Судами розглядається значна кількість справ зі спорів між Фондом державного майна України та Профспілками щодо належності на праві власності нерухомого майна, зокрема санаторіїв, баз відпочинку, турбаз, які передавались останнім на баланс.
Верховний Суд 19.12.2024, переглянувши судові рішення у справі із вказаного спору, надав роз’яснення, який документ підтверджує право власності Профспілки на нерухоме майно, яке перебувало в державній власності та було передано їй на баланс.
Рішенням господарського суду першої інстанції задоволено позов Профспілки працівників освіти і науки України до ДП «Київоблтурист» та визнано за позивачем право власності на нерухоме майно – склад матеріальний 160,9 кв. м, розташований на території дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку “Пуща – Водиця”.
Ухвалою суду апеляційної інстанції закрито провадження за апеляційною скаргою прокуратури в інтересах Фонду державного майна України з підстав відсутності порушення прав ФДМУ постановленням вказаного рішення суду.
Верховний Суд 19.12.2024 погодився із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Встановлено, що на підставі рішення Президії Федерації Профспілок України від 19.06.1997, постанови Ради Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях “Укрпрофтур” від 20.06.1997, наказу ДП “Київоблтурист” від 23.06.1997 передано на баланс Позивача основні фонди та майно оздоровчого табору «Пуща-Водиця», яке орендувало облрада профспілки працівників освіти і науки, у безоплатне володіння та користування для створення власної оздоровчої бази. До переліку переданого майна входив склад, що є предметом спору у даній справі.
Разом з тим у державній реєстрації права власності за Профспілкою на склад було відмовлено, оскільки позивач не надав документи, що підтверджують його право власності на спірний об’єкт.
Верховний Суд зазначив, що ураховуючи вимоги статей 2, 3, 20, 21, 30 Закону України “Про власність” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та статті 34 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, Акт приймання-передачі оздоровчого дитячого табору “Пуща-Водиця” від 22.08.1997, відповідно до якого на баланс позивача було передано, в тому числі спірну будівлю є підставою для визнання права власності за позивачем на спірне майно
Крім того, ВС прийняв до уваги Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами – склад матеріальний загальною площею 160,9 кв. м (із прив`язкою до місця будівництва), іншим графічним і текстовим документам та результатам обстеження свідчить про відповідність спірного об`єкта нерухомого майна даним Акта приймання-передачі від 22.08.1997, який надано Держреєстратору на підтвердження права власності на спірний склад.
Отже, Профспілка довела своє право власності на спірне приміщення.
Разом з тим, оскаржуючи вказане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку прокурор зазначив, що спірне майно належить до державної форми власності та не могло бути відчужено без згоди його власника – держави в особі ФДМУ, останнє з власності держави не вибувало та продовжує мати статус державної власності, оскільки Профспілці воно передавалось лише у відання.
На підтвердження правового обґрунтування приналежності спірного майна на праві власності державі Прокурор та ФДМУ вказують на положення чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема статей 4, 33, 48, 55 Закону України “Про власність”, статей 91, 97 Цивільного кодексу УРСР, постанови ВРУ від 10.04.1992 №2268-ХІІ “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України”, постанови ВРУ від 04.02.1994 №3943-ХІІ “Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР”, наголошуючи, що майно, передане профспілковим організаціям, належало до державної власності та надавалось останнім виключно у відання.
Разом з тим, Верховний Суд не погодився із вказаними висновками з огляду на те, що як доказ приналежності спірного об`єкта до складу загальної маси державного майна, переданого виключно у відання профспілковим організаціям, Прокурор надав Перелік. Однак, зміст Переліку містить інформацію про знаходження за відповідною адресою Автобази “Турист” та відсутні інші відомостей, зокрема щодо спірного майна.
Водночас з Акта приймання-передачі оздоровчого дитячого табору “Пуща-Водиця” від 22.08.1997, який слугував підставою для прийняття на баланс Позивачем комплексу будівель, а також для визнання за Профспілкою права власності на спірний об`єкт нерухомого майна (склад матеріальний), не вбачається, що цей об`єкт є складовою частиною Автобази “Турист”.
За таких обставин ВС зазначив про недоведеність наданими прокурором та ФДМУ доказами ідентичності відображеного у Переліку майна – турбаза “Пуща-Водиця” зі спірним майном, а відтак, і входження до складу майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та набуття правового статусу майна державної форми власності.
З огляду на викладене, прокурор не довів, що спірне майно у даній справі належить до державної форми власності, а постановлення рішення про визнання права власності на спірний склад за Профспілкою –не порушує інтереси держави в особі ФДМУ.