.2017, що, у свою чергу, свідчить про їх взаємопов`язаність.
При цьому у разі повного чи часткового задоволення первісного та зустрічного позовів про стягнення грошових коштів, суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Таким чином, ВС дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували положення ст. 180 ГПКУ, не врахували зазначені вище правові позиції суду касаційної інстанції, що призвело до передчасних висновків про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви.
3. Організатор електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною уповноважений на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних аукціонів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016
У разі порушення прав Переможця (учасників) електронних торгів внаслідок технічної помилки (збою) програмної системи суд зобов’язує Організатора електронних торгів, як відповідальну Особу, поновити порушені права
Верховним Судом 16.10.2024 залишені в силі рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову СТОВ до ДП «СЕТАМ», Виконавчої служби (ВС) про визнання торгів з продажу лоту № 534148 від 18.09.2023 такими, що відбулися; визнання СТОВ переможцем торгів з продажу лоту № 534148; зобов`язання відповідачів надати позивачу протокол електронних торгів з продажу лоту № 534148 для сплати вартості лоту на суму 8 694 840 грн.
Суть пору в тому, що 18.09.2023 СТОВ приймало участь в електронному аукціоні та було визнано переможцем аукціону з продажу лоту № 534148 (пшениця вагою 2 000 000 кг). Однак, станом на 03.10.2023 року Позивачу, як переможцю, не було надіслано ні на адресу, ні на електронну адресу чи іншим шляхом електронний протокол переможця торгів (з визначеними сумами та рахунками на оплату). Однак, на лист Позивача Відповідач 2 надав відповідь, що торги не відбулися та направив відповідний протокол про це.
ВС зазначив, що електронні торги – це продаж майна за принцом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів за пропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, Організатор аукціону відповідальний за належне функціонування програмних засобів Системи. В пункті 1 розділу VIII Порядку зазначено, що після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом.
Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця. В пункті 2 розділу VIII Порядку закріплено, що протокол електронного аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).
У цій справі встановлено, що 18.09.2023 на веб-сайті ДП «СЕТАМ» відбувся електронний аукціон з продажу лоту №534148 та останній був Організатором аукціону за заявкою ВС, а Переможцем визнано СТОВ.
Проте, ні у загальному доступі на Веб-сайті ДП «СЕТАМ», ні в особистому кабінеті СТОВ «Батьківщина» на Веб-сайті ДП «СЕТАМ» протоколу електронного аукціону за лотом № 534148, у якому було б зазначено інформацію про переможця електронного аукціону, суми та реквізити рахунків, на які переможець аукціону має сплатити ціну лоту та ПДВ, а також дату, до якої він повинен повністю сплатити ціну лоту, розміщено не було.
Неотримання СТОВ вказаного протоколу створило Позивачу перешкоди для здійснення розрахунку за придбане на електронному аукціоні майно та призвело до визнання торгів такими, що не відбулися.
ДП «Сетам» не заперечує факт того, що торги за лотом № 534148 відбулись та Переможцем було визнано СTOB, у зв`язку з чим був сформований відповідний Протокол, яким встановлено строк для оплати лоту. Проте, вочевидь, технічна помилка (технічний збій) сталась саме на етапі направлення цього протоколу до особистого кабінету переможця системою, тобто вже після проведення торгів.
В пункті 1 розділу IV Порядку № 2831/5 закріплено, що Організатор (в даному випадку – ДП «СЕТАМ») відповідальний за належне функціонування програмних засобів Системи.
Враховуючи, що торги відбулись, а технічна помилка сталась вже після проголошення переможця, внаслідок чого протокол електронних торгів не був направлений до особистого кабінету переможця (позивача), чим останнього фактично було позбавило можливості оплатити придбаний лот, тобто відбулося порушення прав Позивача на реалізацію подальшого наміру здійснити завершення процедури купівлі лоту, ВС погодився з висновком попередніх судових інстанцій, що вимоги позивача щодо зобов`язання Відповідачів виконати свої обов`язки та надати можливість переможцю сплатити вартість лоту є правомірними та підлягають задоволенню.