Перейти до вмісту
Главная страница » АДВОКАТ АБ «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ДОВІВ  У СУДІ ПРАВО ПРАЦІВНИЦІ ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПРАВА НА ОТРИМАННЯ ПЕНСІЇ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ

АДВОКАТ АБ «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ДОВІВ  У СУДІ ПРАВО ПРАЦІВНИЦІ ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПРАВА НА ОТРИМАННЯ ПЕНСІЇ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ

Захищаючи інтереси працівниці позашкільних навчальних закладів на пенсію за вислугу років, адвокат АБ «Ткачук і партнери» підготував в суд позов до ГУ ПФУ області з позовними вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов’язати  призначити позивачці пенсію за вислугу років відповідно до п. “е” ч. 1 ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, врахувавши для визначення права на призначення пенсії за вислугу років період роботи з 01.04.2010 по 31.08.2015 в підлітковому клубі  педагогом- організатором, з 01.09.2015 по 01.09.2023 у Централізованій системі підліткових клубів методистом, а також з 01.01.2004 по 13.02.2005 вчителем початкових класів СЗШ.

Позов обґрунтовано тим, що позивачці відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років,у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. В той же час, періоди роботи на посаді педагога-організатора в підлітковому клубі та  методистом в ЦСПК повинні бути зараховані до спеціального стажу за вислугу років, що дає право на при значення пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з огляду на наступне.

Так, пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного цим законом страхового і спеціального стажу.

Пунктом “е” статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Незважаючи на те, що вказана норма права потерпала законодавчі зміни щодо необхідних  умов ( стажу та віку) виходу на пенсію за вислугу років, з 04.06.2019 (прийняття рішення Конституційним Судом України щодо неконституційності цих змін)  положення п. “е” ст.55 Закону України №1788 діють в первісній редакції, чинній до внесення змін.  

Оскільки із заявою про призначення пенсії за вислугу років позивачка звернулася 13.12.2023, тобто після ухвалення та опублікування зазначеного рішення КСУ, можливість призначення їй пенсії за вислугу років визначається незалежно від  віку.

Окрім того, з оскарженого рішення ГУ ПФУ вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» була відсутність спеціального стажу роботи на посадах в закладах та установах освіти державної або комунальної форми власності, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” та не врахування до цього стажу періодів роботи позивача з 01.04.2010 року по 31.08.2015 року в підлітковому клубі педагогом-організатором та з 01.09.2015 року методистом, так як вказані посади відсутні в Переліку №909.

Про те, що позивачка працювала на вказаних посадах у зазначені періоди вбачається з трудової книжки.

Приписами частини 1 статті 10 Закону України “Про освіту” визначено, що невід`ємними складниками системи освіти є, у тому числі позашкільна освіта.

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України “Про позашкільну освіту” визначено в якій формі можуть функціонувати заклади позашкільної освіти, зокрема, у формі центрів, клубів тощо.

У постанові КМУ 04.11.1993  № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» наведено перелік посад, які дають право на пенсію за вислугу років, серед яких зазначено посади, на яких працювала позивачка.

Відповідно до Примітки 2 до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України “Про позашкільну освіту” перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 14.06.2000 № 963 затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, згідно якого до посад педагогічних працівників відносяться посади, зокрема методист та педагог-організатор.

Отже, періоди з 01.08.2010 по 31.08.2015 та з 01.09.2015 по 01.09.2023 мають зараховуватись до педагогічного стажу та, відповідно, до спеціального стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до норм Закону №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, з трудової книжки позивача вбачається, що вона у період з 07.04.1995  по 13.02.2005  працювала на посаді вчителя початкових класів середньої загальноосвітньої школи.

В той же час, відповідно до розрахунку стажу до рішення про відмову у призначенні пенсії період роботи на посаді вчителя початкових класів зарахований частково, а саме з 07.04.1995 по 31.12.2003. Однак, період з 01.01.2004  по 13.02.2005  відповідачем не зарахований до стажу позивача та в оскарженому рішенні про відмову у призначенні пенсії не вказані підстави для такого незарахування.

Оскільки порядок підтвердження стажу регламентовано у ст. 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка,  період роботи 01.01.2004  по 13.02.2005 підлягає зарахуванню  у спеціальний стаж позивачки.

Таким чином, з урахуванням необхідності зарахування до спеціального стажу вказаних періодів роботи позивачки він є достатнім для призначення пенсії за вислугу років.

За результатами розгляду справи суд першої інстанції  29.02.2024 погодився із доводами позову та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що приймаючи оспорюване рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідач діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат.

 

Постановою апеляційного суду від  12.06.2024, заважаючи на підготовлені адвокатом обґрунтовані заперечення на апеляційну скаргу відповідача, вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *