ДОПОМОГА АДВОКАТА
Заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними,а також Позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то за таких підстав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Отже нерідко особа про існування заочного рішення суду, постановлене не на його користь, наприклад про стягнення коштів, дізнається постфактум, тобто, як правило, про заочне рішення стає відомо тоді, коли воно вже виконується державним або приватним виконавцем, який застосовує весь спектр дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»-накладення арешту на рахунки в банках, майно та інші виконавчі дії.
Разом з тим отримавши заочне рішення суду по справі, яку було розглянуто без Вашої участі, Ви маєте право, як Відповідач по справі, подати до цього ж суду заяву про перегляд заочного рішення, але лише за наявності певних умов та доказів ця заява буде судом прийнята до розгляду та задоволена, а заочне рішення суду, з яким Ви не згодні, скасовано.
Таке успішне оскарження заочного рішення можливо за умови наявності поважних причин неявки Відповідача до суду та за наявності доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, при цьому протилежного, ніж постановлено. При поданні такої заяви необхідно обов’язково звернути увагу на дату ухвалення рішення і в разі пропущення процесуального строку на оскарження (протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення) подати відповідне клопотання про його поновлення.
Слід звернути увагу, що суд має право не приймати до розгляду заяву про перегляд заочного рішення у звязку із порушенням процесуальних норм права, зокрема, подання заяви особою, яка не має право на подання такої заяви, пропущення Скаржником строку на перегляд заочного рішення без поважних причин, або не заявлено обгрунтоване клопотання про поновлення строку, або суд визнав неповажними причини його пропуску тощо. Тобто, необізнаність скаржника не тільки у нормах матеріального права, які регулюють правовідносини у справі, але і норм процесуального права призведе до того, що незаконне заочне рішення, постановлене без урахування судом позиції Відповідача на спростування доводів Позову, що могло б бути підставою для постановлення протилежного рішення, буде залишено в силі та підлягає примусовому виконанню.
Отже, у такому випадку, підготовка саме адвокатом обгрунтованої заяви про перегляд заочного рішення, який обізнаний не тільки у чинному законодавстві з того предмету, з якого ініційовано Позивачем судовий процес, але і у відповідній судовій практиці у певній сфері правовідносин, призведе до її (заяви) прийняття та задоволення судом, а заочне рішення суду, з яким Ви не згодні буде скасовано.
Послуги адвоката, окрім підготовки заяви про перегляд заочного рішення також включають :
-представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів;
-підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського запиту, заяв, письмових пояснень, клопотань тощо;
-оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку;
-правовий захист клієнта на стадії виконавчого провадження, у тому числі оскарження незаконних рішень, дій (бездіяльності) державного або приватного виконавця.
ПРАВОВІ ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПЕРЕГЛЯДОМ ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ В ЦИВІЛЬНІЙ СПРАВІ
1. Заочне рішення суду може бути переглянуте лише за заявою відповідача, а не третьої особи
Третя особа у справі має право оскаржувати заочне рішення суду в загальному порядку, тобто до апеляційного суду.При цьому Скаржник повинен належно обгрунтувати поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції та зявити клопотання про поновлення цього строку. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку, без надання відповідних доказів, не є належним мотивуванням для поновлення судом такого строку
Заочним рішенням районного суду від 27.09.2013 було частково задоволено позов Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки (житлового будинку). Заяву Відповідачки про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, а заочне рішення-без змін. Після цього відповідну заяву подала третя особа, і районний суд скасував заочне рішення, розглянув справу за правилами загального позовного провадження та ухвалив протилежне рішення, а саме відмовив Банку в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову без змін.
Верховний Суд 08.02.2022 скасував попередні судові рішення, направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження за заявою третьої особи про перегляд заочного рішення з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Тобто персоніфікованим суб’єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Оскільки заявник є третьою особою, то він має право оскаржувати заочне рішення суду в загальному порядку.
Ухвалою суду першої інстанції від 06.03.2023 відмовлено у прийнятті заяви Особи 3 (третьої особи) про перегляд заочного рішення від 27.09.2013.
Після відмови у прийняття заяви про перегляд заочного рішення, Особа 2 подав апеляційну скаргу на вказане заочне рішення від 27.09.2013.
Постановою суду апеляційної інстанції від 14.06.2023 апеляційну скаргу Особа 2 задоволено, заочне рішення від 27.09.2013 скасовано, в задоволенні позову Банку до Особи 1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Разом з тим, Верховний Судом 31.01.2024 вказану постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до суду апеляійної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова ВС мотивована тим, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення у цій справі, тобто майже через 10 років, апеляційний суд виходив із того, що третя особа (Особа 2) не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки не повідомлявся про розгляд справи, копію оскаржуваного судового рішення не отримував, у зв`язку з чим вважав, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлено.
Водночас, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що 05.05.2015 Особа 2 знайомився з матеріалами справи на підставі поданої ним заяви, тобто з цієї дати Особа 2 було відомо про оскаржене заочне рішення.
Проте, мотивів, за яких апеляційний суд уважав наведені позивачем обставини поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 27.09.2013, ухвала апеляційного суду не містить, а тому сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку не є належним мотивуванням для поновлення такого строку.
Ухвалою апеляційного суду від 05.06.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки апелянт Особа 2, недоліки, вказані в ухвалі судді апеляційного суду від 21.01.2024 (прийнятої на виконання постанови ВС 31.02.2024) він не усунув, а саме: не надано доказів на обгрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду.
2. Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява.
За умови відсутності поважних причин для його поновлення Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч.2 ст. 126 ЦПКУ, а не залишення її без задоволення
Право Відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків
До підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви
ВС передаючи справу на розгляд Великовї Палати ВС зазначив, що у постанові від 09.11.2021 ВП ВС зазначив, що під час розгляду апеляційної скарги на заочне рішення апеляційний суд може надати оцінку поважності причин для пропуску відповідачем строку на подання заяви про перегляд цього рішення, у той час як суд першої інстанції не наділений повноваженнями залишати заяву про перегляд заочного рішення без розгляду. Отже, згідно з висновком, викладеним у вказаній постанові ВП ВС, за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з передбачених у ч. 3 статті 287 ЦПК рішень, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Тобто, за цим висновком у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин суд повинен залишити її без задоволення, а у відповідача виникає право на апеляційне оскарження заочного рішення з моменту постановлення відповідної ухвали незалежно від того, коли він отримав заочне рішення та чи був обізнаний про заочний розгляд справи.
Передаючи до ВП ВС іншу подібну справу ВС поставив перед Великою Палатою такі питання:
– чи наділений повноваженнями суд першої інстанції за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском строку та відсутніми поважними причинами для його поновлення, застосувати загальні положення статті 126 ЦПК та залишити таку заяву про перегляд заочного рішення без розгляду;
– чи за відсутності поважних причин для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення можливе лише одне з процесуальних рішень, перелічених у ч. 3 ст. 287 ЦПКУ, а оцінка поважності причин пропуску відповідачем строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення вже надаватиметься судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на заочне рішення.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 12.06.2024 відступила від висновків, сформульованих у постанові ВП ВС від 09.11.2021 та відповідаючи на поставлені перед нею запитання Верховним Судом, констатувала:
-передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
–оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК, а не залишення її без задоволення.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду 12.06.2024 сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч.2 ст. 126 ЦПКУ, а не без задоволення.
Тим самим Велика Палата Верховного Суду повернулась до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи.
Окрім того, ВП ВС у постанові від 12.06.2024 висловила позицію щодо особливостей правової природи заочного розгляду справи в цілому та зокрема, перегляду заочного рішення.
Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК).
Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.
З іншого боку, Відповідачу ч.1 ст. 284 ЦПК гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом. Тобто, законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 288 ЦПК).
Отже, ЦПК встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.4 ст. 287 ЦПКУ).
ВП ВС зауважила, що у питанні забезпечення прав учасників процесу на апеляційний перегляд справи заочне провадження не відрізняється від інших проваджень, адже доступ до суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку забезпечується учасникам справи лише в разі дотримання ними установлених законом процесуальних вимог.
Такі вимоги можуть установлюватися до категорії прийнятності апеляційної скарги як в аспекті змісту і форми апеляційної скарги чи строків її подачі, так і через призму дотримання відповідачем процедури перегляду заочного рішення, яку законодавець визначив як передумову перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою відповідача.
З урахуванням того, що належне повідомлення відповідача про розгляд справи є однією з основних умов проведення її заочного розгляду, а також приймаючи до уваги положення статей 284, 287, 288 ЦПК, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.
Щодо повноважень суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого законом строку ВП ВС зазначила, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Щодо повноважень суду апеляційної інстанції в процедурі перегляду заочного рішення, то ВП ВС зазначила, що суд апеляційної інстанції не може вийти за межі доводів апеляційної скарги, погіршивши при цьому становище заявника (Відповідача, який подав апеляційну скаргу).