Передаючи автомобіль на станцію техобслуговування Замовник впевнений, що з ним нічого не станеться. Однак, є непоодинокі випадки втрати автомобіля, у том числі викрадення з СТО, його пошкодження як завдяки діям працівників СТО так і третіх осіб. При цьому Підрядник (СТО) завжди стоїть на позиції, що шкода завдана не його співробітниками, а тому він не буде її відшкодовувати.
Разом з тим, з часу передачі автомобіля на СТО і до моменту його повернення власнику, в силу ст. 841 ЦКУ, Підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів для збереження майна, переданого йому Замовником.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.4 ч. 1 ст.611 ЦКУ).
Зазначених висновків дійшов Верховний Суд, переглядаючи 31.10.2024 судові рішення у справі зі спору з СТО про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Особа звернулась в суд із позовом до ТОВ (СТО) про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Вказувала, що за актом передала СТО свій автомобіль для проведення ремонтних робіт. Водночас співробітники СТО на її автомобілі виїхали зі станції в місто, де сталося загорання автомобіля, а причиною пожежі слугувало замикання та загорання проводки автомобіля внаслідок неповного закріплення клем акумулятора.
Справа розглядалась судами всіх інстанцій неодноразово, останнім рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено з мотивів того, що за наявними у справі доказами підстав для висновку про те, що виконані відповідачем роботи мали недоліки й що саме неякісно виконані працівниками відповідача роботи призвели до виникнення пожежі, немає. Отже відсутні також підстави і в задоволенні стягнення моральної шкоди.
Постановою апеляційного суду від 04.10.2023 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ 431 621 грн. матеріальну шкоду та 10 000 грн.- моральну шкоду.
Постанова в частині стягнення матеріальної шкоди мотивована тим, що всупереч норм матеріального та процесуального права суд першої інстанції не врахував та не надав жодної оцінки тому факту, що пошкодження належного позивачу автомобіля сталося після того, як він у встановленому порядку був переданий ТОВ, тобто на законних підставах був у віданні відповідача, тоді як стаття 841 ЦК України встановлює обов`язок підрядника зберігати передану йому річ, яку він повинен повернути замовнику у стані, не гіршому за той, у якому така річ була йому передана.
Позивачкою була оскаржена постанова суду апеляційної інстанції в частині розміру моральної шкоди. Верховним Судом 31.10.2024 збільшено розмір моральної шкоди до 50 000 грн.
Постанова ВС мотивована тим, що підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841 ЦКУ).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.4 ч. 1 ст.611 ЦКУ).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.ч. 1,2 ст. 23 ЦКУ).
Позивач вказувала, що через знищення її транспортного засобу вона, крім іншого, зазнала моральної шкоди. Неправомірні дії відповідача призвели до її душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання, особливо враховуючи, що на той час вона перебувала на 7 місяці вагітності та внаслідок переживань та негативних емоцій змушена була пройти курс лікування у зв`язку із загрозою передчасних пологів. Особа визначила розмір моральної шкоди в сумі 300 000 грн.
З урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань, апеляційний суд зробив висновок, що на користь позивача підлягає стягненню 10 000 грн. як грошової компенсації моральної шкоди.
Проте апеляційний суд належним чином не врахував, що грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Неправомірні дії відповідача призвели до душевних страждань позивача, стресу, порушення звичних комфортних умов проживання (з урахуванням того, що на той час позивач була на 7 місяці вагітності, а унаслідок переживань змушена була проходити курс лікування у зв`язку із загрозою передчасних пологів). Тому суд зробив помилковий висновок, що на користь позивача підлягає стягненню компенсація моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність підстав для часткового задоволення вимоги Особи, проте помилився щодо розміру компенсації моральної шкоди. Тому постанову апеляційного суду в частині позовних вимог Особи про відшкодування моральної шкоди ВС змінив, збільшивши розмір стягненої моральної шкоди до 50 000 грн.