Перейти до вмісту
Главная страница » Вимога органів Пенсійного фонду

Вимога органів Пенсійного фонду

оформлении пенсии по утрате кормильца
Вимога органів Пенсійного фонду про надання довідки про те, що особа перебувала на утриманні померлого годувальника незаконна
При оформленні пенсії по втраті годувальника, заявники стали стикатися з такою проблемою, як вимоги посадових осіб Пенсійного фонду про надання довідки про перебування про знаходження на утриманні у померлого годувальника.
Законність таких вимог є досить сумнівною, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 2.11 Постанови правління Пенсійного Фонду України за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім’ї, приймається документ про реєстрації місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, подтверждающіі е такий факт.
При цьому слід врахувати, що з грудня 2016 довідка за формою № 3 (про склад сім’ї), раніше видавалася житлово-експлуатаційними організаціями, втратило чинність на підставі постанови КМ України від 23.11.2016 № 861 « Про внесення змін до постанови Ради Міністрів СРСР від 11 грудня 1984 № 470 та Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 № 117», яким внесено зміни до постанови Ради Міністрів СРСР від 11.12.1984 № 470 та виключено форму № 3 з переліку документів.
Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV не передбачено випадків, коли видаються довідки про місце проживання разом з померлим годувальником за однією адресою. Більш того, постановою КМ України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру” не передбачена форма довідки про місце проживання разом з померлим годувальником за однією адресою. Тому зазначені обставини роблять неможливим реалізацію особою прав по пенсійному забезпеченню в установленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” порядку, що є порушенням статті 46 Конституції України.
Тому, можна прийти до висновку, що норма підзаконного нормативно-правового акта, а саме пункт 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не узгоджується з нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які визначають умови призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника і мають вищу юридичну силу щодо норм підзаконного нормативно-правового акта, закріплено в 92 Конституції України.
Іншої довідки яка могла підтвердити зазначені обставини особа фізично отримати не може в зв’язку з відсутністю інших компетентних органів за місцем його проживання, які могли б таку довідку видати, а інші докази в сукупності можуть свідчать про перебування особи на утриманні померлого годувальника .
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення” право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
За правилами пункту б частини третьої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення” непрацездатними членами сім’ї вважаються батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення” члени сім’ї померлого вважаються на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Аналогічні норми містяться і в Законі №1058-IV, а саме, пункт 1 частини другої статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, де зазначено, що непрацездатними членами сім “ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до членів сім’ї, вважаються такими, що на утриманні померлого годувальника , відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію в зв’язку з втратою годувальника.