Під час користування своїм транспортним засобом автовласник може стикатися з різними правовими питаннями, що виникають через діяльність суміжних служб та підприємств.
Відбулося ДТП із серйозними наслідками (пошкодження авто, нанесення шкоди здоров’ю); Вас безпідставно звинуватили у керуванні транспортним засобом в стані сп’яніння; автомобіль забрали на штрафмайданчик та там розібрали або взагалі не хочуть повертати; страхова компанія відмовляється виплатити Вам страхове відшкодування або пред’явила до Вас регресний позов; Автосалон продав Вам браковане авто; Сервісний Центр МВС безпідставно відмовляється проводити державну реєстрацію Вашого автомобіля; АЗС заправила авто неякісним паливом і внаслідок цього сталася поломка Вашого авто; СТО неякісно відремонтувало Ваше авто або надало необгрунтований рахунок та відмовляється повертати Ваше авто.
Всі спірні ситуації можливо врегулювати в судовому порядку.
Юридичні послуги Автоадвокатів АБ «Ткачук і партнери»:
1. Консультація з усіх питань, пов’язаних з придбанням, користуванням
та обслуговуванням транспортного засобу, аналіз ситуації та
визначення перспектив майбутніх судових процесів;
2. Допомога у зібранні доказової бази, у тому числі підготовка
адвокатського запиту;
3. Ознайомлення з матеріалами справи зі спору, пов’язаного з
придбанням, користуванням, обслуговуванням авто, якщо справа вже
перебуває в суді;
4.Захист клієнта у судах всіх інстанцій у справах зі спорів, пов’язаних з
придбанням, користуванням та обслуговуванням авто, у тому числі у
позовах, пред’явлених до клієнта;
5. Підготовка необхідних процесуальних документів-позовів, заяв,
скарг, відзивів, заперечень, пояснень, клопотань тощо;
6. Оскарження судових рішень у справах, пов’язаних із придбанням,
користуванням, обслуговуванням транспортного засобу,
постановлених не на користь клієнта в апеляційному та касаційному
порядку;
7. Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження
З яких питань найчастіше звертаються клієнти до Автоадвокатів АБ «Ткачук і партнери»:
-Спори, пов’язані із придбанням авто;
-Спори із автосалонами і автодилерами;
-Спори із Митною службою України щодо ввезення та вивезення за
кордон транспортного засобу;
-Спори із Податковою службою України щодо оподаткування авто;
-Спори, пов’язані із реєстрацією, знаттям з обліку, переоформленням авто в Сервісних центрах МВС ( МРЕВ);
-Дорожньо-транспортна пригода за участю клієнта;
-Захист клієнта у кримінальному провадженні, порушеної внаслідок ДТП;
-Відшкодування шкоди, завданої ДТП;
-Спори із страховими компаніями щодо відшкодування шкоди,
завданої ДТП;
-Спори із Штрафмайданчиками щодо повернення авто або відшкодування шкоди внаслідок пошкодження авто;
-Спори із АЗС щодо заправки неякісним паливом, неотоваренням
талонів, карток на паливо
-Арешт транспортного засобу та зняття арешту;
-Вилучення авто із транспортуванням на зберігання на Штрафмайданчик;
-Притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 130 КУпАП;
-Оскарження неправомірних рішень, дій (бездіяльності) органів та службових осіб, що порушує права клієнта на володіння або користування автомобілем;
-Інші конфліктні ситуації, пов’язані із придбанням, користуванням, обслуговуванням авто тощо.
У ВИРІШЕННІ ЯКИХ ПИТАНЬ ДОПОМОЖУТЬ
АВТОАДВОКАТИ НАШОГО БЮРО
ТА ЮРИДИЧНИЙ ЗАХИСТ КЛІЄНТА У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
В залежності від конфліктної ситуації, яка виникла у клієнта Автоадвокат нашого Бюро обере найбільш ефективний спосіб відновлення порушених прав клієнта у судовому порядку.
ДТП ЗА УЧАСТЮ КЛІЄНТА ТА ДОПОМОГА АВТОАДВОКАТА
Будь-яке ДТП може принести багато неприємних моментів, серед яких особливо важливо виділити отримання матеріальної та моральної шкоди, а в гіршому випадку- відкриття кримінального провадження.
Найчастіші питання, пов’язанні із ДТП, з якими клієнти звертаються до Автоадвокатів нашого Бюро:
1. Як відшкодувати збитки потерпілій в ДТП стороні з винної особи, завдані авто та здоров’ю ?
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих їм збитків регулюються положеннями Цивільного кодексу України (глава 82), законів України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004, «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996, «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУВ від 10.10. 2001 № 1306 та іншими законодавчими актами.
Разом з тим, в Україні діє обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу, яке регулюється Законом № 1961-ІV .
У разі настання страхового випадку страхова компанія у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону № 1961-ІV).
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виконання страховою компанією своїх зобов’язань по виплаті відшкодування у повному обсязі звільняє винуватця ДТП від обов’язку відшкодування шкоди.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018, 03.10.2018 неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде також страховик.
Водночас до суду із позовом до винуватця ДТП можливо звернутися із вимогами про стягнення з нього: різниці суми, що перевищує розмір страхового відшкодування; франшизу (на розмір якої страхова компанія зменшуе виплати); моральну шкоду; упущену вигоду та інші витрати, які не покриває страховик (також, у разі відмови страховою компанією взагалі виплатити кошти).
Постановою Верховного Суду від 07.02.2022 залишено в силі постанову апеляційного суду яким стягнуто з винної особи в ДТП на користь постраждалого моральної шкоди в розмірі 74 750 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що ДТП сталася з вини відповідача , внаслідок чого потерпілому позивачу завдано шкоди. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Універсальна», то це товариство мало б виплатити потерпілому страхове відшкодування у межах страхової суми – не більше ніж 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у вчиненні ДТП.
При цьому, Верховний Суд у постанові зазначив, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем не є абсолютним у разі якщо цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована, а тому він (винний у ДТП) повинен відшкодувати шкоду потерпілому у відповідності до вимог ст. 1194 ЦКУ.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суди врахували характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілого, стан здоров`я потерпілого, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також виходили із засад розумності, виваженості та справедливості. За таких підстав, на думку судів, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому слід визначити у сумі 75 000 грн за вирахуванням 250 грн (5 % страхової виплати), яка підлягає стягненню з винної у ДТП особи.
2. Як розрахувати збитки, завдані автомобілю ?
Розрахунок виплати являє собою експертну оцінку, яка проводиться аварійними комісарами страхової компанії. Якщо протягом 10-робочих днів після отримання повідомлення про ДТП страховик не направить свого експерта для визначення причин настання страхового випадку і розмірів збитків, постраждала особа має право викликати свого експерта для визначення розміру збитків.
Визначення вартості збитків, завданих авто, відбувається у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.
Відповідно до п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Варто знати! Винуватців ДТП дуже часто можуть не погоджуватися з розміром збитку порахованого оцінювачем на тій підставі, що не були присутні при складенні акту огляду транспортного засобу.
Проте, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не вимагає присутності винуватця при огляді, а передбачає лише його бажане повідомлення про час та місце огляду. Якщо ж його не було при проведені огляду, то оцінка не може бути поставлена під сумнів з цих підстав. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановівід 23.11.2020 року.
3. Чим підтверджується матеріальна шкода, завдана потерпілому, внаслідок нанесення ушкодження здоров’ю через ДТП ?
Усі витрати на медикаменти та медичні послуги мають бути підтверджені скасовими і товарними чеками, а необхідність придбання саме таких медикаментів і отримання медичних послуг-рецептами лікаря. Якщо мало місце проведення операції, придбання медичних препаратів-усі витраи мають бути підтверджені договорами, рахунками-фактурами або накладними, виписаними на ім’я потерпілого.
Для пред’явлення вимог про відшкодування втраченого заробітку треба отримати за місцем роботи завірені копії закритого лікарняного листа і розрахунок середнього заробітку за період непрацездатності.
4. Як захистити себе, як винуватця ДТП, від необґрунтованого стягнення в судовому порядку матеріальної та моральної шкоди ?
При захисті Автоадвокатом відповідачів у справах про стягнення шкоди, спричиненої ДТП звертає увагу на всі недоліки позовної заяви, що призведе до відмови судом у задоволенні позову або зменшення заявленого розміру шкоди.
Такими найчастішими недоліками бувають:
–Винна у ДТП особа не є належним відповідачем у справі, а стягувати кошти необхідно із страхової компанії або роботодавця винуватця.
Так, рішенням суду задоволено частково позов Особи 1 до Особи 2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 492 022 грн. та моральної шкоди у розмірі 25 000 грн., завданої ДТП. Рішення суду мотивовано тим, що саме на відповідача має бути покладена відповідальність як на особу, з вини якої спричинена позивачу майнова шкода.
Постановою апеляційного суду, з яким погодився Верховний Суд 18.10.2022, вказане рішення скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Постанови мотивовані тим, що належним відповідачем у справі є ТОВ, з яким винний у момент ДТП перебував у фактичних трудових відносинах, а тому у даній справі є неналежний суб`єктний склад учасників справи.
– Значне завищення або непідтвердження документально чиналежними доказами розмір матеріальної та моральної шкоди, нанесеної позивачу.
Верховний Суд 16.10.2023, розглянувши справу із даної категорії спорів не взяв до уваги, як належний доказ висновок експерта, наданий позивачем на підтвердження розміру заданої внаслідок ДТП шкоди, внаслідок чого було зменшено суму стягнення з винної особи майнової шкоди майже на 100 000 грн.
Так, ВС у даній справі погодився із висновком суду апеляційної інстанції щодо неналежності доказу завданої шкоди експертного висновку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки він складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту та ФДМУ 24.11.2003 № 142/5/2092.
Зокрема, експертом при визначенні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу позивачки, безпідставно не враховано коефіцієнт його фізичного зносу. Крім того, експерт мав визначити вартість завданого збитку потерпілій особі на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, чого не було зроблено.
Верховний Суд також погодився з висновком апеляційного суду про те, що автомобіль позивачки було відчужено на підставі договору купівлі-продажу, як такий, що не є фізично знищеним, а тому експертний висновок, зроблений на замовлення позивача, яким визначено утилізаційну вартість пошкодженого автомобіля, не є належним доказом.
5. Як захиститися винній у ДТП особі від безпідставного позову страхової компанії про відшкодування шкоди в порядку регресу ?
Верховний Суд 07.07.2020 дійшов висновку, що у разі пред’явлення позову страховою компанією до винної в ДТП особи в порядку регресу про стягнення вартості відновлювальних ремонтних робіт автомобіля потерпілого, суди повинні ураховувати спеціальні норми Закону України №1961-ІV, які обмежують належний до відшкодування розмір шкоди (збитків), не звертаючи увагу на розмір, який відшкодувала страхова компанія, а також перевіряючи належність і достовірність документів, на підставі яких остання здійснювала такі виплати.
Так, рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду задоволено позов страхової компанії та стягнуто з Товариства 24 503 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.
Судові рішення мотивовані тим, що винним в ДТП став водій, керуючий застрахованим автомобілей, належним відповідачу. Позивач зробив страхове відшкодування за пошкодження автомобіля іншого учасника ДТП в розмірі 124 503 грн., з яких страхова компанія, в якій застраховано автомобіль відповідача в порядку регресу відшкодувала 100 000 грн. (в межах ліміту відповідальності), у зв’язку із цим позивач звернувся до ТОВ із даним позовом.
Суди дійшли висновку, що відповідач є особою, відповідальною за заподіяну шкоду як власник джерела підвищеної небезпеки – субсидіарно, у розмірі, не покритому лімітом відповідальності (виплачених в порядку регресу позивачу страховою компанією винної сторони) а саме у сумі 24 503 грн, яка становить різницю між виплаченою позивачем сумою страхового відшкодування та сумою, відшкодованою позивачеві.
Водночас Верховним Судом 07.07.2020 скасовані зазначені судові рішення, а справу направлено на новий розгляд з огляду на наступне.
Норми Закону України №1961-ІV обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність.
Зокрема, на підставі спеціальної норми –ст. 29 вказаного Закону України, страховик відповідальності винної у ДТП особи здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 ЦКУ відшкодовує особа, яка завдала збитків . Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Разом з тим, суди, задовольняючи позов, не звернули увагу на наявний спір щодо розміру вартості відновлених робіт автомобіля, а саме: відповідач наголошував на тому, що в акт виконаних робіт (взятого за основу розміру нанесеної шкоди) увійшла вартість запасних частин і паливно-мастильних матеріалів, а також найменування робіт і запчастин, заміна (встановлення) яких жодним чином не стосується наслідків ДТП. Тобто, позивач належним чином не довів правильності розрахованої ним суми, заявленої до стягнення.
При повторному розгляді справи апеляційний суд встановив, що вартість запчастин та матеріалів, які не мають відношення до наслідків ДТП становить 31 793 ( з ПДВ) грн.
Таким чином, фактична вартість відновлювального ремонту пошкоджень, що має причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженнями в наслідок ДТП відповідно до акту виконаних робіт, списання запасних частин та паливно-мастильних матеріалів 92 710 грн. (124 503 грн. – 31 793 грн. = 92 710 грн.).
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки актом виконаних робіт підтверджується виконання ремонтних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП на загальну суму 92 710 грн., тобто саме на таку суму у позивача виникло право регресу, при цьому враховуючи оплату позивачу страховиком відповідача 100000 грн. страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди понад ліміт відповідальності в розмірі 24 503,30грн. є безпідставним, а тому позов страхової компанії не підлягає задоволеню.
6. Як виграти спір із страховою компанію при відмові останньої виплатити потерпілій особі збитки, завдані внаслідок ДТП ?
Непоодинокими є випадки, коли страхова компанія, в якій застрахований винуватець ДТП, з різних, в більшості випадків надуманих, причин відмовляється відшкодувати шкоду, завдану потерпілій особі.
Такими причинами можуть бути:-нестраховий випадок, не підтвердження належними доказами завдану шкоду, особа не зверталась до страхової компанії із заявою, подавши відразу заяву до суду тощо.
Однак, у разі безпідставної відмови з будь-яких причин страхової компанії відмови у відшкодуванні страхових виплат Автоадвокат стягне ці кошти на користь потерпілої особи в судовому порядку.
Велика Палата Верховного Суду 11.12.2019 скасувала постанову апеляційного суду у справі про відмову у задоволенні позову до страхової компанії про відшкодування завданої ДТП шкоди його автомобілю.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що страховик протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП направив свого представника для визначення розміру збитків, але позивач не звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
ВС зазначив, що із аналізу норм спеціального Закону № 1961- IV можна зробити висновок, що перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Отже у Законі № 1961- IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
За результатами нового розгляду суд апеляційної інстанції 26.03.2020 задовольним позовні вимоги Особи про відшкодування матеріальної шкоди, заданої автомобілю позивача в ДТП.
Таким чином, при виникненні будь-яких спірних питань, пов’язаних із ДТП, Автоадвокати нашого Бюро, допоможуть їх вирішити на користь клієнта у судовому порядку.
Окрім того, Автоадвокати будуть захищати особу, винну у ДТП, відносно якої порушено кримінальне провадження, як на стадії досудового розслідування та і в суді.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА У СПОРАХ З СЕРВІСНИМИ ЦЕНТРАМИ
МВС УКРАЇНИ (МРЕВ) ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ, ПЕРЕОФОРМЛЕННІ,
ЗНЯТТЯ З ОБЛІКУ АВТО КЛІЄНТА
Багато конфліктних ситуацій виникає при реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку транспортних засобів, коли без волевиявлення власників транспортні засобів, на підставі підроблених, фіктивних документів (при відсутності їх перевірки) Сервісним Центром МВС (колишній МРЕВ) здійснюється перереєстрація ТЗ на інших осіб, про що власник може навіть і не знати. Або власнику, який правомірно придбав та оплатив авто СЦ безпідставно відмовляють у реєстрації за ним придбаного ТЗ, посилаючись на формальні причини такої відмови.
Нерідкими є випадки, коли Особа придбавши автомобіль та зареєструвавши його до створення СЦ та Єдиного реєстру ТЗ, та після користуванням ним довгі роки нарешті вирішила авто продати, подарувати-не може цього зробити із-за зникнення в ЄР запису про реєстрацію автомобіля.
Не менш рідкими бувають ситуації при безпідставний відмові СЦ обміняти права без здачі іспиту.
Всі ці спірні ситуації допоможуть вирішити Авітоадвокати нашого Бюро у судовому порядку.
Постановою апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 (після скасування рішення цього суду ВС 06.09.2023) залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи 1 про визнання незаконними та скасування перереєстрації ТЗ, які була здійснені 20.01.2015 на Особу 2, 22.01.2015 при переобладнанні із заміною кузова та двигуна, 06.05.2015 на Особу 3; скасування перереєстрації ТЗ, яка була здійснена 14.11.2015 на Особу 4 та 02.03.2016 на Особу 5; зобов`язано РСЦ МВС у області зареєструвати право власності ТЗ за Особою 1.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником ТЗ MERCEDES-BENZ S 320, 1992 року випуску, придбаного за договору купівлі-продажу від 15.10.2008. Згідно діючого законодавства автомобіль зареєстрований у уповноважених органах МВС, позивачу видане свідоцтво про реєстрацію автомобілю, номерні знаки, що відповідають державному стандарту. Разом з тим подальша перереєстрація належного йому ТЗ спочатку ВРЕР ДАІ, а потім СЦ МВС здійснена без законних підстав та без його волевиявлення.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виходячи з аналізу положень Порядку №1388 і Інструкції №379 державна реєстрація (перереєстрація) ТЗ, поряд з іншим, проводиться на підставі документів, які засвідчують правомірність придбання транспортного засобу. До таких належать договори купівлі-продажу транспортних засобів, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів.
Особа 1, будучи власником ТЗ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (оригінал якого наявне у нього) не звертався ні особисто, ні через уповноважених осіб до реєструючих органів МВС із заявами про знаття автомобіля з обліку або перереєстрації, як і не втрачав свідоцтво про реєстрацію на вказаний автомобіль, оригінал якого (свідоцтво) перебуває і завжди перебував у нього.
При цьому, відповідно до висновку експертного дослідження від 06.06.2017, яке проведено за заявою позивача, номер кузова, номер двигуна, наданого на дослідження ТЗ, не змінювалися.
В той же час, автомобіль належний позивачу, в подальшому з 20.01.2015 неодноразово перереєстровувався на нових власників без відома, згоди та волевиявлення позивача як законного власника транспортного засобу.
За вказаних обставин, позивач неодноразово звертався із заявами до правоохоронних органів про вчинення злочину та 28.12.2017 відкрито кримінальне провадження.
Отже, з наведених положень Порядку №1388 і Інструкції №379, слідує, що до вчинення уповноваженими особами сервісного центру МВС дії/прийняття рішень про скасування державної реєстрації (перереєстрації), передує:
– виявлення транспортного засобу, зареєстрованого (перереєстрованого) за фіктивними чи підробленими документами;
– наявність достатніх і допустимих даних, які засвідчують обставину фіктивності чи підроблення документів, на підставі яких за участю сервісного центру МВС проведено державну реєстрацію/перереєстрацію автомобіля.
При цьому, положення вищенаведених нормативно-правових актів не визначають певного чи конкретного способу виявлення і підтвердження згаданих подій і обставин. Втім, в будь якому випадку, такі події і обставини повинні бути об`єктивними і встановленими та доведеними належними доказами.
Отже, на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами.
Виходячи з викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реєстраційні дії, записи, вчинені з 20.01.2015 є об`єктивно безпідставними, оскільки здійснені без відома і волі позивача. Таким чином, такі дії щодо перереєстрації транспортного засобу є незаконними та підлягають скасуванню.
В той же час, після проведення незаконної перереєстрації ТЗ, фактично з`явився новий транспортний засіб. Всі подальші дії, вчинені зокрема, СЦ були вчинені на підставі належних документів.
Отже, підстави для визнання незаконними перереєстрації ТЗ СЦ МВС відсутні. В той же час з метою відновлення порушеного права позивача щодо користування належним йому майном, суди дійшли до правомірно висновку про скасування перереєстрації транспортного засобу, які здійсненні СЦ без визнання їх незаконними.
ПОСЛУГИ АВТОАДВОКАТА, ЯКЩО АВТО ВИЛУЧИЛИ ТА ПОМІСТИЛИ НА ЗБЕРІГАННЯНА ШТРАФМАЙДАНЧИК
Тимчасове вилучення транспортного засобу та транспортування його на зберігання на штрафмайданчик можливе у таких випадках:
1. Інспектором паркування, поліцейським-при наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6, 7 ст. 121, ст. 121-3, ч.3,5,6,7 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), ст. 122-5, 124, 126, ст. 132-1, 206-1 КУпАП.
Важливо ! Якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський не проводить тимчасове затримання транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу.
2. Державними та приватними виконавцями- в рамкахвиконавчого провадження в порядку ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».
3.Слідчим-авто визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
4. Поліцейськими – авто перебуває у розшуку, в угоні.
Якщо авто вилучено незаконно і керівництво штрафмайданчику не повертає майно власнику (користувачу) без оплати за транспортування та зберігання, чи під час його зберігання на штрафмайданчику ТЗ пошкоджено, розукомплектовано, приведено у непридатний для використання стан або взагалі зникло, Автоадвокати нашого Бюро допоможуть у судовому порядку повернути ТЗ законному власнику та користувачу безоплатно або відшкодують завдані збитки., обравши найбільш ефективний спосіб захисту.
В залежності від підстав вилучення та склавшоїся ситуації такими способами захисту можуть бути позови, скарги:
-Зобов’язання Штрафмайданчик повернути транспортний засіб без оплати за транспортування та зберігання;
-Визнання неправомірними дій уповноваженої особи щодо тимчасового затримання транспортного засобу та транспортування його на Штрафмайданчик для зберігання;
– Оскарження арешту транспортного засобу;
-Оскарження судового рішення, на підставі якого державні та приватні виконавця наклали арешт на авто;
-Визнання неправомірною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи, у зв’язку із чим транспортний засіб вилучено та передано на Штрафмайданчик для зберігання;
-Відшкодування завданої неправомірними діями уповноваженої особи щодо затримання та передачі на зберігання на Штрафмайданчик транспортного засобу матеріальної та моральної шкоди власнику (користувачу) ТЗ за рахунок Державного бюджету України;
– Відшкодування збитків, заподіяних транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання;
-Відшкодування збитків, завданих водію, у разі розкрадання та зникнення (викрадення) авто під час перебування на зберіганні на Штрафмайданчику.
Постановою Верховного Суду від 06.12.2023 задоволено позов Особи та стягнуто з Державного бюджету України 229 008 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 70 000 грн – моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками поліції належний йому та керований ним автомобіль BMW був неправомірно зупинений працівниками поліції, згодом вилучений і поміщений на Штрафмайданчик.Поза межами будь-якого кримінального провадження, було проведено експертне дослідження, згідно з яким на вказаному автомобілі встановлено пошкодження у номерному позначенні кузова, у звязку із цим зареєстровано кримінальне провадження. Пізніше слідчим, за відсутності власника, складено протокол огляду місця події, згідно з яким оглянуто та вилучено автомобіль BMW незаконно затриманий в адміністративному порядку.
Судом винесена ухвала про задоволення скарги Особи та зобов`язано слідчого повернути тимчасово вилучене майно (автомобіль).Слідчим у кримінальному провадженні прийнято постанову про повернення речового доказу – автомобіля.
Разом з тим, автомобіль BMW, що зберігався на Штрафмайданчику виявився знищеним, і таким, що не підлягає використанню за призначенням, оскільки його разукомплентовано.
Постанова ВС мотивована тим, що питання наявності між сторонами деліктних зобов’язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин позивача та держави.
Разом із тим, відсутність обвинувального вироку чи будь-яких інших рішень про визнання незаконними дій чи бездіяльності посадових осіб відділу поліції не може ставиться у пряму залежність з наявністю підстав для відшкодування шкоди у цивільних правовідносинах, оскільки суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, оцінює надані сторонами докази, крім того, з огляду на статтю 1174 ЦК для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади встановлення наявності їх вини не є обов’язковою.
З огляду на зазначене, відшкодуванню підлягає шкода, завдана внаслідок не тільки незаконного засудження, повідомлення про підозру, арешт, обшук, виїмку, а й інших дій внаслідок яких особі було заподіяно шкоду.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК).
Відповідно до ч.4 ст. 168 КПК після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна. Схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку
з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
Натомість під час зберігання автомобіля на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ВП ГУНП області він зазнав пошкодження (розукомплектування), що підтверджено висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Таким чином, позивачем доведено, що після вилучення в нього транспортного засобу та у період перебування майна під контролем органу Національної поліції на Штрафмайданчику, автомобіль отримав пошкодження, а тому позивачу повинна бути відшкодована нанесена матеріальна шкода за рахунок Державного бюджету України
Окрім того, такими неправомірними діями, як слідчих органів та і керівництва Штрафмайдинчику особі завдано моральну шкоду, ураховуючи довгий час (з 2014 року) неповернення йому автомобіля та не відшкодування спричинених збитків внаслідок його знищення.
ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПОРАХ З АЗС
Заправка на АЗС авто неякісним бензином, дизельним паливом або газом завершується зламаним автомобілем та його ремонтом за великі кошти.
Нерідко бувають випадки, коли працівник АЗС заправляє автомобіль, начебто помилково, не тим типом палива, який просив клієнт та розрахувався за це, що також тягне за собою вихід із ладу авто з відповідними наслідками – відвідування СТО.
Подекуди АЗС наживаються на клієнтах, заправляючи у дійсності меншу кількість пального ніж показує бензоколонка.
Також спори із АЗС відбуваються внаслідок відмови останніми отоварювати талони (картки) на пальне.
У зазначених конфліктних ситуаціях Автоадвокати нашого Бюро допоможуть відшкодувати АЗС шкоду завдану заправкою авто фальсифікованим пальним або зобов’яжуть отоварити талони (картки) картки на пальне в судовому порядку.
Постановою Верховного Суду від 16.06.2022 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено позов Особи про стягнення з ТОВ (АЗС) майнових збитків у розмірі 1 500 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
Позов мотивований тим, що позивач двічі, як споживач у ТОВ на автозаправній станції придбаний газ автомобільний PLUS. Однак через декілька днів ввечері було різке пониження температури і придбаний у ТОВ газ при русі автомобіля замерз, автомобіль працював на холостих, а при газуванні глох, однак при плюсовій температурі почав їхати. Придбаний газ не відповідав вимогам ДСТУ ЕN589:2017, а тому йому довелось витрачатися на організацію злиття залишків газу з балону автомобіля та чистку балону. Також позивачу завдано моральну шкоду, оскільки з поломкою автомобіля він нервував, змінився його звичайний стиль життя, він докладав додаткових зусиль для організації можливості використовувати власний автомобіль на газовому паливі, шляхом домовленості про організації зливання палива та чистки балону.
ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що у суді встановлено факт отримання позивачем товару та послуги заправки автомобіля газом на АЗС, яка належить відповідачу. З оглянутого DVD диска, як доказу неякісного пального газу, вбачається факт наявності в газовому фільтрі позивача невідомого осаду.
Факт проведених робіт по ремонту авто підтверджується розпискою про оплату та показами свідка –майстра по ремонту авто.
Позивач звертався у відповідності до вимог ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» до відповідача із заявою з проханням провести експертизу якості продукції, однак відповідач, як продавець продукції, експертизи на предмет визначення наявності недоліків та причин їх виникнення щодо проданого ним пального не провів. Відповідач також не надав суду повної та достовірної інформації про належну якість продукції та не довів, що недоліки продукції (пального) виникли з вини позивача.
Отже в силу ст. 22 ЦКУ позивач має право на відшкодування матеріальних збитків, тобто втрат, яких він зазнав у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які він зробив або мусив зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Також суди, при оцінці поведінки АЗС врахував і те, що вимоги до рівня надання послуг є вищими, ніж до споживача – фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення тлумачаться судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Крім того, суди дійшли висновку, що в силу ст. 23 ЦКУ позивач має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн. з урахуванням розумності та справедливості.
Постановою Верховного Суду від 06.04.2023 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову сільради про зобов’язання ТОВ обміняти талони на пальне, видані позивачу на підставі договору поставки, строк дії яких закінчився, на нові талони на пальне такої ж якості, найменування та кількості, зі строком дії 1 рік (12 місяців) з дня набрання чинності рішенням суду.
ВС не погодився з доводами касаційної скарги про неналежно обраний спосіб захисту позивачем та зазначив, що у спірних правовідносинах невиконання відповідачем як постачальником умов договору щодо видачі позивачу (покупцю) товаро-розпорядчих документів на товар або обміну цих документів унеможливлює для позивача фактичне отримання такого товару у повному обсязі та, як наслідок, порушує майнові права та інтереси позивача.
Тобто порушене право позивача полягає у позбавленні останнього можливості реалізувати право на отримання свого уже оплаченого товару за договором у повному обсязі та у порушенні права власності на майно (товар).
Отже, заявлені позовні вимоги направлені саме на захист порушених майнових прав та інтересів позивача на товар, право власності на який належить позивачу.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.
Слід зазначити, що цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.
Отже, здійснення обміну карток (талонів) на пальне на нові у разі закінчення строку їх дії за умовами договору поставки є обов`язковим для відповідача.
Таким чином, суди дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає способу захисту, визначеному ч.2 ст. 16 ЦКУ та здатний відновити порушені права позивача при задоволенні позову.
ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПОРАХ З СТО
У ході експлуатації транспортним засобом часто громадяни та юридичні особи звертаються до автосервісних товариств за послугами по їх технічному обслуговуванню.
Однак, не завжди СТО надають якісні послуги, у зв’язку з чим між сторонами виникають суперечки, розв’язати, які допоможуть Автоадвокати нашого Бюро у судовому порядку.
Так, Особа звернувся до суду із позовом до автосервісного товариства, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти матеріальної та моральної шкоди, нанесеної неякісним ремонтом його автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на його замовлення у автосервісному товаристві провели ремонтні роботи двигуна автомобіля, за що ним сплачено кошти та підтиверджується актом виконаних робіт. Однак, пізніше на території Польщі вийшов з ладу газорозподільчий механізм (ГРМ) його автомобіля. Технічний стан транспортного засобу не дозволяв рухатись далі, а тому був евакуйований до станції технічного обслуговування у Польщі. У зв’язку з цим позивач поніс витрати на ремонт автомобіля та за послуги евакуатора, а також йому було завдано моральної шкоди.
З огляду на те, що причиною несправності ГРМ є недоліки ремонтних робіт, проведених відповідачем, та враховуючи, що відповідач відмовився задовольнити претензію про відшкодування зазначених витрат особа звернувся із позовом до суду.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судами апеляційної інстанції та 12.09.2018 Верховним Судом, позов задоволено, стягнуто з СТО на користь позивача 42 328 грн. вартості за ремонт автомобіля в Польщі, 1 057 грн. за проведення експертизи та 2 000 грн. моральної шкоди. При цьому, у судовому рішенні зазначено про те, що наслідком поломки автомобіля у Польщі стало проведення неякісних робіт перед цим відповідачем, що підтверджується відповідно проведеною експертизою.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА У РАЗІ ПРИТЯГНЕННЯ КЛІЄНТА ДО АДМІНВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СТ. 130 КУпАП
Наслідком складення поліцейськими протоколу відносно водія про те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння є притягнення цієї Особи судом до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Санкції цієї норми права досить великі, зокрема, за частиною 1 передбачається покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Водночас, в переважній більшості притягнення водіїв авто до такої суворої відповідальності відбувається безпідставно, оскільки працівники поліції у протоколі зазначають непідтвердженні належними доказами, недостовірні факти, начебто, перебування Особи у стані сп’яніння. Зокрема, тестування проводяться без виявлення наявних ознак вживання алкоголя або наркотиків чи медпрепаратів; несправними або завчасно неперевіреними Драгерами; проведення медичного огляду відбувається із порушеннями відповідного Порядку та Інструкцій; відеофіксація процесу перевірки здійснюється частково, на користь доводів поліцейських тощо.
Всі ці недоліки складення протоколу відносно Особи про вчинення адмінпорушення, передбачене ст. 130 КУпАП є підставою для закриття судом справи за відсутністю події або складу адмінпорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, на що неодмінно вкаже Автоадвокат нашого Бюро при захисті клієнта у суді.
Постановою суду від 15.12.2023 закрито провадження в справі про притягнення Особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адмінправопорушення Особа керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився за допомогою приладу «DRAGER Alcotest 7510» під відеофіксацію,що підтверджується тестом, результат огляду – 1.67 проміле, Отже, водій порушив вимоги п. 2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 30 КУпАП.
Постанова суду мотивована тим, що згідно з п.3-5 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до даних Інструкції/керівництва по використанню приладу «DRAGER Alcotest 7510» градуювання зазначеного приладу здійснюється кожні 6 місяців.
Разом з тим, із чеку приладу «Drager Alkotest 7510» встановлено, що останнє градуювання приладу було здійснено 06.05.2022 року, тобто в день проведення огляду на стан сп`яніння Особи (15.01.2023) пройшов 6 – місячний строк перевірки цього приладу.
Таким чином, огляд Особи на стан сп`яніння було проведено з порушенням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та ч. 6 ст. 266 КУпАП, через що роздруківка результатів тесту є очевидно недопустимим доказом, а сам огляд вважається недійсним.
Крім того, Особу не було відсторонено від керування транспортним засобом, а також не вилучалося його посвідчення водія, що вимагається п. 2.9 ПДР.
Згідно з оглянутим відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що даних, які б зафіксували факт керування Особи автомобілем на момент зупинки автомобіля чи під час руху автомобіля на даному відеозапису немає, що підтверджується іншими матеріалами даної справи.
Суд також урахував, що протокол складено з порушеннями, зокрема не вказано ознаки алкогольного сп`яніння, які начебто були виявлені у Особи, а також порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, у тому числі не роз`яснено прав Особі.
Таким чином, якщо Ви потрапили у складну ситуацію, пов’язану з придбанням, використанням та обслуговуванням транспортного засобу Автоадвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть вирішити спірне питання у судовому порядку з позитивним для Клієнта результатом.