ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Суб’єкти господарювання у процесі ведення бізнесу укладають між собою безліч господарських договорів, які не завжди відповідають вимогам закону та порушують права одного із його сторін, або взагалі суперечать інтересам держави та суспільства.
Також нерідко виникають ситуації, особливо у справах про банкрутство, коли юридична особа, ФОП укладають фіктивний господарський договір, сплачуючи кошти за «неіснуючі послуги» з метою уникнення погашення заборгованості перед іншим кредитором або з метою нарощування кредиторської заборгованості для кредитора (контрагента за фіктивним господарським договором) -фраудаторний договір.
Такі незаконні господарські договори можливо визнати недійсними у судовому порядку (або в межах справи про банкрутство) і така категорія спорів є однією із найбільшою по кількості розгляду господарськими судами справ.
Це обумовлено ефективним способом захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, оскільки при позитивному судовому рішенні сторони по недійсному договору повертаються у попередній стан, тобто, в такий, начебто оспорюваного договору не існувало.
Однак, поряд із значною кількістю таких судових спорів існує і значна кількість судових рішень про відмову у визнанні господарського договору недійсним.
Господарські суди відмовляють з різних причин, невірно обраний спосіб захисту, недоведеність викладених у позові обставин, невірне тлумачення чинного законодавства, а тому без досвідченого у таких справах спеціаліста-юриста стороні, яка бажає визнати господарський договір недійсним, не обійтись.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» при визнанні господарського договору недійсним у судовому порядку:
- Консультація з питань щодо визнання господарського договору недійсним, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
- Допомога в зібранні доказової бази, у тому числі підготування адвокатського запиту;
- Підготовка позову в суд про визнання господарського договору недійсним;
- Ознайомлення з матеріалами справи, якщо справа про визнання господарського договору недійсним вже перебуває в суді;
- Участь у судах всіх інстанцій на захист інтересів клієнта у справах про визнання господарських договорів недійсними;
- Підготовка необхідних процесуальних документів- пояснень, клопотань тощо;
- Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта в апеляційному та касаційному порядку.
ПІДСТАВИ ТА НАСЛІДКИ ВИЗНАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ НЕДІЙСНИМ ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбаченими Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Недійсний договір – це договір, який не створює правових наслідків, крім наслідків, пов’язаних із його недійсністю. Недійсність договору означає, що він не відповідає вимогам законодавства.
ЦК України встановлює загальні правила про недійсні правочини, які розподіляє на два види: згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України недотримання при укладанні договору вимог ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦКУ спричиняє його недійсність та оспорювані (ч. З ст. 215 ЦКУ). Принципова відмінність між такими правочинами полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (ст. 236 ЦКУ).
За загальним правилом, встановленим Цивільним кодексом України, недійсною може бути угода, на момент укладення якої сторонами (або однією із сторін) не були дотримані вимоги, котрі встановлює стаття 203 цього кодексу.
Стосовно угоди міжпідприємцямицеможестатися через те, що:
-умови договору не відповідають Цивільному кодексу, іншим законам та законодавчим актам;
-укладення юридичною особою господарського договору без відповідого дозволу (ліцензії);
-особа, що уклала угоду, не має достатніх повноважень для її здійснення;
-волевиявлення якої-небудь зі сторін не є вільним (тобто наявний примус, введення в оману та ін.);
-зобов’язання укладається не для настання відповідних правових наслідків (а для їх імітації або приховування інших правових відносин);
-укладення фраудаторного господарського договору (з метою уникнення погашення боргу перед кредитором або для нарощування кредиторської заборгованості одного із кредиторів-договір, який вчиняється на шкоду кредитору).
Цейперелікне є вичерпним, а досвідченіу таких справахадвокати нашого Бюро проаналізують виниклу ситуацію та визначать вірно підстави для визнання господарського договору недійсним, подавши відповідний позов до суду, підтвердивши його певними належними доказами.
Недійсним може бути визнаний лише укладений господарський договір.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 та Об’єднана Палата ВС 05.06.2020 зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Водночас господарський суд відмовляє у задоволенні позову щодо недійсності договору і відповідно не настають наслідки, які застосовуються судом при визнанні господарського договору недійсним.
Отже визнати недійсним в судовому порядку можливо оспорюваний господарський договір, а не той який є недійсним в силу закону (нікчемний).
Господарський суд може визнати недійсним господарський договір, як в частині так і в цілому.
Також можливо визнати недійсним господарський договір, який вже закінчив свою дію або був розірваний за згодою сторін.
У таких справах варто пам’ятати про строк позовноїдавності. В більшості випадків строк позовної давності у таких справах – три роки, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Договір який суд визнає недійсним є таким з моменту його укладення.
НАСЛІДКИ ВИЗНАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО
ДОГОВОРУ НЕДІЙСНИМ
Відповідно до ГК наслідки визнання господарського договору недійсним поділяються на дві групи залежно від того, з яких підстав зобов’язання було визнано недійсним:
1.Якщо господарський договір визнано недійсним як такий, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то:
а) за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання договору обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за договором, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного;
б) за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави;
2.У разі визнання недійсним господарського договору з інших підстав кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за зобов’язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі – відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов’язання не передбачені законом.
Наслідком визнання господарського договору недійсним може бути відшкодування матеріального або морального збитку. Цей наслідок застосовується, якщо одній зі сторін або третій особі було заподіяно тих чи інших збитків від договору, який визнаний недійсним.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ
ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ НЕДІЙСНИМИ
1. Господарський договір укладений ТОВ, що перебуває в процесі банкрутства, з метою нарощування фіктивної кредиторської заборгованості одного із кредиторів, внаслідок чого завдається шкоди іншим кредиторам-є фраудаторним і підлягає визнанню недійсним у межах справи про банкрутство
Верховний Суд 19.07.2022 залишив без змін судові рішення у межах провадження про справі про банкрутство ТОВ про задоволення позову Підприємства про визнання недійсною угоду, укладену до відкриття провадження у справі про банкрутство між боржником та ФОП про надання послуг.
Позивач (інший кредитор) зазначив, що відповідно до оспорюваного договору Виконавець (ФОП) зобов`язується надати комплекс послуг щодо аналізу та оцінки роботи компанії, а Замовник (ТОВ) прийняти та оплатити вказані послуги. В матеріалах справи містяться акти наданих послуг на суму 2 185 000 грн., яку боржник оплатив частково, у звязку із чим у нього виникла заборгованість перед ФОП. Разом з тим, позивач вважає, що вважає, що договір про надання послуг укладений лише з метою нарощування фіктивної кредиторської заборгованості боржника, внаслідок чого було завдано шкоди іншим кредиторам.
Верховний Суд зазначив, що “зловживання” за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини. Отже, межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.
Договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах ВС від 26.05.2020, 04.08.2020, 17.09.2020, 22.04.2021).
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що подані ФОП первинні документи на підтвердження господарських операцій за спірним правочином не підтверджують їх реальне вчинення.
Виходячи з вищенаведених обставин справи суди дійшли висновку, що у цьому випадку, волевиявлення учасників спірного правочину спрямоване на зловживання правом з метою ухилення виконання зобов`язань перед іншими кредиторами, оскільки надання консультативних послуг у заявленому обсягу не відповідає доктрині реальності господарських операцій. До того-ж, ФОП не звертався до боржника з відповідними позовними вимогами, що вказує на відсутність в нього мети на отримання прибутку від господарської діяльності та як наслідок нарощення кредиторської заборгованості у боржника щодо якого в подальшому відкрито провадження у справі про банкрутство, яка має вочевидь штучний характер, що в кінцевому рахунку призводить до завдання шкоди кредиторам неплатоспроможного боржника.
При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що часткова оплата послуг не має, в цьому випадку, вирішального значення, виходячи з вищенаведених обставин нереальності відповідної господарської операції.
2. У разі встановлення порушення правил торгів, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі» договір на закупівлю, укладений за результатами цих торгів є недійсним
Постановою апеляційного господарського суду від 06.03.2024 залишено без змін рішення господарського суду про задоволення позову ФОП (одного із учасників торгів по публічним закупівлям) до Комунального некомерційного Комунального некомерційного підприємства Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги та ТОВ про визнання недійсним договору про закупівлю, укладеного між відповідачами на суму 6 178 220 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем-1 (замовником процедури закупівлі) було порушено вимоги п. 40 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 та ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі щодо строків розгляду тендерної пропозиції відповідача-2 та надання йому можливості вже після закінчення встановленого Законом строку виправити невідповідності у раніше поданих документах
Окрім того, надана відповідачем 2 довідка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору не була підписана з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи учасника закупівлі. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що оскільки неможливо було усунути порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства, у зв`язку із закінченням строків розгляду тендерної пропозиції, то з урахуванням положень ст. ст. 31, 32 Закону замовнику слід було відхилити тендерну пропозицію відповідача 2 та як наслідок відмінити тендер;
Також замовником не було дотримано принципу об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, що є порушенням ст. 5 Закону.
Таким чином, під час розгляду даного спору судами було встановлено порушення правил проведення торгів, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, що є достатньою підставою для визнання договору про закупівлю, укладеного між відповідачами недійсним.
3.Договір про відступлення права вимоги за договором поставки новому Кредитору без згоди Боржника, якщо таке застереження містять умови договору поставки, є недійсним
ТОВ 1 (постачальник, Боржник за недопоставлену продукцію) звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ 2 (новий кредитор) і ТОВ 3 (первісний кредитор) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором поставки, укладеного між відповідачами.
Позовна заява обґрунтовується укладенням оспорюваного договору з порушенням вимог частини 1 статті 516 ЦК України, оскільки пункт 9.8 укладеного між ТОВ 1 та ТОВ 3 договору поставки містить умову, відповідно до якої жодна зі сторін не має права відступати право вимоги за ним без письмової згоди іншої сторони, натомість позивач як постачальник такої згоди на відступлення не надавав.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2024 залишені в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову з огляду на наступне.
Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання договору недійсним, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить положенням частини 1 статті 516 ЦК України
Оскільки в договорі поставки позивачем і відповідачем-2 закріплено, що жодна зі сторін не має права передавати свої права та обов`язки третій особі без письмової згоди іншої договірної сторони, то наявні підстави для визнання договору відступлення недійсним з огляду на недотримання відповідачами договору відступлення права вимоги умов договору поставки.
У випадку наявності наміру передати своє право на стягнення коштів за договором поставки ТОВ 3 до моменту отримання згоди на передачу такого права, будучи одночасно кредитором, було також і боржником, який мав утримуватися від вчинення певної дії, а ТОВ 1 перебував у ролі кредитора, якого було наділено правом надати згоду на передачу обсягу прав чи обов`язків за договором поставки третім особам. Проте відповідачами проігноровано наявність у позивача права на погодження укладення договору відступлення права вимоги, внаслідок чого були порушені інтереси позивача як постачальника за договором поставки.
При цьому відхиляючи доводи відповідача-1 про зловживання позивачем своїми правами шляхом подання цього позову, задоволення якого нібито не призведе до поновлення порушених прав Боржника суд зазначив про те, що погоджені сторонами умови договору поставки надають позивачу та відповідачу-2 розширене коло прав, а саме, користуючись принципом свободи договору, постачальник і покупець у договорі забезпечили собі право впливати на зміну контрагентів за цим договором, тобто порядок заміни кредитора відрізняється від типового (без згоди боржника).
Таким чином, у цьому випадку позивач як боржник намагається відновити своє порушене право та інтерес у контексті єдиної умови договору поставки, що тягне за собою негрошове зобов`язання відповідача-2, а саме умови, яка надавала постачальнику (Боржнику) право вирішувати: погоджувати первісному кредитору (відповідачу-2) передання прав та обов`язків іншій особі (новому кредитору) чи відмовити у цьому.
Отже, якщо укладений Вами або іншими особами господарський договір, порушує Ваші права та інтереси, звертайтесь до адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які визнають цей договір недійсним у судовому порядку.