Постановою апеляційної інстанції змінено рішення першої
інстанції, відмовлено в задоволенні позову ТОВ 1 до ТОВ 2 про стягнення заборгованості за договором
підряду на виконання будівельних робіт в
загальному розмірі 1 368 023 грн., з яких: 1 149 127 грн. – сума основного боргу, 142 708 грн. – інфляційні
втрати, 76 188 грн. –
пеня та частково задоволено зустрічний позов про стягнення 364 925 грн.
неустойки та пені за виконання підрядних робіт із порушенням встановлених
строків.
Постанова мотивована тим, що відповідач за первісним позовом
зобов`язаний оплатити позивачу за первісним позовом вартість виконаних
підрядних робіт, що підтверджується підписаними сторонами актами. При цьому,
відповідно до пункту 12.10 договору підряду замовник має право зменшувати
будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним у
відповідності до умов даного договору, а також на суми інших платежів, які
підрядник повинен здійснити на користь замовника згідно даного договору. У
зв`язку з цим, платіж відповідача за первісним позовом у розмірі зменшується на величину пені, штрафів та
збитків, нарахованих відповідно до умов договору на підставі пункту 12.10
договору.
Відповідач
за первісним позовом скористався правом, закріпленим у пункті 12.10 договору, а
відповідно до пункту 9.1.2 договору, остаточний розрахунок відповідачем за первісним
позовом не проводиться, якщо мають місце випадки, передбачені пунктом 12.10
договору.
Оскільки,
позивач за первісним позовом документів, що підтверджували б сплату відповідачу
суми пені, штрафів, нарахованих у зв`язку із порушенням ним умов договору, суду
не надав, відтак відсутні підстави вважати, що відповідачем за первісним
позовом допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому вимоги
позивача про стягнення пені та інфляції є необґрунтованими та такими, що
задоволенню не підлягають.
При цьому підлягає задоволенню зустрічний позов в частині
залишку стягнення з позивача за первісним позовом штрафних санкцій з огляду на
вищезазначені умови договору по взаємозаліку.
Верховним Судом 08.08.2023 скасовані вказані судові
рішення з огляду на наступне.
У
справі не заперечують як факт виконання підрядником робіт так і не заперечують,
що вони виконані якісно. При цьому підставою для відмови у задоволенні
первісного позову про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи є
те, що заборгованість відповідача за первісним позовом за виконані роботи
зменшилася на величину пені, штрафів та збитків, нарахованих відповідно до умов
договору на підставі пункту 12.10. договору.
З аналізу
ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 846
ЦКУ вбачається, що
підрядник зобов`язаний виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк
(термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів)
виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду.
Частиною
4 ст. 612 ЦКУ передбачено,
що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане
внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор
вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне
виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором,
актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв
ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку
Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених ч. 4 ст.545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення
яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути
відстрочене на час прострочення кредитора (ч.ч.1, 2 ст. 613 ЦКУ).
Верховний
Суд, у постанові від
12.07.2023 зробив висновок щодо застосування статей 612,613 ЦКУ у підрядних правовідносинах, згідно якого при вирішенні спорів щодо належного та
своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і
підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання
діям на його виконання у їх сукупності.
Як в суді
першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ1 неодноразово наголошувалось, що ним не було
виконано роботи у встановлений договором строк у зв`язку із несвоєчасним
виконанням замовником свого обов`язку щодо постачання матеріалів.
Однак,
суди попередніх інстанцій не надали оцінки зазначеним доводам та доказам
позивача за первісним позовом, не відхилили та не спростували їх.
Отже,
суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні первісного позову,
виходили виключно із встановлених обставин порушення виконання договору
підрядником в погоджений договором строк, тим самим залишивши поза увагою
дослідження своєчасності виконання як підрядником, так і замовником своїх
зобов`язань в сукупності, можливість виконання робіт підрядником пов`язаного з
виконанням своїх зобов`язань замовником.
Окрім того, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу
розумності та справедливості. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та
штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд
повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед
розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим,
виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання
зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання,
незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру
пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною
стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна
значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення
пені, штрафу.
При
цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься
переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за
наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення
цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне
питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (постанова ВС від
16.03.2021).
Проте, судами стягуючи з ТОВ 1
штрафні санкції та здійснюючи
взаємозалік вимог позивача та відповідача не вирішили питання можливості зменшення заявлених ТОВ 2 штрафних санкцій відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦКУ, ч.1 ст. 233 ГКУ.