Досягнення домовленостей між чоловіком та жінкою при створенні сім’ї, вступі у шлюб в період взаєморозуміння між ними є досить вигідною далекоглядною позицією. Адже домовитися про складні майнові питання краще, коли чоловік та дружина здатні почути один одного.
Шлюбний договір є результатом діалогу двох людей про складні нагальні питання.
Шлюбний договір визначається як договір про вирішення питань життя сім’ї, яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов’язки як батьків.
Питання, які можуть бути врегульовані шлюбним договором:
-визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
-непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 СК України і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
-правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
-визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
-використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
-будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
-порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
-про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
-про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
-можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації;
-права на утримання.
Шлюбним договором не можуть регулюватися питання стосовно:
1. особистих відносин подружжя, а також особистих відносин між ними та дітьми;
2. зменшення обсягу прав дитини, які встановлені СК України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
3. передачі у власність одному з подружжя нерухоме майно та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації.
Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується.
Важливо знати! Не дотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя (в тому числі в разі розірвання шлюбу), а також майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
Порядок укладення шлюбного договору.
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріально.
Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.
Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
Строк дії шлюбного договору.
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Ця норма є диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому документі не передбачений загальний строк його дії він діє до відмови подружжя від цього договору або до розірвання шлюбу. Термін дії шлюбного договору може бути продовжено.
Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем.
З урахуванням норм Закону України «Про міжнародне приватне право», першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.
Зміна умов шлюбного договору.
Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.
Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.
На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.
Відмова від шлюбного договору та його розірвання.
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.
За спільною згодою подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
Визнання недійсним шлюбного договору
Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Серед підстав визнання шлюбного договору недійсним зустрічаються:
-порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
-неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
-зменшення обсягу прав дитини, які встановлені СК України;
-включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
-укладення договору під впливом обману, насильства;
-помилка однієї зі сторін договору;
-порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.