Позивач звернувся з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування вартості послуги з розподілу електричної енергії по II класу; визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення Попередження про припинення надання послуг із розподілу електричної енергії; про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії та здійснення нарахувань в подальшому у відповідності до Договору про надання послуг із розподілу електричної енергії шляхом застосування тарифів для I класу напруги, а також відобразити його в наданих рахунках та в подальшому.
Підставою для визначення відповідачем позивачу плати за послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для ІІ класу стало повідомлення про заплановану зупинку ТЕЦ у зв`язку з закінченням опалювального сезону.
Судом встановлено, що у додатку 3.1. до договору про постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем визначено клас напруги –”I клас напруги”. Водночас згідно з приміткою 2 вказаного додатку, у випадку зупинки ТЕЦ та перепідключенням до мереж відповідача, споживач проводить розрахунки за використану електричну енергію по II класу напруги. Отже, фактично примітка 2 додатку 3.1. договору містить умову про те, що позивач у випадку зупинки ТЕЦ та перепідключенням до мереж відповідача, проводить розрахунки за використану електричну енергію по II класу напруги, у той час як у цьому ж додатку позивачу встановлений І клас напруги.
Здавалось би її відповідача були правомірними. Але є одна технічна деталь – позивач є
приєднаним до шин електростанції на I класі напруги. Також є Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затверджений Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України 15.12.2004 № 1217) і, згідно цього Порядку, позивача має бути віднесено до І класу.
Отже, враховуючи наявність державного регулювання правовідносин з постачання електроенергії, при визначенні класу споживача електричної енергії застосуванню підлягають критерії, прямо визначені державним регулятором, незалежно від того, який клас напруги погоджено сторонами у відповідному договорі та дати такого погодження.
Таким чином, для визначення позивачу, як споживачу, І класу напруги необхідний виключно факт приєднання до шин електростанцій, що стосовно позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому віднесення відповідачем позивача до ІІ класу було визнано судом є безпідставним.
Водночас суд відмовив у задоволенні вимогу позивача про відображення перерахунку в рахунках з огляду на те, що заявлена позивачем вимога про відображення перерахунку в рахунках не призводить до поновлення порушеного права позивача та не є ефективним засобом захисту.