ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Співпраця з Контрагентами ─ обов’язкова складова роботи будь-якого бізнесу. У договорі кожному із зобов’язань сторін взаємно протистоїть (кореспондує) право іншої сторони і навпаки. Будь-який з Контрагентів може заборгувати другому за договором купівлі-продажу, постачання, підряду кошти за поставлену продукцію, товар, виконані роботи тощо.
З яких причин Контрагент не здійснює своєчасно розрахунки за угодами:
-виникнення матеріальних складностей;
-неузгодження або ненастання строку оплати;
-незгода із якістю або кількістю поставленого товару;
-невиконання, на думку Контрагента, належним чином своїх зобов’язань за угодою іншою стороною;
-зміна обставин, за яких Контрагент відмовляється здійснити розрахунки та має намір розірвати договір, визнати його неукладеним, недійсним.
Отже причин нездійснення Контрагентом розрахунків безліч, однак всі вони вирішуються у судовому порядку.
На перший погляд, нічого складного немає в тому, щоб подати позов в суд про стягнення заборгованості з Контрагента. Водночас, позов повинен бути обґрунтований, підтверджений належними доказами, також у судовому процесі можуть виникнути складності щодо доведення своєї правової позиції, а також спростування доводів Відповідача, особливо, коли останній має намір прикласти всіх зусиль, щоб не виконувати свої договірні зобов’язання щодо розрахунків.
Окрім стягнення заборгованості кредитор має право пред’явити вимоги про стягнення з Контрагента пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафних санкцій або розірвати договір в судовому порядку, що потребує правових знань та законодавчих нюансів у даних правовідносинах, а тому без професійного та досвідченого адвоката не обійтись.
Крім того, досягнення позитивних результатів у суді, який прийме рішення на користь позивачів-це перший етап, а головний –наступний етап, що являє собою виконання судового рішення та отримання реальних коштів, і для досягнення реального результата щодо повного розрахунку із Вами Контрагента знадобиться допомога кваліфікованого адвоката.
Відповідну допомогу по формуванню позовних вимог, розрахунку суми основного боргу, пені, штафних санкцій, доведення правової позиції у суді, а також в реальному виконанні судового рішення може надати адвокат.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» при порушенні Контрагентом розрахунків у договірних відносинах:
1. Консультація з усіх питань, пов’язаних із невиконанням (неналежним виконанням) Контрагентом розрахунків у договірних відносинах, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
2. Підготування Претензії до Контрагента;
3. Збір доказової бази, у тому числі підготовка адвокатського запиту та розрахунків заборгованості і штрафних санкцій;
4. Визначення способу захисту та підготовка до суду позову про стягнення заборгованості, пені, штрафних санкцій, збитків, розірвання угоди тощо за невиконання (неналежне виконання) розрахунків у договірних відносинах;
5. Підготовка процесуальних документів-пояснень, клопотань, заяв, у тому числі щодо забезпечення позовних вимог;
6. Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів;
7. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку;
8. Правовий супровід клієнта у виконавчому провадженні, у тому числі оскарження неправомірних рішень, дій, бездіяльності державного або приватного виконавця при стягнення з Контрагента коштів на погашення заборгованості по розрахункам, визначених у судовому рішенні.
ДОПОМОГА АДВОКАТА У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ З РОЗРАХУНКАМИ КОНТРАГЕНТА
НАПРАВЛЕННЯ КОНТРАГЕНТУ ПРЕТЕНЗІЇ
У разі виникнення у Вас проблем із розрахунками Контрагента адвокат нашого Бюро, перш за все, підготує та направить Претензію боржнику.
Надсилання претензії з метою зобов’язання Контрагента здійснити розрахунки по договору має важливе значення: навіть якщо Контрагент не розрахується у повному обсязі, сам факт направлення йому претензії може допомогти Кредитору згодом довести в суді наявність грошового боргу, адже у відповіді на претензію містяться формулювання, що свідчать про визнання ним факту існування заборгованості, факту належності виконання Заявником своїх договірних зобов’язань, а також інші обставини, які мають значення для розгляду справи у суді, у тому числі причин непроведення розрахунків.
Претензія розглядається у місячний строк, обчислений з дня його отримання.
Після того, як претензія спрямована і є всі підстави стверджувати, що боржник з нею ознайомлений, але у визначений строк зобов’язань все ж не виконує, необхідно вирішувати проблему з розрахунками Контрагента в суді.
ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ В СУД
У разі, якщо Контрагент не розрахувався з Вами, суму заборгованості можливо стягнути в судовому порядку, пред’явивши до боржника позов, який допоможе підготувати адвокат нашого Бюро.
У позові, зазначається підстави для стягнення з Контрагента коштів, а також контраргументи на причини не здійснення (не в повному обсязі, несвоєчасно) розрахунків Відповідачем.
Звертаємо увагу, що у позові обов’язково робиться ґрунтовний розрахунок коштів, які зобов’язаний сплатити Відповідач, з доданням відповідних документів, а також пені та інших штрафних санкцій за порушення цього договірного зобов’язання, оскільки відсутність обґрунтованого розрахунку із підтверджуючими документами, може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Разом із позовною заявою (або до її подачі) подається заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Контрагента-боржника, або, у разі їх відсутності (недостатності) –на майно.
У разі, коли відповідач скористався правом щодо надання відзиву на позовну заяву, адвокат підготує аргументовану відповідь на відзив.
При цьому, в залежності від причин нездійснення Контрагентом розрахунків, адвокат, з урахуванням судової практики, обере правильну позицію на їх спростування.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КОНТРАГЕНТА ЗА НЕВИКОНАННЯ (НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ) УГОДИ В ЧАСТИНІ РОЗРАХУНКІВ
У Господарському кодексі України передбачено застосування таких видів господарських санкцій, які застосовуються до Контрагента при невиконанні (неналежному виконанні ) господарського договору в частині розрахунків, як штрафні санкції.
Штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання господарських договорів повинні передбачатися у договорі. Сторони можуть встановити будь-який розмір штрафних санкцій, окрім тих договорів, де за порушення певного зобов’язання розмір передбачено в законі.
До загальних штрафних санкцій, встановлених законодавством відносяться:
Штраф – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пеня – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Пеня відповідно до ст. 3 Закону № 543/96 не може бути більша, ніж подвійна облікова ставка НБУ.
Законодавством допускається одночасне стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені (Постанова ВП ВС від 01.06.2021).
Окрім цього ст. 625 ЦКУ передбачено стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Слід звернути увагу на те, що згідно п. 6 ст. 232 ГПУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Таким чином, стягнути штрафні санкції більше, ніж за 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано неможливо.
Слід пам’ятати також те, що щодо штрафних санкцій (крім основної суми боргу) встановлено спеціальний строк позовної давності- 1 рік.
Отже, окрім стягнення основної заборгованості з Контрагента, адвокат заявить вимоги про стягнення пені та інших штрафних санкцій.
ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ПРО СТЯГНЕННЯ З КОНТРАГЕНТА КОШТІВ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Після прийняття судом позитивного для клієнта рішення щодо стягнення заборгованості по оплаті згідно, дане рішення необхідно реально виконати та стягнути кошти.
Примусовим виконання судових рішень займаються державні та приватні виконавці, якими застосовується увесь спектр заходів для примусового стягнення коштів у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
На даному етапі Вам також знадобиться допомога адвоката, оскільки реальне невиконання судового рішення зведе нанівець усю роботу щодо стягнення з Контрагента коштів в судовому порядку.
Причинами невиконання судових рішень про стягнення коштів з Контрагента може бути халатне відношення виконавців до своїх обов’язків-не вжиття усіх заходів, передбачених Законом для повного виявлення усіх наявних коштів боржника або майна (за відсутності коштів), не накладення арешту на кошти та майно та інші порушення, які не тільки затягують процес виконання але і можуть призвести до неможливості виконання рішення.
При правовому супроводі адвоката на стадії виконавчого провадження завчасно буде оскаржено рішення, дії (бездіяльність) державного або приватного виконавця, що передбачають повне та своєчасне виконання судового рішення.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПОРАХ ЩОДО ПОРУШЕННЯ КОНТРАГЕНТАМИ РОЗРАХУНКІВ
1. Ненадання Постачальником сертифікатів якості товарів – не є підставою для відмови у проведенні розрахунків Покупцем за цей товар.
У разі ненадання Продавцем документів, що стосуються товарів, Контрагент за договором поставки може надати строк для надання документів, а у разі їх ненадання -повернути товар Постачальнику, а не відмовляти в оплаті поставленого товару
ТОВ звернулося до суду із позовом до ФГ про стягнення 613 495 грн., з яких 582 768 грн. – основного боргу, 12 895 грн. – пені , 16 740 грн. – нарахувань інфляційних втрат, 1 091 грн. – 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ зазначає, що ФГ порушено умови Договору поставки насіння сої щодо оплати вартості товару.
ФГ звернулось із зустрічним позовом до ТОВ про визнання Договору неукладеним. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ФГ з посиланням на ст. 638 ЦКУ, зазначає, що пункти Договору не містять якісних показників насіння, натомість вказується про те, що якість товару визначена у сертифікаті якості, який обов`язково повинен бути наданий покупцю разом з товаром. Однак, сертифікату якості товару покупцю не було надано, а тому, на думку ФГ, Договір є неукладеним.
Постановою Верховного Суду від 10.02.2020 залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмова у задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 527 ЦКУ установлено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Виходячи із умов договору, покупець був зобов’язаний одночасно із прийманням товару за зовнішніми ознаками перевірити наявність інструкцій, сертифікатів якості/відповідності і т.п. і, у випадку виявлення їх відсутності сповістити про це постачальника і зазначити про виявлені недоліки у складеному з цих підстав акті за підписами представників сторін.
Оскільки акта щодо відсутності інструкцій, сертифікатів якості/відповідності складено не було, то посилання відповідача на відсутність сертифікату якості насіння та сортового свідоцтва є безпідставними.
З огляду на установлені обставини, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання ФГ на відсутність сертифікату якості насіння та сортового свідоцтва не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні первісних позовних вимог.
Водночас, цивільним законодавством визначено правові наслідки невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Так, відповідно до ч.1 ст. 666 ЦКУ у разі, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 666 ЦКУ, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Проте, відповідач за первісним позовом наданим йому правом на встановлення позивачеві строку для передачі необхідних документів не скористався, від договору не відмовився і товар не повернув.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, ВС зазначив, що визнання Договору неукладеним може мати місце на стадії укладення Договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Тому, враховуючи установлені обставини щодо здійснення ТОВ поставки товару та часткової оплати ФГ товару, суди дійшли висновку, що зустрічні позовні вимоги про визнання Договору неукладеним, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже ВС дійшов висновок, що відповідач безпідставно відмовився оплатити поставлений товар, а тому первісний позов про стягнення заборгованості разом із штрафними санкціями за прострочку оплати підлягає задоволенню.
2. У разі відсутності у договорі умов щодо строків здійснення Контрагентом розрахунків за поставлений товар, спір підлягає вирішенню з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої Кредитор має право вимагати оплату у будь-який час
У такому випадку, передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору
Постановою Верховного Суду від 22.08.2019 задоволено позов ПрАТ 1 до ПрАТ 2 про стягнення 1 096 554 грн. вартості поворотної тари.
Позов мотивовано тим,що між сторонами укладено договір поставки, згідно якого постачальник (Позивач) зобов`язався виготовити, поставити та передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти у власність в кількості, за ціною та в строки, визначені цим договором, товар (продукцію) а саме: пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг згідно додатків до Договору. Згідно з п. 6.2 договору засоби упаковки є зворотною тарою, що підлягає поверненню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки з повернення зворотної тари (пакувальних матеріалів) оплати її заставної вартості, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
Рішення судів попередніх інстанцій відмову у задоволенні позову мотивовані наявністю обов`язку відповідача оплатити набуту у власність поворотну тару за умови виставлення відповідного рахунку позивачем, чого позивачем зроблено не було. Тому,дійшли висновку про безпідставність заявленого позову, оскільки строк виконання зобов`язання відповідача ще не настав.
Непогоджуючись із вказаними висновками та задовольняючи позов ВС виходив з того, що суди не здійснили системного аналізу положень договору поставки на предмет наявності у ньому строку (терміну) виконання покупцем обов’язку щодо оплати вартості тари, набутої у власність на підставі договору після закінчення 12 місяців з дати поставки товару.
Зі змісту договору вбачається, що сторони дійшли згоди лише щодо моменту набуття покупцем права власності на тару продавця – перший день після спливу 12 місяців з дати поставки товару, однак вказаний пункт договору не містить строку (терміну) виконання покупцем обов’язку щодо оплати її вартості.
Наявність або відсутність у договорі строку (терміну) щодо виконання покупцем обов’язку щодо оплати вартості тари після закінчення 12 місяців з дати поставки товару має значення для визначення моменту, з якого у відповідача виник обов’язок з оплати такої тари, оскільки у разі відсутності відповідних умов вказаний спір підлягає вирішенню з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦКУ. У даному випадку у договорі строк оплати тари відсутній.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦКУ якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Цією нормою передбачено, у тому числі, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Враховуючи викладене ВС задовольнив позов в частині стягнення з Відповідача 1 096 554 грн. вартості поворотної тари; в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, відсотків за користування коштами-направлено до суду першої інстанції на новий розгляд з урахуванням необхідності перевірки правильності розрахунків.
3.За порушення строків оплати товару, у тому числі попередньої оплати, Покупець повинен сплатити пеню та штраф
Постановою Верховного Суду від 06.04.2021 залишено в силі рішення першої інстанції про стягнення з ТОВ на користь АТ 342 778 грн. – пені, 248 318 грн.- штрафу, оскільки протягом строку дії договору покупцем не було виконано зобов`язання з оплати товару.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач повністю не виконав своїх грошових зобов`язань з попередньої оплати зерна у встановлений біржовим контрактом строк.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати обґрунтоване тим, що в разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникло, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати не дає продавцю права вимагати оплати такого товару. В частині задоволення вимог про стягнення пені та штрафу обґрунтоване тим, що протягом строку дії договору покупцем не було виконано зобов`язання з оплати товару, у зв`язку з чим, на думку суду, обґрунтованим є стягнення вказаних сум, нарахованих в межах строку дії договору.
Погоджуючись із судовим рішення першої інстанції ВС зазначив, що за ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання (зустрічне виконання зобов’язання).
З урахуванням системного аналізу змісту частини 2 статті 538 ЦК України, ВС дійшов висновку, що зазначену норму у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином:
Виконання сторонами договору купівлі-продажу своїх обов’язків має зустрічний характер, тому невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару є підставою застосування статті 538 ЦКУ, відповідно до положень якої продавець має право зупинити виконання своїх обов’язків за договором або відмовитися від його виконання частково або повністю.
Водночас, стаття 538 ЦКУ не містить положень щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, яке мало місце під час дії договору.
Отже ВС зазначив, що встановивши факт порушення зобов`язання, що полягає у порушенні строку попередньої оплати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення пені у сумі 342 778 грн, нарахованих за період дії контракту, а також 248 318 грн. штрафу.
Таким чином звертайтесь до адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які вирішать проблеми з розрахунками Контрагента в судовому порядку.