Перейти до вмісту
Главная страница » ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ КРЕДИТОРА З ПОЗОВОМ В СУД ДО БОРЖНИКА ПРО ДОСТРОКОВЕ ПОВЕРНЕННЯ КРЕДИТУ ВИНИКАЄ  ЛИШЕ ПІСЛЯ НЕВРЕГУЛЮВАННЯ ЦЬОГО СПОРУ В ДОСУДОВОМУ ПОРЯДКУ

ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ КРЕДИТОРА З ПОЗОВОМ В СУД ДО БОРЖНИКА ПРО ДОСТРОКОВЕ ПОВЕРНЕННЯ КРЕДИТУ ВИНИКАЄ  ЛИШЕ ПІСЛЯ НЕВРЕГУЛЮВАННЯ ЦЬОГО СПОРУ В ДОСУДОВОМУ ПОРЯДКУ

Вас интересует размер будущей пенсии, или наличие необходимого стажа для назначения пенсии?

 Статтею 16 «Про споживче кредитування» передбачено право кредитора, за певних умов (наприклад, виникла заборгованість), вимагати від позичальника   дострокового повернення кредиту.

При цьому, кредитодавець зобов’язаний у письмовій формі повідомити споживача про дострокове повернення споживчого кредиту.

Якщо боржник не задовольнив банківську вимогу про дострокове повернення коштів, тільки в такому випадку кредитор може звернутися до суду про дострокове стягнення заборгованості.

         Так, Банк звернувся в суд із позовом до боржника та поручителя про стягнення солідарно  заборгованості за кредитним договором.  Поручитель звернувся із зустрічним договором до Банку про визнання договору поруки припиненим на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки позивачем пропущено строк звернення з вимогою про погашення заборгованості.

Рішенням районного суду, залишеним без змін судом апеляції інстанції, первісний позов задоволено частково, стягнуто з боржника кредитну заборгованість, у позовних вимогах до поручителя відмовлено, задовольнивши зустрічний позов про припинення договору поруки.

         Погоджуючись із висновками судів щодо відмови у задоволенні до поручителя позовних вимог (та із задоволенням зустрічного позову про припинення договору поруки) за пропуском, передбаченого ст. 559 ЦК України, шестимісячного строку звернення кредитодавця із вимогами до поручителя та скасовуючи вказану постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий розгляд до цього суду, Верховний Суд 05.08.2020 зазначив наступне.

         Відповідно до умов кредитного договору позичальник повинен повернути кредит до установленої дати або до визначення банком терміну достроково, про що останній повинен повідомити боржника.

Обов’язок кредитодавця направити боржнику вимогу про дострокове повернення кредитних коштів закріплено у ст. 11 «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, а на даний час аналогічні положення містяться в ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже вказані норми встановили обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, що не було з’ясовано судом апеляційної інстанції.

За результатами повторно розгляду справи 01.10.2020 судом апеляційної інстанції було встановлено, що Банк направляв  боржнику вимогу про виниклу у нього заборгованість, її погашення та повернення кредитних коштів.

Разом з тим, боржник вважається належним чином повідомлений, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.Сама по собі  наявність  вимоги   про дострокове  погашення кредитної заборгованості чи  квитанції, яка підтверджує її відправку, не може бути доказом  отримання позичальником  цієї вимоги.

Разом з тим, Банк не довів належними доказами про отримання відповідачем   вимоги про  дострокове повернення  кредиту,у зв’язку із чим апеляційний суд відмовив у задоволенні первісного позову Банку про стягнення заборгованості з боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020.