Якщо у договорі оренди земельної ділянки нечітко зазначено якусь із суттєвих умов, договір можна визнати недійсним.
Статтею 15 ЗУ “Про оренду землі” передбачено перелік умов, які визначають як суттєві. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, виявлення тієї чи іншої неясності дозволяє як трактувати такий договір на свій розсуд, так і визнати його недійсним.
Відповідний приклад – позов орендодавця до орендаря про визнання додаткової угоди до договору землі недійсним.
Так, у вищезазначеній додатковій угоді не були погоджені суттєві умови договору оренди, а саме: нечітко визначено процентний розмір орендної плати – «більше 3%», який, у свою чергу, пов’язаний із розміром грошової оцінки земельної ділянки. При цьому грошову оцінку земельної ділянки не вказали у цій угоді.
Позивач скаржився на те, що відповідач сплачує різні суми оренди, щоразу визначаючи розмір орендної плати на власний розсуд, що порушує законні права та інтереси позивача. Водночас суміжні орендарі виплачували орендодавцям оренду у розмірі не менше 14% від нормативної грошової оцінки землі. Позивач розраховував на аналогічну орендну плату, проте відповідач виплачував трохи більше 8% від нормативної фінансової оцінки землі.
Як результат, суд задовольнив цей позов.
Необхідно також зазначити, що, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не заважало виконанню договору, сторони протягом певного часу виконували його, не висуваючи претензій один до одного та до умов договору, то подальша раптова незгода однієї зі сторін із умовою договору не є підставою для визнання договору недійсним.
Таким чином, складання договору, його вивчення та підписання є дуже серйозним питанням, неправильний підхід до якого здатний спричинити за собою значний матеріальний та моральний збиток для однієї чи кожної зі сторін.