ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Ведення свого бізнесу у будь-якій сфері господарства передбачає постійну співпрацю з партнерами на підставі укладення господарських договорів.
При великій кількості укладених договорів суб’єкт господарювання часто стикається із невиконанням (неналежним виконанням) зобов’язань за господарськими договорами Контрагентами, що може тягнути виникнення збитків та власного невиконання господарських договорів.
Яким чином може бути невиконаний господарський договір ?:
- Невчасно поставлений чи взагалі не поставлений товар або не повному обсязі або не в повній комплектації;
- Поставлений товар неналежної якості;
- Роботи виконані неналежної якості;
- Послуга надана неналежної якості;
- Непроведена оплата за поставлений товар, надану послугу, виконану роботу.
Звісно, найкращий спосіб запобігти невиконанню господарського договору – це передбачити штрафні санкції за невиконання господарського договору -пеня, штраф, відповідне збільшення ціни товару, виконання робіт, надання послуг.
Зобов’язати виконати господарський договір або стягнути кошти за неоплачений товар, послуги можливо в судовому порядку.
Однак якщо порушення сталося і Контрагент не збирається виконувати договір, необхідно невідкладно звертатися до суду.
Що можна вимагати в суді – все залежить від суті договору та змісту укладеного договору – виконання зобов’язання господарського договору в натурі, розірвання господарського договору та стягнення збитків та неустойки, зміни умов господарського договору та покласти всі витрати по розгляду справи на Контрагента-порушника.
Відповідну допомогу по формуванню позовних вимог, розрахунку суми збитку та неустойки може надати адвокат.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» при невиконання (неналежному виконанні) Контрагентом господарського договору:
1. Консультація з усіх питань, пов’язаних із невиконанням (неналежним виконанням) Контрагентом господарського договору, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
2. Збір доказової бази, у тому числі підготовка адвокатських запитів;
3. Визначення способу захисту та підготовка до суду позову про зобов’язання виконання умов господарського договору, стягнення пені, штрафних санкцій, збитків, розірвання угоди тощо за невиконання (неналежне виконання) господарського договору;
4. Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів;
5. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку.
До адвокатів нашого Бюро найчастіше звертаються за правовою допомогою при невиконанні (неналежному виконанні) таких господарських договорів:
- договору поставки товару;
- договору надання послуг;
- договору підряду;
- договору перевезення;
- договору, укладеному за результатами проведення тендеру про державні закупівлі робіт та послуг;
- договору оренди;
- договору лізингу тощо
ГОСПОДАРСЬКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КОНТРАГЕНТА ЗА НЕВИКОНАННЯ (НЕНАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ) ГОСПОДАРСЬКОГО ДОГОВОРУ
Контрагент відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, передбачене договором, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Отже, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У Господарському кодексі України передбачено застосування таких видів господарських санкцій, які застосовуються до Контрагента при невиконанні (неналежному виконанні ) господарського договору:
1. Відшкодування збитків:
2. Штрафні санкції;
3. Оперативно-господарські санкції
ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ
Збитки нанесені суб’єкту господарювання невиконанням або неналежним виконанням господарського договору бувають:
-Реальні: витрати, зроблені уповноваженою особою та втрата або пошкодження майна;
–Упущена вигода– неодержані Особою доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання господарського зобов’язання другою стороною.
Крім того, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються:
– вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
– додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково виплачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
– неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
– компенсація моральної шкоди.
ШТРАФНІ САНКЦІЇ
Штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання господарських договорів повинні передбачатися у договорі. Сторони можуть встановити будь-який розмір штрафних санкцій, окрім тих договорів, де за порушення певного зобов’язання розмір передбачено в законі.
До загальних штрафних санкцій, встановлених законодавством відносяться:
Штраф – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання;
Пеня – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Пеня відповідно до ст. 3 Закону № 543/96 не може бути більша, ніж подвійна облікова ставка НБУ.
Законодавством допускається одночасне стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені.
ОПЕРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ
Господарський кодекс виключає можливість застосування заходів оперативного впливу на правопорушника передбачених законом, але не вказаних в договорі.
У договорі можливо передбачити такі види оперативно-господарських санкцій за невиконання (неналежне) виконання господарського зобов’язання :
-одностороння відмова від виконання свого зобов’язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це – у разі порушення зобов’язання боржником;
-відмова від оплати за зобов’язання, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
-відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником;
-відмова управненої сторони зобов’язання від прийняття подальшого виконання зобов’язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов’язанням (списання з рахунка божника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);
-встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;
– відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання;
-інші види оперативно-господарських санкцій, передбачених у господарському договорів.
При цьому правомірність застосування таких оперативно-господарських санкцій до Контрагента можливо довести в судовому порядку, у разі оскарження їх останнім.
Отже господарське законодавство передбачає великий спектр застосування до Контрагента заходів відповідальності за невиконання (неналежне виконання) господарського договору, а також окремо відповідальність можливо і необхідно передбачати в умовах договору.
Адвокати нашого Бюро в залежності від ситуації оберуть належний спосіб захисту клієнта, підготують відповідний позов в суд та доведуть справу до позитивного для клієнта результату.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПОРАХ ЩОДО НЕВИКОНАННЯ (НЕНАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ) ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ
1. Відтермінування Контрагентом (Виконавцем) виконання господарського договору про надання послуг на невизначений час порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить Замовника, як заінтересовану особу, того, на що він розраховував при укладенні договору, що є підставою для його розірвання та стягнення сплачених коштів
ТОВ звернулось в суд із позовом до ФОП про розірвання договору надання послуг та стягнення 134 120 грн.
Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що 06.12.2021 між сторонами укладено Договір, за яким Відповідач мав надати Позивачу послуги по розповсюдженню інформації про його продукцію під час XV Міжнародного молочного конгресу для представників с/г підприємств України, що займаються молочним скотарством. За надані послуги Позивачем було здійснено 100 % попередню оплату, проте, оскільки такий захід не відбувся, Позивач вважає, що Відповідачем були порушені вимоги укладеного договору та сплачена сума підлягала поверненню.
Постановою Верховного Суду від 17.01.2024 залишено в силі судові рішення попередніх інстанцій про розірвання договору та стягнення на користь Позивача 119 813 грн. з огляду на наступне.
Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди, до договір може бути розірвано судом при наявності обставин, передбачених ст. 652 грн.
На момент укладення Договору сторони виходили з того, що в Україні не оголосять воєнний стан, що за своїм змістом є першою умовою, передбаченою ч.2 ст. 652 ЦКУ (в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна умов не настане).
В якості причин, які зумовили зміну обставин, Позивач виправдано зазначає збройну агресію російської федерації проти України, та вказує, що жодна зі сторін Договору, зокрема позивач, не могла усунути такі обставини при всій обачливості та турботливості. Це підтверджує наявність другої умови, передбаченої ч.2 ст. 652 ЦКУ (зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися).
Подальше виконання Договору, у даному випадку, вважатиметься у існуванні договірних відносин із відтермінуванням виконання Договору на невизначений час, а це, у свою чергу, порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача, як заінтересовану особу, того, на що він розраховував при укладенні договору.
Відтак порушено співвідношення обох сторін: Відповідач отримав, на що розраховував (кошти), а Позивач – ні, і коли такий Захід буде проведено відповідач на теперішній час не повідомляє, більш того зазначає про неможливість його проведення. Вказане є третьою умовою, передбаченою ч. 2 ст. 652 ЦКУ (виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору).
Таким чином, ВС дійшов висновку, що невиконання Відповідачем господарського договору зумовило його розірвання та повернення сплачених коштів.
2. Вартість робіт, які виконані Підрядником неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору підряду підлягають стягненню на користь Замовника у вигляді відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання
Постановою Верховного Суду від 27.08.2020 залишено без змін постанову апеляційного суду про стягнення на користь квартирно – експлуатаційного управління з ТОВ 74 318 грн. збитків, завданих безпідставним завищенням обсягів виконаних робіт за договором генерального підряду.
ВС звернув увагу на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення:протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками;вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З урахуванням вищезазначеного, ВС вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що враховуючи наявний у справі висновок судово-будівельної експертизи яким встановлено, що роботи, вартість яких Позивач просить стягнути з Відповідача, виконані Відповідачем неналежним чином та не у повній відповідності з умовами Договору, а відтак наявні підстави для
відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 18.08.2020.
3.Закінчення строку дії договору не припиняє зобов’язань позивача-виконавця, які виникли внаслідок його укладення та не були виконані на момент припинення договору, а також не звільняє від виконання зобов’язань за договором щодо надання відповідних послуг
Постановою Верховного Суду від 19.03.2019 залишено в силі рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позову Укрзалізниці про витребування вагонів з чужого незаконного володіння та задоволення зустрічного позову ТОВ до Укрзалізниці щодо виконання зобов’язань згідно договору.
Суть спору в тому, що між виконавцем-позивачем та замовником-відповідачем було укладено договір, за умовами якого виконавець надає послуги з організації перевезень вантажів піввагонами — власності виконавця. Первісний позов обґрунтовано тим, що спірні напіввагони у кількості 152 одиниці, які є власністю виконавця-позивача, були надані замовнику-відповідачу, втім після закінчення строку дії цього договору відповідач не повернув вагони позивачу.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині покладення на відповідача обов’язку повернути 33 піввагони, місцевий господарський суд виходив з того, що після дата закінчення строку дії договору позивач продовжував надавати послуги відповідачу за договором цією ж кількістю напіввагонів, а тому на підставі положень ст. 764 ЦКУ цей договір є пролонгованим на той самий строк і на тих же умовах.
Верховний Суд дійшов висновку, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов’язань позивача-виконавця, які виникли внаслідок його укладення та не були виконані на момент припинення договору, не звільняє від виконання зобов’язань за договором щодо надання відповідних послуг.
Верховний Суд зазначив, що згідно ч. 1 ст. 598 ЦКУ зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов’язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 ЦКУ та ст. 202 ГКУ встановлюють, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд із належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов’язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов’язання як закінчення строку дії договору. Тобто, на думку ВС, зобов’язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
При цьому, закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Таким чином, ВС погодився з позицією суду першої інстанції, що зобов’язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.
До того ж, тобто з моменту укладення договору по день звернення відповідача із зустрічним позовом, позивач-виконавець продовжував надання відповідачу-замовнику послуг з організації перевезень, що зокрема підтверджується фактом прийняття виконавцем попередньої оплати від замовника, виставленням рахунків на оплату та підписанням всіх актів наданих послуг за цей період із посиланням на спірний договір.
Оскільки позивачем-виконавцем не в повному обсязі виконано зобов’язання за договором, станом на день звернення до суду з позовом договір про надання послуг з організації перевезень діяв і відповідно виконавець має продовжити надавати послуги з організації перевезень до повного виконання взятих на себе зобов’язань, а тому ВС погодився з висновком суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову.
4. За невиконання стороною господарського договору зобов’язання можливо застосовувати відповідальність у вигляді штрафу та пені одночасно
Великою Палатою Верховного Суду 01.06.2021 змінено судові рішення попередніх інстанцій та стягнуто з ТОВ на користь ПАТ 120 318 грн. пені та 534 749 грн. штрафу за неналежне та несвоєчасне виконання договірного зобов’язання.
Відхиляючи касаційну скаргу відповідача щодо неможливості подвійної відповідальності за одне і теж саме порушення ВП ВС зазначила наступне.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив (не виконав) господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Отже, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій одночасно.
Таким чином, якщо Ваш Контрагент не виконав або неналежно виконав господарський договір звертайтесь до адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які вирішать це проблемне питання в судовому порядку на користь клієнта.