Стандартні і нестандартні підключення до електричних мереж, підключення будинку, нежитлового приміщення чи іншого об’єкта, проведення електрообладнання та безліч інших послуг пропонують українські регіональні монополісти у сфері поставок електроенергії.
З 2016 року, коли Україна зайняла 137-е місце з 188-ми за списком рейтингу Doing Business за параметром, який нас цікавить найбільше – легкістю підключення до електромереж, влада країни активно взялася за реформацію відповідної сфери.
Новою моделлю ринку електричної енергії в Україні передбачено автоматизацію етапів процесу приєднання до електричних мереж, створення максимально прозорих умов для приєднання, підвищення якості приєднання, інтенсифікацію розвитку нових ліній електропередач і розвантажувальних підстанцій, впровадження стимулюючого тарифоутворення і зміна ставок на приєднання. За словами влади – це тільки початок.
Дійсно, це дозволило Україні переміститися з 137-го на 128-е місце в 2020 році за списком вищевказаного рейтингу. Але і такі дані означають, що ми залишаємося країною з досить бюрократичною схемою обслуговування населення та бізнесу в сфері поставок електроенергії, і жодним чином не вказує даний фактор на сприяння розвитку останнього з боку держави. Про відповідне свідчить і кількість скарг українців щодо незаконних, а іноді і навіть «абсурдних» відмов обленерго в підключенні до електричних мереж. Багатою з цього приводу є і судова практика України.
Активізувався в Україні і такий механізм, який призначений для заохочення населення для вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії, і називається він «зелений» тариф. Стимуляція населення з боку держави ґрунтується на наступному: не потрібно ліцензія, не потрібно виконувати вимоги щодо «місцевої складової», встановити власну електростанцію і продавати електроенергію за «зеленим» тарифом може будь-який споживач електроенергії. Необхідно тільки виконати умови за місцем установки сонячних батарей – фотоелектричних модулів, встановити лічильник обліку «зеленого» тарифу і дотримати Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї, що затверджуються НКРЕКП. «Не тільки вживай, а ще й заробляй» – звучить красиво, але не все так просто. Тому що при приєднанні проблем вистачає і тут.
Як правило, єдиним дієвим способом відстояти своє законне право на приєднання до електричних мереж є допомога адвоката, адже бюрократія даної сфери не завжди під силу пересічному українцеві.
І так, на сьогоднішній день відносини в сфері енергетики регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про альтернативні джерела енергії» і Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, порядок приєднання до електричних мереж встановлено Кодексом систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310 та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року № 1 470, а розміри ставок плати передбачено Методикою (порядком) формування плати за приєднання до системи передачі і системи розподілу, затвердженої постановою НКРЕКП від 18.12.2018 року № 1965.
І навіть при такій кількості законодавчої бази, питання діяльності обленерго виникають постійно у споживачів. На сьогоднішній день існує два шляхи вирішення суперечок між замовниками послуг з приєднання та операторами систем розподілу: скарга в НКРЕКП на дії або бездіяльності обленерго, на підставі якої буде проведена перевірка, чи вирішення спору в судовому порядку.
У першому випадку яскравим прикладом результативного оскарження дій оператора систем розподілу щодо недотримання нею законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, є постанова НКРЕКП від 27.01.2021 року № 122 щодо накладення штрафу на ВАТ «Черкасиобленерго». Підставою для проведення перевірки та винесення постанови послужило звернення замовника послуг А щодо приєднання по своєчасному наданню ліцензіатом послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії. В діях ВАТ «Черкасиобленерго» НКРЕКП бачила недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року № 1470. Комісія прийшла до висновку, що оператор системи розподілу не має права відмовити в п
рісоедіненіі електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог розділу IV Кодексу систем розподілу (пункт 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу – в редакції, що діяла до 07.12.2019 року). Крім того, в діях оператора систем розподілу Комісія вбачає порушення терміну надання послуг з приєднання електроустановок замовника: термін надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника другого ступеня потужності становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня з дати оплати замовником вартості приєднання, з можливістю продовження цього терміну ще на 10 днів у чітко визначених законом випадках, і про що замовник повинен бути належним чином повідомлений (пункт 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу – в редакції, що діяла з 07.12.2019 року). Комісією було виявлено безліч і інших фактів недотримання оператором систем розподілу законодавства по цій заявці. І слід зазначити, що крім штрафу в розмірі 255 000 гривен, ВАТ «Черкасиобленерго» за рішенням НКРЕКП зобов’язане привести свої дії по відношенню до замовника послуги А відповідно до вимог чинного законодавства України, шляхом надання послуги зі стандартного приєднання до електричних мереж відповідно до договору про стандартний приєднання до електричних мереж системи розподілу, з оформленням акту прийому-передачі послуги з приєднання електроустановки до електричних мереж в термін до 15.04.2021 року.
Аналогічними були підстави для проведення перевірок та винесення постанов за їх результатами НКРЕКП від 23.12.2020 року № 2721 щодо неправомірних дій ЗАТ «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО», від 09.12.2020 року № 241 – АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», від 14.01.2020 року № 152 – ЗАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО».
Таким чином, обґрунтована скарга на дії або бездіяльність оператора системи розподілу щодо недотримання законодавства в сфері надання послуг з приєднання до електричних мереж в НКРЕКП, може мати для замовника досить приємні результати. Але слід пам’ятати, при оформленні та подачі такої скарги найкраще скористатися професійною, висококваліфікованою допомогою адвоката.
Але навіть якщо не досягнуто необхідного результату за допомогою перевірок НКРЕКП, заявник на приєднання до електричних мереж, чиї права порушені, завжди може звернутися за їх захистом до суду.
З цього приводу зразковим є справа № 923/972/18, остаточну крапку в якій поставив Південно-Західний апеляційний господарський суд своєю постановою від 11.06.2019 року. Спірне питання виник між замовником послуги з приєднання до електромереж – Позивачем Б і АТ «Херсонобленерго» з приводу зобов’язання останнього по підключенню електроустановки, призначені для виробництва електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії (покрівельну сонячну фотовольтаїчні електростанцію), до електричних мереж і зобов’язання останнього по оплаті встановити і ввести в експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії. Відповідач В обґрунтував свої заперечення щодо здійснення відповідних дій наявністю розбіжностей в договорі про приєднання до електричних мереж між Позивачем Б і Відповідачем В. Саме на цій підставі судом першої інстанції було відмовлено Позивачу Б в задоволенні позовних вимог. Однак, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що суперечка між Позивачем Б і Відповідачем В є ще з 2016 року. Позивач Б, маючи намір і маючи можливість розташувати на даху власного будинку генеруючу установку для вироблення електричної енергії сонячного випромінювання, звернувся із заявою про приєднання електроустановки певної потужності для виробництва електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії до електричних мереж до Відповідача В, але в задоволенні її останнім було відмовлено. Причиною відмови послужили розбіжності в договорі на приєднання між Позивачем Б і Відповідачем В, і їх вдалося узгодити лише в судовому порядку. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.11.2016 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року, по справі № 923/970/16 АТ «Херсонобленерго» зобов’язане надати Позивачу Б підписаний проект договору про приєднання. Далі тривала судова тяжба, де Відповідач У намагався залишити вигідні для нього умови договору в судовому порядку. Однак, в задоволенні таких вимог на всіх рівнях судової системи АТ «Херсонобленерго» отримало відмову (справа № 923/533/17). І вже по справі № 923/972/18, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги Позивача Б. З огляду на все вищевикладене, суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення наявністю договору про приєднання між Позивачем Б і Відповідачем В, расхо
дження якого були врегульовані саме рішенням суду Херсонської області від 28.08.2017 у справі № 923/533/17. А це означає, що кожна зі сторін договору повинна повною мірою виконувати його умови, або ж нести відповідальність за їх порушення.
Звичайно, така судова практика є втішною для замовника відповідних послуг споживача «зелених» тарифів. Однак, слід зазначити, що навколо відповідного механізму йде велика кількість дискусій. Прикладом є той факт, що в серпні 2020 Конституційним судом України було відкрито провадження по оскарженню «зелених» тарифів за позовом 47 Народних депутатів. Останні вважають, що при прийнятті спеціального закону, Верховна Рада вийшла за межі своїх повноважень, втрутившись в сферу конституційних повноважень виконавчої гілки влади, безальтернативно встановивши коефіцієнти і механізми розрахунку «зеленого» тарифу, ніж позбавила виконавчу владу його дискреції і повноважень його міняти.
На сьогоднішній день можна сміливо відзначити, що побутових споживачів, власників маленьких кіосків і власників великих фабрик на етапі будівництва об’єднує проблема доступу до електромережі. Законодавча база є досить широкою за відповідними напрямами, що дає можливість операторам розподільних систем вдало зловживати своїм монопольним становищем, легко порушуючи права замовників послуг і споживачів. Однак, відновлення справедливості можливо за допомогою послуг адвоката.