Відшкодування шкоди

Відшкодування шкоди, завданої пожежею

Відшкодування шкоди завданої пожежею покладається на власника приміщення, який не забезпечив пожежну безпеку, — навіть якщо приміщення було передано в оренду.

Отримати консультацію
☎ Зателефонувати адвокату

Хто відшкодовує шкоду від пожежі в сусідньому приміщенні

За загальним правилом шкоду відшкодовує особа, яка її завдала. Але як бути, якщо вашому приміщенню та майну завдано шкоди внаслідок пожежі в сусідньому приміщенні, власники якого були відсутні, їхні дії не пов’язані з підпалом, пожежа сталася через загоряння електропроводки, або приміщення взагалі перебувало в користуванні інших осіб за договором оренди? Відповідь на це питання дав Верховний Суд.

Судова практика

Позиції Верховного Суду у справах про шкоду від пожежі

Постанова Верховного Суду від 03.05.2022

Позов про стягнення 2 753 961 грн матеріальної та 150 000 грн моральної шкоди через пожежу, що з’явилася в житловому будинку відповідача й перекинулася на сусідній будинок позивача.

Верховний Суд залишив без змін рішення, якими позов задоволено. За висновком дослідження, найімовірніша причина пожежі — порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної розетки. Вартість ремонтно-будівельних робіт становила 566 375 грн, а шкода майну позивача, за експертизою, — 2 186 003 грн.

За ч. 4–5 ст. 319 ЦК України власність зобов’язує, а за ч. 1 ст. 322 власник зобов’язаний утримувати своє майно. Згідно з ч. 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України обов’язок забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях покладається на власників або наймачів, якщо це передбачено договором найму. Відповідачка не спростувала, що пожежа виникла не з її вини, тому її бездіяльність визнано протиправною, а також присуджено моральну шкоду.

Постанова Верховного Суду від 25.09.2019

Позов про солідарне стягнення 1 372 423 грн матеріальних збитків з власника та наймача приміщення, де сталася пожежа.

За експертизою, осередок пожежі перебував на поверхні складованих під навісом дров та торфобрикету біля котельні нежитлової будівлі відповідача, а встановлення огорожі могло унеможливити потрапляння джерела запалення.

Верховний Суд визнав, що власник, який передав приміщення в оренду, не звільняється від обов’язку безпечного використання майна (ст. 317, 319 ЦК). Котельня не входила до акта приймання-передачі, але наймач фактично нею користувався, тому відповідає разом із власником солідарно. Висновок: власник нежитлового приміщення, який не забезпечив пожежну безпеку, при передачі в найм не звільняється від відповідальності за шкоду, завдану пожежею третім особам.