Перейти до вмісту
Главная страница » БАНК НЕЗАКОННО ВІДМОВИВСЯ ЗАРАХУВАТИ  ВАЛЮТНУ ВИРУЧКУ НА РАХУНОК КЛІЄНТА

БАНК НЕЗАКОННО ВІДМОВИВСЯ ЗАРАХУВАТИ  ВАЛЮТНУ ВИРУЧКУ НА РАХУНОК КЛІЄНТА

  • від

Обмеження Банком прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом (ст. 1074 ЦКУ).

У період запровадження воєнного стану в Україні порядок проведення розрахунків за валютними операціями регулює Постанова НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 від 24.02.2022, яка впроваджує обмеження, яких банки та їх клієнти мають дотримуватися під час проведення відповідних операцій. Пунктом 2 постанови НБУ №18 передбачено, що банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.

Разом з тим, є непоодинокі випадки, коли Банки, посилаючись на вказану Постанову НБУ відмовляють Клієнтам у зарахуванні валютної виручки на рахунки за відсутності правових підстав для таких обмежень у валютних операціях.

Постановою суду апеляційної інстанції від 03.09.2024 залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ до Банку про зобов’язання перерахувати на користь Позивача грошові кошти в сумі 31 775 доларів США, що еквівалентно 1  193  573 грн., отриманих від ПУП (республіка білорусь) на виконання контракту від 04.01.2022, на банківський валютний рахунок Позивача, відкритий у Банку на підставі договору про надання банківських послуг  від 12.06.2017.

Відмова Банку у проведенні валютної операції мотивована тим, що операція пов`язана із залученням республіки білорусь – країни під міжнародними санкціями; кінцевим бенефіціарним власником контрагента ПУП  є Особа 1, який пов’язаний із особами, внесеними до списків міжнародних санкцій, а Банк виконує вимоги норм та правил, які стосуються міжнародних санкцій і у зв`язку із запровадженням воєнного стану Відповідач здійснює свою роботу з урахуванням обмежень, визначених  постановою НБУ від 24.02.2022 №18. Також у листі-відмові Банк акцентував, що згідно пункту 17 Постанови №18 здійснення банком будь-яких валютних операцій за участі осіб-резидентів республіки білорусь заборонено, і Банк обліковує дані кошти на внутрішньому балансовому рахунку для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку на період дії Постанови №18 або до отримання додаткових інструкцій від НБУ.

Не погоджуючись із вказаною позицією Банку суд апеляційної інстанції зазначив, що п. 17 Постанови НБУ №18 встановлено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:1) з використанням російських та білоруських рублів;2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або РБ;3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або в РБ.

Разом з цим за змістом пункту 17-2 постанови НБУ №18 заборони, визначені в пункті 17 не поширюються, зокрема на переказ коштів (крім російських  та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських /білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських/білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Встановлено, що спірні кошти були перераховані ПУП (РБ) 13.06.2022 на валютний рахунок Позивача на виконання контракту, як Покупцем за поставлений товар Позивачем 10.02.2022 (до початку військової агресії та введення на території України воєнного стану).

Тобто, переказ ПУП коштів на рахунок Позивача здійснено за операцією з експорту товарів, а тому встановлені п.17 постанови НБУ №18 заборони до даної валютної операції, з огляду на зміст п. 17-2, не мають застосовуватися Банком.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України від 06.12.2019 № 361-ІХ фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

За змістом Умов проведення операцій під наглядом клієнтів Банку, які є Додатком 1 до Правил комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (у редакції від 21.01.2022, тобто чинній станом на 13.06.2022 (дата ініціювання проведення спірної валютної операції)) операція під наглядом – це фінансова операцію Клієнта, щодо якої у Банка виникає припущення, що така операція: – пов`язана будь-яким чином із Особою під санкціями або – пов`язана будь-яким  чином з  Країною під наглядом, перелік яких визначається Банком на власний розсуд,  або – здійснюється за контрактом, предметом якого є товар/послуга ембарго та/або товар/послуга подвійного призначення, а  також, фінансову  операцію (переказ коштів), яка  не супроводжується  повною інформацією щодо ініціатора  переказу, як  це  вимагається  Спеціальною рекомендацією VII ФАТФ.

 Відповідач стверджував, що ним було виявлено, що контрагент Позивача (ПУП), від якого надійшли валютні кошти, не тільки є резидентом республіки білорусь, але також є особою, яка безпосередньо пов`язана із особами, які знаходяться під санкціями як РНБО, так і США, ЄС, Франції (кінцевим бенефіціарним власником ПУП є Особа 1, який є братом та бізнес-партнером Особа 2, внесеної до списків міжнародних санкцій ЄС та Франції, США (OFAC SDN з 05.12.2023), санкцій РНБО України, давній соратник  особи, внесеної до списків міжнародних санкцій США (OFAC SDN), ЄС та Франції).

Відхиляючи дані доводи Відповідача суд апеляційної інстанції зазначив, що спірна операція є такою, що відноситься до операцій під наглядом згідно  Умов проведення операцій під наглядом клієнтів Банку, оскільки контрагентом клієнта (Позивача) за операцією є юридична особа (ПУП), яка зареєстрована та має місцезнаходження в Країні під наглядом – республіці білорусь.

Однак, факт реєстрації контрагента Позивача (ПУП) в республіці білорусь сам по собі не надає Відповідачу (Банку) права безумовно відмовляти у проведенні фінансових операцій та здійснювати блокування відповідних коштів для цього, з огляду на положення  Умов має бути доведено обставину, що проведення відповідної операції призведе або може призвести до порушення вимог Міжнародних санкцій.

Водночас, Особа під санкціями –  це будь-яка Особа, яка є суб`єктом Міжнародних санкцій або щодо якої такі  санкції застосовуються. Спірна валютна операція не є такою, що у розумінні Умов пов`язана із Особою під санкціями, оскільки витягами з державного реєстру санкцій, підтверджується, що до ПУП та до її власника Особи 1 (громадянин білорусі) не застосовано жодних санкцій.

Належних, допустимих та достовірних доказів того, що ПУП  пов`язане відносинами контролю з Особою під санкціями – Особа 2 або що останній може здійснювати опосередкований вплив (зокрема, завдяки опосередкованому володінню) на діяльність ПУП, того, що Особа 2 є бізнес-партнером Особа 1 Банком не надано.

Більш того,  належних доказів ступеню спорідненості Особа 1 з Особа 2 (особою, яка перебуває під санкціями) Відповідачем до суду не подано, позивач, у свою чергу, вказує на те, що останні є зведеними братами, а отже не є пов`язаними особами у розумінні українського законодавства, зокрема, статті 14.1.159. ПКУ, де наведено визначення «пов`язаної особи».

Отже, апеляційний суд критично оцінив доводи Апелянта про те, що спірна операція могла призвести до порушення вимог Міжнародних санкцій і, як наслідок, Банк мав право відмовитися від її проведення як підозрілої фінансової операції у розумінні Закону України № 361-ІХ  та Програми здійснення належної перевірки клієнтів Банком, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ.