ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Під час використання власного авто, час від часу багато автовласників стикаються з неприємною ситуацію, коли їхнє авто опиняється на штрафмайданчику.
Це може статися як внаслідок неправильного паркування, так і внаслідок звинувачення поліції що авто перебуває в розшуку, автомобіль вилучає виконавча служба, автомобіль є речовим доказом по кримінальній справі.
Однак штрафмайданчики інколи допускають розкрадання автомобілей невідомими особами, безпідставну передачу авто стороннім особам, або взагалі зникнення автомобіля ! Нерідко можна зустріти представників правоохоронних органів, які користуються автомобілем, який має перебувати на штрафмайданчику, або штрафмайданчик пояснює, що авто зникло !
Як правило, власники таких штрафмайданчиків тісно пов’язані з представниками поліції, а тому відчувають свою безкарність !
Як повернути своє авто та (або) відшкодувати шкоди, збитки та моральну шкоду з таких ділків ? Як оцінити розмір шкоди та на що потрібно звертати увагу ?
Адвокатське Бюро надасть вам дієву допомогу у вирішенні спірних питань із штрафмайданчиками для відшкодування шкоди, моральної шкоди та повернення автомобіля.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» у спорах зі Штрафмайданчиками:
- Консультація з усіх питань, пов’язаних із вилученням транспортного
засобу, евакуацією, зберіганням на Штрафмайданчиках, а також поверненням останніми транспортного засобу власнику (користувачу), аналіз виниклої конфліктної ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
- Допомога у зібранні доказової бази, у тому числі підготовка
адвокатського запиту;
- Обрання ефективного способу захисту прав клієнта, підготовка та
подання в суд відповідного позову зі спору із Штрафмайданчиками та інших, пов’язаних із цим позовів;
- Ознайомлення з матеріалами справи із спору із Штрафмайданчиками
та іншими, пов’язаними із цим спорами, якщо справа вже перебуває в суді;
- Участь у судах усіх інстанцій на захист інтересів клієнта у справі зі
спорів зі Штрафмайданчиками та іншими, пов’язаними із цим спорами та підготовка необхідних процесуальних документів-заяв, скарг, пояснень, клопотань тощо;
- Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта в
апеляційному та касаційному порядку;
7. Юридичне супроводження клієнта на стадії виконавчого провадження.
З якими питаннями, пов’язаними із спорами із Штрафмайдачиками, найчастіше звертаються клієнти до адвокатів АБ «Ткачук і партнери»:
-Незаконне вилучення, евакуація та передача транспортного засобу на
зберігання на Штрафмайданчик;
-Відмова керівництва Штрафмайданчику повернути транспортний засіб
без сплати за транспортування (євакуацію) та зберігання;
-Відшкодування матеріальної та моральної шкоди з Державного
бюджету України, понесених власником (користувачем) ТЗ із-за
незаконного вилучення авто, поміщення на Штрафмайданчик та
його оплати за його транспортування та зберігання;
-Відшкодування шкоди завданої транспортному засобу під час
транспортування та зберігання на Штрафмайданчику;
-Відшкодування збитків, завданих розкраданням або викраденням транспортного засобу під час перебування на Штрафмайданчику;
-Оскарження незаконних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв’язку із чим було вилучено ТЗ та передано на зберігання на Штрафмайданчик;
– Не повернення безоплатно ТЗ власнику (користувачу) у разі закриття
кримінального провадження, в процесі якого було вилучено ТЗ та
передано на Штрафмайданчик тощо.
Вказаний перелік не є вичерпним і адвокати нашого Бюро оберуть належний спосіб захисту у спорах зі Штрафмайданчиками та захистять права клієнта у судовому порядку.
ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ВИЛУЧЕННЯ ТАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ТА ПЕРЕДАЧА ЙОГО ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НА ШТРАФМАЙДАНЧИК
ДОПОМОГА АДВОКАТА У ПОВЕРНЕННІ ТЗ ЗІ ШТАФМАЙДАНЧИКУ
ТИМЧАСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ЗА ВЧИНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Підставою тимчасового затримання транспортного засобу є вчинення водієм адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 265-2 КУпАП.
Зокрема, тимчасове затримання можливе у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6, 7 ст. 121, ст. 121-3, ч.3,5,6,7 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), ст. 122-5, 124, 126, ст. 132-1, 206-1 КУпАП.
Частиною 1 ст. 265-2 КУпАП, ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами
Статтею 265-4 КУпАП визначено випадки, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:
– поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;
-розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 місцях зупинки або стоянки, а саме: на залізничних переїздах; трамвайних коліях; на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності – ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків тощо;
-своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;
-розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;
– розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;
– перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;
– порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.
Порядок вказаного тимчасового затримання ТЗ та транспортування на Штрафмайданчик регулюється Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1102 та Порядком тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2018 № 990.
У разі прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається в присутності особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Звертаємо увагу, що уразі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання проводиться без присутності понятих.
У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинно бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
У разі тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (ч.2 ст. 265-2 КУпАП).
Важливо ! Якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський не проводить тимчасове затримання транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу. Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
Доставлення транспортного засобу здійснюється виключно на спеціальний майданчик чи стоянку і лише за допомогою спеціальних автомобілів – евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.
Отже, за відсутності укладеного договору між органами Національної поліції та відповідним підприємством, установою та організацією, що здійснюватиме транспортування транспортного засобу, доставлення останнього буде НЕЗАКОННЕ.
Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу з додержанням вимог, встановлених Порядком.
У разі коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, поліцейський проводить його затримання шляхом блокування з дотриманням умов безпеки дорожнього руху.
Розблокування транспортного засобу здійснюється поліцейським після складення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з моменту такого затримання.
Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання – з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Транспортування на евакуаторі тимчасово затриманого транспортного засобу та його зберігання на Штрафмайданчиках-платне.
ЯК ПОВЕРНУТИ АВТО ЗІ ШТРАФМАЙДАНЧИКУ
Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 КУпАП, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.
У разі незаконного вилучення транспортного засобу та передання його на штрафмайданчик можливо оскаржити дії працівників Поліції та Інспекторів паркування по вилученню або постанову про притягнення водія до адмінвідповідальності, у тому числі добитися закриття провадження у справі по розгляду протоколу про вчинення адмінправопорушення, у зв’язку із чим вилучено авто та передано на зберігання на штрафмайданчик.
В таких випадках, при позитивних рішеннях для водія, Штрафмайданчик зобовязаний повернути авто без сплати за транспортування та зберігання.
В противному випадку пред’являється позов до Штрафмайданчика про зобов’язання повернути безоплатно автомобіль власнику, або, якщо водій з метою швидше забрати авто сплатив кошти Штрафмайданчику, іх можливо відшкодувати у судовому порядку за рахунок Державного бюджету України.
ВИЛУЧЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ НА ШТРАФМАЙДАНЧИК ДЕРЖАВНИМИ ТА ПРИВАТНИМИ ВИКОНАВЦЯМИ
На автомобіль може бути накладений арешт приватним або державним виконавцем у рамках виконання рішення суду або позасудового стягнення боргу (виконавчий напис нотаріуса), при виконанні рішень (ухвал) суду про забезпечення позову. Наявність арешту на автомобілі позбавляє права його власника продати, подарувати чи взагалі користуватися таким автомобілем.
Після накладення виконавцями арешту на автомобіль його оголошують в розшук.
У разі виявлення автомобіля боржника працівники поліції здійснюють тимчасове затримання транспорту. Після цього виконавці негайно виїжджають за його місцезнаходженням для проведення опису та вилучення та транспортують на зберігання на Штрафмайданчик.
Дізнатися про наявність арешту на автомобіль можна з реєстру обтяжень рухомого майна або із матеріалів виконавчого провадження.
ШЛЯХИ ПОВЕРНЕННЯ АВТО ЗІ ШТРАФМАЙДАНЧИКУ
Якщо арешт накладено з порушеннями законодавства, його можна оскаржити.
Частими порушеннями є:
-відсутність у боржника постанови про відкриття виконавчого провадження;
-опис та арешт проведено без присутності боржника або без понятих;
-боржнику не вручено постанову про опис та арешт автомобіля;
-арешт може бути накладений за борги попереднього власника.
Крім того, якщо автомобіль придбаний у шлюбі, його арешт і примусова реалізація порушує права другого із подружжя, оскільки цей автомобіль належить в рівних частинах чоловікові та дружині.
Як правило, оптимальним варіантом, що дозволяє зняти арешт з автомобіля, є оскарження судового рішення, на підставі якого суд видав виконавчий лист. На його підставі державний виконавець і відкрив виконавче провадження і, відповідно, наклав арешт. Цей спосіб особливо ефективний, якщо суд ухвалював рішення заочно.
У разі скасування вказаного рішення виконавець зобов’язаний зняти арешт з автомобіля, на підставі чого можливо забрати авто зі Штрафмайданчику.
При відмові керівництва Штрафмайданчика повернути майно безоплатно, це питання вирішується у судовому порядку, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро.
ВИЛУЧЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ПРАЦІВНИКАМИ ПОЛІЦІЇ,
ЯКЩО АВТО ЗНАЧИТЬСЯ У РОЗШУКУ (УГОН)
ТА ПОВЕРНЕННЯ ЙОГО ЗІ ШТРАФМАЙДАНЧИКУ
Наявність орієнтування про перебування авто в розшуку є обов’язковою умовою для зупинки машини. При цьому водій має повне право вимагати надати йому такі документи, а поліцейський зобов’язаний детально проінформувати про причину зупинки.
Якщо таке Орієнтування фактично існує, то поліцейський зобов’язаний його пред’явити, але якщо такий документ відсутній, то інспектор може відповісти, що це службова інформація та відмовляє водієві в його проханні.
Якщо патрульний не надає документ щодо деталей так званого розшукуваного авто, то це свідчить про незаконність його дій.
У разі безпідставного вилучення авто, начебто, перебування його в розшуку або порушення порядку такого вилучення та направлення ТЗ на Штрафмайданчик, вирішити питання про повернення водію авто можливо в судовому порядку.
ВИЛУЧЕННЯ АВТО ТА ПОМІЩЕННЯ НА ШТРАФМАЙДАНЧИК ЯК РЕЧОВИЙ ДОКАЗ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННЯ
ТА ЙОГО ПОВЕРНЕННЯ ВОДІЮ
Якщо спір виник з приводу повернення автомобіля зі Штрафмайданчика власнику (користувачу), визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні, то згідно з ч. 1 ст. 100 КПКУ речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. 160-166, 170-174 КПК. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.ст. 171-174 КПК (ч. 9 ст. 100 КПКУ).
Отже, повернення речових доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, здійснюється у порядку, встановленому КПК України.
Однак, мають місце випадки, коли справа закрита у зв’язку із відсутністю події злочину або авто не визнано у встановленому порядку речовим доказом у справі, то захист водія можливий шляхом пред’явлення позову про визнання неправомірними дій слідчого по вилучення авто та зобов’язання Штрафмайданчика його повернути безоплатно.
Однак, якщо водій все ж таки платив кошти за транспортування та зберігання на Штрафмайданчику авто, то в такому випадку можливо відшкодування цих коштів у судовому порядку через їх стягнення з Державного бюджету України, а також стягнення моральної шкоди.
Отже адвокати нашого Бюро допоможуть через суд вернути зі Штрафмайданчику автобез сплати коштів за його транспортування та зберігання, або допоможуть у судовому порядку відшкодувати сплачені за ці «послуги» кошти.
Також у разі пошкодження автомобіля при транспортування або зберіганні, його розкрадання або взагалі зникнення (угона) адвокати нашого Бюро допоможуть в судовому порядку відшкодувати власнику (користувачу) збитки у повному обсязі.
СПОСОБИ ЗАХИСТУ АДВОКАТОМ ПОРУШЕНИХ ПРАВ ВЛАСНИКІВ (КОРИСТУВАЧІВ) ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИЛУЧЕНІ ТА ПЕРЕДАНІ НА ЗБЕРІГАННЯ
НА ШТРАФМАЙДАНЧИКАХ
В залежності від підстав вилучення та склавшоїся ситуації такими способами захисту можуть бути:
-Зобов’язання Штрафмайданчик повернути транспортний засіб без оплати за транспортування та зберігання;
-Визнання неправомірними дій уповноваженої особи щодо тимчасового затримання транспортного засобу та транспортування його на Штрафмайданчик для зберігання;
– Оскарження арешту транспортного засобу;
-Оскарження судового рішення, на підставі якого державні та приватні виконавця наклали арешт на авто;
-Визнання неправомірною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи, у зв’язку із чим транспортний засіб вилучено та передано на Штрафмайданчик для зберігання;
-Відшкодування завданої неправомірними діями уповноваженої особи щодо затримання та передачі на зберігання на Штрафмайданчик транспортного засобу матеріальної та моральної шкоди власнику (користувачу) ТЗ за рахунок Державного бюджету України;
– Відшкодування збитків, заподіяних транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання;
-Відшкодування збитків, завданих водію, у разі розкрадання та зникнення (викрадення) авто під час перебування на зберіганні на Штрафмайданчику;
Цей перелік не є вичерпним і у разі неправомірного тимчасового затримання Вашого транспортного засобу та транспортування його на зберігання на Штрафмайданчик адвокати нашого Бюро оберуть ефективний спосіб захисту прав клієнта у судовому порядку.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ
У СПОРАХ ЗІ ШТРАФМАЙДАНЧИКАМИ
1.Якщо під час перебування, у тому числі незаконного, на Штрафмайданчику автомобіль пошкоджений, разукомплектований, знищений, то власник має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України
Постановою Верховного Суду від 06.12.2023 задоволено позов Особи та стягнуто з Державного бюджету України 229 008 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 70 000 грн – моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками поліції належний йому та керований ним автомобіль BMW був неправомірно зупинений працівниками поліції, згодом вилучений і поміщений на Штрафмайданчик.Поза межами будь-якого кримінального провадження, було проведено експертне дослідження, згідно з яким на вказаному автомобілі встановлено пошкодження у номерному позначенні кузова, у звязку із цим зареєстровано кримінальне провадження. Пізніше слідчим, за відсутності власника, складено протокол огляду місця події, згідно з яким оглянуто та вилучено автомобіль BMW незаконно затриманий в адміністративному порядку.
Судом винесена ухвала про задоволення скарги Особи та зобов`язано слідчого повернути тимчасово вилучене майно (автомобіль).Слідчим у кримінальному провадженні прийнято постанову про повернення речового доказу – автомобіля.
Разом з тим, автомобіль BMW, що зберігався на Штрафмайданчику виявився знищеним, і таким, що не підлягає використанню за призначенням, оскільки його разукомплентовано.
Постанова ВС мотивована тим, що питання наявності між сторонами деліктних зобов’язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин позивача та держави.
Разом із тим, відсутність обвинувального вироку чи будь-яких інших рішень про визнання незаконними дій чи бездіяльності посадових осіб відділу поліції не може ставиться у пряму залежність з наявністю підстав для відшкодування шкоди у цивільних правовідносинах, оскільки суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, оцінює надані сторонами докази, крім того, з огляду на статтю 1174 ЦК для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади встановлення наявності їх вини не є обов’язковою.
З огляду на зазначене, відшкодуванню підлягає шкода, завдана внаслідок не тільки незаконного засудження, повідомлення про підозру, арешт, обшук, виїмку, а й інших дій внаслідок яких особі було заподіяно шкоду.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК).
Відповідно до ч.4 ст. 168 КПК після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна. Схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку
з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
Натомість під час зберігання автомобіля на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ВП ГУНП області він зазнав пошкодження (розукомплектування), що підтверджено висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Таким чином, позивачем доведено, що після вилучення в нього транспортного засобу та у період перебування майна під контролем органу Національної поліції на Штрафмайданчику, автомобіль отримав пошкодження, а тому позивачу повинна бути відшкодована нанесена матеріальна шкода за рахунок Державного бюджету України
Окрім того, такими неправомірними діями, як слідчих органів та і керівництва Штрафмайдинчику особі завдано моральну шкоду, ураховуючи довгий час (з 2014 року) неповернення йому автомобіля та не відшкодування спричинених збитків внаслідок його знищення.
2.Підставою для повернення коштів, стягнутих за евакуацію авто на штрафмайданчик та зберігання на ньому ТЗ є визнання у судовому порядку дій особи, що прийняла таке рішення протиправними, а також скасування постанови про притягнення особи до адмінвідповідальності, що стало підставою для тимчасового вилучення ТЗ
Належним відповідачем у таких справах є орган, посадова особа якого складала протокол (постанову) про притягнення до адмінвідповідальності та акт про затримання авто
Відповідачем у справах про стягнення (зобов’язання повернути) кошти за евакуацію авто та зберігання на штрафмайданчику є комунальне підприємство-власник майданчику, як отримувач цих коштів
Постановою апеляційного суду від 02.02.2022 частковозадоволено позов Особи до Інспекції з питань контролю за паркуваннямміськради та визнано протиправним дії інспектора по тимчасовому затриманню автомобіля Renault, власником якого є позивач; визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення до повідомлення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення Особи до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та провадження у цій справі закрити.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зі змісту спірної постанови випливає, що підставою для притягнення особи до відповідальності слугувало те, що Позивач здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідних переходів з обох боків, не у випадку надання переваги у русі. Відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, на підтвердження факту вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, надано фотознімки подій. Дослідивши вказані фотознімки суд дійшов висновку про те, що з останніх не можливо встановити конкретну відстань між автомобілем Позивача та пішохідним переходом, оскільки Відповідачем не зафіксовано належним чином замір відстані між зазначеними об`єктами.
Таким чином, із наданих Відповідачем доказів неможливо достовірно встановити, що автомобіль Позивача марки Renault знаходився саме на відстані ближче 10 м до пішохідного переходу.
Крім того, суд звернув увагу на те, що для висновку про наявність в діях особи складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрози дорожньому руху, посадова особа, що розглянула справу про адміністративне правопорушення, мала пересвідчитись у тому, що порушення правил зупинки потягло за собою створення перешкоди дорожньому руху або загрози дорожньому руху.
Однак, з наявних в матеріалах справи фотознімків не вбачається, що транспортний засіб Позивача створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
З огляду на вказане та з урахуванням того, що підставою для тимчасового затримання транспортного засобу Позивача зазначено порушення підпункту «г» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, яке охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, однак, відсутність доказів скоєння Позивачем зазначеного правопорушення виключає можливість тимчасового затримання його транспортного засобу, а отже дії інспектора є протиправними.
Стосовно вимог позивача про стягнення з Відповідача (зобов`язання повернути) заподіяних збитків в сумі 2154 грн. за протиправну евакуацію авто; 147 грн. – за, начебто, зберігання авто протягом 24 години на майданчику суди відмовили, вказавши про те, що оскільки отримувачем цих грошових коштів є КП «Міськавтопарк ДМР», яке не є учасником даної справи, відсутні підстави для стягнення вказаних коштів саме з Відповідача.
До аналогічних за змістом висновків дійшов 18.06.2020 ВС, який залишив в силі постанову першої інстанції про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та закриття провадження у адмісправі за ч. 3 ст. 122 КУпАП; визнано протиправними дії інспектора управління патрульної поліції міста щодо складання акта огляду, тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик.
Верховним Суд погодився із висновками суду першої інстанції, що відповідачем було протиправно притягнуто позивача до відповідальності, оскільки відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови не встановлено конкретну особу, яка вчинила правопорушення. А з відеоносія, яким зафіксовано дану подію, не вбачаєься порушення транспортним засобом правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Отже, суди дійшли висновку про протиправність дій відповідача стосовно тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик, оскільки позивачем не було допущено зупинку транспортного засобу у спосіб, що робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів.
3. Є неправомірною відмова керівництва штрафмайданчику повернути належне Особі авто без сплати коштів за його транспортування та зберігання, якщо ця Особане визнана винною у жодному адміністративному порушенні і не з її вини транспортний засіб опинився на штрафному майданчику
Рішеннямсудувід 31.01.2019зобов’язано міжрегіональну філію ДП МВС (якому підпорядкований штрафмайданчик) повернути позивачу транспортний засіб марки Daewoo Lanos.
Позов мотивовано тим, що автомобіль позивача був поміщений на спецмайданчик співробітниками Управління патрульної поліції після того, як невідомі особи нанесли позивачу удар в область голови пустою пляшкою, спричинивши тілесні ушкодження, та здійснили угон автомобіля, а також зник техпаспорт на нього. Після лікування позивач звернувся до працівника спецмайданчику, щоб забрати свій автомобіль, проте йому повідомили про необхідність здійснення оплати за доставлення та зберігання автомобіля.
Листом патрульна поліція повідомила позивача, що її працівниками Управління за порушення ПДР було зупинено авто, водій якого перебував у стані алкогольного сп’яніння. Оскільки автомобіль знаходився на перехресті із порушенням ПДР та суттєво перешкоджав дорожньому руху, тому керуючись ст. 265-2 КУпАП та постановою КМУ від 17.12.2008 № 1102 поліцейськими було викликано евакуатор для доставления його на спеціальний майданчик, про що складено відповідний акт.
Також позивачу повідомили, що доставления ТЗ на спецмайданчик за допомогою евакуатора, зберігання та видача, проводиться ДП МВС, з яким укладений договір. Тому для отримання належного йому авто необхідно сплатити відповідні платежі за транспортування та зберігання ТЗ.
Судове рішення мотивовано тим, що автомобіль, належний позивачу став обєктом розгляду як кримінального провадження так і адміністративного.
Разом з тим, спірний ТЗ так і не був визнаний у кримінальному провадженні, порушеної по факту його угону речовим доказом,
Окрім того, жодних даних стосовно затриманої особи за кермом належного позивачу автомобіля суду не надано. Також відсутні будь-які відомості щодо притягнення винної особи до адмінстративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, порушення ПДР тощо.
Ч.2.Порядку № 1102 унормовано, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч.ч. 1-4, 6, 7 ст. 121, ч.3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки тощо), ст. 122-5, 124, 126, ч.1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206 КУпАП.
В даному конкретному випадку суд позбавлений можливості надати оцінку правовим підставам та законності затримання належного позивачу транспортного засобу, оскільки надані відповідачами дані вкрай суперечливі: затримання водія ТЗ в стані алкогольного спяніння і одночасне його виявлення на перехресті, який перешкоджав руху.
Беззаперечним однак залишається той факт, що відсутні будь-які відомості щодо перебування позивача за кермом належного йому автомобіля в стані алкогольного спяніння чи ж перешкоджання ним дорожньому руху, такого не притягнуто до адміністративної відповідальності за будь-яке порушення правил дорожнього руху тощо. Відповідачами не надано суду в якості доказу акт огляду та тимчасового затримання належного позивачу транспортного засобу.
Частиною 10 Порядку визначено, що транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання.
Частиною 12 Порядку регламентовано, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням зокрема, відповідальної особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.
Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу – його сплата.
Разом з тим суд звернув увагу на ту обставину, що позивач не є особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення павил дорожнього руху, такого не визнано винним в порядку КУпАП, натомість такий є особою, яка є потерпілою від вчиненого кримінального правопорушення, під час якого був позбавлений можливості користуватись належним йому транспортним засобом.
Отже, суд не знайшов жодних правових підстав відмови у поверненні транспортного засобу власнику без сплати коштів за його утримання, адже такий не визнаний винним у жодному адміністративному порушенні і не з його вини транспортний засіб опинився на штрафному майданчику.
4. Якщо належний особі автомобіль було безпідставно слідчим передано на зберігання на штрафмайданчик і за його повернення стягнуто із Особи плату за зберігання, власник (користувач) ТЗ має право на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді сплати ним коштів за зберігання, а також моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України
Постановою апеляційного суду від 29.08.2022 залишено без змін рішення суду першої інстанції про відшкодування Особі за рахунок Державного бюджету України матеріальну шкоду в розмірі 10 713 грн. та моральну шкоду-2000 грн.
Позов мотивовано тим, що Позовна заява мотивована тим, що слідчим СВ районного УП ГУ НПУ у місті в ході досудового розслідування кримінального провадження було вилучено автомобіль марки БМВ, яким має право користування Позивач. Ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт автомобіля, однак транспортний засіб не був переданий Позивачу, а переданий на комерційний штрафмайданчик – ТОВ.
Після закриття слідчим кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, директор штрафмайданчика відмовився повертати Позивачу автомобіль по причині необхідності оплати 10 630 грн. за його зберігання, які позивач вимушений був оплатити, щоб забрати авто.
З огляду на це Позивач звернувся в суд до ГУ Національної поліції України про відшкодування за рахунок Державного бюджету сплачених ним коштів ТОВ (штрафмайданчику) та моральної шкоди.
Задовольняючи позов суди виходили з того, що Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦКУ шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного накладення арешту на майно.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КПК України витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Пунктом 32 Порядку фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що автомобіль БМВ безпідставно передано слідчим на зберігання ТОВ (штрафмайданчик) та незаконно стягнуто з користувача тимчасово вилученого майна плати за зберігання цього майна.
Таким чином Позивачу протиправно не було повернуто автомобіль безоплатно, відтак наявні підстави для відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України.
5.Якщо вилучення автомобіля Особи було проведено після складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, вину у вчиненні якого поліцією у встановленому порядку не доведено, а тому були відсутні підстави і для вилучення автомобіля та поміщення його на Штрафмайданчик. З цих підстав оплата коштів Позивачем для повернення автомобіля зі штрафмайданчику є майновою шкодою завданою працівниками поліції позивачу та підлягає відшкодуванню за рахунок Державного Бюджету України
Постановою апеляційного суду від 02.03.2023 змінено рішення суду першої інстанції та стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача 960 грн.
Суть спору в тому, що поліцейським було складено протокол про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, у звязку із чим вилучено у Позивача транспортний засіб Chevrolet Avеo, яким останній керував, та поміщено на штрафмайданчик.
Постановою суду провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо Особи закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу зазначеного адмінправопорушення.
За зберігання автомобіля на спеціальному штрафмайданчику Позивач сплати 960 грн., а тому вважає, що ці кошти повинен відшкодувати поліцейське відділення, працівник поліції якого склав незаконний протокол та вилучив авто.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що за змістом ст.ст. 1166, 1174 ЦКУ відповідно до загальних умов цивільно-правової відповідальності необхідною умовою для відшкодування шкоди державою є неправомірні дії державного органу, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, які повинен довести позивач.
Частиною 3 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
Оскільки судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУ пАП, щодо Позивача закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу зазначеного адмінправопорушення, отже суд дійшов висновку, що у працівників поліції були відсутні підстави для вилучення автомобіля позивача.
В зв`язку з цим для відновлення свого порушеного права на володіння автомобілем позивачем було понесені майнові витрати у вигляді оплати часу перебування автомобіля на штрафмайданчику в сумі 960 грн., яка підлягає відшкодуванню із Державного Бюджету України.
Таким чином, якщо у Вас виникли конфліктні ситуації із керівництвом Штрафмайданчиків, звертайтесь до професійних та досвідчених адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які вирішать спірну ситуацію у судовому порядку на користь клієнта.