Верховний Суд, залишаючи 06.02.2025 рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсними односторонніх відмов від договорів, звернув увагу на необхідність в таких спорах дослідження дотримання ініціатором припинення зобов’язання дотримання порядку розірвання угод.
Так, ТОВ звернулося в суд з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном), укладених між стронами, з підстав порушення Відповідачем порядку одностороннього розірвання договорів управління.
Суть спору в тому, що спірне майно (нежитлове та житлове нерухоме майно) було передано АРМА ухвалою слідчого судді районного суду, як арештоване майно, а в подальшому останнє уклало договори управління активами (майном) із Товариством. Разом з тим на сайті АРМА розміщено оголошення про розірвання в односторонньому порядку вказаних договорів, з мотивів неналежного управління активами ТОВ.
Верховний Суд 06.02.2025 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши, що погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не був дотриманий порядок односторонньої відмови від договорів управління, визначений в умовах цих договорів, що призвело до порушення права та законних інтересів Позивача.
Зокрема, за твердження Відповідач, на виконання порядку, передбаченому вказаними умовами договорів, двічі направляв на адресу Позивача листи про розірвання договорів. Однак, Відповідачем не було надано суду жодних доказів направлення на адресу Позивача вказаних письмових повідомлень та отримання їх Позивачем.
Натомість Позивач стверджує, що про розірвання в односторонньому порядку спірних договорів він дізнався лише після ознайомлення з оголошенням на сайті АРМА.
Крім іншого, Відповідачем, в порушення приписів умов договорів, не направлено на адресу Позивача виклик для підписання Додаткового договору про його розірвання. Тобто додаткові угоди про припинення дії договорів не укладались та нотаріально не завірялись.
З огляду на вказані обставини, ВС, без дослідження причин розірвання АРМА договорів, дійшов висновку, що в силу приписів ст. 215 ЦКУ недотримання АРМА порядку, передбаченого умовами договорів, одностороннього розірвання договорів є порушенням прав Позивача та є безумовною підставою для визнання таких односторонніх правочинів-відмов недійсними.