АНТИКОРУПЦІЙНИЙ АДВОКАТ

Боротьба в Україні із корупцією виразилась, перш за все, у створенні низки спеціальних органів-Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Національне агентство з питань  запобігання корупції (НАЗК), Вищий антикорупційний суд України (ВАСУ).

         І кожен із цих органів намагається показати суспільству важливість свого існування, обґрунтованість витрачання бюджетних коштів на їх утримання, а також ефективність роботи по виявленню корупційних правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності, а головне, наповнення державного бюджету коштами, стягнутими з фізичних та юридичних осіб завдяки виконанню функціональних обов’язків цих спеціалізованих органів.

         Створення такого «потужного механізму» боротьби із корупцією, призвело до частого зловживання службовими особами вказаних органів своїми повноваженнями, голослівного навішення ярлику «корупціонер»  на громадян, неправомірного накладення арештів на майно та грошові кошти фізичних та юридичних осіб, безпідставне притягнення цих осіб до адміністративної, кримінальної, дисциплінарної і цивільно-правової відповідальності за вчинення начебто корупційних діянь.

         Однак, кількість корупційних порушень не зменшується, а до відповідальності притягуються не завжди винні особи.

         Активна антикорупційна політики держави, існування спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та спеціалізованого суду, вимагають спеціальних знань та відповідного досвіду для захисту своїх прав, а тому не обійтись без допомоги професійного адвоката у сфері корупційних правопорушень.

         Антикорупційні адвокати АБ «Ткачук і партнери» будуть корисними в разі загрози неправомірного притягнення осіб до адміністративної, кримінальної, дисциплінарної, цивільно-правової відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією та нададуть наступні правові послуги:

 – Консультація з усіх питань у сфері застосування законодавства у сфері корупції та розробка стратегії виходу із склавшоїся у клієнта ситуації з найбільш позитивними для нього наслідками;
– Захист прав підозрюваного, обвинуваченого у рамках кримінального провадження, порушеного за вчинення корупційних злочинів;
– Захист прав осіб у разі притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;
– Захист прав осіб при притягнення до дисциплінарної та цивільно – правової відповідальності, у тому числі у справах зі спору про цивільну конфіскацію за вчинення корупційних дій;
– Допомога в зібранні доказів та підготовка необхідних процесуальних документів в інтересах клієнта-адвокатського запиту, скарг, заяв, клопотань, пояснень, заперечень тощо;
– Захист прав клієнта у судах усіх інстанцій, у тому числі кримінальних, цивільних справах та про адміністративні правопорушення;
– Оскарження неправомірних дій, бездіяльності та рішень службових осіб САП, НАБУ, НАЗК, суддів;
– Оскарження незаконних рішень, вироків, постанов, ухвал, прийнятих на підставі законодавства про запобігання корупційних діянь, у тому числі про накладення арештів на майно та грошові кошти громадян та юридичних осіб.

ЩО ТАКЕ КОРУПЦІЯ І ЯКІ ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ‘ЯЗАНИХ ІЗ КОРУПЦІЄЮ

Основні поняття передбачені Законом України «Про запобігання корупції»

Корупція – використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Суб’єктами які можуть вчинити, а відповідно, бути притягнутими до відповідальності за корупційне правопорушення відповідно до ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» можуть бути наступні категорії осіб: посадові особи органів державної влади, особи яким делеговані повноваження органів державної влади або надають послуги, що оплачуються за рахунок державних коштів, а також фізичні особи, які здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції.

Відповідальність за вчинення корупційних правопорушень може бути кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та цивільно-правова

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ДОПОМОЖЕ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ АДВОКАТ

ЗАХИСТ АДВОКАТОМ ОСІБ У МЕЖАХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ПОРУШЕНОГО ЗА ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ

 Основним аргументом і рупором боротьби спеціальних органів із корупцією є кримінальна відповідальність за вчинені корупційні правопорушення.

Перелік корупційних злочинів, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, наведено у примітці до статті 45 Кримінального кодексу України, які умовно поділені на дві групи:

До першої групи відносяться це злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України.

Це діяння, які у своєму «чистому» вигляді не становлять собою корупційних, а можуть бути віднесені до таких лише з огляду їх вчинення певними категоріями осіб, визначених на рівні ч. 3, 4 ст. 18 ККУ та примітки до ст. 364 ККУ.

Другу групу кримінально-караних діянь, що віднесені до корупційних становлять уже власне корупційні злочини, які винятково містять в собі протиправну корупційну складову, а саме це злочини, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4. 369, 369-2 КК України.

Згідно з статтею 216 КПК України встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:

–Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 364¹, 365², 368³, 368⁴ КК України;

–Національне антикорупційне бюро України – щодо злочинів, передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 368², 369, 369², 410 КК України з урахуванням умов, визначених частиною 5 статті 216 КПК України.

Більшість корупційних злочинів передбачають в санкціях статей, як додаткове покарання, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. У випадку відсутності такого виду покарання в санкції статті воно може бути призначено судом за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ч. 2 ст. 55 ККУ). Деякі санкції статей за корупційні злочини передбачають можливість призначення одразу двох додаткових покарань – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та конфіскацію або штраф (ст. 364 ККУ, ст. 368-2 ККУ).

Складності при захисті особи, яку підозрюють, обвинувачують у вчиненні корупційних злочинів – це деякі особливості при призначенні покарання. У Кримінальному Кодексу містяться  застереження, що унеможливлюють застосувати до особи, яка вчинила корупційний злочин, багатьох положень про звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, певних положень, що поліпшують становище особи при призначенні покарання.

 Зокрема, на осіб, що вчинили корупційний злочин, не поширюються, передбачені чинним ККУ гарантії, пов’язані зі звільненням від кримінальної відповідальності, а саме положення:

-Статті 45 ККУ – звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

– Ст. 46 ККУ – у зв’язку з примиренням винного з потерпілим;

– Ст. 47 ККУ – у зв’язку з передачею особи на поруки;

– Ст 48 ККУ – у зв’язку зі зміною обстановки.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ККУ особу, яку засуджено за корупційний злочин, неможливо звільнити від відбування покарання за вироком суду, якщо така особа вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та може бути визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці, цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

Так само, неможливим є застосування до осіб, засуджених за корупційні злочини, звільнення від відбування покарання з випробуванням, про що свідчить застереження в ч. 1 ст. 74 ККУ. На підставі ч. 1 ст. 79 ККУ звільнення від відбування покарання з випробуванням не можна застосувати в тому числі і до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, якщо вони вчинили корупційний злочин.

Також, з урахуванням прямих застережень п. 1 ч. 3 ст. 81 ККУ, особу не може бути достроково звільнено після фактичного відбуття засудженим не менше як половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо особа вчинила корупційний злочин. Особа засуджена за корупційний злочин, має право клопотати про застосування до неї умовно-дострокового звільнення лише після фактичного відбуття не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин (п. 2 ч. 3 ст. 81 ККУ).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ККУ заміна невідбутої частини покарання більш м’яким особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, може бути застосована після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості. Положення про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким особам при фактичному відбуванні не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості не застосовується до осіб, засуджених за корупційні злочини.

 Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 86 ККУ особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, – не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 ККУ.

 Аналогічне положення ч. 4 ст. 87 ККУ: особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 ККУ.

Також, при призначенні покарання до осіб, що вчинили корупційні злочини, неможливо застосувати положення ст. 69 ККУ про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу за відповідний злочин, навіть за наявності всіх необхідних підстав, визначених ч. 1 ст. 69 ККУ.

 Особливий порядок для осіб, засуджених за корупційні злочини, встановлений і для порядку зняття судимості. Так, відповідно до ч. 2 ст. 91 ККУ, зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 ККУ, не допускається у випадках за корупційні злочини.

Окрім цього, вчинення корупційних злочинів може бути підставою застосування спеціальної конфіскації та заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.

Звертаємо увагу! Якщо адвокат запевняє Вас, що доб’ється вказаного звільнення від відбуття покарання та іншого пом’якшення покарання у разі засудження Вас за вчинення корупційного злочину, не укладайте із ним угоди про захист, оскільки, в найкращому випадку такий правозахисник, з урахуванням вказаних застережень КК України, не зможе виконати свої обіцянки, а в іншому випадку взагалі може погіршити становище підозрюваного, обвинуваченого. 

Однією із тактик захисту підозрюваних та обвинувачених антикорупційним адвокатом АБ «Ткачук і партнери» є спрямування на перекваліфікацію вчинено злочину на такий, що не пов’язаний із корупцією.

Це надасть можливості навіть у разі засудження особи обійти вказані законодавчі обмеження та добитися призначення їй якнайменшого та м’якого покарання, або взагалі звільнити її від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, головне, що захист антикорупційних адвокатів нашого Бюро перш за все націлений на закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування або доведення справи у суді до виправдувального вироку для обвинуваченої особи, за відсутності в її діях складу злочину.

Слід навести судову практику, яка стосується прийняття відносно особи виправдувального вироку по інкримінуємому йому корупційному злочині:

         1.  В обвинувальному висновку голові сільської ради інкримінувалося, зокрема, вчинення розтрати бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 ККУ). Як було встановлено, розтрата бюджетних коштів виявилася в тому, що вони нараховувалися та виплачувалися особі, яка була працевлаштована на посаду головного бухгалтера цієї сільської ради. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виправдав голову сільської ради у зв’язку з недоведеністю в його діях складу злочину.

         Верховний Суд 14.09.2022 (справа № 576/1459/18 залишив вказаний виправдувальний вирок без змін та зазначив, що наведені у справі докази підтверджують, що заробітна плата нараховувалася особі, яка була призначена на посаду головного бухгалтера фіктивно, однак третя особа, з якою голова сільської ради перебував у неофіційних трудових відносинах, справді виконувала роботу головного бухгалтера, а тому шкоди такими діями завдано не було.

 Одночасно із цим, Верховний Суд зазначив, що саме по собі оформлення на роботу особи без дотримання вимог трудового законодавства є за визначених законом умов підставою для дисциплінарної відповідальності та не утворює складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 ККУ.

2. Вироком суду першої інстанції завідувача державної лікарні ветеринарної медицини визнано невинуватим за ч. 3 ст. 368 КК та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. Виправдовуючи завідувача державної лікарні ветеринарної медицини, суд першої інстанції вказав, що він не є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а отже суб’єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Апеляційний суд, погодившись, зокрема, і з таким аргументом, залишив вирок суду першої інстанції без змін.

У касаційній скарзі, прокурор, крім іншого, вказав на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що завідувач державної лікарні ветеринарної медицини не є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Разом з тим, Верховний Суд 06.07.2022 (справа № 146/1086/16), проаналізувавши вимоги нормативно-правових актів, а також посадову інструкцію завідувача державної лікарні ветеринарної медицини, погодився з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій і дійшов висновку, що завідувач державної лікарні ветеринарної медицини, хоч і є службовою особою як керівник структурного підрозділу державної установи, однак не є службовою особою, яка займає відповідальне становище з урахуванням положень п. 2 примітки ст. 368 КК.

Отже антикорупційний адвокат нашого Бюро буде вживати усіх передбачених законодавством увесь спектр заходів як на досудовому слідстві так і під час розгляду судом для доведення невинуватості клієнта у вчиненні корупційного злочину, а саме:

-отримати вичерпну інформацію у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюють його підзахисного, знайомитись з матеріалами спарви, вимагати проведення перевірки законності та обґрунтованості затримання;

         -збирати докази  та надавати їх слідчому, прокурору, слідчому судді, у тому числі робити адвокатські запити щодо отримання у підприємств, посадових та інших осіб речі, документи, відомості , висновки експертів, акти перевірок тощо. 

         -подавати слідчому, прокурору клопотання щодо проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних та інших процесуальних дій;

         -при проведенні процесуальних слідчих дій брати в них участь, подавати свої зауваження та заперечення, ставити питання тощо;

         -оскаржувати рішення та дії (бездіяльність) слідчого, прокурора, слідчого судді, прийняті із порушенням законних прав та інтересів підозрюваного (обвинуваченого), а також заявляти відводи.

         Окрім зазначеного, антикорупційний адвокат нашого Бюро буде проводити інші процесуальні дії, передбачені КПК України, спрямовані на захист підозрюваної ,обвинуваченої особи у вчиненні корупційного злочину з метою прийняття найбільшого позитивного рішення для клієнта.

ЗАХИСТ АДВОКАТОМ ОСІБ У МЕЖАХ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ КОРУПЦІЄЮ

            Перелік правопорушень, пов’язаних із корупцією, за які законом встановлена адміністративна відповідальність.

Глава 13-А КУпАП передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, а саме:

–порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172⁴);

–порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172⁵);

–порушення вимог фінансового контролю (стаття 172⁶);

–порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172⁷);

–незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 172⁸);

-порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 172^8-1);

–невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172⁹);

–порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з

маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (стаття 172^9-1);

–порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля

(стаття 172^9-2).

Згідно зі статтею 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172⁴ – 172⁹, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції. 

Більшість санкцій цих статей передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також застосування до порушника адміністративного стягнення у вигляді конфіскації грошей, одержавних внаслідок адміністративного правопорушення, та/або права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З огляду на це одна із можливостей закриття провадження у адміністративній справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією є пропуск процесуального строку щодо притягнення до такої відповідальності.

Якщо, орган, який склав протокол подав його на розгляд суду у вказаний термін, протокол можливо повернути на доопрацювання, на що зверне увагу антикорупційний адвокат нашого Бюро. Зокрема, суд повертає протокол на доопрацювання у випадках:

-незазначення в протоколі місця та часу вчинення, а також дати виявлення правопорушення, що унеможливлює встановлення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності і подальший розгляд справи в суді;

-відсутність в протоколі підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, або, у разі відмови від підписання протоколу, відповідного запису про це, а також відсутність роз’яснення її прав і обов’язків;

-відсутність будь-яких відомостей щодо визнання або невизнання своєї вини у вчиненні адмінправопорушення;

-порушення прав особи на подання пояснень і зауважень щодо змісту протоколу.

Можуть бути і інші підстави для направлення протоколу на доопрацювання.

Наприклад, постановами міськрайсуду від 4.06. і 19.06.2018 (справа №133/1277/18) повертався протокол про вчинення адміністративного правопорушення, складеного відносно депутата міськради за ч.2 ст. 172-6 КУпАП з причин недотримання вимог 256 КУпАП. Так, в протоколі не зазначено, що правопорушник від дачі пояснень відмовився, проте свідків щодо відмови від дачі пояснень щодо вчинення правопорушення в протоколі не зазначено; в протоколі не зазначено дату виявлення правопорушення).

Постановами міськарайсуду двічі (20.06 і 27.08.2018) (справа 3 705/2510/18) повертався протокол, складений відносно інспектора патрульної поліції за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки в протоколі не було зазначено місце вчинення злочину. При цьому, надалі справу закрито у зв’язку із відсутністю в діях особи складу правопорушення.

Навіть у разі не направлення судом протоколу на доопрацювання і притягнення особи до відповідальності у встановлений строк, зазначені недоліки при складанні протоколу можуть бути підставою для скасування постанови про притягнення особи до відповідальності.

Звертаю увагу, що відповідно до частини 5 статті 651 Закону особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.

Водночас, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням, в чому допоможуть Вам юристи нашого Бюро.

            Разом з тим, слід зазначити, що Головна тактика захисту антикорупційного адвоката нашого Бюро спрямована саме на закриття справи про вчинення особою адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, за відсутності складу певного правопорушення.

Так, постановою суду у справі № 221/7657/20 закрито провадження по адміністративній справі відносно особи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП..

Відносно вказаної особи було складено протокол, що вона будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування діючи умисно, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та службовими повноваженнями, не повідомила у встановленому Законом «Про запобігання корупції» випадку Національне агентство з питань запобігання корупції та (або) колегіальний орган – сільську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про прийом на роботу свого чоловіка для виконання робіт із благоустрою, і відповідно вчинила такі дії в умовах реального конфлікту інтересів.

У постанові суд зазначив, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. 

Разом з тим, уповноваженою особою, яка склала відповідний протокол, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема, не встановлено, що рішення про прийняття на роботу чоловіка для виконання певних видів робіт були необ`єктивними або упередженими, що такими рішеннями завдано шкоди інтересам служби та органу місцевого самоврядування.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.

         Звертаємо увагу, що навіть у разі визнання особу винною у вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, суд може звільнити особу від відповідальності за ст. 22 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

         При цьому для визначення малозначності діяння, суд оцінює всі сторони адміністративного правопорушення, його наслідки, має переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а докази малозначності діяння допоможуть зібрати юристи нашого Бюро.

ЗАХИСТ АДВОКАТОМ ОСІБ, ПРИТЯГНУТИХ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ,

 ПОВ’ЯЗАНИХ З КОРУПЦІЄЮ

Застосування такого виду юридичної відповідальності, як дисциплінарна, згаданим вище Законом України «Про запобігання корупції» передбачене як до корупційних, так і до пов’язаних із корупцією правопорушень.

В Україні немає єдиного кодифікованого нормативно-правового акта, який передбачав би процедуру притягнення особи, зокрема такої, яка вчинила корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.

На даний час підставою для застосування дисциплінарної відповідальності за вказані правопорушення є Кодекс законів про працю України і спеціальні нормативно-правові акти: дисциплінарні статути, закони для відповідних категорій службових осіб, положення тощо.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення такі як: пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знаку, звільнення з позбавленням класного чину, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, усне зауваження, зауваження, сувора догана, пониження в спеціальному званні на один ступінь, матеріальна відповідальність і т.д.

Особливістю такого виду відповідальності є те, що вирішення питання про застосування дисциплінарного стягнення до особи, винної в учиненні дисциплінарного проступку, покладено не на суд (як в інших видах юридичної відповідальності), а на керівника установи і це рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності оформлюють відповідним наказом.

Частиною 2 ст. 651 Закону України  встановлено, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак до якої судом не застосовано покарання або на яку не накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовують до особи, яка вчинила корупційне правопорушення, у разі її притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності за його вчинення, а також у разі непоглинання нормами кримінального й адміністративного законодавства обмежень, передбачених Законом.

 Щодо можливості застосування будь-якого виду дисциплінарного стягнення, установленого до конкретного суб’єкта дисциплінарної відповідальності, то вона буде в разі недотримання такою особою норм (вимог, заборон, обмежень) Закону України «Про запобігання корупції».

Звертаємо увагу, що немає чіткого переліку корупційних правопорушень і правопорушень, пов’язаних із корупцією, за які винну особу можна притягти до дисциплінарної відповідальності, що на користь особи, в інтересах якої аникорупційний адвокат нашого Бюро буде оскаржувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності  в судовому порядку, довівши його незаконність.

ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ КОРУПЦІЇ

Цей вид відповідальності за скоєння корупційних правопорушень, то вона визначається сутністю цивільно-правової відповідальності як такої.

Порядок застосування такого виду відповідальності регулюється Цивільним і Цивільним процесуальним кодексом України. Настання цивільно-правової відповідальність може виключно у випадках, якщо вчинене правопорушення спричинили негативні наслідки у вигляді заподіяння моральної чи матеріальної шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розмір відшкодування моральної та майнової шкоди встановлюється законом, а в разі спору – судом.

Якщо до Вас пред’явлено позов про стягнення моральної та майнової шкоди, завданої корупційним діянням, антикорупційні адвокати нашого Бюро оберуть певну стратегію захисту на підставі зібраної доказової бази та доведуть справу до прийняття рішення про відмову у задоволенні позову.

ЦИВІЛЬНА КОНФІСКАЦІЯ

Відносно нещодавно в законодавство у сфері корупції введено поняття «цивільна конфіскація». До Цивільного процесуального кодексу введено гл. 12  Розділу ІІІ «Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави», якою, зокрема, встановлено про можливість подання таких позовів щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України № 263-ІХ від 21.10.2019, тобто після 28.11.2019.

Ініціювати цивільний процес може прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури, а якщо відповідачами є самі працівники антикорупційних органів – прокурори офісу Генерального прокурора.

Цивільний позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави пред’являється щодо активів, набутих після 28.11.2019 року та якщо:

-різниця між вартістю необґрунтованих активів та законним доходом перевищує 1 003  500 грн., але не досягає межі кримінальної відповідальності (до 7  377  500 грн.);

– різниця між вартістю необґрунтованих активів та законним доходом дозволяє притягти до кримінальної відповідальності, проте кримінальне провадження, предметом злочину в якому були ці активи, закрито у зв’язку із:

–відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді;

–набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

–смертю підозрюваного, обвинуваченого;

–не отриманням згоди держави, яка видала особу;

–закінченням строку досудового розслідування.

При цьому, у разі задоволення позову про стягнення необґрунтовано отриманих активів, чиновника якого воно стосується буде усунуто з посади.

Відмінність цивільної конфіскації від кримінального переслідування в тому, що прокурору в суді не потрібно доводити склад злочину, головне-вказати на факти, що доводять зв’язок чиновника з активами та неможливість отримання їх законним шляхом (різницю між їх вартістю та вказаними в декларації доходами).

По-друге, відсутня презумпція невинуватості, тобто, тягар доведення законності набуття активів у цивільному процесі покладається на посадовця.

Отже, дуже важливо, щоб захищав відповідача у таких судових процесах кваліфікований та досвідчений  юрист, який вільно орієнтується у законодавстві у сфері корупції.

Так, рішенням ВАКС 21.10.2021, залишеним без змін апеляційною палатою цього суду 18.12.2022 (справа № 991/3608/21), відмовлено у задоволенні позову САП до народного депутата про стягнення необґрунтованих отриманих активів.

Позов мотивовано тим, що 19.06.2020 відповідач, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набув у власність квартиру, вартість якої перевищує його законні доходи щонайменше на 3 292 413 грн. та не більше 3 533 304 грн.

Захисники відповідача наполягали, що той уклав договір купівлі-продажу спірної квартири за 2 роки до набуття ним статусу народного депутата України та набрання чинності Законом № 263-ІХ, підписавши попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого сторони зобов’язалися в майбутньому укласти та нотаріально посвідчити основний договір, та затвердили текст основного договору. Тоді ж відповідач почав здійснювати платежі, а в період перебування в статусі народного депутата витратив на придбання квартири усього 325 грн.

Водночас, прокурор заперечував, вказуючи, що оскільки відповідач набув право власності вже після набуття статусу народного депутата, не має значення, коли він оплатив придбане нерухоме майно.

ВАКС погодився із доводами захисників відповідача та дійшов висновку, що оскільки відповідач до набрання чинності Законом № 263-ІХ не був особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, його доходи до цього моменту не можуть перевірятися на законність, а тому позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, поле боротьби із корупцією є досить широким та охоплює майже всі види юридичної відповідальності. При цьому, не всі дії посадовців, поставлені їм у вину, дійсно містять склад правопорушення або злочину.

Складений протокол або відкрита кримінальна справа у сфері корупції не тільки породжує наслідки у вигляді  притягнення особи до відповідальності, але і тягне потенційні негативні наслідки для подальшої кар’єри посадовця.

 За таких обставин надзвичайно важливими є активна позиція захисту невинної особи від незаконного притягнення за начебто вчинення корупційного правопорушення, а тому антикорупційні адвокати АБ «Ткачук і партнери» розроблять належну стратегію захисту та доведуть Вашу справу до позитивного результату.