Відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 “Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану”, оператору системи передачі та операторам систем розподілу призупинити на період дії в Україні воєнного стану проведення засідань комісій з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях, крім випадків проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення за взаємною згодою оператора системи та споживача, у тому числі із застосуванням дистанційних засобів комунікації та передачі даних.
Верховний Суд 25.06.2024 виклав правовий висновок щодо застосування пункту 1 постанови НКРЕКП № 393, за відсутності до цієї дати висновку Верховного Суду щодо даного питання.
Постановою Верховного Суду від 25.06.2024 скасовано судові рішення попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову та постановлено нове рішення про задоволення позову ТОВ до Обленерго про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2023, прийняте на підставі акта про порушення від 22.11.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки на автозаправній станції, належній Позивачу, складено акт від 22.11.2022 про порушення Споживачем пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме відсутність пломби з відбитками тавра оператора системи розподілу, яка була встановлена на шафі обліку відповідно до акту пломбування від 09.04.2019. У зв’язку із цим оспорюваним рішенням Споживачу донараховано об’єми споживання необлікованого споживання електроенергії на суму 921 219 грн. (з ПДВ) за період з 22.05.2022 по 21.11.2022 (за останні шість місяців). Позивач вважав невідповідність оспорюваного рішення приписам постанови НКРЕКП № 393, зокрема проведення засідання Комісії за існуючої заборони на проведення засідань на територіях, зазначених у п. 1 цієї постанови.
Верховний Суд зазначив, що аналіз наведеного пункту 1 постанови НКРЕКП № 393 (в редакції, чинній на момент проведення відповідачем засідання комісії з розгляду акта про порушення) свідчить про встановлення заборони оператору системи передачі та операторам систем розподілу на період дії в Україні воєнного стану проводити засідання комісії з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях.
Водночас у пункті 1 зазначеної постанови наведено виняток, відповідно до якого оператору системи передачі та операторам систем розподілу дозволено проведення засідань комісій з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях за наявності взаємної згоди оператора системи та Споживача.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, зосередились на питанні належного повідомлення Відповідачем Позивача про місце, час і дату проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення
Водночас, суди, установивши, що Споживач (уповноважений представник) на засідання комісії з розгляду акта не прибув, причин не повідомив, не врахували, що для проведення такого засідання необхідна обов`язкова взаємна згода оператора системи передачі (оператора системи розподілу) та Споживача.
Отже, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про відсутність встановлення судами факту надання згоди Споживачем на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, яка має бути виражена в активних діях споживача, зокрема, але не виключно, в письмовій чи іншій документально підтвердженій формі, що однозначно засвідчує чітке волевиявлення Споживача на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення.
За таких обставин ВС дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи пункту 1 постанови НКРЕКП № 393, а тому оспорюване рішення Комісії про донарахування Позивачу вартості об’ємів необлікованого споживання електроенергії підлягає скасуванню.