Перевірки бізнесу податковими органами – явище доволі поширене, але мало приємне.
Можна навіть не сумніватися, що в ході перевірки податківці обов’язково знайдуть порушення податкового законодавства, наслідком чого буде застосування до платника податків санкцій-донарахування суми грошового зобов’язання, штраф, пеня, податкова застава, адміністративний арешт тощо.
Всі ці грошові санкції сягають сотні, мільйони гривень і в переважній більшості вони надумані на свій розсуд податківцями та є незаконними. При цьому працівники податкових органів недотримуються порядку призначення та проведення таких перевірок, що є безумовною підставою для скасування вжитих за її результатами санкцій до платника податків в судовому порядку.
У суб’єктів господарювання при призначенні податкових перевірок виникає безліч правових питань, зокрема: Як підготуватися до перевірки? Які наслідки недопуску перевіряючого до перевірки ? Як оскаржити результати перевірки ? та інші.
Вказані рішення (дії, бездіяльність) податкових органів оскаржуються в судовому порядку, зокрема з підстав порушення порядку, строків проведення перевірки, але спорити з останніми постраждалому за результатами перевірки платнику податків, який необізнаний в правовій сфері, вкрай важко та безрезультатно.
Досвідчені та професійні у вирішенні таких судових спорів адвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть оскаржити результати податкових перевірок, а також інші незаконні рішення (дії, бездіяльність) прийняті в ході її проведення, надавши наступні правові послуги:
Консультація з усіх питань стосовно законності проведення податкової перевірки та її результатів, аналіз склавшоїся ситуації та визначення перспектив майбутніх судових процесів;
Допомога в підготовці до податкової перевірки;
Правовий супровід при проведенні контролюючими органами перевірки;
Підготовка заперечень на акт перевірки;
Допомога у зібранні доказів та складання процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відзиву, заперечень, пояснень, клопотань тощо;
Оскарження незаконних податкових перевірок та її результатів, податкових повідомлень-рішень, штрафів, пені, податкової застави, адміністративного арешту;
Оскарження неправомірних дій (рішень, бездіяльності) контролюючих органів при проведенні податкових перевірок;
Ознайомлення з матеріалами справи зі спору щодо законності проведення податкової перевірки, якщо справа вже перебуває в суді;
Участь у всіх судових інстанціях у справах зі спору щодо законності проведення податкової перевірки та її результатів, у тому числі за позовами контролюючих органів;
Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку зі спорів щодо законності проведення податкових перевірок та їх результатів;
Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо визначити правові питання з, якими найчастіше звертаються клієнти до нашого Бюро:
Підстави проведення податкових перевірок;
Види податкових перевірок;
Оскарження незаконної податкової перевірки або доведення факту, що перевірка не проводилась;
Недопуск працівників податкових органів до перевірки та наслідки цього;
Оскарження рішень, прийнятих податковими органами за результатами податкових перевірок;
Оскарження неправомірних дій, бездіяльності працівників податкових органів при проведення податкових перевірок.
Вказаний перелік не є вичерпним, водночас, багаторічний досвід судової практики адвокатів АБ «Ткачук та партнери» дає можливість вирішити багато спірних питань, пов’язаних із проведенням податковими органами перевірок на користь клієнта та досягти бажаного результату.
ВИДИ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК, ПОРЯДОК ЇХ ПРОВЕДЕННЯ, ОСКАРЖЕННЯ ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА
Податкові перевірки бувають таких видів:
Камеральна
Документальна, яка в свої чергу ділиться на: планову; позапланову; виїздну; невиїздну; невиїздну позапланову електронну перевірку.
Для кожної податкової перевірки є свої підстави, порядок проведення та оскарження, в чому допоможуть юристи нашого Бюро.
КАМЕРАЛЬНА ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА
Такий вид перевірки проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у:
податкових деклараціях (розрахунках) платника податків;
даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість):
даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій;
даних Єдиного реєстру акцизних накладних;
даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (ситема обліку даних реєстраторів розрахункових операцій).
Особливості порядку проведення камеральної перевірки:
1.Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
2. Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
3.Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Отже головною особливістю проведення камеральної перевірки є те, що вона проводиться виключно по документах податкової звітності, в противному випадку вона є незаконною.
Крім того, звертаємо увагу, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання.
У разі порушення строків та порядку проведення камеральної податкової перевірки її результати можливо оскаржити в судовому порядку, в чому допоможуть юристи нашого Бюро.
ДОКУМЕНТАЛЬНА ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА
Предметом цієї перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Такий вид перевірок проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
ПЛАНОВА ДОКУМЕНТАЛЬНА ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА
Така перевірка проводиться відповідно до плану – графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті державної податкової служби України.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Строки проведення планової документальної перевірки для великих платників податків становить 30 робочих днів, для суб’єктів малого підприємництва- 10 днів, для інших платників податків – 20 днів.
За рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу проведення документальної планової перевірки може бути продовжено на строк не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 днів, інших платників податків – не більш як на 10 днів.
ПОЗАПЛАНОВА ДОКУМЕНТАЛЬНА ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА
Такий вид документальної перевірки не передбачається у плані роботи контролюючого органу. Про її проведення керівником контролюючого органу видається наказ.
Особливістю проведення позапланової податкової перевірки є те, що вона проводиться виключно за наявності підстав, передбачених ПКУ, наприклад, отримано податкову інформацію, що свідчить про допущені порушення платником податків, якщо останній не надасть пояснень з документальним підтвердженням.
Проведення позапланової перевірки з інших, ніж передбачено ПКУ, підстав є незаконним.
Строки проведення позапланової документальної перевірки становить для великих платників податків-15 робочих днів, для суб’єктів малого підприємництва- 5 днів, для інших платників податків-10 днів.
За рішенням керівника контролюючого органу строк проведення позапланової документальної перевірки не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Документальна виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна невиїзна позапланова електронна перевірка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.
Звертаємо увагу, що контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства” від 18.06.2024 року строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 ПКУ, становить 5 та 10 робочих днів відповідно. Дане положення застосовується до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Документальні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у ПКУі, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 ПКУ, та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.
Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.1. (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 ПКУ.
Звертаю увагу, що 9 листопада 2023 року ВРУ прийняла Закон України № 3453-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок” (набрав чинності з 08.12.2023).
Однак, відповідно до пп. 69.351 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій на проведення деяких податкових перевірок (перелік наведено у Законі).
ДОПОМОГА АДВОКАТА ПРИ НЕЗАКОННОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ТА НЕДОПУСКУ ПЕРЕВІРЯЮЧИХ
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо навести деякі приклади порушень, які допускаються податковими органами при проведенні перевірок.
Часто бувають випадки, коли податківці вказують формальну підставу для проведення перевірки-неподання платником документів на перевірку.
Разом з тим податківці мають прийти з наказом та направленням на проведення перевірки. І, якщо вони не відповідають законодавству, наприклад, в наказі на перевірку якісь дані не відповідають дійсності, перевірка вважатиметься незаконною.
Нерідко трапляється, коли відсутні обставини для проведення перевірки. Наприклад, в якості підстави в наказі вказано положення пункту 78.1.1 статті 78 ПКУ, отже підставами для такої перевірки є одночасна наявність двох обставин: порушення податкового законодавства, що контролюється податковим органом;відсутність відповіді на обов’язковий запит контролюючого органу.
За відсутності однієї або обох з цих підстав перевірка вважається незаконною.
Якщо платник податку помітив вказані порушення у документах на перевірку, то у нього є два виходи із даної ситуації: допустити податківців до перевірки або не допустити.
Якщо працівники податкових органів допущені до перевірки, то наслідком цього є майже стовідсоткове донарахування грошових зобов’язань за невизнані податківцями операції та штрафні санкції, адже вони вже впевнені, що у перевіряємого наявне правопорушення, про що і буде вказано в акті.
Тобто факт перевірки буде встановлено юридично, і вже не можна його заперечити.
Навпаки, при виявленні незаконності перевірки суб’єкт господарювання має право не допустити перевіряючих до перевірки.
Представники контролюючого органу зобов’язані скласти акт про недопуск до проведення перевірки та скласти подання до адміністративного суду щодо арешту активів і майна платників податків.
На практиці податківці частіше складають акт перевірки так, ніби вона відбулась, але вказують, що платник просто не надав потрібні документи.
Звісно, дії є незаконними, як і результати перевірки.
При оскарженні таких дій податківців у суді адвокати нашого Бюро будуть, окрім іншого, посилатись на відсутність перевірки як юридичного факту. Тобто у суді необхідно довести лише факт відсутності перевірки для скасування рішень, прийнятих за результатами, начебто, її проведення.
Звертаю увагу, що для підтвердження вказаного факту необхідно суб’єкту господарювання самостійно скласти акт про недопуск податківців до перевірки та попросити ревізорів засвідчити його копію. В разі відмови потрібно надіслати копію акту керівнику органу, який підписав наказ на перевірку.
Що ж до арешту активів та інших проблем, це питання може підніматися тільки тоді, коли податківці самі складуть акт про недопуск, що стається доволі рідко.
У разі, якщо такий акт буде складений і подання до адміністративного суду направлене, в суді юристи нашого Бюро доведуть, що субєкт господарювання не допустив податківців на законних підставах.
Як засвідчила судова практика, якщо платник податків в своєму позові посилається на незаконність перевірки, суд, в першу чергу, повинен надати оцінку таким вимогам позивача. За умови, що судом буде встановлена незаконність перевірки або відсутність її як юридичного факту, документи такої перевірки визнаються незаконними.
Тобто навіть якщо з боку перевіряємої особи були скоєні правопорушення, про що і вказано в акті перевірки, суд скасує рішення контролюючого органу на підставі того, що перевірка не відбулася або ж була незаконною.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК
ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА В ЇХ ОСКАРЖЕННІ
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (перший абзац пункту 86.1. статті 86ПКУ.
Отже, саме акт перевірки є підтвердженням негативного результату податкової перевірки і в подальшому створює негативні наслідки для платника податку, у вигляді пред’явлення податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Існує адміністративний та судовий порядок оскарження результатів перевірки, однак із досвіду юристів нашого Бюро останній-найбільш ефективний.
За загальним правилом строк для судового оскарження рішень, дій, бездіяльності податкового органу становить шість місяців з дня, коли платник дізнався про предмет оскарження. В разі наявності відмови Державної податкової служби України в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження, строк для судового оскарження – становить 3 місяці з дня вручення відповідного негативного рішення.
Варто пам’ятати, що в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності податкових органів, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на цей орган, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України). Отже, всі суперечності мають трактуватися судом на користь платника податків.
Отже, при допущенні порушень податковими органами при зазначенні підстав призначення, строків та порядку проведення податкових перевірок, адвокати нашого Бюро оскаржать рішення, прийняті за результатами перевірки в судовому порядку.
СУДОВА ПРАКТИКА РОЗГЛЯДУ СПРАВ ЗІ СПОРІВ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ПРИЙНЯТИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК, ПРОВЕДЕНИХ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ
1. При оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення.
Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення–рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення – рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов’язання – відсутня.
Такий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 22.09.2022, якою залишено в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову ФОП до ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ на загальну суму 762 065 грн., в т.ч. сума податкового зобов`язання – 609 652 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 152 413 грн.
Верховний Суд погодився з доводами судів попередніх інстнацій, які задовольняючи позовні вимоги дійшли висновку, що перевірка була проведена незаконно, оскільки:
– позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, (копія наказу про проведення перевірки була вручена позивачу в день, коли розпочалася перевірка);
– характер проведеної стосовно позивача перевірки не відповідає наказу про її проведення (згідно з наказом була призначена документальна позапланова виїзна перевірка, проте остання проводилася за місцезнаходженням контролюючого органу).
Що ж до визначення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ, то суди дійшли висновку, що у контролюючого органу не було для цього підстав, оскільки норма пункту 181.1 ст. 181 ПКУ, якою встановлено обов`язок зареєструватися платником ПДВ, поширюється на позивача з 01.01.2017, тобто з дати його переходу на загальну систему оподаткування.
2. Невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки-підстава для визнання такої перевірки незаконною.
Постановою Верховного Суду від 04.03.2021 залишені без змін судові рішення про задоволення позову ТОВ про визнання протиправним та скасовано наказу ДФС про проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача, податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.
При цьому ВС зазначив, що невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та неспростування Відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2 ст.74 КАСУ, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Отже, роблячи висновок про наявність підстав для задоволення позову, суди виходили із того, що термін дії ухвали суду, яка слугувала підставою прийняття наказу та в подальшому податкових повідомлень рішень, вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, становив один календарний місяць відповідно до приписів пункту 7 ч.1 ст. 164 КПКУ, а тому проведення перевірки поза межами строку дії вказаної ухвали є протиправним та, як наслідок, видання спірного наказу відповідачем та інших наслідків перевірки також є протиправним.
3.Камеральна перевірка проводиться виключно по документах податкової звітності, в противному випадку вона є незаконною.
З цього приводу слід навести постанову Верховного Суду від 13.10.2020, якою залишено в силі судові рішення попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, прийнятого за результатами камеральної перевірки, яким збільшено позивачеві (ФОП) суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 31 759 грн., в тому числі за основним платежем 211 729 грн. та за штрафними санкціями 105 865 грн.
Постанова ВС мотивована тим якщо податкова перевірка одночасно має ознаки як камеральної так і документальної, то це свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка є протиправною.
Відповідно до ст.ст. 75, 76, 78 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, яка проводиться, як на підставі податкової звітності так і на отриманих документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з пп. 78.1.9 ПКУ у випадку, коли щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня його отримання, – податковий орган проводить документальну позапланову перевірку.
Отже, встановлено судом, що ДПІ повинна була призначити документальну позапланову перевірку.
Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка була камеральною, тобто мала б проводитись виключно по документах податкової звітності
Однак, податковий орган під час даної перевірки брав до уваги не лише дані податкової звітності позивача, як передбачається нормами ПКУ, а й копії документів, наданих Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС у м. Києві, а саме: акти державного виконавця.
Таким чином, ВС за результатами розгляду справи встановив, що податковий орган провів перевірку, яка одночасно має ознаки камеральної та документальної. Це свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка є протиправною, як і повідомлення-рішення, прийняте за її результатами.
4. Підставами для скасування податкових повідомлень – рішень щодо донарахування податків та штрафних санкцій є не тільки порушення податківцями податкового законодавства по суті прийнятих рішень, але і у зв’язку із порушенням порядку проведення перевірок.
Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції задоволено позов ТОВ до ДПС про скасування податкових повідомлень- рішень про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних санкцій.
Судові рішення мотивовані незаконністю оспорюваних податкових повідомлень-рішень та недоведеністю відповідачем порушень податкового законодавства, викладених у цих рішеннях.
Водночас, постановою Верховного Суду від 21.05.2024 змінено вказані судові рішення в мотивувальній частині, а саме: скасовані податкові повідомлення- рішення саме з підстав незаконності проведення перевірки, а не по суті правопорушень.
Так, ВС зазначив, що однією з підстав позову щодо протиправності спірних податкових повідомлень – рішень ТОВ вказано незаконність призначення та проведення перевірки, оскільки діяв передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторій на проведення перевірок.
ВС зазначив, що підтверджені доводи щодо невиконання вимог норм ПКУ щодо процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.
При цьому правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таким чином, враховуючи встановлену судами у цій справі обставину, а саме що документальну планову виїзну перевірку ТОВ було призначено наказом від 30.03.2021 та проведено під час дії мораторію, встановленого пункту пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, ВС вважав таку (обставину) самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних в цій справі податкових повідомлень-рішень.
5. Встановлення платником податків факту неналежного оформлення наказу (у тому числі, й щодо підстав такої перевірки), є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
Постановою суду апеляційної інстанції від 19.09.2023 (ухвалою ВС відмовлено у відкритті касаційного провадження), після скасування ВС, залишено в силі рішення першої інстанції про задоволення позову про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Судові рішення мотивовані тим, що в основу наказу ДПС про проведення фактичної перевірки ТОВ (позивача) покладено доповідну записку, яка в порушення пп. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України не містить дані про наявну чи отриману в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства.
Так, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПКУ направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз. 6 пп. 81.1. ст. 81 ПКУ).
Зі змісту наведених правових норм слідує, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:
– непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абз. 2-4п. 81.1 ст. 81 ПКУ (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);
– оформлення документів, вказаних в абз. 2-3 пункту 81.1 ст. 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
З огляду на приписи ст. 81 ПК України, встановлення платником податків факту неналежного оформлення наказу (у тому числі, й щодо підстав такої перевірки), є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Апеляційний суд звернув увагу на те, що допуск представників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки відбувся, оскільки направлення на перевірку та копія наказу про проведення перевірки було вручено особі, яка фактично проводить розрахункові операції, (касиру ТОВ) до початку проведення перевірки, а також пред`явлено відповідні службові посвідчення.
Разом з цим, ВС 21.02.2020 сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Сталою є практика Верховного Суду, згідно з якою передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених підпунктом 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. При цьому для здійснення перевірки (податкового контролю) платника податків в наказі на проведення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої перевірки, має бути посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки. Доповідна записка, як підстава, яка підпадає під дію вказаних норм ПКУ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Проаналізувавши службовий допис з урахуванням вищевказаних правових висновків ВС апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що такий службовий допис в порушення пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ не містить дані про наявну чи отриману в установленому законодавством порядку інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Більше того, вказаний службовий допис стосується, окрім ТОВ (позивача) стосується 14 інших суб`єктів господарювання. Всупереч вказаним положенням ПКУ в наказі на проведення перевірки не вказано чіткої підстави для проведення фактичної перевірки, не вказано, яка саме інформація про порушення позивачем законодавства стала підставою для проведення фактичної перевірки. Також, згаданий службовий допис не надавався відповідачем позивачу під час проведення фактичної перевірки.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, якщо у Вас виникли конфліктні ситуації із контролюючими органами при проведенні податкової перевірки, звертайтесь до досвідчених у вирішенні таких спорів адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права клієнта у судовому порядку з позитивним для нього результатом.