Кодекс України з процедур банкрутства передбачає процедуру банкрутства фізичних осіб та ФОП. Початок такої процедури є найбільш актуальним та вигідним для фізичних осіб, які мають велику кількість кредитів, які бралися в банках та мікрофінансових організаціях, а також у яких існують інші великі боргові зобов’язання.
Банкрутство фізичних осіб, які опинилися у вказаних скрутних ситуації мають значні переваги вирішити свої боргові зобов’язання значно швидше та вигідніше для боржника, ніж обирати інші шляхи погашення заборгованості перед кредиторами.
Так, вимоги кредиторів, які не звернулися до суду у визначений строк, після визнання особи банкрутом будуть вважатися погашеними. Для погашення заборгованості фізичної особи – банкрута перед кредиторами, які пред’явили свої вимоги законодавець передбачив реструктуризацію боргу до 5 років. Головне, після відкриття процедури банкрутства припиняється нарахування відсотків та штрафних санкцій по борговим зобов’язанням фізичної особи.
При цьому за звернення із заявою про визнання фізичної особи банкрутом не стягується судовий збір, а ним оплачуються лише послуги арбітражного керуючого.
Водночас процедура банкрутства –це складний судовий процес із масою законодавчих нюансів і фізичній особі не обійтись без професійного юридичного супроводу досвідченого та кваліфікованого у цій сфері юриста.
Адвокати по банкрутству АБ «Ткачук і партнери» проконсультують клієнта з питання процедури банкрутства фізичної особи та захистять його інтереси в судовому порядку надавши наступні правові послуги:
Консультація з питань процедури банкрутства фізичної особи, аналіз ситуації з наявними у клієнта борговими зобов’язаннями та визначення перспектив та переваг для клієнта щодо майбутньої судової справи про визнання особи банкрутом;
Збір доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів- адвокатського запиту, заяви про визнання фізичної особи банкрутом, клопотання, заперечення та інші документи, необхідність у підготовці яких виникне при розгляді справи про банкрутство клієнта;
Ознайомлення з матеріалами справи, якщо справа про банкрутство фізичної особи вже перебуває в суді;
Представництво інтересів клієнта у розгляді судом справи про визнання фізичної особи банкрутом, у тому числі, при необхідності, подача позовів (заяв) у справі про банкрутство та оскарження неправомірних дій арбітражного керуючого;
Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.
ПРАВО ІНІЦІЮВАННЯ ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ПОЧАТКУ
ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи або ФОП (боржника) може бути відкрито лише за заявою боржника (в тому числі за заявою його представника –адвоката).
Частиною 2 статті 115 КУзПБ передбачено підстави при яких боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме, коли боржник:
припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі більше 50 % місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Важливо ! Жоден із кредиторів, включаючи банки та представників бізнесу не мають права звернутися із заявою про банкрутство фізичної особи. Тобто, кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості.
Звертаємо увагу, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється.
ПОВНОВАЖЕННЯ АРБІТРАЖНОГО КЕРУЮЧОГО У СПРАВАХ ПРО НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій та здійснювати огляд майна боржника.
Обов’язки арбітражного керуючого передбачені у п.2 ст. 114 КУзПБ, зокрема:
виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; фрмувати ліквідаційну масу;
розглядати заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника, що надійшли у встановленому цим Кодексом порядку та повідомляти їх про результати розгляду; складати та вести реєстр вимог кредиторів;
скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника – відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна; відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами;
якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу; інші передбачені законодавством обов’язки.
Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника – на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.
Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.
Якщо арбітражний керуючий не виконує свої зобов’язання або виконує із порушенням чинного законодавства або на шкоду боржника, його можливо усунути (замінити), в чому допоможуть юристи нашого Бюро.
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ БОРГІВ
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, окрім додання необхідних документів, боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів), який повинен містити положення щодо:
реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;
зміну способу та порядку виконання зобов’язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;
відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;
виконання зобов’язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;
інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Слід звернути увагу ! Реструктуризації не підлягають лише борги щодо:
сплати аліментів;
відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
щодо сплати ЄСВ та інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
До обов’язків арбітражного керуючого віднесено брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду.
МОРАТОРІЙ НА ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого зупиняється:
виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;
стягнення з боржника за всіма виконавчими документами. Винятки становлять виконавчі документи за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи. Також мораторій не розповсюджується на випадки перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій. Також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань боржника.
НАСЛІДКИ ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БАНКРУТОМ
Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
До складу ліквідаційної маси не включається:
житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення;
кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.
Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів (ст. 134 КУзПБ).
Водночас, слід пам’ятати ! Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:
відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
сплати аліментів;
виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.
Ці вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-БАНКРУТА
Слід пам’ятати, що окрім зазначених переваг визнання фізичної особи банкрутом, ст. 135 КУзПБ передбачено щодо неї певні обмеження, а саме:
Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом;
Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів;
Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
Водночас у будь-якому випадку вирішити свої фінансові проблеми шляхом процедури банкрутство буде мати більш переваг над вказаними послідуючими обмеженнями, які (наслідки) допоможе Вам проаналізувати (прорахувати) юрист нашого Бюро.
СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Можливо навести висновки судів при розгляді справ зі спорів, що виникають в процесі справи про визнання фізичної особи банкрутом.
Суд першої інстанції відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з підстав наявності загальної суми заборгованості у розмірі 10 354 249 грн, яка не може бути сплачена боржником і припинення погашення заборгованості перед кредиторами більше двох місяців на момент подання заяви.
Проте, апеляційний суд задовольнивши апеляційну скаргу фінансової компанії (кредитора фізичної особи) та скасував ухвалу суду першої інстанції з мотивів передчасності висновків про неспроможність боржника виконати грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування судових процедур банкрутства при наявності зареєстрованого за фізичною особою на праві власності нерухомого і рухомого майна та відкритих виконавчих проваджень.
Верховний Суд 29.07.2021 постанову апеляційної інстанції скасував та залишив в силі ухвалу першої інстанції з огляду на те, що перелік підстав зазначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним.
Для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх чотирьох ( в даний час –трьох) підстав як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
При цьому, наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов`язань перед його кредиторами як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (подібні висновки викладені у постановах ВС від 28.09.2022, 11.01.2024, 18.01.2024).
Також можливо навести висновки Верховного Суду від 01.03.2023, який погодився із висновками попередніх інстанцій щодо відмови кредитору-фізичній особі у визнанні її вимог до боржника в розмірі 5 000 000 грн. за договором позики у вигляді розписки, через ознаки фіктивності такого договору.
При цьому, суд зазначив, що задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки, покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
Під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника господарському суду варто враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв`язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.
У разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.
Також Верховний Суд у справі про банкрутство фізичної особи -підприємця 08.09.2021 дійшов висновку, що норми КУзПБ не встановлюють жодних обмежень щодо права фізичної особи – підприємця, визнаної банкрутом, на звернення до суду з позовом до третіх осіб.
Так постановою господарського суду ФОП визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора боржника. В подальшому боржник у межах справи про банкрутство звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, який суд залишив без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України. Постановою апеляційного господарського суду зазначену ухвалу скасовано, справу передано на розгляд місцевого господарського суду.
Залишаючи постанову апеляційного господарського суду без змін, ВС зазначив, що особливості провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, у тому числі ФОП, визначені положеннями книги четвертої “Відновлення платоспроможності фізичної особи” КУзПБ. Зокрема, статтею 113 КУзПБ унормовано, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника – фізичної особи, ФОП здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених названою Книгою. У передбачених статтею 130 КУзПБ випадках господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника. Цією постановою суд також призначає керуючого реалізацією майна.
Оскільки норми ГПК України не встановлюють обмежень щодо права ФОП на звернення з позовом до господарського суду, то, вирішуючи питання щодо можливості обмеження цивільної та процесуальної дієздатності зазначеної особи, визнаної банкрутом, суд звернувся до положень КУзПБ, що регулюють відповідну процедуру неплатоспроможності.
Зокрема, з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією (ч.ч. 4,5 ст. 131 КУзПБ). Отже, визнання фізичної особи банкрутом має для неї певні правові наслідки, зокрема обмеження повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією.
Водночас наведені обмеження не стосуються майна боржника, визначеного ч.6 ст.131 КУзПБ, що не включається до ліквідаційної маси, а також майна (коштів), зазначеного у ч.7 цієї статті. Крім того, законодавцем передбачено можливість виключення окремих майнових об’єктів зі складу ліквідаційної маси (ст. 132 КУзПБ). Тож є правильним твердження апеляційного господарського суду про те, що ні положення КУзПБ, ні інші норми чинного законодавства (в тому числі процесуального) не встановлюють обмежень для фізичної особи або фізичної особи – підприємця, визнаних банкрутами, щодо права на звернення до суду з позовом про визнання правочинів (договорів) недійсними.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що з дня призначення ліквідатора саме до нього перейшли повноваження боржника щодо пред’явлення до суду заяв (позовних заяв) про визнання недійсними правочинів (договорів), є неправомірними, що правильно встановлено апеляційним судом в оскаржуваній постанові.
Таким чином, якщо у Вас, як фізичної особи або ФОП виникли боргові проблеми, звертайтесь до професійних адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які допоможуть погасити боргові зобов’язання клієнта через процедур його банкрутства.