ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи є відшкодування моральної (немайнової) шкоди-втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Дуже часто поряд із пред’явленням позову про відшкодування матеріальної шкоди пред’являється і вимога про компенсацію моральної шкоди, хоча законодавством передбачена можливість пред’явлення такої вимоги окремо.
Визначення поняття «моральна шкода», способи вирахування ступеня і розміру моральної шкоди не закріплені в національному законодавстві і позивач досить складно довести її спричинення винними діями відповідача, а тим більше обґрунтованість заявленого розміру, який має суб’єктивно-оціночне поняття.
Однак, це не означає, що відповідачу, а тим більше тому, який компенсував (або суд стягнув з нього) матеріальну шкоду (збитки) позивачу, у таких справах буде дуже легко виграти її в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, сподіваючись на неспроможність позивачем довести спричинення йому немайнової шкоди. Тим більше, що останнім часом доведення спричинення та розмір моральної шкоди постраждалі особи підкріплюють психологічними експертизами, висновки яких дуже складно спростувати у судовому процесі.
Є безліч судових рішень, коли «чуйні судді» стягують на користь позивача моральну шкоду, оцінивши моральні страждання позивача на свій розсуд, і досить часто її розмір є невиправдано завеликий у порівнянні із діями відповідача і їх наслідками для позивача, або спричинення шкоди немайнового характеру «голослівний» і не підтверджений документально. До того ж, суд може стягнути на користь позивача моральну шкоду з особи, яка взагалі не причетна до подій, які стали підставою для позову.
Отже, якщо до Вас пред’явили позов про відшкодування моральної шкоди у судовому процесі не обійтись без кваліфікованого та досвідченого у таких справах адвоката.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» при захисті відповідача у справах про відшкодування моральної шкоди:
–Консультація з усіх питань, пов’язаних із пред’явленням позову до особи про відшкодування моральної шкоди, аналіз правових підстав позову та розробка стратегії захисту клієнта у судовому процесі;
-Збір доказової бази та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, пояснень, клопотань, у тому числі проведення, при необхідності, психологічної експертизи позивача тощо;
-Участь у судах всіх інстанцій з метою захисту інтересів відповідача у справах за позовами про відшкодування моральної шкоди;
-Оскарження незаконних судових рішень, постановлених не на користь клієнта. в апеляційному та касаційному порядку;
-Юридичний супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
ПІДГОТОВКА ВІДЗИВУ ТА ОБРАННЯ АДВОКАТОМ
ЛІНІЇ ЗАХИСТУ ВІДПОВІДАЧА
У СПРАВАХ ПРО СТЯГНЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
ВІДЗИВ НА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ
Судом Вам, як відповідачу за позовом постраждалої особи надається строк для підготовки відзиву на позовну заяву. Установлений судом строк на подачу відповідачем відзиву на позов не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Однак, суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
ЗМІСТ ВІДЗИВУ
По суті відзив на позов повинен заперечувати викладені у позові доводи. Однак, є випадки, коли відповідач частково або повністю погоджується із позовом, про що необхідно зазначати у відзиві. При цьому в такому випадку необхідно зазначати обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач не погоджується.
Окрім вказаного відзив обов’язково повинен містити: заперечення щодо наведених позивачем обставин та доданих доказів; докази на спростування доводів позивача або клопотання про витребування таких доказів у осіб, у яких вони наявні; заперечення щодо розміру суми, пред’явленої позивачем.
До відзиву також додаються необхідні клопотання, наприклад, про витребування у відповідних осіб та установ доказів, призначення психологічної експертизи тощо.
Слід пам’ятати, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, юридично грамотно підготовленийвідзив на позов– це основа обраноїлініїзахисту адвокатом у судівідповідача та можливість позитивного для клієнтанашого Бюро розгляду справи, без затягування на довгі роки процесу.
Адвокатинашого Бюро, з урахуваннямсудової практики, підготуютьобґрунтованийвідзив на позовпро відшкодування моральної шкоди із запереченням на кожний його довод, та підтвердятьцевідповіднимидоказами.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ АДВОКАТОМ ВІДПОВІДАЧА
У СПРАВАХ ЗА ПОЗОВОМ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо зазначити які основні обставини необхідно з’ясовувати у справах про відшкодування моральної шкоди, які в подальшому можуть бути основними підставами для відмови у задоволенні позову або зменшенні розміру відшкодування, а тому обов’язково повинні зазначатися у відзиві.
1.При аналізі позовної заяви перш за все адвокат з’ясує підстави позову та перевіряє правильність визначення суб’єктного складу позову, зокрема відповідача.
Законодавством передбачено відшкодування моральної шкоди не з заподіювача шкоди, а з осіб, які за законом несуть відповідальність за його дії.
Це: ст. 1172 ЦК (відповідальність роботодавця); ст. ст. ст. 1173-1176 ЦК (відповідальність держави); ст. 1178 ЦК (відповідальність батьків, усиновлювачів, опікунів, навчального закладу, закладу охорони здоров’я); ст. 1187 ЦК (власник джерела підвищеної небезпеки); засоби масової інформації (Закон «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»).
У випадках, коли цивільна відповідальність винуватця ДТП застрахована, то шкоду, у тому числі моральну відшкодовує страхова компанія.
Крім того, є випадки, коли нанесення шкоди позивачу внаслідок залиття квартири, сталася через прорив труби не через дії власника квартири, в якій сталася аварія, а завдяки неналежному обслуговуванню будинку ЖЕКом, Управляючею компанією. В такому разі, як матеріальну, так і моральну шкоду буде відшкодовувати винна особа, а не власник квартири в якій стався прорив труби.
Отже, у таких випадках адвокат нашого Бюровкаже суду у відзиві про подачу позову до неналежного відповідача, а суд зобов’язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.
2. Адвокат проаналізує доводи, наведені відповідачем у позові, в чому виражається спричинення йому моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.
Так, спричинення моральної шкоди виражається :
–У фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
-У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
-У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
-У приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Спричинення моральної шкоди не може бути голослівним. Позивач може у позові на великій кількості аркушів описати нанесені йому моральні страждання, але без документального підтвердження.
Отже, адвокат нашого Бюро обов’язково перевірить належну обґрунтованість та чітке визначення позивачем в чому виражається нанесення йому моральної шкоди і головне, якими письмовими доказами це підтверджується.
У разі не доведення спричинення моральної шкоди позивачу документально, суд відмовляє у задоволені позову.
3. Обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:а)наявність такої шкоди; б)протиправність діяння її заподіювача;в)наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;г)вини останнього в її заподіянні.
Лише наявність та доведеністю всіх 4 елементів такої типової для правопорушення формули дає право на відшкодування моральної шкоди.
Отже лінія захисту адвоката бути полягати у відсутності хоча б одного із вказаних елементів в діях (бездіяльності) відповідача, або всіх разом.
4. Адвокатом перевіряється належність доказової бази щодо розміру спричиненої моральної шкоди.
Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб, якщо інше не встановлено законом.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення- стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також вимоги розумності і справедливості.
У методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Мінюсту від 13.05.2004 № 13.05.2004) зазначено, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним.
Отже, законодавець наділив саме суд правом визначати розмір грошового відшкодування. При цьому рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.
Таким чином, загалом не існує однозначної методики обчислення розміру моральної шкоди та позивач самостійно обґрунтовує його у позові, а суд приймає остаточне рішення про розмір компенсації з урахуванням обставин справи та наданих доказів.
Незважаючи на те, що розмір завданої позивачу моральної шкоди визначається судом з урахуванням власного внутрішнього переконання адвокат нашого Бюро вкаже на неадекватність її великого розміру, тобто неспіврозмірність дій відповідача із психологічними наслідками для позивача.
У разі підтвердження розміру моральної шкоди психологічною експертизою, адвокат ретельно перевірить ким вона проводилась, на підставі яких документів, які методики експертом застосовані при визначенні розміру моральної шкоди, і доводи щодо невідповідність формі та порядку проведення таких експертиз, а в деяких випадках і відсутність прав у експерта на її проведення адвокат обов’язково вкаже у відзиві або в запереченні на висновки експертизи.
Окрім того, при необхідності адвокат заявить клопотання про проведення судово-психологічної експертизи позивача.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
1.Моральна шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки-юридичною особою, а не безпосередньо винним водієм
Рішенням суду задоволено частково позов Особи 1 до Особи 2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 492 022 грн. та моральної шкоди у розмірі 25 000 грн., завданої ДТП. Рішення суду мотивовано тим, що саме на відповідача має бути покладена відповідальність як на особу, з вини якої спричинена позивачу майнова шкода.
Постановою апеляційного суду, з яким погодився Верховний Суд 18.10.2022, вказане рішення скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Постанови мотивовані тим, що належним відповідачем у справі є ТОВ, з яким винний у момент ДТП перебував у фактичних трудових відносинах, а тому у даній справі є неналежний суб`єктний склад учасників справи.
Отже вимоги про відшкодування моральної шкоди, повинні пред’являтися постраждалою особою не до винної у ДТП особи а до його роботодавця-юридичної особи (ФОП).
2.При визначеннірозміру відшкодування моральної шкодисуд повинен дотримуватись принципурозумності і справедливості
Особа звернувся із позовом до ТОВ про стягнення майнових збитків у сумі 1 500 грн. та компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000 000 грн. у зв’язку із продажем (заправкою) відповідачем неякісного газу для автомобіля.
Постановою Верховного Суду від 16.06.2022 залишено в силі рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 1 500 матеріальної шкоди та 1 000 моральної шкоди.
Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача 1 000 моральної шкоди ВС зазначив, що враховуючи характер та тривалість моральних душевних страждань позивача, незручності у зв`язку з цим, неправомірність і тривалість невиконання відповідачем законних вимог споживача про відшкодування завданої шкоди, підлягає стягненню компенсація моральної шкоди в сумі 1 000 грн., що відповідає вимогам розумності та справедливості.
Аналогічним принципом розумності та справедливості при визначенні розміру стягнення моральної шкоди керувався ВС у постанові від 30.11.2011.
Особа звернулась до ФОП про відшкодування майнової (233 360 грн.) та 400 000 грн. моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.
Постановою Верховного Суду від 30.11.2022 залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову частково: стягнуто з відповідача 64 730 грн. майнової та 10 000 грн. моральної шкоди.
В частині обґрунтування зменьшення розміру суми стягнення моральної шкоди ВС зазначив, що враховуючи, що відповідачем не спростовано презумпцію його вини у настанні негативних наслідків щодо погіршення стану здоров`я позивачки внаслідок неефективного відповідачем протезування, апеляційний суд вірно керувався принципами розумності, виваженості та справедливості.
3. Моральна шкода та право на неї, неприсуджена судом за життя позивача (постраждалої особи), не переходить до спадкоємців в порядку успадкування
Верховний Суд 13.07.2022 розглянувши справу зі спору про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями закрив провадження в частині вимог про стягнення моральної шкоди відповідно до п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК, оскільки під час судового розгляду справи позивач помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Постанова ВС мотивована тим, щодо спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя ( ч. 3 ст. 1230 ЦКУ).
В цивілістичній доктрині під моральною шкодою розуміютьсяфізичні та душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові блага або посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності та ділової репутації фізичної особи. По своїй суті право на компенсацію моральної шкоди є особистим, оскільки внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається негативний вплив на особисті немайнові блага фізичної особи.
Саме тому у ч.3 ст. 1230 ЦКУ передбачено правило, що спадкується право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. У випадку якщо спадкодавецьзвернувсядо суду з вимогою про компенсаціюморальноїшкоди й помер на стадіїрозгляду справи не допускаєтьсяпроцесуальнеправонаступництво за вимогою про компенсаціюморальноїшкоди.
4.При відшкодуванні моральної шкоди необхідно довести причинний зв’язок між діями Відповідача та спричинення немайнової (моральної) шкоди Позивачу
Постановою апеляційного суду від 20.04.2023 ( по суті в касаційному порядку справа не переглядалась) скасовано рішення першої інстанції про задоволення позову Особа 1 про стягнення з Особа 2 130 351 грн. моральної шкоди.
Суть спору в тому, що позивач (іноземний громадянин) через мережу інтернет познайомився із дівчиною (Відповідачка) та провів з нею обручальну церемонію, однак, в наступному дівчина відмовилась виходити за нього заміж.
Задовольняючи позов частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції зазначив, що відповідачка відмовилась від шлюбу з позивачем, який сподівався, що в Україні знайде дружину, ставився до цього серйозно, саме через Особа 2 він приїжджав до України, витрачав час та кошти, однак його було ошукано, фінансово використано, що в свою чергу внесло значні зміни у його звичний життєвий уклад та потребували від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності, чим завдано йому моральної шкоди.
Відмовляючи у задоволені позову суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази причинного зв`язку між порушеннями допущеними відповідачем, на які посилається позивач, та завданою моральною шкодою.
Отже, пред’явлений позов до особи (юрособи) про відшкодування моральної шкоди має специфічний характер, а тому має свої особливості і юридична лінія захисту відповідача у такій справі, а тому звертайтесь до професійних та досвідчених у спорах наведеної категорії адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які доведуть судову справу до постановлення позитивного рішення для клієнта, зокрема, відмови у задоволенні позову або зменшення розміру моральної шкоди.