Банківська гарантія –це один з інструментів забезпечення виконання зобов’язань в кредитно-фінансових взаєминах. Оформляються, як правило, юридичними та можуть бути в електронному або паперовому форматі.
Головна відмінність банківської гарантії від поруки по кредиту полягає в тому, що вона видається під відповідне забезпечення.Гарантія відрізняється від поруки також тим, що поширюється не тільки на договори, а й контракти, тендери, митні та туристичні угоди, в яких фігурують фінанси.
Отже банківська гарантія це забезпечення виконання будь-яких договірних відносин, необхідних замовникам, тендерних пропозицій для участі в електронних торгах, а також свідоцтво високої репутації та ділової надійності
Гарантії, видані Банком, приймаються державними та приватними організаціями, податковими та митними органами, фінансовими установами й можуть служити забезпеченням широкого кола зобов’язань.
Разом з тим, трапляються нерідко випадки, коли Банк порушує зобов’язання по виданим Банківським Гарантіям (договору гарантії) і у суб’єктів господарювання (боржника (принципала), кредитора (бенефіціара) виникає необхідність у захисті своїх прав кваліфікованими юристами.
Адвокати АБ «Ткачук і партнери» проконсультують з питань, пов’язаних із видачею банком Гарантії, виконання зобов’язання за договором гарантії та захистять права клієнта у судовому порядку.
ЩО ТАКЕ БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ ТА ЇЇ ВИДИ
Банківська гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, при якому банк, інша кредитна установа або страхова організація (гарант) видають на прохання боржника (принципала) письмове зобов’язання сплатити кредитору (бенефіціару) грошову суму при пред’явленні ним вимоги про її сплату.
Отже, у відносинах, пов’язаних з оформленням банківської гарантії, беруть участь як мінімум три особи: принципал, бенефіціар і гарант.
Гарантами виступають банки, кредитні установи або страхові організації.
Принципалом за банківською гарантією виступає боржник за основним зобов’язанням, на прохання якого гарант видає банківську гарантію. Принципалом може виступати будь-яка особа.
Бенефіціаром банківської гарантії є кредитор підприємця за основним зобов’язанням, на користь якого гарант видає банківську гарантію.У ролі бенефіціара може виступати будь-яка фізична або юридична особа, а також державні, податкові та митні органи.
Банківська гарантія є платною послугою банку-гаранта і за її видачу кредитна організація стягує банківську винагороду, зокрема у вигляді у вигляді фіксованого платежу або у відсотках від суми виданої гарантії; може сплачуватися одноразово або частинами в залежності від терміну дії гарантії; розмір становить 1 – 10% від суми забезпечення.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
ЗА БАНКІВСЬКОЮ ГАРАНТІЄЮ
Банківська гарантія здійснюється у письмовому (електронному вигляді) документу, який видається банком і адресований конкретному кредитору організації.
Згідно банківської гарантії банк бере на себе зобов’язання погасити можливу заборгованість фірми перед кредитором за вимогою кредитора при настанні визначених умовах договору. При цьому банк зобов’язується виплатити кредитору “тверду”, заздалегідь обумовлену суму.
Особливість такої угоди полягає в тому, що на момент оформлення банківської гарантії, самого зобов’язання перед кредитором у організації ще не існує, тобто кредитор є потенційним. Причому в майбутньому заборгованість за придбані товари, роботи або послуги може так і не з’явитися.
Переваги банківської гарантії полягають в тому, що вони мають невисоку вартість; є можливість ефективного вирішення питання з оплати зобов’язань без вивільнення грошових коштів з обороту або їх прямого запозичення в кредитних установах. Крім цього, банківська гарантія може розглядатися як додатковий стимул виконати взяті зобов’язання за договором (наприклад, поставити товар, виконати роботу та надати послугу).
ВИДИ БАНКІВСЬКОЇ ГАРАНТІЇ
Банки можуть видавати такі види гарантій:
Тендерні. Зобов’язання Банку здійснити платіж у випадку, якщо принципал відкликає свою пропозицію з тендера після кінцевого терміну його надання на тендерний комітет, або відмовляється від підписання контракту після виграшу тендеру.
Гарантії митним органам.Гарантії для забезпечення здійснення митних платежів згідно з Митним кодексом України.
Гарантії платежу.Зобов’язання Банку здійснити платіж у разі невиконання принципалом контрактних зобов’язань з оплати товарів (послуг), отриманих з відстрочкою платежу.
Гарантії повернення авансу.Зобов’язання Банку здійснити платіж в разі непоставки принципалом товарів (невиконання робіт), в оплату яких раніше було здійснено авансовий платіж.
Банківська гарантія для Prozorro. Електронна гарантія для учасників тендерів в системі електронних закупівель Prozorro. Наші співробітники мають багаторічний досвід у сфері держзакупівель і знають всі нюанси та вимоги до банківських гарантій.
Туристична гарантія.Гарантія туристичній фірмі, яка видається з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян-споживачів туристичних послуг у разі банкрутства або визнання туристичної компанії неплатоспроможною.
Гарантія по врегулюванню небалансів електроенергії.Фінансова гарантія виконання зобов’язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, яка надається учаснику ринку електричної енергії.
Гарантія по врегулюванню небалансів газопостачання. Фінансове забезпечення договору транспортування природного газу.
Гарантія на зміну цільового призначення земельної ділянки. Виконання зобов’язань здійснення сплати за зміну цільового призначення земельної ділянки згідно вимог Земельного Кодексу України.
У разі необхідності суб’єкту господарювання отримати Банківську гарантію юристи нашого Бюро проконсультують з усіх питань, пов’язаних із можливістю її отримання, порядком отримання та можливих негативних наслідків для клієнта в майбутньому.
ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПОРАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З ПРАВОВІДНОСИН ЗА ДОГОВОРОМ ГАРАНТІЇ
Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання (стаття 562 ЦК України).
За статтею 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред’являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, зазначені в гарантії; у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов’язання, забезпеченого гарантією; кредитор може пред’явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано; кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Зобов’язання гаранта перед кредитором припиняється відповідно до статті 568 ЦК України у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов’язків за гарантією.
Гарант за статтею 569 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Із досвіду юристів нашого Бюро та аналізу практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин за договором гарантії, можливо зазначити, що у вирішенні названої категорії спорів виникають такі проблемні питання щодо: – визнання недійсним договору гарантії; чинності гарантії; належне виконання Банком зобов’язань за договором гарантії та інші.
Адвокати нашого Бюро у разі виникнення спорів із Банком, пов’язаних із виконанням договорів гарантії, забезпечить увесь спектр правових заходів для захисту інтересів клієнта в судовому порядку.
СУДОВА ПРАКТИКА ПО РОЗГЛЯДУ СПРАВ,
ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ БАНКІВАСЬКОЮ ГАРАНТІЄЮ
Можливо навести правові позиції судів у спорах, пов’язаних із договором гарантії.
У разі непідписання учасником, який став переможцем торгів,
договору про закупівлю банк-гарант зобов’язується сплатити на користь бенефіціара грошову суму.
Так, підприємство звернулося з позовом до банку та ТОВ про солідарне стягнення коштів за банківською гарантією. Позовні вимоги були мотивовані тим, що договір про закупівлю з ТОВ укладено не було, а тому на підставі ч.3 ст. 24 Закону України “Про публічні закупівлі” забезпечення тендерної пропозиції не повертається, а банк-гарант зобов’язується сплатити на користь бенефіціара грошову суму в разі непідписання учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю.
Рішенням господарського суду у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Відмовляючи у позові, місцевий суд виходив з того, що факт видачі гарантії за відсутності виконання принципалом перед гарантом зобов’язань, які зумовлюють момент вступу її в законну силу, є обставиною, що унеможливлює застосування такого заходу забезпечення виконання зобов’язання, тому банк не є зобов’язаним за гарантією, яка не набрала чинності.
Постановою апеляційного господарського суду рішення першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з банку 330 000 грн; відмовлено в частині позовних вимог до ТОВ.
Апеляційний суд дійшов висновку, що видана банком банківська гарантія набрала чинності з моменту її видачі, що є підставою для сплати банком бенефіціару гарантійного платежу в сумі 330 000 грн.
Верховний Суд 21.02.2020 погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з банку коштів за банківською гарантією є обґрунтованою. У відносинах за гарантією беруть участь три суб’єкти: гарант, бенефіціар та принципал, а забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує виконання принципалом його обов’язку перед бенефіціаром.
Доводи скаржника (банка) щодо хибного сприйняття позивачем положення статті 562 ЦК України є необгрунтованим, оскільки відповідно до статті 562 цього Кодексу зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання.
2.. Договір гарантії, вчинений представником Банку з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою (Банком).
Банк звернувся до господарського суду з позовом до підприємства про визнання недійсною банківської гарантії. Позовні вимоги мотивовані тим, що гарантія підписана та видана начальником відділення без достатніх на це повноважень і подальшого її схвалення від імені банку через неприйняття таких дій юридичною особою.
Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог Банку відмовлено. Верховний Суд 06.12.2019 погодився із висновками вказаних судових інстанцій щодо наявності у представника банку (начальника відділення) повноважень на вчинення оспорюваного правочину, оскільки вчинення головою правління дій щодо уповноваження начальника відділення на укладення від імені банку договорів гарантій згідно з довіреністю, яка не була скасована та не була визнана недійсною в установленому порядку, не може свідчити про те, що начальник відділення перевищив свої повноваження, уклавши оспорюваний договір банківської гарантії.
У цьому випадку захист прав банку здійснюється згідно з ч.4 ст. 92 ЦКУ, а саме: у разі якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі, а не шляхом визнання недійсною виданої банківської гарантії, яка, тим паче, у подальшому була схвалена.
Відповідно до статті 241 ЦКУ правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину. Настання передбачених цією статтею наслідків залежить від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.
При цьому, доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення правочину.
3.Погодження в договорі банківської гарантії умов чинності гарантії, що залежать від дій боржника (тому об’єктивно можуть не наступити), суперечить правовій природі гарантії.
АТ звернулося до господарського суду з позовом до Банку та ТОВ про визнання недійсним пункту договору про надання гарантії та стягнення з АТ 177 790 грн. за цією гарантією. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин, з урахуванням оспорюваного пункту договору, не спрямований на настання реальних наслідків, оскільки визначена в зазначеному пункті договору подія, а саме розміщення ТОВ грошового забезпечення на відповідному рахунку банку, може і не настати. У зв’язку з тим, що наведена умова договору має бути визнана недійсною, позивач вважає, що Банк неправомірно відмовив йому у виплаті грошової суми за гарантією, мотивуючи свою відмову тим, що гарантія не набрала чинності.
Постановою апеляційного суду, з яким погодився 26.11.2019 Верховний Суд позов задоволено частково, визнано недійсним з моменту вчинення пункт договору про надання гарантії в частині “Гарантія вступає в силу з моменту повного грошового покриття Принципалом на відповідних рахунках Гаранта”
ВС зазначив, що оспорюваний пункт договору гарантії суперечить чинному законодавству, а також самій суті цього договору, принципам і меті гарантії як інституту цивільного права.
Визнаючи зазначену умову договору недійсною, суди зазначили, що встановлений ЦК України принцип свободи договору не свідчить про її безмежність, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 та ст. 627 ЦКУ при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Спірна умова договору про надання гарантії суперечить статті 560 ЦК України, за якою банк за гарантією гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку, оскільки суперечить самій суті цього договору та загалом принципам і меті гарантії як інституту цивільного права.
Крім того, суди зазначили, що умова договору “з моменту повного грошового покриття принципалом на відповідних рахунках гаранта” не може вважатися ані строком, ані терміном у розумінні статей 251, 252, 253 ЦК України, і тому така умова не є подією, яка має неминуче настати, оскільки залежить від дій або бездіяльності принципала щодо внесення ним грошового покриття на рахунок банку.
При цьому суди зауважили, що оскільки позивач не є стороною договору про надання гарантії, він не міг знати про умови, визначені у пункті 2.2 договору. Установлена позивачем у тендерній документації вимога щодо чинності банківської гарантії з дати розкриття документації оприлюднена на вебпорталі уповноваженого органу, тобто достовірно відома обом сторонам договору і її дотримання було обов’язковим для участі ТОВ у тендері.
Водночас за відсутності у договорі пункту про набрання чинності гарантії вона є чинною з моменту її видачі згідно з частиною першої статті 561 ЦК України, що свідчить про обрання позивачем належного способу захисту свого порушеного права і про наявність підстав для задоволення відповідної частини позовних вимог. Аналогічні правові висновки викладені у постановах ВС від 05.12.2018, 04.07.2019 і ВС не вбачав підстав для відступу від них.
Таким чином, якщо у Вас виник спір із Банком щодо належного виконання ним виданої Банківської Гарантії (договору гарантії) звертайтесь до професіональних адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять інтереси клієнта у судовому порядку.