Вимагання
(ст. 189 КК України) полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права
на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства
над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних
інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що
перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які
потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
Кваліфікуючими ознаками вимагання є: повторність; за попередньою змовою
групою осіб; вчинене службовою особою з використанням свого службового
становища; вчинене з погрозою вбивства або заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень; вчинене з пошкодженням або знищенням майна; що завдало істотної
шкоди потерпілому; що завдало майнової шкоди у великих/особливо великих
розмірах; вчинене організованою групою; вчинене в умовах воєнного або
надзвичайного стану.
Покарання за вимагання
залежить від кваліфікуючих ознак та варіюється від обмеження волі на строк до
п’яти років до позбавлення волі до двадцяти років з конфіскацією майна.
Вимагання
необхідно розмежовувати від грабежу (ст. 186 КК України). При цьому слід
виходити з того, що при обох цих злочинах насильство або погроза його
застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. Погроза являє собою такі дії чи
висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що
полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання
майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою
застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому,
слід кваліфікувати як вимагання.
Вимагання необхідно відрізняти також від протидії законній господарській
діяльності (206 КК України) та примушування до виконання чи
невиконання цивільно-правових зобов’язань (355 КК України). При розмежуванні треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується
корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно
або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру.
Якщо винна особа, застосовуючи
відповідні погрози чи насильство, має на меті примусити потерпілого припинити
займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не
виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти
матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається
господарською діяльністю, вчинене потрібно розглядати як протидію законній господарській діяльності.
Застосування погроз чи
насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи
невиконання цивільно-правового зобов’язання належить кваліфікувати за
відповідною частиною статті 355 КК України, відповідальність за цією статтею
може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання)
існуючого зобов’язання. Предметом такого
зобов’язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості та інше.
Вимога виконати (не виконати) зобов’язання, що виникло на
підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов’язання,
або зобов’язання з невизначеним предметом, а так само використання факту
існуючого зобов’язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення
дій майнового характеру є вимаганням.
Процесуальний захист адвоката дає можливість клієнту Адвокатського бюро
«Ткачук та партнери» бути впевненим у правильній кваліфікації протиправного
діяння та дотримання вимог законодавствах на всіх стадіях кримінального провадження.