ПОЗИКА, ВЗЯТА В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ, МАЄ БУТИ ПОВЕРНЕНА КРЕДИТОРУ У ГРИВНІ, АЛЕ ЗА КУРСОМ НБУ НА ДАТУ ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ, А ДОКАЗОМ ЗАБОРГОВАНОСТІ МОЖЕ БУТИ РОЗПИСКА АБО ІНШИЙ ДОКУМЕНТ, ЯКИЙ ПІДТВЕРДЖУЄ ПЕРЕДАЧУ ГРОШЕЙ ПОЗИЧАЛЬНИКУ
На жаль, іноді позичальник може не повертати борг тривалий час, чим іноді створює невигідні умови для себе та несприятливі наслідки у разі, якщо позичка бралася в іноземній валюті і курс валюти став вищим у порівнянні із курсом на дату позики.
Так, позикодавець звернувся до суду із позовом до позичальника та проханням стягнути з останнього заборгованість у розмірі 14 000 доларів США. Цю суму позивач просив стягнути у гривні за курсом НБУ на дату прийняття судом рішення. А відповідно сума становила 377 860 грн. Однак у цьому випадку позичальник не зазнав збитків внаслідок різниці курсів валют, оскільки на дату позики курс долара був вищим, а відповідно, сума боргу у гривні на дату позики була більшою. Незважаючи на це, борг все-одно необхідно було віддавати, а у разі наявності судового рішення про це – сплачувати також і судовий збір.
Так, позичальник уклав договір позики у вигляді розписки і не повернув її в строк, зазначений у розписці, у зв’язку із чим позикодавець і звернувся до суду.
Відповідно до ст.1046 Цивільного Кодексу України, договором позики є письмовий договір, в якому позичальник передає позичальнику кошти або інші речі, а позичальник зобов’язується в строк, зазначений у договорі, повернути позичальнику таку саму суму або таку ж кількість речей у такому ж стані, та якості. Ст.625 ЦКУ визначає, що боржник несе відповідальність за неможливість виконати зобов’язання, а згідно зі ст.1047 ЦК України, доказом позики може бути розписка позичальника або інший документ, що підтверджує позику.
Ст. 524, 533 ЦК України встановлюють, що якщо позика видавалась у доларах США, то повернути її необхідно у гривні, але за курсом долара, встановленим НБУ на дату погашення заборгованості.
Позичальник на засідання суду не з’явився без поважних причин, про свою відсутність суд не попереджав та відкликання на позов не надсилав. У зв’язку із чим і на підставі вищевикладеного, суд задовольнив позов позикодавця.
Таким чином, борг повинен бути повернений у такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, в яких був взятий. А правильна тактика поведінки та вибір неправильного способу захисту учасником судового процесу можуть стати причиною прийняття рішення не на користь цього учасника.