Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦКУ спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. В протилежному випадку спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, водночас за позовом спадкоємця, який пропустив цей строк з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк ( ст. 1272 ЦКУ).
При цьому, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст. 1272 ЦКУ про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У постанові від 28.03. 2022 ВС зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі ЗСУ; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку, встановленого для її прийняття.
Разом з тим судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
З урахуванням вказаних норм законодавства та правої позиції Верховний Суд 23.10.2024 не визнав поважною причину пропуску спадкоємцем строку на прийняття спадщини, залишивши в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволення позову Особа 1 до Особа 2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері – Особи 3.
Позов мотивовано тим, що після смерті матері він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини –квартири. Однак нотаріус вимагав свідоцтво про смерть матері, у отриманні якого йому відмовлено оскільки він не міг підтвердити родинні зв’язки із померлою, так як у них різні прізвища. Рішенням суду у іншій справі встановлено факт родинних зв’язків Позивача із померлою особою та Особі 1 видано свідоцтво про смерть Особи 3. Водночас, нотаріус прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій за пропуском Позивачем 6-місячного строку для прийняття спадщини, а свідоцтво про право на спадщину видано –Особі 2.
Верховний Суд зазначив, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд першої інстанції досліджував поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, виходячи з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 під час звернення спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану. У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Отже, відсутність у Позивача свідоцтва про смерть спадкодавця ( Особа 3) не може розцінюватися як об`єктивна обставина, яка утруднила йому можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки у разі відсутності у нього такого свідоцтва нотаріус мав би можливість витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до нотаріуса у межах строку для подання заяви про прийняття спадщини (в період часу з 28 січня до 28 липня 2022 року) та відмови нотаріуса прийняти заяву позивача у зв`язку із відсутністю у нього свідоцтва про смерть матері. Доказів про те, що позивач звернувся з такою заявою до нотаріуса раніше, ніж 25.04.2023 (після отримання 11.04.2023 свідоцтва про смерть) матеріали справи не містять.
При цьому ВС відхилив доводи суду апеляційної інстанції, якою задоволено позов з посиланням на п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164, яким передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Згідно сталої судової практики п.т 3 постанови КМУ № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦКУ, а тому не підлягає застосуванню (постанови ВС від 25.01.2023, 21.06.2023, 16.08.2023).
З огляду на зазначене та вимоги ч.1 ст. 1270 ЦКУ про те, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті Особа 3 закінчився 28.07.2022, а із заявоюдо суду про встановлення юридичного факту родинних звязків позивач звернувся у вересні 2022 року.
Отже, не ґрунтуються на обставинах справи і вимогах закону висновок суду апеляційної інстанції про вчинення Позивачем активних дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті матері, в межах строків подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, Позивач не довів належними та допустимими доказами наявності перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк у зв`язку із відсутністю у нього свідоцтва про смерть матері.
Таким чином, ВС погодився із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Особа 1, оскільки Позивач не довів наявність об`єктивних та непереборних обставин, які перешкодили йому подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.