ДОПОМОГА АДВОКАТА
При проведенні тендерів з державних закупівель, укладенні договорів із Переможцем та їх виконанням, нерідко Замовник допускає порушення законодавства про публічні закупівлі.
Найчастіші порушення, які допускає Замовник державних закупівель, що зустрічаються на практиці:
- Відмова Замовника підписати Договір із Переможцем тендеру (Виконавцем);
- Відмова оплатити поставлений товар;
- Безпідставна вимога в розірванні договору підряду, поставки.
- Необґрунтоване звинувачення Постачальника (Виконавця) у поставленні неякісного товару, виконання неякісних робіт, порушенні строків поставки (виконання), тощо.
Всі ці порушення, тягнуть нанесення збитків Постачальнику (Виконавцю) за договором державних закупівель і потребують відповідного реагування, зокрема, в судовому порядку, в чому допоможе адвокат, пред’явивши до Замовника позов (зустрічний позов) із вимогами з найбільш ефективним способом захисту для швидкого та повного поновлення порушених прав Постачальника (Виконавця) або адвокат забезпечить належний захист Постачальника (Виконавця) по Договору державних закупівель від необґрунтованих та безпідставних позовних вимог Замовника.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ПРИ ПОРУШЕННІ ЗАМОВНИКОМ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПОК ЗАКОНОДАВСТВА:
1. Консультація з питань вирішення ситуації у разі порушення Замовником державних закупівель законодавства, розробка стратегії поновлення (захисту) прав Постачальника (Виконавця) та аналіз перспектив майбутніх судових процесів;
2. Збір доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, зустрічного позову, заперечення, письмового пояснення, клопотання, тощо;
3. Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів у справах зі спору щодо порушень законодавств Замовником державних закупівель;
4. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в Апеляційний та Верховний Суд.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ЗІ СПОРІВ ЩОДО ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ЗАМОВНИКОМ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПОК
1. Поставка товару за договором закупки з більш потужнішими характеристиками за заявленими у тендерній пропозиції та відповідно до визначеними у Договорі № 1278, за обумовлену ціну, не свідчить про неякість товару та спростовує доводи Замовника про невідповідність поставленого товару обумовленим у договорі характеристикам, а отже не є підставою для розірвання Договору та несплати Замовником поставленого товару
ФОП звернувся до суду з позовом про стягнення 470 399 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням Селищною радою зобов`язань за договором про закупівлю товару від 23.12.2022 № 1278 у частині оплати отриманого товару. Селищна рада подала зустрічний позов про розірвання Договору № 1278 та зобов`язання ФОП забрати товар – дизельні генератори у кількості 4 шт. Зустрічний позов мотивований тим, що мала місце поставка товару, технічні характеристики якого не відповідають інформації, зазначеній в первинних документах, раніше встановленого додатковою угодою строку та за відсутності бюджетного асигнування Ради на вказаний товар, у зв`язку з чим Селищна рада просила розірвати Договір № 1278 за згодою сторін.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій первісний позов задовольнив повністю: стягнуто Селищної ради на користь ФОП 470 399 грн. боргу. У задоволенні зустрічного позову відмовив.
Верховний Суд 09.04.2024 рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін, зазначивши, що зобов`язання Постачальника щодо поставки товару є виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність замовника, що відповідає вимогам розділу 5 Договору № 1278, а факт перебування генераторів за адресою поставки (Замовника) доведено у справі.
При цьому дизельні генератори поставлено згідно з видатковою накладною через службу доставки “Нова пошта” без зауважень та заперечень щодо невідповідності товару заявленим у договорі характеристикам. Селищна рада не була позбавлена права відмовитися від отримання товару, однак своїм правом не скористалася. З таких підстав, Селищна рада зобов’язана оплатити обумовлену вартість поставленого товару.
Щодо вимог зустрічного позову ВС зазначив, що Селищна рада листом від 20.04.2023 повідомила ФОП, що переданий Новою поштою товар та документи на нього не відповідають умовам Договору, а видаткова накладна не підлягає підписанню, оскільки під час огляду поставлених генераторів виявлено їх невідповідність технічним характеристикам, які були обумовлені в тендерній документації та в Договорі. Позивачу запропоновано розірвати Договір № 1278 та забрати не прийняті Селищною радою дизельні генератори, а до вимоги додано проєкт додаткової угоди № 2 про розірвання Договору № 1278.
Проте суди попередніх інстанцій встановили, що ФОП поставив товар, більш потужніший за характеристиками, в межах суми, заявленої у тендерній пропозиції та відповідно до визначеної у Договорі № 1278, що спростовує доводи скаржника про невідповідність поставленого товару обумовленим у договорі характеристикам.
Таким чином, ВС, розглядаючи вимогу Селищної ради за зустрічним позовом про розірвання Договору № 1278 та зобов`язання забрати товар, ВС погодиввс із судами попередніх інстанцій, які встановили, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а отже, в силу статей 655, 692 ЦК України та розділу 4 Договору № 1278 факт прийняття замовником товару зумовлює виникнення у нього зобов`язання оплатити повну вартість цього товару. Водночас, підстави для розірвання Договору відсутні, оскільки судами не встановлено фактів його порушення Постачальником.
2. Положення статті 849 ЦКУ установлюють право Замовника (у тому числі державних закупівель) у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність Підрядника, а також проводити комісійні перевірки якості проведених робіт. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦКУ)
Якщо підрядник по договору державних закупівель виконує роботу зі своїх матеріалів, а Замовник не контролює виконання та якість робіт (комісійних перевірок не проводить), то він (Замовник) не має право на стягнення з Підрядника пені та штрафу за неякісно виконані роботи, а суд відмовляє у Замовнику у такому позові за недоведеністю позовних вимог
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором
Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи
Державне підприємство звернулось в суд із позовом до ТОВ про стягнення 247 665 грн., з яких: 178 869 грн. пені та 68 796 грн. штрафу, з мотивів порушення ТОВ умов договору про закупівлю від 21.01.2021 у частині несвоєчасного та неповного виконання робіт. ТОВ звернулось із зустрічним позовом про визнання робіт з проведення ремонту під`їзних залізничних колій, здійснених ТОВ за договором про закупівлю від 21.01.2021, прийнятими ДП від 25.06.2021, а також стягнення з останнього 457 774 грн. основного боргу, 84 230 грн.- пені, 89 534 грн. -інфляційних втрат, 15 275 грн.- 3 % річних. Зустрічний позов мотивовано безпідставною відмову ДП підписати акт приймання виконаних робіт та здійснити оплату їх вартості.
Рішеннями удів першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задоволено частково: стягнуто з ДП на користь ТОВ суму основного боргу, а в решті позову відмовлено.
Верховний Суд 04.06.2024, залишаючи рішення судових інстанцій без змін, зазначив, що положення ст. 839 ЦКУ передбачають обов`язок підрядника виконати роботу зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Статтею 849 ЦКУ установлено, що Замовник у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦКУ Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Частина четверта цієї статті передбачає, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, то згідно правового висновку викладено постанові Лбєднаної Палати ВС від 06.12.2019, який поягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Разом з тим, ВС вказав, що суди установили, що ТОВ зі свого матеріалу виконувало роботи, а ДП не контролювало їх виконання та не заявляло у процесі про виявлені ним недоліки. Натомість ДП повідомило ТОВ про неякісно виконані ним роботи, тоді як доказів на підтвердження цього не надало, комісійних перевірок за участі обох сторін не провело, дефектних актів не склало, експертизу з метою фіксації якості робіт самостійно не замовило і в суді першої інстанції не клопотало про це.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова ОП ВС від 02.06.2023).
Отже, ВС дійшов висновку, що відповідно до обставин цієї справи акт, підписаний Виконавцем, у цьому випадку є достатнім доказом для виникнення у Замовника обов`язку сплатити вартість робіт, оскільки він у листах від 06.07. та 19.08.2021 висловив свої заперечення лише щодо якості робіт, але без їх деталізації та надання відповідних доказів стосовно цього.
3. Вимога про захист цивільного права повинна бути ефективною тобто має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав Позивача. Визнання недійсним правочину не є ефективним способом захисту, здатним призвести до реального відновлення порушених прав та інтересів держави ( при заявленні позову прокурором) без додаткового звернення до суду з новим позовом (позовами)
Отже підставами для відмови судом у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору про державні закупівлі є обрання прокурором неефективного способу захисту прав держави, тобто заявлення вимоги про визнання вже виконаного договору недійсним без вимоги вжиття наслідків його недійсності
Прокурор в інтересах держави в особі Місьради звернувся в суд з позовом до Департаменту благоустрою та інфраструктури Міськради (Замовник), ТОВ (Виконавець) про визнання недійсним договору про надання послуг від 19.04.2021, укладеного між Відповідачами. Позов обґрунтовано тим, що оспорюваний договір укладений на підставі незаконно використаної переговорної процедури, що суперечить ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» № 922-VІІІ, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.
Верховним Судом 11.06.2024 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
ВС звернув увагу, що при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 ЦКУ та вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
За змістом статей 15, 16 ЦКУ кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію.
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 1 ст. 2 ГПКУ.
Позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь Позивача або про витребування майна з володіння Відповідача.
Таким чином, ВС дійшов висновку, що окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав Позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
При цьому, обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.
Визнання недійсним правочину не є ефективним способом захисту, здатним призвести до реального відновлення порушених прав та інтересів держави без додаткового звернення до суду з новим позовом (позовами).
Укладений між Департаментом благоустрою Місьради та ТОВ повністю виконаний сторонами, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість наданих послуг та актами наданих послуг
З урахуванням вищезазначеного, ВС дійшов висновку, що оскільки прокурор у цій справі не заявляв до суду вимогу про застосування наслідків виконання недійсного правочину, обраний прокурором спосіб захисту прав не є ефективним. З урахуванням викладеного позовна вимога про визнання недійсним договору задоволенню не підлягає.