Намагання багатьох громадян мати автомобіль, також згодом призводить до місця зберігання автомобіля – власного гаражу. А так як Земельний Кодекс передбачає надання земельних ділянок для гаражу виключно гаражним кооперативам, левова частина має вступати у відносини з гаражними кооперативами.
Гаражні кооперативи створюються як обслуговуючі кооперативи, де кожен член має певну кількість голосів, що дає змогу брати участь в ухваленні рішень щодо кооперативу. Оскільки діяльність кооперативу орієнтована на підтримання гаражної інфраструктури, кожен член бере участь у фінансуванні робіт з утримання, ремонту й модернізації території та комунікацій.
Регулювання діяльності гаражних кооперативів в Україні має свої труднощі, що впливають на їхню ефективність та правовий статус. Серед основних проблем:
– Відсутність чітких правових норм, оскільки як правило, гаражні кооперативи створювалися на підставі законодавчих актів, які вже нечинні або застарілі для сучасності, а тому виникають труднощі при врегулюванні правовідносин у цій сфері із застосуванням чинних правових актів та ускладнює вирішення питань власності, управління, а також взаємовідносин між членами кооперативу;
– Проблеми із землею. Чимало гаражних кооперативів розміщені на землі, права на яку не завжди належним чином оформлені. Це може призводити до складнощів із забудовниками чи місцевими органами влади, а також із приватизацією громадянами гаражів;
-Низький рівень прозорості фінансової діяльності.Недостатній контроль за фінансовими операціями, непрозорість витрат та звітності можуть спричиняти конфлікти серед членів кооперативу, знижуючи довіру до правління, зокрема, Голови правління.
Спори щодо електропостачання членів гаражного кооперативу також часто призводить до судових спорів. Безпідставні відключення електричної енергії, складності в підключенні, складності з підключенням електричної енергії, безпідставні нарахування за електричну енергію – далеко не повний перелік спірних питань із гаражним кооперативом.
Найбільш розповсюджені конфліктні ситуації виникають щодо членства у Гаражному кооперативі. Адже виключення із членів Гаражного кооперативу, зокрема з підстав несплати членських внесків або відмова у прийнятті до нього тягне за собою позбавлення права користуватися гаражем і взагалі мати доступ до нього.
Всі ці проблемні питання, пов’язані із функціонуваннями Гаражних Кооперативів можливо вирішити в судовому порядку. Однак, складність таких справ полягає в тому, що Гаражні кооперативи утворювались в переважній більшості давно і при вирішенні спірних питань слід враховувати не лише чинне законодавство, але і закони, які втратили чинність, що викликає труднощі у їх застосуванні на даний час. Не менше складностей у судових процесах виникає при формуванні доказової бази, оскільки, як правило, документація у ГК ведеться не на належному рівні і часто знищується, без можливості поновлення.
Отже, добитися позитивного результату при вирішенні конфліктної ситуації із Гаражним кооперативом можливо лише при підготовці досвідченим адвокатом грамотної позовної заяви, підтвердженої належними доказами, а також юридично грамотне доведення правової позиції клієнта у суді.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА У СПОРАХ ІЗ ГАРАЖНИМИ КООПЕРАТИВАМИ:
-Надання консультацій щодо вирішення спорів із Гаражними кооперативами;
-Участь адвоката по спорам нарахування безпідставних боргів Гаражним кооперативом;
-Оскарження незаконних рішень загальних зборів Гаражного кооперативу, правління, голови Гаражного кооперативу;
-Оскарження незаконних дій, бездіяльності Гаражного кооперативу, зокрема щодо електропостачання, водопостачання;
-Вирішення інших конфліктних питань із Гаражним кооперативом;
-Представництво у суді із вищезазначених питань, в тому числі в Апеляційному та Верховному Суді;
-Юридичні питання, що виникають при виконанні судових рішень у спорах із Гаражним кооперативом.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПОРАХ
ІЗ ГАРАЖНИМИ КООПЕРАТИВАМИ
1. Кошториси є неналежними доказами наявності та розміру заборгованості члена ГБК, оскільки це унеможливлює встановлення судом обставин дійсного розміру поточних (річних) внесків. Розмір поточних внесків членів кооперативу визначається за господарсько-фінансовим планом кооперативу, а не на підставі складених кооперативом кошторису
Загальні збори членів кооперативу вважаються правомочними лише у разі присутності та голосування за прийняте рішення тієї кількості осіб у співвідношенні до загальної кількості членів кооперативу, необхідної для кворуму, що передбачається у статуті гаражного кооперативу
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні позову Особи 1 до Гаражно – будівельного кооперативу (ГБК) про визнання недійсними та скасування рішень загально-виборчих зборів ГБК від 15.03.2015 та зустрічного позову про стягнення заборгованості по внескам.
Верховним Судом 02.12.2021 вказані рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін з огляду на наступне.
Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстави для визнання недійсними та скасування спірних рішень, прийнятих на цих зборах, відсутні, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт того, що загальні збори членів ГБК, що відбулися 15.03.2015, були проведені за наявності необхідного кворуму.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розмір заявлених до стягнення коштів, зокрема розмір річних внесків членів кооперативу, є недоведеним, оскільки згідно зі статутом позивача за зустрічним позовом розмір поточних внесків членів кооперативу визначається за господарсько-фінансовим планом кооперативу, а не на підставі складених кооперативом кошторису або інших розрахунків, що були надані суду ГБК за зустрічним позовом в обґрунтування наявності та розміру заборгованості відповідача за зустрічним позовом. За висновком судів надані позивачем за зустрічним позовом кошториси є неналежними доказами наявності та розміру заборгованості відповідача за зустрічним позовом, що унеможливлює встановлення судом обставин дійсного розміру поточних (річних) внесків.
Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій ВС зазначив, що Гаражний кооператив (Відповідач) за своїм типом є обслуговуючим кооперативом. 15 березня 2015 року були проведені загальні збори ГБК, на яких за результатом голосування були прийняті оспорювані Позивачем рішення, а саме:1) визнана задовільною робота виконуючого обов`язки голови правління та бухгалтера ГБК;2) обраний голова, члени правліня, члени ревізійної комісії; 3)затверджено нову редакцію статуту та кошторис ГБК.
Відповідно до пунктів 2.1., 3.5., 3.6. статуту ГБК (у редакції, чинній станом на 15. 03.20215) метою створення і діяльності кооперативу є забезпечення членів кооперативу земельними ділянками, створення нормальних умов членам кооперативу в будівництві та експлуатації індивідуальних гаражів, забезпечення зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян – членів кооперативу, сприяння членам кооперативу в будівництві гаражів. Кооператив не має на меті одержання прибутку.
Бюджет кооперативу складається із цільових і поточних (річних) внесків. Цільові внески – внески на будівництво комунікацій, підсобних приміщень і споруд спільного користування, упорядкування території, електрифікації та інших потреб, пов`язаних з діяльністю кооперативу. Розмір цільових внесків визначається і корегується правлінням кооперативу, виходячи з планів будівництва, розвитку і упорядкування кооперативу з подальшим затвердженням загальними зборами (зборами уповноважених).
Вступні внески сплачуються при вступі в кооператив. Розмір усіх членських внесків визначається пропорційно фактичній площі, займаної гаражем, виміряній про проектним осям будівництва, з урахуванням товщини простінку між гаражами.
Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:
– прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
– прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
– відсутність протоколу загальних зборів.
Позивач за первісним позовом як на підставу недійсності спірних рішень загальних зборів членів ГБК послався на те, що ці спірні рішення були прийнятті на зборах за відсутності кворуму, необхідного для проведення загальних зборів членів кооперативу.
Відповідно до ч.9 ст. 15 ЗУ «Про кооперацію» ст. 15 ЗУ «Про кооперацію» загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених.
У підпункті 4.2.3. пункту 4.2. статуту ГБК збори кооперативу є уповноваженими при участі в них не менше половини (51% і більше) загального числа членів кооперативу чи їх уповноважених представників.
Суди попередніх інстанцій взяли до уваги наданий Особа 1 акт прийому-передачі від 17.09.2024, що був складений під час звільнення колишнього голови кооперативу Особа 1 (первісний Позивач), підписаний останнім та бухгалтером кооперативу (Особа 2). Згідно з цим актом Особа 1 передав, зокрема особові справи власників гаражів ГБК у загальній кількості 556 штук, а доказів щодо існування іншої кількості членів кооперативу станом на дату складання такого акту первісний позивач суду не надав.
Верховний Суд, вважав, що обставина щодо дійсної кількості членів ГБК станаом на 15.03.2015 року була з достовірністю та належним чином встановлена судами попередніх інстанцій на підставі доказу, що відповідає таким стандартам доказування як належність, достовірність та вірогідність доказів.
Також, у протоколі загально-виробничих зборів членів кооперативу від 15.03.2015 зазначено про присутність на цих зборах 335 членів кооперативу.
Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції, що 36 осіб із зазначеного списку фактично не брали участі у зборах, з яких: 10 осіб взагалі не були членами ГБК, 22 особи – це особи, прізвища яких повторюються у списку двічі, а в деяких випадках – тричі, 4 особи – це особи, які особисто у своїх заявах свідків підтвердили свою відсутність на зборах.
Встановивши ці обставини та виключивши із зазначеного списку 36 осіб, суди попередніх інстанцій вказали, що кількість присутніх на зборах членів кооперативу 15 березня 2015 року склала 299 осіб, що становить 53,777 % від загального числа дійсних членів кооперативу станом на цю дату (556 осіб), тому ВС погодився із тим, що загальні збори ГБК 15.03.2015 були проведені за наявності визначеного законом та статутом відповідача за первісним позовом кворуму та були правомочними.
Стосовно відмови у задоволенні зустрічного позов, ВС зазначив, що ГБК не доведено належними доказами суму заборгованості по членським взносам, тому ВС погодився із відсутністю підстав для задоволення позову.
2. Підстави для звільнення з посади Голови правління ГБК не можуть одночасно бути підставами для виключення цієї Особи із членів ГБК
Рішенням суду першої інстанції від 22.08.2022 задоволено позов особи 1 до Гаражно – будівельного кооперативу (ГБК): визнано недійсним рішення загальних зборів ГБК від 25.01.2020 у частині виключення Позивача зі складу членів ГБК.
Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 01.01.2003 є членом гаражно-будівельного кооперативу та має у власності гараж, що підтверджується книгою реєстрації членів гаражно-будівельного кооперативу за 2018 рік (Т.1 а.с.8-24).Крім того, судом встановлено, що з 2016 року ОСОБА_1 займав посаду голови гаражно-будівельного кооперативу.
Рішенням правління кооперативу від 14.02.2019 було встановлено порушення вимог Статуту, які допущені головою кооперативу Особа 1 , у зв`язку з чим було визнано незадовільною роботу голови з питань підготовки та проведення загальних зборів та зборів уповноважених і за систематичне порушення ряду вказаних у даному протоколі пунктів членство в кооперативі Особа 1 припинено згідно з пунктом 5.8.3 за систематичне порушення вимог цього Статуту, невиконання рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Кооперативу, рішень Правління з цих питань та правил внутрішнього розпорядку Кооперативу. За результатами голосування («за» – 8 голосів, «проти» – 2 голоси ( Особа 1 та Особа 11) прийнято рішення.
Протокол від 14.02.2019 містить письмові пояснення голови правління ГБК Особа 1, згідно з якими порушення останнім вимог Статуту нічим не підтверджено, а правління не має повноважень приймати рішення про припинення членства у кооперативі.
Членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з кооперативу; несплати членом кооперативу без поважних причин обов`язкових, визначених рішеннями загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу експлуатаційних та цільових членських внесків протягом одного року; систематичного порушення вимог цього Статуту, невиконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу. Рішень правління з цих питань та правил внутрішнього розпорядку кооперативу; у разі не проведення забудови членом кооперативу виділеної ділянки під гараж (несплати експлуатаційних та цільових внесків протягом двох років, вирішування питання про виключення його із складу кооперативу; смерті члена кооперативу-фізичної особи; втрати статуту юридичної особи, яка мало право члена кооперативу та припинення діяльності кооперативу (пункт 5.8 Статуту).
Відповідно до протоколу загальних зборів ГБК від 25.01.2020, станом на 01.01.2020 в кооперативі налічується 925 гаражів та 11 боків, які належать 796 особам (членам кооперативу). У загальних зборах взяли участь 422 особи згідно з реєстром присутніх членів кооперативу, що представляють більше 50%, збори є легітимними.
Порядок денний загальних зборів включав питання виключення Особа 1 з членів ГБК. Одноголосно прийнято рішення виключити Особа 1 з членів кооперативу за порушення пункту 5.8.3 Статуту – за систематичне порушення вимог цього Статуту, невиконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу, рішень правління з цих питань та правил внутрішнього розпорядку кооперативу та несплату членських внесків, за недостачу, яку виявила спеціальна комісія у розмірі більше 158 тис. грн.; зобов’язано Особа 1 до 01.01.2020 підписати угоди на прохід, проїзд на територію кооперативу.
Матеріали справи містять квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату позивачем членських внесків.
На підтвердження порушення позивачем вимог Статуту та невиконання ним рішень загальних зборів питань та правил внутрішнього розпорядку кооперативу, відповідачем надано у справі довідки та акти ГБК, заяви із зверненнями членів ГБЬК до голови ГБК Особи 1.
Також встановлено, що рішенням господарського суду від 08.10.2020 у іншій справі (№925/279/20), яке залишено без змін постановою апеляційного господарського суду від 09.03.2021, у задоволенні позову Особа 1 до ГБК про визнання недійсними зборів уповноважених кооперативу від 24.02.2019 незаконними та скасування протоколу цих зборів від 24.02.2019 №2 відмовлено повністю.
Під час розгляду справи №925/279/20 судом були встановлені такі факти.
24.02.2019 відбулися збори уповноважених членів ГБК, які були оформлені протоколом від 24.02.2019 №2 і у яких прийняли участь 13 із 18 уповноважених членів кооперативу, які мали 438 іменних бюлетенів і представляли більше 50% від загальної кількості – 791 членів кооперативу (без урахування асоційованих членів кооперативу).
На цих зборах уповноважених членів кооперативу більшістю голосів у кількості 12 й було прийняте спірне рішення про звільнення Особа 1 від виконання обов`язків голови правління кооперативу за незадовільний стан справ в кооперативі та систематичне порушення вимог діючого Статуту та своїх обов`язків.
Як вказано у протоколі засідання правління ГБК від 11.01.2019 підставою для скликання зборів уповноважених кооперативу стали велика кількість членів кооперативу і досвід проведення загальних зборів кооперативу в 2017, 2018 роках.
Суд дійшов висновку, що скликання зборів уповноважених кооперативу на 24.02.2019, їх проведення і голосування на них уповноважених кооперативу відбулося за наявності достатнього кворуму уповноважених та у відповідності з вимогами Статуту кооперативу і Закону України «Про кооперацію». Не прийняття участі у цих зборах позивача, який не був уповноваженим кооперативу, не є підставою для визнання цих зборів і прийнятих ними рішень незаконними (недійсними).
Отже, як було встановлено судом під час розгляду справи №925/279/20, рішення про звільнення Особа 1 від виконання обов`язків голови правління кооперативу було прийнято у відповідності з вимогами Статуту кооперативу і Закону України «Про кооперацію», тому на момент проведення спірних загальних зборів Позивач не був головою правління кооперативу, а був лише його членом.
Приймаючи до уваги те, що у матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача заборгованості зі сплати експлуатаційних та цільових членських внесків протягом одного року, а наявність інших порушень, які вказані у протоколі загальних зборів №4 від 25.01.2020, пов`язані тільки з виконанням позивачем повноважень голови правління відповідача, суд дійшов висновку, що за наявних доказів у відповідача були відсутні підстави для виключення позивача з членів кооперативу.
У зв`язку з наведеним вище та висновку суду щодо відсутності підстав для припинення членства позивача у кооперативі, судом не досліджується питання щодо зазначення недостовірних відомостей щодо кількості дійсних членів кооперативу, які приймали участь у загальних зборах кооперативу 25.01.2020, а також не оцінює доводи позивача щодо повторного голосування одними і тими ж особами за рішення, які були винесені на розгляд загальних зборів, оскільки позовні вимоги позивача стосуються визнання недійсними рішення загальних зборів у частині його виключення з членів кооперативу, і питання правомочності зборів через недостатню кількість членів були відсутні у позовній заяві, а були додаткового висунуті позивачем після відкриття провадження у справі (при цьому позивач не змінював підстави своїх позовних вимог).
Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Особа 1 про визнання недійсним рішення загальних зборів ГБК від 25.01.2020 у частині виключення Особи 1 зі складу членів ГБК.
3. У разі смерті члена гаражно-будівельного кооперативу, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не гараж. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно гараж та інші будівлі та споруди.
До спадкоємця переходить саме право на пай спадкодавця, а не права з пая (право участі у Гаражному кооперативі).
Особа 2 звернувся до господарського суду із позовом до Гаражного кооперативу (ГК), в якому просив визнати недійсними:- рішення зборів членів ГК від 21.02.2015, в частині виключення із членів ГК Особа 5;- рішення правління ГК від 25.06.2020, в частині продажу гаража №219.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дід позивача – ОСОБА_5 з 1980 року був членом ГК і власником гаража № 219, однак він помер, а все своє майно він заповів позивачу – Особа 2. Останній, як спадкоємець Особа 5 за заповітом, мав намір переоформити у свою власність належний спадкодавцю гараж № 219 в Гаражному кооперативі. Натомість голова правління ГК (Особа 3) відмовив позивачу у переоформленні гаражу № 219 та вступі в Гаражний кооператив в зв`язку з тим, що вказаний гараж не перебував у власності Особа 5; документи про вступ Особа 5 до Гаражного кооперативу не збереглися; на момент складання заповіту Особа 5 був виключений із членів ГК за несплату щорічних внесків; гараж №219 проданий громадянину Особа 1.
Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено.
Разом з тим, господарським апеляційним судом вказане рішення скасовано та у задоволенні позову відмовлено з огляду на наступне.
Встановлено, що станом на станом на 30.08.2022 Особа 2 був єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті Особа 5. 30.08.2022 приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено Особа 2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на гараж № 219 в Гаражному кооперативі, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності померлого на вказане майно.
ГК є власником земельної ділянки, на якій розташовані гаражі. Згідно із протоколом від 21.02.2015 відбулись Збори членів Гаражного кооперативу, на яких прийнято рішення на підставі пункту 4.4. Статуту ГК , виключити із членів Гаражного кооперативу 26 власників гаражів. У даному списку значиться Особа 5, власник гаража №219. Із 115 присутніх на Зборах даний протокол підписали 62 особи.
На засіданні Правління Гаражного кооперативу було прийнято рішення від 25.06.2020, яким, надано право Особі 1 придбати гараж №219 у зв`язку із заборгованістю Особа 5.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.
Згідно зі ст. 1218 ЦКУ до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст. 1219 ЦКУ не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Статтею 13 ЗУ «Про кооперацію» унормовано, що членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу – фізичної особи; ліквідації члена кооперативу – юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
Відповідно до п. 4.4. Статуту відповідача, затвердженого протоколом № 1 зборів членів кооперативу від 06.03.2004, член ГК може бути виключений із його членів у випадку не сплачування встановлених внесків для членів ГК на протязі 2-х років в т.ч. крадіжку і несплату за спожиту електроенергію;
Предметом спору в цій справі є визнання недійсними рішення зборів членів Гаражного кооперативу від 21.02.2015 щодо виключення Особьа 5 із членів Гаражного кооперативу та рішення правління Гаражного кооперативу про надання Особа 1права придбати гараж №219 у зв`язку із заборгованістю Особа 5.
Установлено та учасниками справи не заперечується, що за життя Особа 5 був членом ГК. Тобто, Особа 5 мав, як право власності на частку (пай) та, відповідно, права з цієї частки (права участі у ГК).
Однак, оспорюваним рішення зборів членів ГК від 21.02.2015, було виключено із членів ГКу власника гаража № 219 Особа 5, а 30.05.2016 Особа 5 помер і до смерті не оспорював рішення про своє виключення.
В абзаці 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови № 7 від 30.05.2008, вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130,147, 166 ЦКУ, ст. 55, 69 Закону України від 19.09.1991 «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої ст. 1219 ЦКУ. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.
Отже, до складу спадщини входить саме право на частку (пай), а не права з такої частки.
Також, апеляційний господарський суд враховав, що правовий режим участі у кооперативі не є тотожним із правовим режимом участі у товариствах з обмеженою відповідальністю, додатковою відповідальністю.
Зокрема, у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю).
За сталою позицією Великої Палати Верховного Суду з цього питання, за наслідком виникнення чи визнання права на спадщину з`являється право на участь в управлінні та діяльності господарського товариства, що є ознакою набуття корпоративних прав спадкоємцями, при тому, що таке набуття не пов`язане з будь-яким рішенням зборів учасників про прийняття такого спадкоємця до складу учасників товариства.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що до позивача Особа 2, як спадкоємця Особа 5 перейшло саме право на пай спадкодавця, а не права з пая (право участі у ГК).
Суд зважає на те, що на момент пред`явлення позовних вимог, позивач не набув в установлений законом порядок членства у ГК.
Отже, за встановлених обставин справи, спірними рішеннями органів управління відповідача не могли бути порушенні права позивача, так як:
1) до позивача не перейшли права участі у гаражному кооперативі;
2) станом на момент прийняття спірних рішень позивач не був членом кооперативу;
3) спірні рішення приймалися не відносно позивача, а відносно іншої особи.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Також, суд апеляційної інстанції зважає на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що встановивши те, що відсутність порушених прав і законних інтересів позивача, суди попередніх судових інстанцій за відсутності необхідності вдалися також й до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, не врахували того, що встановлена ними відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Отже, апеляційний суд зазначив, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі і ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Однак, відсутні підстави для задоволення позову з огляду недоведення Позивачем порушення його прав та інтересів оспорюваними рішеннями гаражного кооперативу.