Відносно Вас складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, а Ви з цим не згодні ?
Досвідчені адвокати по адміністративним правопорушенням АБ «Ткачук і партнери» роз’яснять тонкощі законодавства про адміністративні правопорушення та захистять Вас від неправомірних дій службових осіб у разі незаконного притягнення до адміністративної відповідальності.
Найбільш частіше відносно громадян складають протоколи за наступні адміністративні правопорушення:
- Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (ст. 124 КУпАП);
- Керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 130 КУпАП);
- Порушення правил використання об’єктів тваринного світу (порушення правил рибальства, полювання (браконьєрство) (ст. 85 КУпАП);
- Незаконне використання земель державного лісового фонду; засмічення лісів відходами; знищення корисної для лісу фауни; порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст.ст. 63,73, 76, 77 КУпАП);
- Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян (ст. 173 КУпАП);
- Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (ст. 51 КУпАП);
- Корупційні діяння (розділ 13-А КУпАП);
- Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185 КУпАП).
Дехто вважає, що справи про адміністративні правопорушення є відносно не складними, а отже, можна обійтися без допомоги адвоката. Проте так думати помилково. Так, як нескасована постанова про притягнення Вас до адміністративної відповідальності також може мати негативні для Вас наслідки – позбавлення Вас прав – керування транспортним засобом, права на вогнепальну зброю, звільнення з державної (публічної) служби через звинувачення в корупції, чимале грошове стягнення, конфіскація майна в дохід держави, наступні претензії по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди, якщо внаслідок вчинення Вами адміністративного правопорушення є потерпіли особи.
Звернення за правовою допомогою до адвоката завжди має свої переваги, оскільки досвідчений адвокат професійно захистить Вас від безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності через недоліки складеного протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність доказів, відсутності юридичної складової адміністративного правопорушення для визнання Вашої невинуватості в судовому порядку.
Адвокати АБ «Ткачук і партнери» можуть надати наступну правничі послуги:
- Надання консультації щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності;
- Сприяння знаходження доказів (в тому числі шляхом надсилання адвокатського запиту) для визнання особи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення;
- Супроводження справи про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності в суді;
- Супроводження справи про накладання адміністративного стягнення у випадках, коли таке стягнення накладається судом.
Необхідно також звернути увагу, що протокол можуть складати виключно органи, які передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами. У випадку, якщо протокол про адміністративне правопорушення буде складено особою, яка такого права не має ( це правило також буде діяти навіть у випадку, якщо протокол буде складено тим органом, але нижчою за посадою особою), буде юридично нікчемний, як такий, що складений неуповноваженою особою.
Притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 130 КУпАП).
У випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, відповідною уповноваженою на те посадовою особою складається протокол (ст. 254 КУпАП). Згідно статті 255 КУпАП, у разі керування особою транспортними засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння протокол про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Такий протокол про адміністративне правопорушення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 257 КУпАП визначено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Так, згідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП. За таких обставин, протокол після складання та підписання уповноваженою на те посадовою особою органів внутрішніх справ направляється на розгляд до суду. За загальним правилом, відповідно до статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, вручається повістка в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття 277-2 КУпАП). На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Статтею статтею 280 КУпАП визначено певний перелік обставин, що підлягають судом з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Так суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:
- чи було вчинено адміністративне правопорушення,
- чи винна дана особа в його вчиненні,
- чи підлягає вона адміністративній відповідальності,
- чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність,
- чи заподіяно майнову шкоду,
- чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків; висновком експерта;речовими доказами; показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу; протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (посадові особи Національної поліції).
Згідно статті 284 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, суд виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про закриття справи.
Так, апеляційний суд у справі № 761/35181/21 скасував постанову суду першої інстанції про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та закрив провадження у справі за недоведеністю вчинення особою правопорушення. При цьому суд у постанові зазначив, що сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов’язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.
Водночас, матеріали справи не містять відеозапису, на якому була б зафіксована згода водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також відеозапис самого огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу.
Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів також в матеріалах справи відсутній, а також не проводився такий огляд у присутності свідків.
Окрім того, відповідно до роздруківки даних приладу Drager, огляд водія проведено 01.09.2021 о 22:26 год. При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовано факт огляду за допомогою приладу Drager о 22:07 год., а сам протокол було складено о 22:15 год.
Відповідно до ч.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністретсва внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, безперервна відеофіксація обставин вчинення. Виявлення адміністративного правопорушення не проводилася, встановлена на пристрої дата-2008 рік.
З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.5ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Отже суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Отже із наведеного прикладу судової справи вбачається, що при розгляді питання притягненні особи до адміністративної відповідальності має значення будь-яка помилка з боку осіб, які складали протокол про правопорушення для закриття судом провадження у справі. За таких підстав при розгляді судом адміністративних справ цієї категорії вкрай необхідна допомога адвоката, оскільки відповідальність за статтею 130 КУпАП передбачає не лише накладення штрафу але і позбавлення права керувати транспортним засобом.
Слід звернути увагу, що частиною 6 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Отже, якщо судом впродовж року з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, не прийнято постанову про притягнення особи до відповідальності, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Притягнення до адміністративної відповідальності особи за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185 КУпАП).
У судовій практиці зустрічаються випадки притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП-за вчинення опору поліцейському. Однак такі рішення можуть суперечить закону, оскільки ст. 185 КУпАП передбачає лише злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, але не повинна застосовуватися при наявності опору-тобто застосування фізичної сили до нього.
Вказівки щодо правильної кваліфікації та розмежування правопорушень містять положення Постанов Пленуму Верховного Суду № 8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» та № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство».
Згідно зі ст. 185 КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразових повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов’язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв’язку із їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
На відміну від злісної непокори, передбаченої ст. 185 КУпАП, вчинення опору полягає в активній фізичній протидії здійсненню працівником поліції, членом громадських формувань з охорони громадського порядку, військовослужбовцем обов’язку по охороні громадського порядку.
Отже, відмінність опору від злісної непокори полягає в тому, що опір -це активна фізична протидія законній діяльності потерпілих, а злісна непокора -це пасивна поведінка.
Так, постановою районного суду у справі № 308/12687/18 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи за відсутності у її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. При цьому суд зазначив, що поліцейськими відносно особи було складено протокол за те, що він керував транспортним засобом і був зупинений і не тільки не пред’явив документи на вимогу поліцейських, але намагався поїхати з місця зупинки, у зв’язку з чим відштовхував поліцейських, які йому перешкоджали це зробити.
За таких підстав, ураховуючи, що поліцейськими не доведено факт законності зупинки особи та вимоги пред’явити документи, а також те, що поліцейські наполягали на вчиненні саме опору (хоча в суді не доведено до кого застосовувалась фізична сила і яким чином), а не злісної непокори, суд дійшов висновку про відсутність в діях особи складу правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП).
Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
Нецензурна лайка – це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Чіпляння – це докучлива поведінка, пов’язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв’язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав’язати свою волю, а точніше – свавілля.
Інші подібні дії, за які може бути притягнуто особу до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП:насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів’я по телефону;співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.
Громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під’їзди, підземні переходи, стадіони (перелік не є вичерпним).
Районним судом у справі № 713/1829/21 було закрито провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Так, відносно особи було складено протокол за вчинення дрібного хуліганства, зокрема він в громадському місці вчинив сварку із іншою особою, під час якої виражався в його адресу нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Суд у постанові зазначив, що громадський порядок- це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, не зазначено якими саме діями особою було порушено громадський порядок і спокій громадян, що є наслідком дрібного хуліганства, наслідком якого є відповідальність за ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні особа вину не визнав, зазначив, що громадський порядок та спокій громадян не порушував, суперечка виникла з приводу збирання його сином металобрухту на сміттєзвалищі.
До матеріалів протоколу не долучено доказів, що сміттєзвалище є громадським місцем. В ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії особи направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушити громадський порядок та спокій громадян.Будь-яких інших доказів вини особи не представлено.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність та неправомірність складеного протоколу.
Притягнення особи до відповідальності за дрібне викрадення чужого майна ( ст. 51 КУпАП)
Щодня в нашій державі здійснюється велика кількість крадіжок у будь-якому місці, у будь-який час, і у будь-якої особи. В той же час, відбувається і безліч випадків безпідставного притягнення невинних осіб до відповідальності, уникнути чого Вам допоможе адвокат нашого Бюро.
Зокрема, за ст. 51 КУпАП особу можуть притягнути до адміністративної відповідальності, якщо вона вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Важливе значення при притягненні особи до відповідальності за цією статтею має визначення вартості викраденого майна.
Так, якщо вартість майна буде перевищувати 0, 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2023 році-268 грн.) вона може бути притягнута вже до кримінальної відповідальності. При цьому вартість майна повинна бути установлена на момент вчинення правопорушення, а не, наприклад, на час, коли вона була придбана власником.
Окрім цього, при розгляді справ даної категорії необхідно ретельно з’ясовувати усі обставини справи, оскільки від цього залежить наявність складу в діях особи цього адміністративного правопорушення.
Наприклад, особа викинула на смітник якусь непотрібну (зламану) річ і через деякий час побачила, що нею користується інша особа. Професійний адвокат проведе ретельне дослідження усіх обставин справи та доказів і доведе у суді, що це була не дрібна крадіжка, а знахідка.
Відповідальність за дрібну крадіжку альтернативна-штраф, виправні роботи, адміністративний арешт. Однак, особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності.
Так, суд у справі № 466/3953/19 визнав особу винною у вчиненні в магазині дрібної крадіжки, але ураховуючи визнання особою вини та щире каяття, з урахуванням ст. 22 КУпАП звільнив її від адміністративної відповідальності за малозначності правопорушення.
Притягнення особи до відповідальності за порушення правил використання тваринного світу ( ст. 85 КУпАП).
За статтею 85 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил полювання або рибальства, так зване «браконьєрство».
Неправомірними діями для притягнення особи за цією статтею КУпАП вважаються: порушення правил полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі на їх добування; рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову без дозволу, позалімітний вилов водних живих ресурсів.
Перш за все для даного правопорушення важливе значення має розмір спричиненої шкоди нанесеної такими діями.
Якщо особою внаслідок неправомірного полювання було заподіяно істотну шкоду, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (більше 4 250 грн.), то в такому випадку наступає кримінальна відповідальність за ст. 248 Кримінального кодексу України. При цьому нанесена шкода виражається у вигляді вартості знищеної тварини.
Кримінальна відповідальність наступає також, якщо відбулося незаконне полювання в заповідниках або об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.
Отже у разі складення відносно Вас протоколу за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 85 КУпАП Вам не обійтись без допомоги кваліфікованого адвоката, оскільки для притягнення особи за цією статтею до відповідальності, як і для доказу відсутність складу даного адмінпорушення, необхідно з’ясувати ряд певних обставин і перш за все, в чому саме виразилось порушення правил використання тваринного світу і чи є це дійсно порушенням.
Судом у справі № 569/18684/20 скасовано постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КУпАП.
Штраф на особу було накладено за те, що вона: без відповідних документів: посвідчення мисливця, контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання, дозволу на полювання, дозволу на носіння та зберігання зброї, у заборонений час (темна пора доби), з використанням заборонених знарядь та засобів – автомобіля, висунувшись з люка на даху автомобіля, виконував роль стрільця, використовуючи мисливський карабін.
Скасовуючи оспорювано постанову суд зазначив, що особою, яка винесла постанову не було перевірено в повному обсязі наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП, оскільки в розумінні вказаної норми відповідальність настає саме за порушення правил полювання. У відповідності до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», полювання – дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
Разом з тим, відповідачем не було доведено, що позивачем здійснювалась будь-яка із цих дій.
Притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.
Розділом 13-А КУпАП передбачено ряд правопорушень за вчинення яких може бути притягнуто особу до адміністративної відповідальності, пов’язані із корупцією.
Найбільше розповсюдженими правопорушеннями, за які притягуються особи до адміністративної відповідальності є: порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст.172-4 КУпАП); порушення встановлення законом обмежень щодо одержання подарунків (ст. 172-5 КУпАП);порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП) (несвоєчасне подання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації або подання завідомо недостовірних відомостей, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані; порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП).
Головним при визначенні наявності у діях особи складу адмінправопорушення, що віднесено до корупційних є визначення чи є ця особа суб’єктом, який може бути притягнутий до такої відповідальності. Зокрема, перелік осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного порушення, установленого в розділі 13-А КУпАП, в залежності від статті, наводиться в Законі України «Про запобігання корупції». Це має важливе значення, адже, наприклад, особа, яка не зобов’язання подавати декларацію, відповідно не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за її неподання.
Окрім того, не менш важливим при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з корупцією є з’ясування усіх обставин справи для встановлення дійсності вчинення особою такого протиправного діяння, за яке Кодексом передбачена відповідальність.
Постановою суду у справі № 221/7657/20 закрито провадження по адміністративній справі відносно особи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП..
Відносно вказаної особи було складено протокол, що вона будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування діючи умисно, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та службовими повноваженнями, не повідомила у встановленому Законом «Про запобігання корупції» випадку Національне агентство з питань запобігання корупції та (або) колегіальний орган – сільську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про прийом на роботу свого чоловіка для виконання робіт із благоустрою, і відповідно вчинила такі дії в умовах реального конфлікту інтересів.
У постанові суд зазначив, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
Разом з тим, уповноваженою особою, яка склала відповідний протокол, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема, не встановлено, що рішення про прийняття на роботу чоловіка для виконання певних видів робіт були необ`єктивними або упередженими, що такими рішеннями завдано шкоди інтересам служби та органу місцевого самоврядування.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.
Наведена судова практика свідчить, що кожне адміністративне правопорушення має особливості при його доведенні і захистити Вас від неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності допоможуть адвокати АБ «Ткачук і партнери», а тому не зволікайте із зверненням до нашого Бюро, оскільки вчасна юридична допомога-гарант захисту Ваших прав.