Податкові органи, реалізуючи свої повноваження по контролю за правильністю сплати платниками податків обов’язкових платежів, нерідко приймають податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових платежів, а також приймають рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та накладають штрафи за їх несвоєчасну реєстрацію. Такі рішення податкових органів не завжди є правомірними, у зв’язку із чим, платники податків мають право їх оскаржити до суду.
Пропонуємо правові позиції Верховного Суду у справах із зазначених податкових спорів.
1. Якщо податкове повідомлення- рішення до донарахування боргу та податкова вимога направлені ДПІ не на адресу боржнику і не було йому вручено, то визначене цим податковим повідомленням-рішенням грошове зобов`язання не набуває статусу узгодженого та, як наслідок, у контролюючого органу відсутні правові підстави для стягнення з Особи податкового боргу.
ДПІ звернулась в суд до Особа 1 із позовом про стягнення податкового боргу в розмірі 31185,71 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мотивуючи це добровільним невиконанням Відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.10.2019 про нарахування цього боргу, а направлена поштою боржнику податкова вимога, повернута без вручення. Особа 1 пред’явила зустрічний позов про визнання вказаного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.
Верховний Суд, залишаючи 16.07.2025 в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ДПІ та задоволенні зустрічного позову, зазначив про протиправність оспорюваного Особа податкового-повідомлення рішення з огляду на наступне.
Обов`язок надіслання податкового повідомлення-рішення щодо сплати податку з нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, законом покладено на контролюючий орган. При цьому, виконання цього обов`язку повинно здійснюватися контролюючим органом не довільно, а відповідно до визначеного законом порядку – вручення фізичній особі чи її представнику, або направлення поштою на адресу місце проживання з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом , чого у даному випадку ДПІ виконано не було, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були надіслані на адресу, яка не являється ані поштовою, ані податковою адресою Особа 1.
Положеннями пунктів 95.1 – 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Отже, ВС дійшов висновку, що визначене оспорюваним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов`язання не набуло статусу узгодженого, оскільки воно було направлено не на адресу Особа 1.
Таким чином, у контролюючого органу відсутні правові підстави для стягнення з Особа 1 податкового боргу.
2.Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого розкриття податковим органом критерію ризиковості здійснення операцій та вичерпного переліку документів.
ТОВ звернулось в суд із позовом до ДПС про визнання протиправним та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №№ 1, 2 від 01.08.2023; зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні №№ 1,2.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем було надіслано на реєстрацію податкові накладні, проте ДПС їх реєстрацію було зупинено та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивачем подано до контролюючого органу достатні, на його думку, первинні документи та пояснення, які підтверджували та розкривали суть і зміст господарських операції, на виконання яких складені спірні податкові накладні, однак без належних на те підстав не були враховані при винесенні рішень про відмову у їх реєстрації. Підставою прийняття оскаржуваних рішень зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Верховним Судом 23.07.2025 залишені без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
ВС звернув увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого розкриття фіскальним органом критерію ризиковості здійснення операцій.
Однак, у квитанціях про зупинення реєстрації ПН податковим органом не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для прийняття обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН.
Якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У даній справі у квитанціях податковий орган в загальному сформулював вимогу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, у зв`язку з чим позивач на власний розсуд надав відповідні пояснення та документи.. За результатами розгляду пояснень і документів Відповідач надіслав позивачу повідомлення про надання додаткових пояснень, у відповідь на що Позивачем надіслано повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією про реєстрацію податкових накладних розрахунку коригування в ЄРПН та надані додаткові пояснення.
Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації ПН контролюючим органом не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для прийняття обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН.
Разом з тим, Позивачем були подані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать квитанції.
Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
У цій справі Позивач, отримавши повідомлення комісії ДПС, надав на розгляд цієї комісії додаткові пояснення та документи достатні для реєстрації податкових накладних, тому у податкового органу були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, а у разі, якщо податковий орган дійшов висновку, що подані позивачем документи не дають підстав для реєстрації податкових накладних, він мав обґрунтувати підстави неврахування поданих позивачем документів.
Таким чином, ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що податковим органом не доведено правомірність оскаржуваних рішень, які прийняті з підстав ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів, адже позивачем подано акти передачі матеріалів під монтаж, накладні на переміщення, платіжні інструкції, акти приймання-передачі будівельного майданчика, Договір цивільно-правового підряду та акт здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) до нього.
3. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності).
Верховним Судом 11.11.2025 залишені в силі рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову ТОВ: скасовано рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних.
ВС зазначив, що відповідно до пунктів 4,5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4,5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування установлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пункт 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Як з`ясовано судами, що надіслані позивачу квитанції містили лише загальні посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку без деталізації критерію, якому відповідає платник податків. Контролюючий орган, відмовляючи у реєстрації податкових накладних, посилався на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/фактури/ інвойси.
Водночас, встановлено, що позивачем контролюючому органу надані пояснення та додаткові документи щодо здійснення господарських операцій, в тому числі банківські виписки та акти звірки взаєморозрахунків на підтвердження факту оплати товару.
При цьому, судами враховано, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції – прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які виходили з того, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних.
При цьому ВС врахував, що судами проаналізовано надані позивачем документи, в тому числі банківські виписки та акти звірки взаєморозрахунків, на які відповідач посилається, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.
Отже, ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність прийнятих ДПС рішень ро відмову у реєстрації податкових накладних та наявності підстав для задоволення позову ТОВ.
4. Якщо несвоєчасна реєстрація податкових накладних у ЄРПН сталась не з вини позивача, то це не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у ст. 120-1 ПКУ.
Фермерське господарство звернулось в суд із позовом до ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано до ФГ штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Верховним Судом 19.02.2025 залишені без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову.
Верховний Суд виходив з того, що якщо платник податку вчасно, в установлені п. 201.10 ст. 201 ПКУ строки здійснив визначені цією статтею та Порядком ведення ЄРПН дії з реєстрації податкових накладних, однак несвоєчасна їх реєстрація у ЄРПН сталась не з вини позивача, то це не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у ст. 120-1 ПКУ.
Оскільки судами установлено, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних в ЄРПН мала місце не з вини позивача, а через накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ФГ згідно ухвали слідчого судді від 18.07.2019 у іншій справі, Господарство протягом усього часу дії арешту, накладеного ухвалою слідчого судді здійснювало передбачені ПК України та Порядком ведення ЄРПН дії щодо скерування складених податкових накладних до ЄРПН на реєстрацію в межах строків, передбачених пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ, та навіть поза ними, очікуючи скасування арешту, проте, згідно отриманих позивачем квитанцій №1 податкові накладні не було прийнято ДПС із зазначенням підстави: «Документ не може бути прийнятий, накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування ЄРПН».
Вказане свідчить про те, що Відповідач був обізнаний як із своєчасністю виконання Господарством обов`язку по скеруванню складених податкових накладних до ЄРПН на реєстрацію, так і з об`єктивною неможливістю реєстрації таких направлених податкових накладних (незалежно від дати їх спрямування до ЄРПН) у зв`язку з триваючим арештом ліміту ПДВ,
Таким чином, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач у даному випадку не допустив протиправних дій, а отже про відсутність правових підстав для притягнення платника до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.