Через електронні торги продають рухоме і нерухоме майно, у тому числі земля в процесі приватизації, іпотека, майно Банкрутів, майно боржників під час виконавчого провадження, державних закупівлі, а також електронними майданчиками користуються пересічні громадяни та юридичні особи у разі необхідності продажу майна. На електронних біржових торгах продають цінні папери, валюту, стандартизовані товари та основні активи, які включають енергоносії (нафта, газ, вугілля), сільгосппродукцію (зерно, олія), метали (золото, мідь), акції та облігації. Це наприклад такі майданчики як ProzorroSmart, Tenderbiz, NEWTENDH, Playtender, Zakupivli.pro та інші майданчики.
Разом з тим, проведення електронних (біржових) торгів нерідко відбувається із порушеннями, що призводить до порушення прав та інтересів учасників, продавців та інших осіб, зокрема, дійсних власників майна, майно яких продається безпідставно.
Результати торгів можливо скасувати шляхом оскарження їх до суду. При цьому, підставами для скасування електронних (біржових) є не тільки порушення процедури проведення торгів, наприклад, безпідставного недопущення учасника до торгів, що порушує не лише права та інтереси недопущенного учасника, але і впливає на ціну реалізації, та інші істотні обставини таких торгів.\. Наприклад, якщо продано майно в процесі виконавчого провадження відкритого за виконавчим написом нотаріуса, який за рішенням суду до проведення електронних торгів визнаний таким, що не підлягає виконанню; продаж майна за значно заниженою початковою ціною, прописання на торгах незаконних умов як умова для участі в торгах, незаконне усунення учасника під час торгів, відмова в укладанні договору з Переможцем торгів та інші порушення.
Слід звернути увагу, що на стадії зупинення чи завершення торгів при відсутності факту оплати переможцем повної ціни, підписаного протоколу та акту виконавця торги не є проведеними. Електронні торги породжують правові наслідки у виді виникнення права власності у Переможця електронних торгів на придбане майно лише у випадку, коли є проведеними, що підтверджується актом виконавця торгів. Тому, визнання недійсними торгів можливе лише при наявному факті їх проведення, а не на стадії закінчення аукціону чи зупинення торгів.
Отже, для досягнення позитивного результату в судовому процесі не обійтись без досвідченого та обізнаного у правовій позиції Верховного Суду у такій категорії справ, адвоката.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА АО «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ПО ВІДМІНІ ЕЛЕКТРОННИХ (БІРЖОВИХ) ТОРГІВ:
- Консультація з усіх питань, пов’язаних із проведенням електронних (біржових) торгів, включаючи підготовку документів для участі у торгах, правовий аналіз законності їх проведення та перспектив майбутніх судових процесів;
- Зібрання доказової бази та підготовка позову до суд про відміну електронних (біржових) торгів;
- Підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, позовів, відзиву на позов, заперечень, письмових пояснень, клопотань, апеляційних та касаційних скарг та інших;
- Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захист його інтересів;
- Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ СПРАВАХ ЗІ СПОРУ ПРО ВІДМІНУ ЕЛЕКТРОННИХ (БІРЖОВИХ) ТОРГІВ
1. Якщо публічна закупівля через електронні торги завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною електронних торгів (закупівлі) не є ефективним способом захисту.
Верховний Суд, переглянувши 20.02.2024 рішення судів у справі зі спору про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору, надав роз’яснення щодо ефективного способу захисту у разі звернення Прокурора з позовом про визнання недійсним виконаного / часткового виконаного договору, укладеного Замовником із Переможцем публічних торгів.
Рішенням судів першої та апеляційної інстанції у вказаній справі задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі міськради та Держаудитслужби до Управління ЖКГ, ТОВ про визнання недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом тендерного комітету Управління ЖКГ від 09.10.2021 щодо визнання переможцем публічної закупівлі підрядних робіт по будівництву очисних споруд – Товариство та договір від 20.10.2021, укладений між Відповідачами за результатами процедури публічної закупівлі на суму 5 994 567 грн.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю доводів прокурора, що ТОВ порушило п.3 додатку 1 тендерної документації Замовника, а саме – не надало достатньо документів на підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт (до наданих договорів не було надано додатки щодо розрахунку договірної ціни, локального кошторису, підсумкової відомості та розрахунку загальновиробничих витрат), що не дало можливості Замовнику проаналізувати чи виконувало ТОВ роботи за наданими договорами аналогічні тим, які замовляються за спірною закупівлею. Управління ЖКГ порушило вимоги тендерного законодавства щодо допуску до участі у процедурі закупівлі особи, стосовно якої була відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи у ЄДРПОУ. Тендерна пропозиція не відповідала кваліфікаційним критеріям процедури закупівлі, які передбачені статтями 16, 17 Закону України “Про публічні закупівлі” № 922-VІІІ та вимогам тендерної документації, тому мала бути відхилена Замовником. Отже суди дійшли висновку, що зазначені порушення Управління ЖКГ є підставою для визнання недійсними результатів публічної закупівлі, а укладений за результатами договір підряду підлягає визнанню недійсним.
Разом з тим, Верховний Суд 20.02.2024 скасував вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та ухвалив в цій частині нове рішення, яким у позові відмовив, посилаючись на висновки Великої Палати ВС у постанові від 02.08.2023, а саме:
-Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”.
– Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною електронних торгів (закупівлі) не є ефективним способом захисту.
-Оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи Замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
У даній справі ВС зазначив, що, оскільки закупівля робіт завершилась оформленням договору і відповідно, такий договір може бути оскаржено.
Отже, з урахуванням правової позиції ВП ВС від 02.08.2023, ВС дійшов висновку, що вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки рішення Замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору) і його оскарження не призведе до поновлення права Позивача, в інтересах якого звернувся Прокурор.
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним договору, укладеного між Відповідачами, на проведення підрядних робіт по будівництву очисних споруд ВС зазначив, що ВС у постанові від 26.05.2023 сформулював уточнюючий висновок (у співвідношенні з постановою ВС від 03.12.2021) щодо застосування норм ч.3 ст. 215, ч.1,2 ст. 216 ЦКУ в подібних правовідносинах, зокрема щодо ефективного способу захисту у разі звернення прокурора з позовом про визнання недійсним виконаного / часткового виконаного договору.
У випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Разом з тим, у даній справі Скаржник (Відповідач 1) у суді першої інстанції не аргументував свою позицію (заперечення щодо позову) доводами стосовно часткового виконання умов оскаржуваного договору, не надавав доказів на підтвердження часткового виконання договору та не зазначав про неможливість подання відповідних доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин. Обставини щодо часткового виконання договору не досліджувались судами (жодна із сторін не доводила / спростовувала цю обставину). Скаржник зазначив про часткове виконання договору у апеляційній скарзі без будь-якого обґрунтування, чому про таку обставину не було зазначено під час розгляду справи в суді першої інстанції та без надання будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини.
Отже, доводи Скаржника щодо часткового виконання договору (в обґрунтування заперечень сторони проти задоволення вимоги про визнання недійсним договору) визнаються безпідставними, оскільки скаржник не спростовував доводи Прокурора виконанням робіт, не надав доказів на підтвердження часткового виконання договору у строк, встановлений законом, та не заявив про неможливість надати відповідні докази.
Ураховуючи, що Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення вимог Прокурора про визнання договору, укладеного між Відповідачами за результатами проведення публічних торгів на закупівлю підрядних робіт від 20.10.2021.
2. Якщо на момент їх проведення майно не належало боржнику у виконавчому провадженні, то електронні торги з продажу цього майна визнаються судом недійними.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції частково задоволено позов Особа 1: визнав недійсними електронні торги, акт про проведення електронних торгів, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та визнав за позивачем право власності на спірну квартиру в порядку спадкування.
Суть спору тому, що продана на електронних торгах квартира належала родич Позивачки, після смерті якого квартиру успадкувала його дружина, яка подарувала її своїй дочці, яка також померла. Позивачка є єдиної спадкоємицею після померлої останньої (сестра) власниці квартири. З’ясовано, що замість реєстрації квартири за померлою сестрою, право власності зареєстровано за іншою особою (Особа 2) за підробленим договором дарування. Однак, Особа 2 був боржником у виконавчому провадженні, в процесі якого на квартиру було накладено арешт та продано на електронних торгах. Судовим рішенням у іншій справі підроблений договір дарування визнано недійсним та постановлено витребувати спірну квартиру у Особи 2 на користь Особа 1.
Верховний Суд 26.08.2025 залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, зазначивши, що спірна квартира не належала боржнику у виконавчому провадженні (Особа 2), а тому він не мав права розпоряджатися нею; проведення електронних торгів відбулося з порушенням закону та прав позивача, яка є єдиною спадкоємицею законного власника.
Таки чином, ВС дійшов висновку, про наявність підстав для визнання недійсними торгів і пов’язаних з ними документів, а також визнання права власності за позивачем у порядку спадкування, що є справедливим і таким, що забезпечує ефективний захист порушених прав Позивача.