Перейти до вмісту
Главная страница » ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПОРАХ ПО ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПОРАХ ПО ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

В наш час державою установлені досить великі тарифи за споживання громадянами електроенергії, які постійно підвищуються. Тому не дивно, що у великої кількості громадян виникає заборгованість за отримання цієї життєво необхідної комунальної послуги, що породжує проблеми, пов’язані із її погашенням або оскарженням.

В той же час виникнення боргу стає можливим із-за неправомірних дій енергопостачальної компанії, зокрема-неправильне нарахування обсягів спожитої електроенергії, у тому числі неправомірне донарахування за, начебто, необліковане споживання, за невірними тарифами або без урахування показників лічильника, неврахування пільг споживача та відмови у перерахунку (відмови у складанні акту-претензії). Такі проблемні питання взагалі краще вирішувати у судовому порядку, в чому допоможе юрист.

При  цьому, якщо у зв’язку із виниклою заборгованістю вам припинили постачання електроенергії або взагалі намагаються продати квартиру за наявності великої суми боргу, до того ж безпідставно нарахованого, то тут  вам не обійтись без досвідченого адвоката. 


Досвідчені у таких спорах адвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть вирішити виниклі проблеми із заборгованістю по електроенергії та нададуть наступні правові послуги:

  • Консультація з усіх питань щодо виникнення заборгованості по електроенергії, оцінка ситуації та визначення перспектив можливих майбутніх судових процесів;

  • Перевірка правильності нарахування платежів за електроенергію, у тому числі вірного застосування тарифів та показників лічильника; здійснення перерахунку;

  • Оскарження незаконного донарахування необлікованих обсягів спожитої електроенергії;

  • Оскарження наказу про стягнення заборгованості за електроенергію;

  • Оскарження незаконного припинення постачання електроенергії споживачу, у зв’язку із виниклою заборгованістю;

  • Допомога у зібранні доказової бази та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відзиву на позов, пояснення, клопотання тощо;

  • Ознайомлення із матеріалами справи щодо спору по заборгованості за електроенергію, у тому числі за позовами до громадян;

  • Участь у всіх судових інстанціях у спорах по заборгованості по електроенергії;

  • Оскарження незаконних судових рішень, постановлених не на користь громадян в апеляційному і касаційному порядку;

  • Правовий супровід при виконанні судових рішень, у тому числі оскарження незаконних дій виконавців.


ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО СПЛАТІ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА


Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо зазначити, що заборгованість по сплаті за електроенергію може виникнути по багатьом причинам, найбільш розповсюдженими з них можуть бути наступні.

У випадку, коли споживач не передає показання електролічильника у встановлені терміни, нарахування за спожиту електроенергію відбувається за середньодобовим споживанням.

Згідно Кодексу комерційного обліку розрахунок середньодобового споживання виконується на основі обсягів аналогічного місяця попереднього року. Так, оператор системи розподілу бере обсяг, який клієнт спожив цього ж місяця минулого року, ділить його на кількість днів у місяці, а потім множить на кількість днів, обсяг яких невідомий, і отриманий результат множить на коефіцієнт приросту/зниження споживання електроенергії, (розрахунок якого здійснюється у відповідності до ККО). Отриманий обсяг помножується на тариф. Якщо в наступному місяці споживач передав вчасно показання електролічильника, перерахунок здійснюється автоматично.

Отже, щоб отримати рахунки за фактично спожиту електроенергію необхідно лише одне-вчасно передавати показання щомісяця (до 5 числа поточного місяця).

Якщо енергопостачальна компанія продовжує розраховувати платежі за спожиту електроенергію за середньодобовим споживанням це можливо оскаржити в судовому порядку, в чому допоможуть юристи нашого Бюро.


Якщо виявлення в платіжному документі помилкові показання приладу обліку споживач зобов’язаний повідомити про це енергопостачальника у письмовій заяві.

Представник енергопостачальника повинен протягом 5 днів від дня подання заяви перевірити рахунок, а в разі потреби протягом 20 днів перевірити прилад обліку та повідомити споживача про результати перевірки. 

У випадку, коли доступ до приладу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період. Коли протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до приладу обліку, він направляє споживачу повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання приладу обліку енергопостачальнику. 

Коли і після цих дій споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу.

Звертаю увагу, що від початку повномасштабного вторгнення на територію України державою було запроваджено заборону припинення постачання житлово-комунальних послуг, зокрема електричної енергії, за несплату рахунків.

Водночас Кабінетом Міністрів України 29.12.2023 року ухвалено постанову №1405, якою внесено зміни до постанови КМУ від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та скасовано мораторій на припинення постачання електричної енергії.

Згідно зазначених змін, заборона на припинення електропостачання побутовим споживачам та колективним побутовим споживачам, за наявності заборгованості за особовим рахунком, продовжує діяти лише для тих територіальних громад, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Також дуже часто виникає ситуація, коли  представники Обленерго неправомірно донараховують громадянам обсяги недооблікованої електроенергії. вказуючи її в наступному, як заборгованість та відключають електропостачання такому споживачу.

Разом з тим, таке неправомірне донарахування, начебто, необлікованої електроенергії та відповідно незаконне припинення постачання електроенергії можливо оскаржити в судовому порядку і в цьому допоможуть адвокати нашого Бюро.


Верховним Судом 27.06.2019 залишено без змін постанову апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову енергетичної компанії про стягнення із споживача 19 471 грн. донарахованої необлікованої електроенергії.

Судові рішення мотивовані тим, що Комісією донараховано споживачу обсяг необлікованої електроенергії на підставі акту перевірки лічильника (знаходиться на сходовій клітині), згідно якого виявлені порушення, а саме: відсутня пломба на клемній кришці розрахункового приладу обліку, замість неї стоїть інша пломба, яка має сліди склею, пошкоджені пломби Держспоживстандарту (пломби мають сліди від перепломбування стороннім предметом) на кожусі електричного лічильника, виявлені ознаки втручання в розрахункові прилади обліку з метою зміни його показників, внаслідок чого спожита електроенергія недовраховується. 

Згідно з актом проведення експертизи лічильників електроенергії  та актом технічного огляду приладу обліку електричної енергії пломби електролічильника споживача пошкоджені (перетиснуті); внаслідок пошкодження пломб держповірки та виробника отримано несанкціонований доступ до конструкції лічильника; метрологічні параметри не відповідають класу точності.  

Верховний Суд, погоджуючись із висновками апеляційного суду зазначив, що оскільки лічильник електричної енергії споживача  розташований на сходовій клітці, то зняття, опломбування та експертиза лічильника повинно було бути в присутності представника житлової організації (балансоутримувача). 

Крім того, акт проведення експертизи лічильника електроенергії  не містить опису способу заниження споживачем показань лічильника та вину споживача у цьому.

Таким чином, Верховний Суд зазначив, що відмовляючи в задоволенні у позову, суд апеляційної інстанції правильно виходив з недоведеності вини відповідача у пошкодженні пломб приладу обліку електричної енергії та втручання у його роботу з метою заниження показників спожитої електричної енергії, враховуючи, що згідно з ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.


В іншій справі Верховний Суд розглянувши справу, предметом спору якої було питання законності відключення квартири споживача від постачання електроенергії дійшов висновку, щодо неправомірності таких дій. 

Так,  за відсутності споживача працівники Обленерго склали акт про зрив пломби шафи приладу обліку електроенергії. На підставі цього акта комісія, на засідання якої громадянина не запросили, визначила обсяг недооблікованої електроенергії та її вартість у сумі 51 307 грн., а через деякий час без належного попередження споживачеві відключили електрику.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов позивача та зобов’язали відповідача  відновити електропостачання. Верховний Суд 19.09.2018 погодився із цими судовими рішеннями з огляду на наступне.    

Відповідний акт про порушення повинен складатися лише в присутності споживача. Підписання такого акта не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника допускається лише у разі відмови споживача зробити це. 

Отже, відповідач не дотримався встановленого порядку як щодо складання акта про порушення користування електричною енергією, оскільки його складено за відсутності споживача (чи його представника), так і стосовно визначення обсягу недорахованої електроенергії та суми завданих збитків, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про засідання комісії. 

За таких підстав, електропостачальник неправомірно відключив квартиру позивача від електричної енергії.


Інша причина завищених суми у платіжках за електроенергію, коли оператор системи бере показники загального лічильника у будинку,  не приймаючи до уваги показники індивідуального лічильника певної квартири або розрахунок робиться із середньомісячного споживання.

Цілком можливе виникнення ситуації у необхідності використання електричної енергії без встановлення приладу обліку (для виконання тимчасових робіт) і в цьому випадку споживач оплачує спожиту електричну енергію на підставі договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією, який оформляється під час отримання споживачем відповідного дозволу енергопостачальника.

У разі користування електричною енергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців.

Тобто, без погодження із споживачем можливого здійснення оплати за електроенергію без показників індивідуального лічильника, енергопостачальна компанія не має право розраховувати рахунки за правилами середньомісячного споживання або згідно із показниками загального лічильника будинку.

У випадках безпідставного надмірного нарахування коштів за електроенергію споживач направляє енергопостачальній компанії заяву із вимогою скласти акт-претензію, згідно якої можливо погодити всі розбіжності

Однак, краще вирішити таку спірну ситуацію у судовому порядку за допомогою адвокатів нашого Бюро.


Так, Верховний Суд 22.02.2023 залишив без змін рішення першої інстанції, який задовольнив позовну заву споживачів електроенергії до електропостачальної компанії та зобов’язав останню здійснити перерахунок спожитої енергії, відмовив у задоволенні зустрічного позову про стягнення з позивачів заборгованості за електроенергію.

Задовольняючи позовні вимоги Верховний Суд виходив з того, що споживачам нарахування за поставлену електроенергію здійснювалось за показниками загальнобудинкового приладу обліку електроенергії, який в подальшому ділився на загальну площу квартири кожного із мешканців. При цьому, кількість зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, а також наявність тих чи інших електроприладів в окремо взятій квартирі до уваги не брався та на розрахунок не впливав. Отже розрахунок відповідача, який зводиться до розподілу показника загальнобудинкового лічильнику на площу квартири, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

 Однак, відповідач, відмовився від пропозиції позивачів зробити акт –претензію та перерахунок надмірно нарахованих платежів за електроенергію. За таких підстав суд зобов’язав відповідача зробити перерахунок спожитої електроенергії з урахуванням показників індивідуальних лічильників, встановлених в квартирах. 


ДОПОМОГА АДВОКАТА В ОСКАРЖЕННІ СУДОВОГО НАКАЗУ ПРО   

  СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ


Стягнути борг з оплати за спожиту електроенергію з громадянина можна в спрощеній процедурі – наказному провадженні. У такому випадку електропостачальна компанія подає заяву до місцевого суду про видачу на споживача судового наказу, підтвердивши його заборгованість лише випискою про заборгованість.

Як зазначено, вимоги про стягнення заборгованості за оплату електроенергії розглядається судом в порядку наказного провадження. (п.3 ч.1 ст. 161 ЦПКУ).Наказне провадження – це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимоги про стягнення заборгованості за оплату по електроенергії (ст.160, ст.161 ЦПКУ). Судовий наказ є документом, який передається у виконавчу службу для примусового стягнення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги  суд може видати наказ про стягнення з боржника заборгованості за надані послуги по електроенергії, при цьому,  разом з індексом інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦКУ), лише на підставі поданих заявником документах.

При отриманні такого судового наказу краще негайно звернутися до адвоката нашого Бюро, який протягом 15-днів з дня отримання судового наказу подасть до суду, який його видав, заяву про скасування. 

У випадку, коли ви дізнались про наявність судового наказу вже від державного виконавця та не були належно повідомлені про його видачу судом, адвокат в ваших інтересах звернеться до суду, що видав судовий наказ із заявою про видачу  копії цього судового наказу. Після цього із заявою про поновлення пропущеного строку та скасування судового наказу адвокат звернеться до суду для його оскарження.


Так, ухвалою місцевого суду від 23.06.2023  скасовано судовий наказ про стягнення з особи заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.12.2019 року по 01.09.2022 року у сумі 45 741 грн., та 3% річних у сумі- 20,17 грн.

В обґрунтування заяви заявниця зазначила, що сума боргу є такою, що не відповідає фактичним обставинам.

Суд у ухвалі зазначив, що згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПКУ у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, подана заява про скасування судового наказу до суду у строки встановлені ст. 170 ЦПКУ, зазначені підстави для скасування судового наказу свідчать про необхідність їх перевірки, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.


Важливо! Ухвала про скасування судового наказу є процесуальним документом суду, яким скасовується лише документ – судовий наказ, але не заборгованість.

Ухвала про скасування судового наказу не скасовує заборгованість та є підставою для звернення кредитора з тими ж вимогами (заборгованістю) в порядку позовного провадження, і в цьому випадку Вам буде необхідна допомога досвідченого юриста.


При цьому, звертаємо увагу, що використання зазначених процесуальних можливостей стягнути з вас заборгованість за електроенергію –це перш за все сплив часу. Тому, при пред’явленні до вас позову про стягнення заборгованості за електроенергію адвокат, перш за все зверне увагу на дотримання позивачем  строку позовної давності.

 Статтею 257 ЦКУ встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Період, за який кредитор має право стягувати заборгованість за споживання електроенергії визначається строком позовної давності. Тобто, якщо є заборгованість за споживання електроенергії, наприклад за 5 років, то відповідна організація має право звернутися з позовом про стягнення з вас боргу тільки за останні три роки. Отже, всі намагання стягнути з вас борг, наприклад, за чотири чи п’ять років, є порушенням ваших прав.

У разі  пропуску строків позовної давності адвокат заявить у суді клопотання про застосування наслідків такого пропуску, зокрема, відмови (часткової відмови) у задоволенні позовних вимог.


Таким чином, не зволікайте із зверненням до досвідчених та професійних адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять ваші права у судовому порядку.