У сучасних реаліях не порушувати податкове законодавство досить складно, зважаючи на його складність, а також ураховуючи неправомірні дії податківців, які знаходять порушення там, де їх немає. Як і за будь-які порушення за податкові огріхи передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Штрафні санкції щодо порушення податкового законодавства застосовуються не тільки за результатами проведених податкових перевірок.
Штрафи можуть нараховуватися за різні порушення, наприклад, за несплату податків вчасно, неправильний облік податків або за несвоєчасну подачу звітності і, навіть, за самостійно виправлену помилку у звітності. При цьому, зверх цього, за несвоєчасну сплату штрафу нараховується пеня.
Розмір штрафу може бути як в невеликих розмірах, так і сягати до десятків, сотней тисяч або навіть до мільйонів гривень!
Разом з тим, нерідко виникають ситуації, коли податківцями незаконно накладаються штрафи на юридичних та фізичних осіб. Тому важливо зазначити, що нарахування штрафів та пені за порушення податкового законодавства не є автоматичним. Це означає, що платник податків має право оспорити нарахування штрафів та пені, якщо він не згоден з ними.
Досвідчені та професійні у вирішенні таких судових спорів адвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть оскаржити штрафи, накладені податковими органами, надавши наступні правові послуги:
Консультація з усіх питань стосовно притягнення податковими органами фізичних та юридичних осіб у вигляді штрафів, аналіз склавшоїся ситуації та визначення перспектив майбутніх судових процесів;
Допомога у зібранні доказів та складання процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відзиву, заперечень, пояснень, клопотань тощо;
Оскарження податкових повідомлень –рішень про накладення штрафів в судовому порядку;
Оскарження незаконних судових рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб у вигляді накладення штрафу за порушення податкового законодавства;
Оскарження неправомірних дій (рішень, бездіяльності) податкових органів при накладенні штрафів;
Ознайомлення з матеріалами справи зі спору щодо оскарження штрафів або їх стягнення за позовами податковими органами, якщо справа вже перебуває в суді;
Участь у всіх судових інстанціях у справах зі спору щодо накладення податковими органами штрафу, у тому числі за позовами контролюючих органів;
Оскарження незаконних судових рішень;
Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо окресли коло питань, з якими найчастіше звертаються клієнти до нашого Бюро:
За які правопорушення податкові органи накладають штраф;
Розміри податкових штрафів;
Порядок накладення штрафів та порядок їх оскарження;
Яким чином можливо уникнути накладення штрафу;
Яким чином можливо зменшити розмір штрафу;
Спори з податковими органами про стягнення суми накладеного штрафу;
Неправомірні дії (рішення) працівників контролюючих органіви при
накладенні штрафу тощо.
Багаторічний досвід судової практики адвокатів АБ «Ткачук та партнери» дає можливість вирішення багато спірних питань, пов’язаних із накладенням податковими органами штрафів, на користь клієнта та досягти бажаного результату.
ЗА ЯКІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВІ ОРГАНИ НАКЛАДАЮТЬ ШТРАФИ, ЇХ РОЗМІРИ ТА
ЗАКОНОДАВЧІ НЮАНСИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ШТРАФІВ
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо навести правопорушення, за які податковими органами найчастіше накладаються штрафи.
1. Відповідальність за порушення граничного терміну реєстрації ПН та РК у ЄРПН та за відсутність реєстрації (п.120-1 ПКУ):
-Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПКУ. За такі правопорушення накладаються штрафи:
-за порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів- 10 % (2%- штрафи, які застосовуються тимчасово, протягом дії воєнного стану, починаючи з 16 січня 2023 року та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано (п. 90 підр. 2 розд. ХХ ПКУ)).
від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування; від 16 до 30 днів-20 % (5 %) від суми ПДВ; від 31 до 60 днів- 30 % (10 %) від суми ПДВ; від 61 до 365 днів- 40 % (15 %) від суми ПДВ;
-відсутність реєстрації податкової накладно/розрахунку коригування, після спливу 10 днів, наступних за днем отримання платником податку ППР- 50% від суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
Звертаємо увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування згідно з п. 201.16 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.
У разі реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЭРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120-1.2 ПКУ, не застосовуються.
У разі реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, протягом 10 днів, наступних за днем отримання платником податку ППР, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 ПКУ, не застосовуються.
Спеціальні штрафи діють для наступних ПН/РК, складених:– на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;– на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;- відповідно до пп. “а” – “г” п. 198.5 ПКУ;- відповідно до ст. 199 ПКУ;- відповідно до абз.11 п. 201.4 ПКУ.
У таких випадках порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПКУ – при наявності факту реєстрації – штраф- 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн.;
-відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної/розрахунку коригування, що зазначена у ППР, складеному за результатами перевірки – штраф 5% обсягу постачання (без ПДВ) але не більше 3400 грн.
2. Відповідальність постачальників товарів/послуг за помилки в обов’язкових реквізитах ПН, виявлені за результатами документальної перевірки.
Допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця – штраф на платника податку- продавця 170 грн.та зобов’язання виправити такі помилки.
Невиконання ППР з попередженням про необхідність виправлення платником податків – продавцем зазначених в абз. 1 п. 120-1.3 ПКУ помилок протягом 10 днів- штраф в розмірі: у разі невиправлення помилок протягом 15 днів- 10% суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній; 30 днів-20%; до 60 днів-30%; до 90 днів-40%; до 120 днів-50%; до 150 днів-60%; до 180 днів-70%; після 181 днів-100%.
3. Відповідальність за порушення строків зберігання первинних документів (ст. 121 ПКУ).
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру ПН) чи їх копій при здійсненні податкового контролю-штраф 1020 грн. (потворно протягом року – 2040 грн.).
Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 пп. 73.3.1 ПКУ-штраф 5 розмірів мінзарплати за кожний такий факт.
Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених ст. 73 ПКУ- 1 розміру мінзарплати за кожний такий факт.
4. Відповідальність за порушення щодо сплати податків та зборів.
Несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ст. 295 ПКУ-штраф 50% від ставки податку.
Якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми ПДФО, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 ПКУ:- якщо порушення неумисне- штраф 10 % суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання.
Якщо це порушення умисне- 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (за повторне, протягом 1095 днів- 50% від цієї суми).
Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ПКУ- стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, якщо порушення неумисне, а якщо умисне – у подвійному розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ-штраф в розмірі вартості відчуженого майна.
5. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання (ст. 124 ПКУ).
Якщо порушення неумисне: при затримці до 30 днів включно-штраф 5% погашеної суми податкового боргу; більше 30 днів-10 %; порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абз. 2 пп. 222.1.2 ПКУ- 10 % від суми такого акцизного податку.
При умисному порушенні: штраф 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання; повторне протягом 1095 днів або якщо прострочення більше 90 днів-штраф 50 % від несплаченої суми.
Звертаємо увагу, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізособі ППР з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізособи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 124.5 ПКУ).
6. Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 125-1 ПКУ).
Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку:
-за неумисне порушення – штраф 10 % відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
-за умисне порушення- штраф 25 % від вказаної суми; повторне протягом 1095 днів- штраф-50%, втретє та більше протягом 1095 днів-штраф в розмірі 75 %.
Звертаємо увагу, що відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Водночас, податковий агент звільняється від відповідальності, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
7. Відповідальність за порушення взяття на облік (реєстрація) в контролюючих органах, неподання документів та декларацій до податкового органу, а також порушення порядку подання та виправлення помилок у них.
-Неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності:- на самозайнятих осіб штраф 340 грн. (повторно протягом року, або у разі неусунення попередніх порушень-680 грн.); на юридичних осіб-1020 грн. (повторно- 2040 грн.).
-Ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ-штраф на нерезидента 100 000 грн.
-Здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі ФОП, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 208-1 ПКУ-штраф на нерезидента 30 розмірів мзп.
-Неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог п. 69.8 ПКУ- штраф у 100 розмірів мзп.
Звертаємо увагу, що даний штраф не застосовується у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у звіті про підзвітні рахунки виникли з незалежних від фінансового агента причин та/або у зв’язку з поданням власником фінансового рахунка недостовірної інформації, за умови що фінансовий агент:
-вживав обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для проведення перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків;
-своєчасно, у строк, встановлений пунктом 69.8 ПКУ, повідомив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про подання власником фінансового рахунка недостовірних даних.
-Неповідомлення ФОП та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця- 680 грн за кожний випадок неповідомлення.
–Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – 1020 (повторно протягом року-2040).
-Оформлення документів, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.1 ПКУ-штраф 340 грн.
Звертаємо увагу, що штрафи, передбачені п. 119.1 та 119.2 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо:
-недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ;
-помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
-Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності- 340 грн. (повторне -1020 грн.).
-Невиконання платником податків вимог, передбачених абз.3- 5 п. 50.1 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності-5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).
-Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
–у разі неподання звіту про контрольовані операції- 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи;
-за всі незадекларовані контрольовані операції-1 % суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи; 1 % суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформація про якого в порушення вимог ПКУ не відображена у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Також податкові органи штрафують за інші правопорушення, що стосуються неподання звітності або подання недостовірної інформації, передбаченої в п. 120.3-120.7 ПКУ.
Звертаємо увагу, що при самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань інші штрафи, передбачені ПКУ, не застосовуються (абз. 3 п.120.2 ПКУ).
8. Штрафи, пов’язані з акцизним податком.
Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ- штраф 100 % вартості реалізованого пального або спирту етилового.
Порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН: штрафи в залежності від прострочення –більше 120 днів -50% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/ розрахунок коригування
Звертаємо увагу, що сума акцизного податку для цілей застосування штрафу визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового – за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового (п. 120-2.3 ПКУ).
9. Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах та/або місцях виробництва окремих видів продукції (ст. 128-1 ПКУ).
-Необладнання та/або відсутність реєстрації в ЄДР витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в ЄДР витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах “д”-“ж” пп. 229.1.1 ПКУ- штраф 20000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір (за повтор- 50 000 грн.)
-Відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу- штраф 1 000 000 грн. (повторне – 2 000 000 грн.).
10.Штраф при самостійному виправленні помилки.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 ПКУ:
– або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку- 3% від суми недоплати
– або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку- 5% від суми недоплати.
Звертаємо увагу, що у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені (п. 69.1, п. 69.38 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).
Також контролюючим органом нараховується пеня за кожен календарний день прострочення сплати:
-суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного контролюючим органом за результатами перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожен такий день (включаючи день погашення);
-суми грошового зобов’язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожен такий день.
Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163-2 КУпАП.
Таким чином, законодавство містить досить великий спектр порушень податкового законодавства, за які податковими органами накладаються штрафи, а також застосовується пеня, які можливо оскаржити в судовому порядку, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро.
Окрім того, юристи нашого Бюро оскаржать незаконні судові рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення податкового законодавства.
СУДОВА ПРАКТИКА ПО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ЗІ СПОРІВ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ШТРАФІВ, НАКЛАДЕНИХ
ПОДАТКОВИМИ ОРГАНАМИ
1. Верховним Судом 03.11.2023 розглянуто справу стосовно питання застосування суб’єктами господарювання у своїй діяльності різних апаратів програмного забезпечення, які інтегрують РРО та банківський платіжний термінал в одному пристрої.
Зокрема, у деяких випадках РРО та термінал можуть бути окремими. Застосування розділеної системи призводить до видачі двох чеків, що, за твердженням податкової, є незаконним та порушує законодавство про РРО, наслідком чого є накладення штрафів у великих розмірах.
Однак, Верховний Суд погодився із висновками судів поепердніх інстанцій, що використання двох окремих пристроїв та видача двох чеків є законними та не є порушенням, а застосування штрафів є протиправним.
Так, Верховний Суд 03.11.2023 залишив в силі судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено позов ТОВ про визнання протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення, прийнятого ГУ ДПС в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 16 475 003 грн.
Підставою для накладення на ТОВ податковими органами штрафу було порушення позивачем пунктів 1, 2, 11, 12 статті 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 265/95-ВР. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивач проводить розрахункові операції в безготівковій формі з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій з роздрукуванням та видачою покупцю розрахункових документів невстановленої форми.
Скасовуючи податкове повідомлення-рішення суди, з якими погодився Верховний Суд виходили з того, що відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Мінфіну № 13 від 21.01.2016, рядки 10 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з РРО, у зв`язку з чим дійшли висновку, що фінансова санкція, визначена у п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, застосована до позивача на загальну суму проведених розрахункових операцій 16 050 360 грн є протиправною.
Також, суди зазначили про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР , яка застосовується до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкту), оскільки позивачем до перевірки було надано накладні та товарно-транспортні накладні на товар (алкогольні та тютюнові вироби), копії яких позивачем долучено до матеріалів справи,
Верховний Суд за результатами розгляду справи висловив таку правову позицію: суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.
2. У податкових органів відсутні підстави для нарахування авансових внесків та фінансових санкцій за їх не сплату, якщо відсутній податковий борг та є наявна переплата по податку на прибуток.
Так, за результатами податкової перевірки ДФС відносно Компанії прийняті податкові повідомлення-рішення, яким застосованоштрафну санкцію за порушення граничного строку сплати податку на прибуток в розмірі 10% в сумі 63 909 грн; штрафну санкцію за порушення граничного строку сплати податку на прибуток в розмірі 20% в сумі 14 930 грн.
Компанія вважає помилковим висновок контролюючого органу, викладеного у акті перевірки про порушення позивачем вимог підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПКУ, що призвело до заниження нарахованої суми авансового внеску у зв`язку з виплатою дивідендів та зменшення податку на прибуток за рахунок зменшення авансового внеску при виплаті дивідендів.
Позиція відповідача зводилась до того, що сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді зараховується у зменшення сум нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток (з урахуванням зарахованого авансового внеску) відповідно до ст. 57 ПКУ у декларації за підсумками звітного періоду з перенесенням суми перевищення до наступних податкових періодів. При цьому сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов`язань податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді згідно з підпунктом 14.1.115 п. 14.1. ст. 14, пп. 153.3.4. п.153.3 ст. 153 ПКУ, а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.
Судовими рішеннями попередніх інстанцій підтримано позицію платника податків та задоволено позов. Верховний Суд 04.07.2023 залишив дані судові рішення в силі з огляду наступне.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ передбачено обов’язок підприємств здійснювати авансовий платіж податку на прибуток
Відповідно до Абзацами 5 та 6 пункту 57.1 статті 57.1 Податкового Кодексу передбачено, що сума авансових внесків зменшується на суму податку на прибуток при виплаті дивідендів. Також згідно п. 153.3 ст. 153 Податкового Кодексу перевищена сума зараховується до зменшення авансових внесків.
Для сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток та авансових платежів відповідно до змісту п. 87.1 ст. 87 Податкового Кодексу є будь-які надмірно сплачені кошти до будь-яких бюджетів.
Авансовий внесок має сплачуватися одночасно з виплатою дивідендів, зі зменшенням суми авансового внеску, що був попередньо сплачений. І таке зменшення зі сплати авансових платежів дозволяється здійснювати до повного погашення переплати авансового внеску.
Таким чином ВС дійшов висновку, що платнику податку надано право враховувати суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та зменшувати у відповідному розмірі суму авансових внесків з податку на прибуток. Враховуючи те, що ПКУ передбачено визначення суми щомісячних авансових внесків виключно у декларації за попередній звітний рік і не передбачено механізму коригування (зменшення) такої суми протягом року, у платників є можливість здійснити залік сплачених протягом 2013 року сум авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення щомісячних авансових внесків по результатам декларування.
Отже, підприємство, при оплаті авансових платежів та при утворенні суми перевищення авансових платежів з податку на прибуток, має право зменшувати розмір внесків з цього податку в наступних періодах до її повного погашення.
3. Для імпортованих алкогольних напоїв законодавством регламентовано спеціальний порядок визначення ставки акцизного податку, а саме – її розмір визначається станом на дату подання митної декларації до відповідного контролюючого митного органу, а не на дату розливу продукції.
ФОП звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у загальному розмірі 34 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність тверджень відповідача щодо неналежного маркування імпортованої алкогольної продукції через невідповідність сум акцизного податку на марці акцизного збору імпортованої алкогольної продукції сумі такого податку, визначеної за ставками, чинними на дату розливу продукції, а акцизна марка, наклеєна на пачці сигар, була пошкоджена при відкритті пачки для продажу однієї сигари поштучно.
Верховним Судом 03.04.2020 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.
Підпунктом 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПКУ передбачено, що в разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Аналогічно й згідно з пунктом 216.4 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.
Відповідно до п. 226.2 статті 226 ПКУ наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно із п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого КМУ, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Таким чином, для імпортованих алкогольних напоїв законодавством регламентовано спеціальний порядок визначення ставки акцизного податку, а саме – її розмір визначається станом на дату подання митної декларації до відповідного контролюючого митного органу, а не на дату розливу продукції, як помилково вважає відповідач.
Суди зазначили, що продукція, яка досліджувалась під час перевірки податковим органом, є імпортованою та завезена на митну територію України. Алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на вказану дату ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.
Окрім того, підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності є також встановлення факту реалізації ним тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.Однак, позивачем здійснювалась поштучна реалізація сигар, а тому під час здійснення перевірки податковим органом виявлено акцизну марку, яка пошкодилась під час відкриття пачки.
Суди зазначили, що пошкоджена під час відкриття пачки сигар марка акцизного податку не свідчить про відсутність такої марки.
Таким чином суди дійшли висновку про відстуність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
4. Спеціальним суб’єктом відповідальності за ч. 1 ст. 163 КУпАП –є виключно посадова особа
До суду з ДПС надійшов адміністративний матеріал, складений відносно керівника ТОВ за вчинення адмінправопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу при проведенні перевірки ТОВ встановлено, що керівник ТОВ вчинив правопорушення, а саме, несвоєчасне подання/неподання до установи банку платіжних доручень на перерахування узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до самостійно поданої декларації з ПДВ за червень 2023 року від 20.07.2023 року, на суму 7 745 грн., граничний термін сплати 31.07.2023 року (станом на 10.08.2023 року заборгованість по даній декларації склала 7745) відповідно, що спричинило виникнення податкового боргу, чим порушено вимоги п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 203.2 ст. 203, п. 57.1 ст. 57 ПКУ
Постановою суду першої інстанції від 09.11.2023 (в апеляційному порядку справа не розглядалась) провадження у справі закрито, у зв`язку з відсутністю в діях керівника ТОВ події і складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-2 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 нмдг.
Тобто, суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП спеціальний (посадові особи підприємств, установ та організацій).
Разом з тим, доказів того, що Особа є посадовою особою – керівником ТОВ та був відповідальним за подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) суду не надано, а отже, не доведено, що він є суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення.
В іншій справі суд 19.11.2023 закрив справу про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на Особу за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Так, згідно протокол про адмінправопорушення Особа, працюючи керівником ТОВ, являючись посадовою особою зазначеного підприємства, допустив несвоєчасну сплату податкової декларації з податку на додану вартість від 18.09.2023 за серпень 2023 року в сумі 50 637 грн., з граничним строком сплати 02.10.2023, чим порушив п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ ПКУ.
Постанова суду обґрунтована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 163-2 КУпАП адміністративна відповідальність за диспозицією цієї норми настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Отже, об`єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст.163-2 КУпАП адміністративного правопорушення не охоплює такої ознаки протиправної поведінки особи, як несвоєчасна сплата податкової декларації, що ставиться в провину Особа згідно з протоколом про адмінправопорушення.
Таким чином, якщо у вас виникли конфліктні ситуації із податковими органами щодо накладення штрафу, звертайтесь до досвідчених у вирішенні таких спорів адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права клієнта у судовому порядку з позитивним для нього результатом.