Верховний Суд у постанові від 29.11.2016 виснував, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який, передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із ч. 3 ст. 45 ЗУ № 1058-ІV .
Зазначена правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018.
На вказаній правовій позиції ще раз наголосив Верховний Суд, скасовуючи 27.11.2024 постанову апеляційного суду, якою відмовлено у задоволенні позову у справі зі спору щодо неправомірності відмови пенсійним органом призначити Особі пенсії за віком у відповідному розмірі.
Постановою Верховного Суду від 27.11.2024 залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи 1 про визнання протиправними дій Відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022, починаючи з 13.03.2023 та зобов`язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постанові Верховного Суду від 23.10.2018, в якій суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, ЗУ «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до ЗУ № 1058-ІV), це буде нове призначення пенсії. Якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону – ЗУ України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Оскільки не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії, відсутні підстави для застосування до спірних відносин наведених положень ч. 3 ст. 45 Закону 1058-ІV щодо можливості застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а отже відсутні підстави для врахування при обчисленні розміру пенсії позивача показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020 – 2022 роки.
Спростовуючи висновки суду апеляційної інстанції ВС зазначив наступне.
У ст.9 Закону № 1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором ст. 10 цього Закону).
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 45 Закону).
При цьому, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням Особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 Верховний Суд зазначив, що за змістом ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені висновки збігаються із зазначеною вище правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.11.2016, підтриманою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018.
Водночас, у даній справі встановлено, що Позивачу з 06.09.2013 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше 13.03.2023. Тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до ч.3 ст. 45 Закону № 1058-ІV. Аналогічного висновку у схожій ситуації Верховний Суд дійшов і у постанові від 08.02.2024.
З урахуванням наведеного, Позивач має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 – 2022 роки.