Діяльність Податкових органів на наповненню державних та місцевих бюджетів, що хронічно потребують грошових коштів, породжують велику кількість спорів платників податків по оскарженню донарахованих податкових платежів.
Платники податків, сплачуючи податки, додатково також мають подавати до податкових органів і податкову звітність, яка обробляється в порядку податкового контролю. При виявленні заниженні податкових платежів, платнику податку можуть донарахувати додаткові податкові платежі.
Додаткові податкові платежі можуть донарахувати також після проведення податкових перевірок.
Нормами Податкового Кодексу України, регламентують різни види перевірок, за наслідками яких платнику податку можуть бути донараховані додаткові податки.
Основні податки, навколо яких виникають податкові спори – податок на прибуток, податок на додану вартість, податок на землю, податки на фізичних осіб, податок на майно, трохи рідше -екологічний податок, акцизний податок.
Податковий орган після донарахування податкових зобов’язань приймає податкове повідомлення-рішення, яке має обов’язковий характер для платника податків. Якщо його своєчасно не оплатити – Ваше майно опиниться в податковій заставі і призначається податковий керуючий. Подальше розпорядження майном мождиве тільки за погодженням з Податковим кекруючим.
Податкова застава розповсюджується на все майно платника податку.
Якщо податкове зобов’язання не буде виконано, Податкова служба має право на звернення стягнення на таке майно.
Адміністративний арешт може застосовуватися у випадках передбачений у п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу – порушена щодо відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, податковий боржник виїжджає за кордон, відмова від податкової перевірки, відсутність ліцензій та (або) РРО, відсутність на податковому обліку, виведення майна що перебуває в податковій заставі за кордон, відмова від перевірки щодо збереження майна що перебуває в податковій заставі, не допуск податкового керуючого до опису майна, відмова в проведенні перевірки щодо готівки та (або) інвентаризації матеріальних цінностей, нерезидент здійснює діяльність через представництво без знаходження на податковому обліку.
При адміністративному арешті майна платнику податків може бути заборонено навіть користуватися майном.
Арешт накладається керівником Податкового органу на 96 годин і може бути продовжений тільки за рішенням суду.
Арешт коштів на рахунку може здійснюватися виключно за рішенням суду.
Однак платнику податку надано право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.
ПОСЛУГИ ПОДАТКОВОГО АДВОКАТА
- Надання консультацій щодо податків та обов’язкових платежів;
- Складання скарг для оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку;
- Підготування позовних заяв та комплексне ведення справ щодо незаконних дій та бездіяльності Державної Податкової Служби;
- Підготування позовних заяв та комплексне ведення справ щодо скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення;
- Оскарження в апеляційному та касаційному порядку судових рішень щодо незаконних дій та бездіяльності Державної Податкової Служби, скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень;
- Інші спірні питання щодо нарахуванню платнику податків додаткових податкових зобов’язань.
Відсутність реєстрації податкової накладної Постачальником товарів не може бути підставою для нарахування Покупцю додаткових податкових нарахувань у випадку наявності заяви та скарги
Як передбачено п. 198.2 ст. 198 Податкового Коодексу, податковий кредит виникає у платника податку з часу однієї з подій -дата списання коштів з банківського рахунку або отримання платником товару послуг згідно податкової накладної.
Однак відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу неможливо створити податковий кредит, якщо податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Та якщо на момент перевірки сума податкового кредиту залишиться не підтвердженою, платника податку чекають додаткові податкові нарахування.
П. 201.10 ст. 200 Податкового Кодексу містить обов’язок продавця/ постачальника товарів/послуг при здійсненні товарних операцій скласти податкову накладну з реєстрацією її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання її покупцю що є підставою для покупця формування податкового кредиту.
У випадку відмови постачальника товарів/послуг від його обов’язку у надання податкової накладної платник податків має подати заяву зі скаргою на такого продавця/постачальника з додаванням чеків та інших доказів здійснення відповідної операції на підтвердження відповідної операції.
Враховуючи що платник податків діяв у відповідності до норм пункту 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу, Суди прийшли до висновку про незаконність дій ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві
( постанова ВС від 12.03.2020 року).
Якщо відсутній податковий борг, є наявна переплата по податку на прибуток, у такому випадку відсутні підстави для нарахування авансових внесків та фінансових санкцій за їх не сплату
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу передбачено обов’язок підприємств здійснювати авансовий платіж податку на прибуток
Відповідно до Абзацами 5 та 6 пункту 57.1 статті 57.1 Податкового Кодексу передбачено, що сума авансових внесків зменшується на суму податку на прибуток при виплаті дивідендів. Також згідно п. 153.3 ст. 153 Податкового Кодексу перевищена сума зараховується до зменшення авансових внесків.
Для сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток та авансових платежів відповідно до змісту п. 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу є будь-які надмірно сплачені кошти до будь-яких бюджетів.
Авансовий внесок має сплачуватися одночасно з виплатою дивідендів, зі зменшенням суми авансового внеску, що був попередньо сплачений. І таке зменшення зі сплати авансових платежів дозволяється здійснювати до повного погашення переплати авансового внеску.
Отже, платнику податку надано право враховувати суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та зменшувати у відповідному розмірі суму авансових внесків з податку на прибуток. Враховуючи те, що Податковим кодексом України передбачено визначення суми щомісячних авансових внесків виключно у декларації за попередній звітний рік і не передбачено механізму коригування (зменшення) такої суми протягом року, у платників є можливість здійснити залік сплачених протягом 2013 року сум авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення щомісячних авансових внесків по результатам декларування.
Отже, підприємство, при оплаті авансових платежів та при утворенні суми перевищення авансових платежів з податку на прибуток, має право зменшувати розмір внесків з цього податку в наступних періодах до її повного погашення.
( постанова ВС від 04.07.2023 року)
Враховуючи, що плата за землю сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки, то сплата такого податку до місцевого Податкового органу є належним виконанням податкового зобов’язання, а відповідним доказом є платіжне доручення
Згідно п. 286.2 ст. 286, п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу, власник земельної ділянки має самостійно обчислити суму земельного податку та подати Податковому органу відповідну декларацію за відповідний рік, та сплатити такий податок.
Якщо платник податків згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу платник податків має право вносити корективи в раніше подану ним податкову декларацію.
Однак як було встановлено судами, у Позивача відсутня заборгованість перед Офісом великих платників податків, так як відповідний земельний податок було перераховано на рахунок місцевого Податкового органу відповідно до платіжного доручення Позивача. Податковим органом було застосовано штрафні санкції згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового органу.
Однак враховуючі платіжне доручення про перерахування суми земельного податку на рахунок місцевого Податкового органу, у Офісу Великих платників податків не було підстав для накладання штрафу згідно ст. 126 Податкового Кодексу.
( постанова ВС від 14 грудня 2021 року)
Податок з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований має оплачуватися під час придбання акцизних марок
Згідно п. 215.3 ст. 215 Податкового Кодексу податок справляється зі спирту етилового, неденатурований, з з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої.
Ст. 216 Податкового Кодексу, обов’язок по сплаті акцизного податку виникає згідно ст. 216 Податкового Кодексу з моменту її реалізації, крім випадків передбачених в ст. 225 та 229 Кодексу, а ст. 225 та 229 встановлено режим оподаткування алкогольних напоїв та оподаткування спирту етилового.
Згідно ст. 225 Податкового Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити податок або подати податковий вексель, до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої, що є забезпеченням виконання податкового зобов’язання до 90 днів.
Суми такого податку можуть коригуватися відповідно до отриманої алкогольної продукції, і скоригована сума податку сплачується в період дії такого векселя.
Такий податковий вексель є погашеним у разі сплати суми податку в повному обсязі.
Відповідно до п. 222.1 ст. 222 Податкового Кодексу, такий податок сплачується шляхом придбання акцизних марок.
Таким чином, проведена сплата відповідно до розрахунку на готову продукцію згідно довідок Позивача, та відповідно висновки судів щодо незаконності рішення Податкового органу від 08.11.2017 є правильними.
(постанова ВС від 07.04.2021 року)