Власники та наймачі квартир неминуче є споживачами житлово-комунальних послуг, однак отримання яких нерідко супроводжується спірними питаннями з житлово- обслуговуючими організаціями – ЖЕК, Керуюча компанія, підприємства по наданню послуг тепло та водопостачання, вивезення побутових відходів.
Найчастіше по житлово-комунальним послугам виникають такі спірні питання:
Житлово-Комунальна послуга Споживачу надається за завищеним тарифом;
Нарахування житлово-комунальної послуги Споживачу здійснюється без урахування приладів обліку;
Житлово -комунальна послуга Споживачу взагалі не надавалася;
Комунальна послуга нараховується в підвищеному розмірі в зв’язку з урахуванням помилкових даних Споживача;
Нарахування Житлово -комунальної послуги, від якої Споживач відмовився згідно Правил;
Перерахунок Споживачу неякісно наданих житлово-комунальних послуг;
Споживачу нанесена шкода, заподіяної неналежним наданням житлово-комунальної послуги;
Захист Споживача від безпідставних грошових претензій надавачів житлово-комунальних послуг;
Спори з ЖЕК;
Спори з Теплоенерго;
Спори з Водоканалом
Отримання житлово-комунальних послуг регулюється великою кількістю законів та Правилами по отриманню відповідної послуги – Житловий Кодекс, Закон «Про житлово-комунальні послуги», Закон «Про теплопостачання», Закон «Про питну воду та питне водопостачання», «Про відходи» та Закон «Про управління відходами», Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Цей перелік є далеко не вичерпний.
Таким чином, враховуючи велику кількість законів та нормативних актів що регулюють порядок надання житлово-комунальних послуг, при виникненні спірних питань у сфері отримання Споживачем Житлово-комунальних послуг звернення до адвоката є неминучим.
Досвідчені у вирішенні таких спорів адвокати АБ «Ткачук і партнери» нададуть наступні юридичні послуги:
Отримання консультації щодо комунальних спорів;
Висування претензій надавачам житлово-комунальних послуг від імені клієнта для вирішення Споживачем спірних питань по житлово-комунальним послугам;
Складання адвокатського запиту в інтересах клієнта по житлово-комунальним послугам;
Ознайомлення з матеріалами справи, якщо справа по житлово-комунальному спору вже знаходиться в суді;
Оцінка вашої ситуації і оцінка перспектив можливих судових процесів
щодо вирішення спірних питань по житлово-комунальному спору;
Складання скарги в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг;
Складання скарги в Держпродспоживслужбу;
Складання заяви до Антимонопольного комітету України;
Підготування відповіді на претензію по житлово-комунальному спору;
Складання процесуальних документів по судових спорах по комунальному спору – позовних заяв, заперечень на позови, відповіді на заперечення, клопотань;
Оскарження судових рішень шляхом підготовки апеляційних і (або) касаційних скарг по житлово-комунальному спору;
Представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, апеляції, Верховному Суді по житлово- комунальному спору.
Багаторічний досвід судової практики адвокатів АБ «Ткачук та партнери» дає можливість вирішити багато спірних питань, пов’язаних із наданням/ отриманням житлово-комунальних послуг, на користь клієнта та досягти бажаного результату.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРІВ ЩОДО НАДАННЯ /ОТРИМАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
1. При вирішенні спору по стягненню вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території потрібно досліджувати реальність надання послуг, перевіряти розрахунок заборгованості та яким чином визначена вартість послуг
Постановою Верховного Суду від 23.05.2024 скасовані судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено позов Керуючої компанії до ФОП про стягнення 95 109 грн. заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та відмовлено в задоволені зустрічного позову про визнання цього договору недійсним, оскільки підпис на ньому від імені ФОП не її.
Судові рішення мотивовані тим, що спірний договір є неукладеним, а тому не може бути недійсним. У той же час на ФОП, як на власника частки в нерухомому майні, покладений тягар зі здійснення оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, що надаються щодо спірного нерухомого майна.
ВС погодився із доводами касаційної скарги ФОП, що суди попередніх інстанцій не дослідили реальності послуг, які позивач надавав, що не відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.09.2018, відповідно до якої споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Разом з тим суди попередніх інстанцій, обмежившись наданими позивачем доказами того, що ним були виставлені ФОП акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на загальну суму 95 109 грн., не дослідили їх на предмет з`ясування обставин які саме послуги були надані позивачем та чи фактично відповідачка користувалася та чи могла користуватися цими послугами у спірний період.
Також суди попередніх інстанцій, встановивши, що між позивачем та відповідачкою відсутній договір про надання ЖКГ, у якому сторонами була б погоджена ціна послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не перевірили наданий позивачем розрахунок заборгованості, та не з`ясували, яким чином позивачем визначалася вартість послуги. Зокрема не з`ясували чи відбулося нарахування заборгованості, виходячи з тарифів на ці послуги, затверджених органами місцевого самоврядування, чи позивачем використана інша складова вартості послуги.
2. Виконавець комунальних послуг несе відповідальність згідно із законодавством і договором за неналежне надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщенню споживача, шкоди його життю и здоров`ю – шляхом відшкодування збитків
Постановою Верховного Суду від 08.03.2023 задоволено позов ПП та ФОП до КП (як виконавцю комунальних послуг) про стягнення 432 080 грн. матеріальної шкоди внаслідок затоплення нежитлових приміщень, належних позивачам.
ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про пошкодження належних позивачам нежитлових приміщень у будинку внаслідок залиття, що відбулось через прорив на внутрішньо-будинковій інженерній мережі гарячого водопостачання будинку. Цей прорив відбувся у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем, як виконавцем послуг з утримання будинку, своїх обов`язків щодо утримання вказаної мережі в належному стані, здійснення її технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій.
В свою чергу, відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що спірне затоплення відповідних приміщень сталося не з його вини. При цьому суди визнали доведеним розмір заподіяних позивачам збитків з огляду на надані ними висновки експерта.
3. Балансоутримувач (Управитель) багатоквартирного будинку зобов’язаний передати технічну документацію на будинок новоствореному ОСББ, без будь-яких додаткових умов, окрім державної реєстрації останнього
Постановою Верховного Суду від 07.03.2023 залишені в силі судові рішення попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ОСББ про зобов’язання Управлінської компанії передати позивачу наявну технічну документацію на будинок.
Доводи касаційної скарги відповідача полягали в тому, що факт створення ОСББ не створює юридичних наслідків у вигляді припинення договору про надання послуг з обслуговування багатоквартирного будинку. Передача управителем технічної документації при чинному договорі про надання послуг з управління призводить до того, що Управитель порушує умови договору, в якому він є стороною. Положеннями ч. 18 ст. 6 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» не регламентується питання чинності договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а тому позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки позивач не може просити суд зобов`язати управителя передати технічну документацію на будинок, не ставлячи вимоги про визнання розірвання такого договору.
Відхиляючи доводи касаційної скарги ВС зазначив, що аналіз положень вказаної норми законодавства свідчить, що передбачений обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від прийняття об`єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.
При цьому, ВС вказав, що обов`язок попереднього балансоутримувача будинку (управителя) з передачі документації на будинок ОСББ жодним чином не впливають обставини чинності договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки такі дії з передачі документації попередній балансоутримувач повинен вчинити у зв`язку з державною реєстрацією об`єднання, а не у зв`язку з розірванням договору, так як саме з цим фактом пов`язана передача технічної документації на підставі ч. 18 ст. 6 вказаного Закону.
4. Зміна законодавства, яке регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припиняє можливість споживача теплової енергії за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції задоволено позов Теплоцентраль та стягнуто з ФОП 279 754 грн. – заборгованості за спожиту теплову енергію (за 2021-2022 роки), 90 грн. – заборгованості з абонентської плати, 8 759 – пені, 7 199 грн. – 3% річних, 58 345 грн. – інфляційних нарахувань.
Верховний Суд 24.05.2024 вказані судові рішення скасував, зазначивши, що позивач вважає, що обсяг спожитої відповідачкою теплової енергії має визначатись за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, укладеним між позивачем та відповідачкою 01.11.2021, тоді як остання вказує, що обсяг споживання теплової енергії має визначатися відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №724 від 02.10.2013, за показаннями встановленого у приміщенні ФОП приладу обліку такої енергії. Відповідач, в свою чергу, вважає, що договір № 724 від 02.10.2013 втратив чинність з моменту укладення Типового договору, з чим погодились суди.
Окрім того позивач вказував про незаконність встановлення комерційного приладу обліку на приміщення відповідачки, з чим також погодились суди попередніх інстанцій задовольняючи позов.
Однак, суди не встановили та не зазначили з порушенням яких саме нормативних приписів встановлено індивідуальний засіб обліку в приміщенні відповідачки та чому не можна брати до уваги визначені ним обсяги споживання теплової енергії.
При цьому суди не надали оцінку наявним доказам того, що встановлений у 2007 році прилад обліку в приміщенні відповідачки був прийнятий позивачем на абонентський облік у 2007 році та з 2007 року позивачем обслуговувався, розпломбовувався на повірку, здійснювався його технічний огляд, і що саме за показаннями такого приладу обліку сторони визначали обсяг спожитої відповідачкою теплової енергії до спірного періоду 2021 – 2022 року, коли начебто, виникла заборгованість.
Також суди не дослідили належним чином дійсну втрату чинності договору № 724 від 02.10.2013 з огляду на те, що за змістом ч.5 ст. 13, абз. 3 п.3 Прикінцевих та перехідних положень «Про житлово-комунальні послуги» автоматичне виникнення договірних відносин споживача з теплопостачальною організацією на підставі Типового договору передбачено для споживачів, які самостійно не визначилися з моделлю організації договірних відносин і у яких були відсутні попередні договірні відносини з теплопостачальною організацією.
В той же час поза увагою судів залишено те, що заява-приєднання до Типового договору відповідачкою не підписана, рахунки не сплачені, акти передачі-прийняття теплової енергії від замовника не підписані, тобто відсутні докази волевиявлення відповідачки на підписання цього договору.
5. Чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі непроведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в пунктах України № 190 від 27.06.2008, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Без встановлення дій з боку споживача, які можна кваліфікувати як несанкціоноване і самовільне споживання комунальної послуги з централізованого водопостачання, у виконавця таких послуг відсутні підстави для здійснення розрахунку вартості послуг на підставі п.3.3 вказаних Правил №190.
Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій задоволено позов Водоканалу про стягнення з Тресту заборгованості за надання послуг з водопостачання гуртожитку, який перебуває у віданні відповідача 363 109 грн., 1 731 грн. процентів річних, 2 273 грн. втрат від інфляції, 7 007 грн. пені, 18 155 грн. штрафу.
Верховний Суд 27.03.2024 вказані судові рішення скасовані з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.1 Правил №190 (в редакції, що діяли в період спірних правовідносин) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
У п.3.2 Правил №190 визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п.3.3 Правил №190).
Так, ВС зазначив, що суди передчасно вказали на правильність нарахування позивачем оплати за спожите водопостачання згідно п.3.3 Правил, оскільки існували для цього 2 обставини, які полягають у (1) відсутності доступу контролера до приладу обліку з централізованого водопостачання та (2) перебуванні приладу обліку у неробочому стані.
Однак такі обставини позбавляють можливості однозначно встановити, що в конкретний спірний період часу (місяць/місяці) мала місце та чи інша обставина, яка є самостійною або може одночасно існувати з іншою, і не бути взаємовиключними, як-от: (1) або працівники Водоканалу зняли показники лічильника споживання комунальних послуг і на їх підставі можна розрахувати вартість наданих у гуртожитку комунальних послуг (за весь спірний період або у конкретні періоди), 2) або Трест не допустив працівників Водоканалу до засобу обліку споживання, (3) лічильник перебував у неробочому стані.
Для ухвалення правильного рішення у цій справі суди попередніх інстанцій мали з`ясувати, в які конкретні місяці (періоди) мала місце одна із вказаних обставин, або ті, що не є взаємовиключними, та чи взагалі такі обставини мали місце. Вказане має істотне значення для порядку обрахунку та встановлення правильного розміру заборгованості Треста перед Водоканалом.
6. На нового власника квартири не може бути покладено обов`язок зі сплати заборгованості за послуги теплопостачання, надані Теплоенерго попереднім власникам, що нараховані до укладення ним договору купівлі-продажу квартири, оскільки новий власник не вчиняв правочинів щодо прийняття боргу з оплати послуг за теплопостачання попередніх власників придбаної квартири
Рішенням судів першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні позову Особи про зобов`язання Теплоенерго виключити з обліку по особовому рахунку квартири заборгованість попередніх власників за період до часу набуття нерухомості на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з відсутності підстав вважати, що наявність заборгованості колишнього власника квартири на особовому рахунку порушує права та інтереси позивача, яка є власником квартири, і якою не доведено, що на час розгляду справи у суді відповідачем порушуються її права, як споживача комунальних послуг. Крім того, чинним законодавством не визначено механізму списання боргів за отримані житлово-комунальні послуги.
Разом з тим, Верховний Суд, скасовуючи 26.01.2022 вказаі судові рішення та задовольняючи позов зазначив наступне.
Оскільки договір купівлі-продажу, на підставі якого позивач набула у власність квартиру, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦКУ (заміна боржника у зобов`язанні), тому вимоги Теплоенерго, сформульовані у претензіях про сплату 50 204 грн. (заборгованість до укладення договору) та скеровані до позивача, як нового власника, є безпідставними.
7. При поданні позову про стягнення боргу за житлово-комунальну послугу суд зобов’язаний прийняти до розгляду зустрічний позов про зобов’язання перерахунку плати за житлово-комунальні послуги
Теплопостачсервіс звернулося до суду із позовом до Особи про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Особа звернувся із зустрічною позовною заявою про захист прав споживача, вважаючи, що неправомірні дії позивача мають наслідком безпідставні нарахування за централізоване опалення і просив, серед іншого, зобов`язати Теплопостачсервіс провести перерахунок нарахувань за централізоване опалення в опалювальних періодах 2020/2021 та 2021/2022 років, виходячи із середньомісячних показань теплолічильника, яким обладнано його квартиру в опалювальний період 2019/2020 років, а не згідно показань загальнобудинкового засобу обліку, як це зроблено позивачем.
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, у прийнятті зустрічної позовної заяви Особи відмовлено з підстав того, що первісний та зустрічний позови не є повністю взаємопов`язаними, а тому їх спільний розгляд не є доцільним.
Верховний Суд 06.12.2023 скасовуючи вказані судові рішення зазначив, що подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Як вбачається із змісту зустрічного позову, його подання має на меті довести відсутність у позивача підстав нарахування заборгованості за централізоване опалення, а відтак і відсутність підстав для задоволення первісного позову, тому вказані позови є взаємопов`язаними, спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Якщо у вас виникли конфліктні ситуації із надавачами ЖКП, звертайтесь до професійних та досвідчених адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які вирішать будь-які проблемні питання у сфері надання/отримання житлово-комунальних послуг.